Зимогір'я

місто в Луганській області України

Зимогі́р'я — місто в Україні, адміністративний центр Зимогір'ївської міської громади Алчевського району Луганської області. Від 2020 року — центр територіальної громади.

Зимогір'я
Герб Зимогір'я
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Алчевський район
Громада Зимогір'ївська міська громада
Засноване 1645
Статус міста з 1961 року
Населення 9807 (01.01.2017)[1]
Площа 8,56 км²
Поштові індекси 93742
Телефонний код +380-6473
Координати 48°35′ пн. ш. 38°56′ сх. д.H G O
Водойма р. Лугань
Назва мешканців зимогір'я́нин, зимогір'я́нка, зимогір'я́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Зимогір'я
До районного центру
 - залізницею {{{залізниця о}}} км
 - автошляхами 42 км
Міська влада
Рада Зимогір'ївська міська рада
Адреса 93740, м. Зимогір'я, вул. Свободи, 3

Зимогір'я у Вікісховищі

Карта
Зимогір'я. Карта розташування: Україна
Зимогір'я
Зимогір'я
Зимогір'я. Карта розташування: Луганська область
Зимогір'я
Зимогір'я
Мапа

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Зимогір'ївської міської громади[2]

Відстань до Луганська залізницею 36 км, шосейними шляхами — 42 км.

Видобування кам'яного вугілля (шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля»). Збагачувальна фабрика, цегляний завод, залізнична станція.

Географія ред.

Розташований по обидва боки річки Лугань (притока Сіверського Дінця) за 15 кілометрів від районного центру (Слов'яносербська). Залізнична станція Зимогір'я на лінії Лиман — Родакове. Зі сходу на захід простягнувся на 17 кілометрів, з півдня на північ — на 8 кілометрів. Площа 49,5 кв.км. Сусідні населені пункти: села Хороше і Петровеньки (вище за течією Лугані) на північному заході, Новогригорівка і Сміле на півночі, Степове, Довге і селище Слов'яносербськ на північному сході, села Новодачне, Суходіл, Красний Луч і Замостя (нижче за течією Лугані) на сході, селища Родакове, Біле, Юр'ївка на південному сході, Лотикове і Михайлівка на півдні, село Петрівка, селища Криворіжжя, Лозівський, Карпати на південному заході, Яснодольськ на заході.

Історія ред.

У XVII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, що згадується як «Черкаський Брід на річці Лугані».

Село Черкаський Брід — 1645 р., селище Черкаське — 1764 р., смт Черкаське — 1938 р., с-ще Зимогір'я — 1956 р.

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1892 особи (926 чоловіків та 966 жінок), налічувалось 226 дворових господарств, існувала православна церква[3].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Черкаської волості, мешкало 1755 осіб, налічувалось 295 дворів, існували православна церква та 2 лавки[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2823 осіб (1433 чоловічої статі та 1390 — жіночої), з яких 2785 — православної віри[5].

Російсько-українська війна ред.

Під час війни на сході України місто потрапило до зони бойових дій. Зимогір'я було зайняте терористами з серпня 2014 року[6].

27 червня 2022 року, уже під час повномасштабної війни, спалахнув а потім вибухнув розташований в населеному пункті склад боєприпасів окупаційних сил. Напередодні подібна пожежа на сховищі боєприпасів сталась в тимчасово окупованих Сватовому та Хрустальному[7]. Згодом стало відомо, що склад був уражений українськими військовими з установок HIMARS високоточними реактивними снарядами[8].

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення міста становило 11 212 осіб, з них 59,62 % зазначили рідною українську мову, 39,43 % — російську, а 0,95 % — іншу[9].

Відомі люди ред.

Уродженці міста:

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022. 
  3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2244) (рос. дореф.)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. / Подъ редакціею Н. А. Тройницкаго. — С.-Петербургъ, 1905. — С. 1-63. (рос. дореф.)
  6. Бойовики ЛНР зайняли Зимогір'я та тероризують місцевих мешканців. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014. 
  7. У Зимогір’ї на Луганщині вибухнув склад боєприпасів російських окупантів. Мілітарний. 27 червня 2022. 
  8. HIMARS: українські екіпажі розповіли про результати першого тижня застосування. Мілітарний. 2 липня 2022. 
  9. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 травня 2014. 

Джерела та література ред.

Посилання ред.