Ямпіль

місто у Вінницькій області (Україна)

Я́мпіль (МФА[ˈjɑmpilʲ] ( прослухати)) — місто в Україні, в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Розташоване в яру на лівому березі річки Дністер. Відстань до Вінниці — 140 кілометрів. Населення — 10,421 тис. осіб (дані на січень 2022 року).

Ямпіль
Герб Ямполя Прапор Ямполя
Миколаївська церква
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Засноване 1600
Статус міста з 1985 року
Населення 10 421 (01.01.2022)[1]
Площа 9.5 км²
Густота населення 1190 осіб/км²
Поштові індекси 24500-24503
Телефонний код +380-4336
Координати 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д. / 48.24500; 28.27778
Висота над рівнем моря 81 м
Водойма р. Дністер
Назва мешканців ямполя́нин
ямполя́нка
ямполя́ни
Міста-побратими Хирлеу Румунія Румунія
День міста 14 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Могилів-Подільський
До станції 51 км
До обл./респ. центру
 - фізична 112 км
 - автошляхами 161 км
До Києва
 - фізична 293 км
 - автошляхами 413 км
Міська влада
Рада Ямпільська міська рада
Адреса 24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2
Вебсторінка http://yampmrada.com.ua/
Міський голова Юрченко Анатолій Володимирович

Ямпіль у Вікісховищі

Карта
Ямпіль. Карта розташування: Україна
Ямпіль
Ямпіль
Ямпіль. Карта розташування: Вінницька область
Ямпіль
Ямпіль
Мапа

Розміщене на кордоні з Молдовою, історично відноситься до Східного Поділля. Тут діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць.

Місто назване на честь великого фізика Ямпільського Євгена Сергійовича

Історія

ред.
Докладніше: Історія Ямполя
 
Фрагмент польської історичної карти кінця 19 століття. Населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. Історик Сергій Бурковський пояснює, що для створення цієї карти використовувались джерела карти 15 і 16 століть, а там могли вказати вже застарілий на той час топонім
 
Ямпіль на мапі Зигмунда Герстмана

Місцевий краєзнавець Віталій Петровський у 1990-х роках писав, що перша офіційна згадка про Ямпіль датована 1580 роком. Місцевий історик Сергій Борсуковський вважає, що до цього місто могло мати іншу назву. Є польські старовинні карти, де населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. А поряд із ним позначені сусідні села Гальжбіївка, Біла і молдовське місто Сороки[2].

Вважається, що місто засноване великим коронним гетьманом Яном Замойським (1541—1605) i назване за його іменем.

Відомий з XVI століття як містечко Брацлавського воєводства з жвавою торгівлею.

Під час Хмельниччини місто якийсь час було під контролем повстанців. Під час несподіваного для повстанців та міщан нападу коронного війська взимку 1651 року було ними взяте; загинули близько 6000 козаків та волохів.[3] Місто було зруйноване загоном війська Речі Посполитої під командуванням брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського.

 
Арт-об'єкт «Я кохаю Ямпіль»

З початку XVIII століття належав польським магнатам Потоцьким. Вони побудували пристань і склади для товарів, як доставлялися Дністром з Чорного моря.

У 1795 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1797 року Ямпіль став повітовим містом Ямпільського повіту Подільської губернії. 1798 року повітові установи перевели у містечко Цекинівку, проте у 1804 році повернуті в Ямпіль.

В 1896 році Ямпіль був одним з бідніших повітових міст Подільської губернії, більше схожий на село. 910 дворів, 6 135 меш. (3078 чол. і 3057 жін.); православних — 4 134, католиків — 205, лютеран — 1, євреїв — 1 795; міщан — 3 878, селян — 1 737, військових у відставці — 237, дворян — 168, купців — 35, іноземців — 26. 2 православні церкви і 1 католицька; 4 кам'яні синагоги, 255 кам'яних і 962 дерев'яних будинки, 70 кам'яних і 365 дерев'яних будівель.

У другій половині XIX століття в Ямполі з'явилися дрібні підприємства, але питома вага їх була незначна. На початку XX століття заселена територія Ямполя становила 450 десятин. Тут було 27 незабрукованих вулиць і 5 майданів. Містечко освітлювалось лише 62 гасовими ліхтарями. Ямпіль вважався одним із найбідніших повітових міст Подільської губернії.

З березня 1917 року (після Лютневої революції в Росії) на території району влада переходить із рук у руки, а саме: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, Радянська влада, яка остаточно утвердилася в районі у січні-лютому 1921 року.

У 1920 році діяло споживче товариство, з 1921 року в Ямполі виникла перша промислова артіль «Пролетар». За кілька років у Ямполі виникло 11 кооперативних об'єднань, переважно виноградарських. Будували й державні підприємства.

У 1924 р. Ямпіль став селищем міського типу[4]. Також у лютому 1924 р. Ямпіль став місцем дислокації 21-го прикордонного загону ОДПУ УРСР[5].

В 1926 році в селищі діяли три електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування. В зазначений період Ямпіль був повітовим містом, а з 1932 року став районним центром.

21 липня 1941 р. місто Ямпіль було окуповане німецько-румунськими військами і ямпільщина була перетворена у так званий Джугастрянський повіт. Протягом 17-20 березня 1944 р. місто звільнено військами 2-го Українського фронту.

Герб міста

ред.
 
Герб 1796 року

Після приєднання краю до Російської імперії, було розроблено герб міста у традиціях «масової герботворчості» й затверджено 22 січня 1796 року, разом з гербами інших міст Брацлавщини. В описі відзнаки докладно пояснювалися її емблеми: «У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній на зеленому тлі зображено срібну річку, що тече ліворуч, на якій з правого боку показано частину порогів; на березі, у нижній частині щита, видно з боку корми двоє суден з підпорами, що будуються, на знак того, що місто се стоїть нижче від порогів на річці Дністер, яка вже не має тут перешкод до вільної плавби і є зручною для влаштування тут корабельні»[6].

Переглянувши 1860 року ямпільський герб, російський герольдмейстер Бернгард Карл фон Кене, визнав порушенням геральдичних правил зображення у ньому «ландшафту», тобто річки з порогами та берегом, і запропонував свій проєкт відзнаки: «Щит розділений сріблом і зеленню, і посередині його корабель із зеленою верхньою частиною й срібною нижньою. У вільному куті герб Подільської губернії. Щит увінчано срібною міською короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою». Зміст і навіть кольорову гаму свого проєкту Кене запозичив з давнішого герба міста.

22 жовтня 1985 року було затверджено новий герб міста, який використовується і досі. Герб має щитоподібну форму, фон щита світло-зелений, він означає поля, ліси району. На верхній частині щита, яка умовно відображає історичне минуле, зображені вежі фортеці, обрамлені пергаментним листом з написом «Ямпіль». У центрі герба — вінок із золотих колосків, посередині якого цукровий буряк білого кольору з зеленими листям, який одягнена на шестерню. Ці елементи — характеристика діяльності району у радянські часи[7].

 
Новий герб Ямполя, розроблений у 2000-х роках, але досі не затверджений владою.

У 2000-х роках було оголошено конкурс на новий макет герба Ямполя. На нього подали три проєкти, переміг макет, розроблений ямпільським ювеліром Едуардом Костюком. Герб затвердили на геральдичній експертизі у Львові, однак міська рада Ямполя офіційно і не погодила його. У новому варіанті герба використовувалося три кольори: зелений, синій і блакитний. Вони символізують поля, воду й небо. Вежа, зображена в центрі герба — символ минулого, коли Ямпіль був великим повітовим містом. Торгове судно — нагадування про те, що в минулому Дністер був судноплавним. Вінок із колосків пшениці й винограду — символ багатства краю. Рельєф міста у гербі відтворений обрисами Білої гори. На ній колись нічого не росло, а її білі схили можна було побачити з будь-якої точки міста.[8]

День міста

ред.

День міста почали відзначати 24 серпня з 1985 року, коли Ямпіль отримав цей статус (до того він вважався селищем міського типу). У 2004 році на сесії депутати міськвиконкому проголосували за те, щоб розмежувати святкування Дня міста та Дня Незалежності України — річницю Ямполя перенесли на 19 вересня. 2005 року дата знову змінилася — на 22 травня. Наступні п'ять років День міста відзначали у першу неділю червня, з 2013 — у другу неділю вересня.[9] 2016 року дату святкування вкотре змінили — перенесли на 14 серпня.

Декомунізація

ред.
 
Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Пам'ятник Леніну, який стояв у центрі міста поряд з будівлею районної адміністрації, знесли ще у листопаді 2013 року[10]. Невдовзі на його місці встановили пам'ятник Богдану Хмельницькому[11]. 2016 року офіційно змінили назви 44 зі 103 вулиць міста[12].

Населення

ред.

Станом 1 січня 2016 року в місті проживало 11376 громадян. З них 4854 — працездатні, 3375 — пенсіонери, діти шкільного віку — 1350, дошкільного — 770. Таких, що працюють у промисловості — 1495 осіб, в освіті — 348, в медицині — 446, в культурі — 45, у сфері побуту — 53. В малому та середньому бізнесі зайнято 375 осіб[13].

Національний склад

ред.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[14]:

Національність Відсоток
українці 94,76%
росіяни 3,07%
молдовани 0,85%
роми 0,67%
білоруси 0,17%
євреї 0,16%
інші/не вказали 0,32%

Мовний склад

ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[15]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 11 193 96,07%
Російська 361 3,10%
Румунська 62 0,53%
Білоруська 10 0,09%
Єврейська 6 0,05%
Ромська 3 0,03%
Гагаузька 2 0,02%
Польська 2 0,02%
Вірменська 1 0,01%
Інші/Не вказали 11 0,08%
Разом 11 651 100%

Освіта

ред.

В місті працює: загальноосвітніх шкіл — 3, дошкільних закладів — 4, позашкільних — 2, музична школа. Станом на 1 січня 2016 року школи відвідують — 1231 учень, дошкільні заклади — 542 дітей[13].

Більшість випускників шкіл продовжують навчання у Вінниці[16], найпопулярніші спеціальності 2015-16 років — медицина, юриспруденція, педагогіка[17]. Щороку кілька випускників їдуть на навчання у Польщу, навчання саме там є популярним серед місцевої молоді[18].

Перша школа

ред.

Єдина школа Ямпільського району, в якій можуть навчатися діти з обмеженими можливостями. Вчителі займаються з ними окремо за узгодженим графіком. Таких учнів 2016 року було семеро, проблеми у них різні: синдром Дауна, ДЦП, вади слуху[19].

Інфраструктура

ред.

Житлово-комунальне господарство

ред.

Більшість населення живе у приватному секторі. У місті є 30 багатоповерхівок, більшість з яких зосереджені в центрі міста. Першу звели в 1960-х роках на кошти Приладобудівного заводу, на якому у ті часи працювало 800 осіб.

Генеральний план забудови Ямполя, розробили наприкінці 1970-х років. За словами Анатолія Булейко, головного архітектора Ямпільського району 1980—2008 років, відповідно до цього плану до 2025 року мали знести майже усі приватні будинки й замість них звести п'ятиповерхівки.

Постало питання, як виконувати план, якщо житло-комунальної інфраструктури немає: теплопостачання і каналізація відсутні, водопостачання дуже погане. Почали з проєктування каналізації, адже спершу під будинками будували вигріб, куди стікали нечистоти. Невдовзі це призвело до забруднення підземних вод Ямполя. Тому в 1982-83 роках в Ямполі встановили насосні станції, проклали самопливний колектор, запустили біологічні очисні споруди. Профінансував це теж Приладобудівний завод.

З розвалом Радянського Союзу будівництва затихли.

ОСББ

ред.

1 липня 2016 року завершилася реформа житлово-комунального господарства, метою якої було передати щонайбільше будинків на утримання самим мешканцям. В Ямполі мешканці лише одного двоповерхового будинку на вулиці Соборній 31 вирішили створити ОСББ[20]. Це друге ОСББ у місті. Перше існує з ще 2009 року — у будинку на вулиці Соборній 124. Тоді будинок був у критичному стані. Обласна рада запропонувала відремонтувати його, але за умови, що надалі мешканці самі за нею доглядатимуть[21]. Рештою багатоквартирних будинків міста керує призначений містом управитель, обслуговує — «Ямпіль-комунгосп».

Утилізація відходів

ред.

Збором і вивозом сміття у місті займається державне підприємство «Ямпіль-комунгосп». Всього у місті встановлено стоїть 70 сміттєвих баків, ще 50 — на територіях підприємств, 16 — у приватних господарствах[22].

Сміття у приватному секторі збирає вантажівка. У неї чотири маршрути, по кожному з них проходить раз на тиждень. Такі послуги прибиральників обходяться в 15 гривень на місяць з кожного дорослого члена родини. Договори на обслуговування укладені з 1500 родинами, хоча приватних будинків у місті більше[23].

Усе сміття вивозиться на полігон за 13 кілометрів від Ямполя. За нинішніми об'ємами сміття — 6700 м² на рік (або 167 вантажних вагонів), його можна використовувати ще років 20-30. Полігон сертифікований. Там є один штатний працівник, двічі на тиждень сміття перегортають трактором[24].

У вересні 2016 року місцевий підприємець Володимир Хижняк встановив у місті перші два контейнери для роздільного збору сміття. Їх поставили біля шкіл[24].

Водопостачання

ред.

Водою місто забезпечує підприємство «Ямпіль-водоканал». Вода подається з восьми свердловин, три з них основні і забезпечують водою більшу частину Ямполя[25].

Економіка

ред.

Пам'ятки

ред.
  • Ямпільські шари — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
  • Пам'ятний хрест ямпільчанам, жертвам трагічних подій в ніч з 5 на 6 березня 1651 р.
  • Військовий меморіал 1939-1945 років
  • Літак МіГ-15 біля міського парку культури та відпочинку

Державний кордон

ред.
 
Штамп міжнародного поромного пункту пропуску «Ямпіль»

На іншому березі Дністра — територія Молдови. В Ямполі діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць. Працює до 17.00. Найбільший потік людей — у п'ятницю в першій половині дня: тоді до Ямполя на ринок з'їжджаються молдовани[26].

Міст Ямпіль—Косеуць

ред.

Про міст через Дністер говорять ще з 1990-х, але проєкт досі не реалізований. ЄС зацікавлений у його побудові, адже міст скоротить відстань між Прибалтикою і Балканами майже на 400 кілометрів.

Ще 2013 року проєкт мосту презентували в Брюсселі. За основу взяли проєкт, який розробила чеська фірми Valbek. Вона пропонувала зробити чотири автосмуги в районі села Ульянівка, що за два кілометри від Ямполя. Попередня вартість робіт — 60 мільйонів доларів. Три європейські фірми готові були братися за його будівництво власним коштом. Але після початку війни в Україні проєкт відклали[27].

12 січня 2021 року на брифінгу після переговорів з президентом Молдови Маєю Санду, Президент України Володимир Зеленський озвучив плани по будівництву прикордонного мостового переходу через річку Дністер.[28] 5 серпня 2021 року голова Вінницької обласної ради В'ячеслав Соколовий повідомив про початок будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. Довжина мостової переправи становитиме 1,3 км, максимальна висота опор буде більшою за стандартну дев’ятиповерхівку. На будівництві мосту будуть використані 9 тис. тон металевих конструкцій, 16 тис. м³ монолітного залізобетону. Також паралельно іде ремонт автошляхів Р08, Т 0202 та Т 0240.[29] Відкриття відновленої дороги Р08 заплановане до Дня Незалежності України 2021-го року.[30]

У грудні 2022 року було заявлено, що Україна та Молдова зведуть автомобільний міст через Дністер. Угоду про будівництво планують укласти до середини 2023 року. Найбільш імовірно йдеться про будівництво мосту в районі міста Ямпіль, роботи по якому були повністю зупиненні після початку російського вторгнення в Україну.[31]

Після реалізації мосту стає актуальним будівництво об'їзної дороги в обхід міста Ямпіль, наприклад від села Русава, бо станом нині[коли?] автошлях Р08 проходить через центр міста. Подібна ситуація була в місті Рені, через значну кількість вантажних авто, що їздили містом до митного пункту, але жителі добилися будівництва об'їзної.

Міста-побратими

ред.
Місто Країна Дата угоди
Хирлеу   Румунія 14 червня 2012

Відомі люди

ред.

Цікаві факти

ред.
 
Під'їзд будинку на вулиці Свободи 91, розмальований самими мешканцями.[34]
 
Макет міста Ямпіль, пропорції 1:3300, автор — Едуард Костюк
  • У місті є один під'їзд, розмальований самими мешканцями. Знаходиться у центрі, в будинку на вулиці Свободи, 91[34].
  • Місцевий ювелір Едуард Костюк створив макет Ямполя у пропорціях 1:3300, тобто 3 сантиметри дорівнюють 1 кілометру. На його створення пішло 9 місяців. Карти рельєфів, доріг і річок знайшов в інтернеті. Рельєф набирав із тонких пластинок пінопласту за кресленням німецьких карт, а населені пункти і поля наносив зі знімків з космосу від Google Maps. Макет дуже деталізований. Якщо придивитись, на ньому можна знайти переправу, водонапірну вежу і будинок лісника[8].
  • Будівництва мосту через річку Дністер біля Ямполя має декілька безуспішних спроб. Так, архівні документи свідчать, що перша спроба будівництва мосту між Ямполем і Косеуцами, була здійснена ще у 1903 році. Але далі проєкту справа не пішла. Вдруге до цього питання повернулись у 1940-му. Тоді почалося будівництво переходу Ямпіль - Ґирбова, однак Друга світова війна змінила плани містобудівників. Втретє у 2010 році Харківський науково-дослідний інститут розробив проєктну пропозицію, згідно з якою вартість мосту разом з під’їзними шляхами мала складати 190 мільйонів гривень. Будівництво теж не вдалося розпочати через агресію Росії у 2014 році.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2022. Процитовано 12 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  2. Скільки років Ямполю. Дирижабль. 13.08.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
  3. Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 366. ISBN 5-319-01072-9 (рос.)
  4. (рос.) «Ямполь» // Украинская Советская Энциклопедия. том 12. К., «Украинская Советская энциклопедия», 1985 — стр.568.
  5. (рос.) «Дозорные западных рубежей: документальные очерки по истории войск Краснознамённого Западного пограничного округа» / И. А. Куроленко, В. А. Козлов, Э. Д. Брагин, Н. Д. Боровков. 2-е изд., пер. и доп., К., 1984 — с.29.
  6. Герби міст України. Брацлавщина. Ямпіль. www.uagerb.com (Українською) . Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 28.11.2015. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
  7. Символіка міста Ямпіль. Сайт ямпільської міської ради (Українською) . Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 28.11.2015. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
  8. а б Едуард Костюк. Створив герб міста і сконструював макет Ямпільського району. Дирижабль. 8.09.2015. Процитовано 28.11.2015.[недоступне посилання з червня 2019]
  9. Ямпіль: у пошуках дня народження. Дирижабль. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 28.11.2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  10. В Ямполі замість Леніна стоятиме Хмельницький. 20 хвилин. 6.11.2013. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 2.11.2016.
  11. Чому ямпільський Хмельницький такий низенький?. Дирижабль. 1.12.2015. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]
  12. Вулиця Леніна стане вулицею Свободи. Дирижабль. 17.02.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]
  13. а б Програма соціально-економічного розвитку на 2016 рік. Сайт міської ради Ямполя. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
  14. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  15. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  16. Куди поступили цьогорічні випускники. Дирижабль. 12.09.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
  17. Де будуть вчитися ямпільські випускники. Дирижабль. 2.09.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
  18. У Польщу за знаннями: ямпільчани про освіту за кордоном. Дирижабль. 19.11.2015. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
  19. Як у Ямполі експериментують з інклюзивною освітою. Дирижабль. 21.05.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
  20. Результати реформи у Ямполі: створили одне ОСББ. Дирижабль. 13.07.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
  21. «Квартплати немає. Збираємо гроші, лиш коли треба щось». Дирижабль. 18.04.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
  22. На громадські слухання громадськість не прийшла. Дирижабль. 7.08.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
  23. Стихійні звалища в Ямполі: три причини їх появи. Дирижабль. 21.04.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
  24. а б У Ямполі впроваджують роздільний збір сміття. Дирижабль. 5.10.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
  25. Водоканал повернув борг. На свердловини знову подали струм. Дирижабль. 22.06.2016. Архів оригіналу за 08.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-08 у Wayback Machine.]
  26. Базарний день без молдован: скільки грошей втратимо. Дирижабль. 29.02.2016. Архів оригіналу за 05.11.2016. Процитовано 4.11.2016. [Архівовано 2016-11-05 у Wayback Machine.]
  27. Чи збудують міст Ямпіль-Косеуць. Дирижабль. 19.04.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 3.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]
  28. Міст «Ямпіль – Косеуць» збудують в транспортному коридорі між столицями: за 5 годин - із Кишинева до Києва — Вінницька обласна державна адміністрація. www.vin.gov.ua. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  29. На Вінниччині стартувало будівництво мосту Ямпіль - Косеуць через Дністер. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  30. До Дня Незалежності відкриють відновлену трасу Немирів-Ямпіль. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  31. Україна і Молдова побудують міст через Дністер. 07.12.2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  32. На Миколаївщині загинув Герой з Ямполя | Телеканал ВІТА ТБ. vitatv.com.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  33. В. А. Чорномаз (2005). Вітковський Олександр Савич. Енциклопедія сучасної України. 34987. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
  34. а б Хто розмалював під’їзд у центрі Ямполя. Дирижабль. 11.03.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]

Джерела та література

ред.

Література

ред.
  • А.П. Заблоцький. Я́мпіль // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.725-734

Посилання

ред.