Новицький Іван Петрович

Іва́н Петро́вич Нови́цький (нар. 1844, м. Тараща, Київської губернії — пом. 31 липня (12 серпня) 1890) — український мовознавець, фольклорист, етнограф, історик, журналіст[2]. Використовував псевдоніми й криптоніми: Індрик, Жовтий Ір., Й. Н., Ив. Н.

Новицький Іван Петрович
Народився 1840 або 1844
Тараща, Київська губернія
Помер 12 (24) серпня 1890
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, етнограф, журналіст
Галузь історія[1], етнографія[1] і журналістика[1]
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Знання мов російська[1] і українська[1]
Заклад Імператорський університет Святого Володимира

Життєпис ред.

Навчався в київській гімназії та на історико-філологічному факультеті університету.

Автор багатьох статей в виданнях: газета «Кіевлянинъ», «Київські губернські вісті» та «Кіевская старина». Працював у центральному архіві Київського університету святого Володимира, Археографічній комісії, київському статистичному комітеті, та київському відділі Імператорського географічного товариства.

Надрукував близько десяти описів актових книг центрального архіву; видав два томи матеріалів з історії селянства XV — XVIII століть (1877), зокрема «Нарис історії селянського стану Південно-Західної Росії в XV—XVIII ст.» (1876), «Адам Кисіль — воєвода київський» (1885). Склав два розгорнутих покажчики, особовий (1878) та географічний (1883), до всіх видань Археографічної комісії, починаючи з 1844 року. Останній покажчик становить спробу історично-географічного опису краю.

Уклав «Довідковий словник юридичних термінів давньої актової мови Південно-Західної Росії» («Университетские известия». К., 1871, № 8; 1872, № 3) — перший термінологічний словник української мови того часу. У словнику подано 465 статей до слів з юридичного побуту на українських землях, що перебували під владою Великого князівства Литовського та Польщі в 15—17 століттях[2].

Брав участь в експедиції Павла Чубинського, в ході якої зібрав близько 5000 пісень (опубліковані у п'ятому томі праць експедиції). Цінне історико-етнографічне значення має його публікація «Жінка та її становище в малоросійських народних піснях» що вийшла в альманасі «Кіевлянка» (виданий редакцією газети «Кіевлянин») у 1889 році.

Примітки ред.

  1. Українська мова. Київ: Українська енциклопедія. 2000. с. 415. ISBN 966-7492-07-9.

Джерела та література ред.

Література ред.

Посилання ред.

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. а б Українська мова. Київ: Українська енциклопедія. 2000. с. 415. ISBN 966-7492-07-9.