Дворічна

селище міського типу, районний центр Дворічанського району, Харківська область, Україна

Дворі́чна — селище міського типу в Україні, у Дворічанській селищній громаді Куп'янського району Харківської області.

смт Дворічна
Coat of arms of Dvorichna.png
Герб Дворічної
Dvorichna lyceum after Russian shelling, 2023-01-05 (01).jpgЛіцей після російського обстрілу, 5 січня 2023 року
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Дворічанський район
Рада Дворічанська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1660[1]
Статус із 1960 року
Площа 4,04 км²
Населення 3650 (01.01.2017)[2]
Густота 1090,5 осіб/км²
Поштовий індекс 62709
Телефонний код +380 5750
Географічні координати 49°51′04″ пн. ш. 37°40′20″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 37.67222° сх. д. / 49.85111; 37.67222Координати: 49°51′04″ пн. ш. 37°40′20″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 37.67222° сх. д. / 49.85111; 37.67222
Висота над рівнем моря 88 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Дворічна
До станції: 3 км
До обл. центру:
 - залізницею: 120 км
 - автошляхами: 138 км
Селищна влада
Адреса 62702, Харківська область, Дворічанський р-н, смт Дворічна, вул. Слобожанська, 8
Голова селищної ради Магомедов Фархад Ашуралійович
Карта
Дворічна. Карта розташування: Україна
Дворічна
Дворічна
Дворічна. Карта розташування: Харківська область
Дворічна
Дворічна
Дворічна. Карта розташування: Дворічанський район
Дворічна
Дворічна

Commons-logo.svg Дворічна у Вікісховищі

Географічне розташуванняРедагувати

Селище міського типу Дворічна знаходиться на правому березі річки Оскіл в місці впадання в неї річок Верхня Дворічна і Нижня Дворічна. Річка Нижня Дворічна ділить селище на дві частини, є міст. На протилежному березі річки Оскіл розташовані селище Дворічне і село Гряниківка. Навколо селища невеликі лісові масиви (сосна). На відстані 4 км розташована залізнична станція Дворічна. Через селище проходить автомобільна дорога Р79.

НазваРедагувати

Селище розташоване у заплаві двох річок — Нижньої Дворічної та Осколу. Звідси і назва — Дворічна.

ТранспортРедагувати

Доїхати до Дворічної можна автобусом з Харкова (через Куп'янськ) або потягом («Харків-Тополі»).

ІсторіяРедагувати

Однією з характерних рис Дворічанщини є те, що протягом свого існування вона знаходилася на географічній і історичній межі держав і народів, про що свідчать окремі стоянки кам'яної доби та археологічні знахідки.

В IV-І тис. до нашої ери на цій землі сходилися кордони племен ямково-гребінцевої, середньостоговскої і трипільської культур. З другої половини III тисячоріччя до нашої ери й до XV сторіччя нашої ери представники Донецької групи ямної культури граничили й асимілювалися з племенами катакомбної культури. У V сторіччі до нашої ери землі на заході від річки Оскіл належали праслов'янам — осколотам. Тут проживали скіфи, сармати, болгари, угри, хазари, русичі, половці.

Після навали монголо-татар у XIII сторіччі цей край тривалий час залишався малозаселеним, тому його називали Диким Полем. Дворічна виникла на території Дикого Поля між річками Оскіл і Дворічна в 1660 році з метою захисту населення від набігів татар. У перші десятиліття свого існування поселення виконувало роль одного з прикордонних форпостів (наприкінці XVII століття воно мало назву Полкова Дворічна), а після ліквідації Полкового устрою Дворічна стала військовою слободою.

Основним заняттям дворічан здавна було землеробство, тваринництво, бджільництво й рибальство. Серед місцевих промислів виділявся винокурний промисел, селітроваріння, а також виробництво дьогтю.

В ті часи в Дворічній діяли п'ять ярмарків на рік, на які приїжджали купці з Харкова, Бєлгорода, Валуйок, Ізюму і Донецьких степів.

Наприкінці XIX і початку XX сторіччя капіталістичні відносини почали проникати в сільськогосподарське виробництво району. Заможні місцеві селяни побудували в Дворічній два цегельних заводи, паровий і водяний млини, олійницю.

Духовне життя краю з кінця XVIII сторіччя розвивалося при наявності значного прошарку росіян. Постійний зв'язок з російськими столицями надовго визначив специфіку Дворічанщини — складової частини Харківщини, як регіону інтенсивного україно-російського впливу.

У 1923 році на території Дворічанської волості були утворені Дворічанський і Вільшанський райони, що входили до складу Куп'янського повіту.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 183 жителі селища[3].

1942 року тут відбувалися запеклі бої під час німецького наступу на куп'янському напрямку. 22 червня війська Південно-Західного фронту залишили районний центр і залізничну станцію Дворічна. У роки Великої Вітчизняної війни тільки з 23 червня по 31 грудня 1941 року до складу діючої армії з району було призвано 5742 місцевих жителя. А після звільнення Дворічної у 1943 році до лав Радянської Армії було призвано ще 3000 чоловік. Біля двохсот дворічан брали участь у партизанському русі. Раніше на цій території знаходився козацький наглядовий пункт, що був розташований на вершині Лисої гори — найвищої точки Дворічанщини.

Під час російського вторгнення 2022 року селище потрапило під окупацію; 12 вересня 2022 року стало відомо про його звільнення[4]. Після цього воно зазнавало обстрілів з боку російського агресора[5][6][7][8]. Зокрема, 23 лютого 2023 року було зруйновано будівлю адміністрації селищної ради[9].

ЕкономікаРедагувати

  • У селищі є кілька молочно-товарних, велика птахо-товарна ферми.
  • Дворічанський елеватор, OOO.
  • Дворічанське лісництво.
  • Дворічанська районна друкарня.
  • «Шевченкове», агрофірма, сільськогосподарське ПП.
  • Дворічанська харчосмакова фабрика, ЗАТ.
  • Мисливство «Бірюк».
  • Пекарня «Наш хліб».

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Дворічанський дитячий навчальний заклад № 1 «Колосок».
  • Дворічанський дитячий садок № 2.
  • Дворічанська загальноосвітня школа I—III ступенів.
  • Дворічанський районний ліцей.
  • Дворічанський районний будинок культури.
  • Стадіон.
  • Автовокзал.
  • Дворічанський краєзнавчий музей.
  • Центральна районна лікарня.
  • Дворічанський центр позашкільної роботи — дитячі та юнацькі клуби, центри дозвілля і творчості.
  • Дворічанська дитяча музична школа.
  • Дворічанська дитячо-юнацька спортивна школа.
  • Дворічанська районна лікарня ветеринарної медицини.

ПриродаРедагувати

Дворічна — мальовничий куточок Харківської області, що відомий своїми крейдяними горами, заповідниками і річкою Оскіл, берегами якої ішов у похід князь Ігор («Слово о полку Ігоревім»). На берегах річки росте багато рослин, занесених до Червоної книги України, зокрема чарівна і пухнаста трава — ковила. На крейдяних схилах живуть байбаки. У річці водиться багато видів риб.

 
Околиці Дворічної: балка, що увійшла до території НПП

Біля Дворічної організовано Національний природний парк «Дворічанський». Дата заснування: 11 грудня 2009. Адреса офісу НПП — с. Дворічна, 51, Дворічанський район, 62701, Харківська область.

На території смт. також знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Коробочкине. Площа — 29,1 га. У ярах і балках правого берега річки Оскіл представлена ​​унікальна для Харківщини рослинність крейдяних нашарувань. Рідкісні флора і фітоценози, які вимагають охорони.

ЛюдиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. / [Д. И. Багалей]. – Харьков: Тип. К. П. Счасни, 1890. - с. 148, 170
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. Дворічна. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  4. Російські військові втекли з двох селищ у Харківській області — Генштаб. Суспільне. 12 вересня 2022. 
  5. ЗСУ за добу відбили атаки росіян біля 13 населених пунктів. Волинські новини. 5 грудня 2022. 
  6. Російські окупанти 23 грудня обстріляли Дворічну на Харківщині: пошкоджений будинок та гаражі. Суспільне. 24 грудня 2022. 
  7. На Харківщині окупанти обстріляли Куп'янський район та Вовчанськ, є поранена. Слово і Діло (укр.). Процитовано 10 лютого 2023. 
  8. Через обстріл у Дворічній постраждав 75-річний чоловік – Синєгубов. Радіо «Свобода». 6 січня 2023. 
  9. РФ вдарила по рятувальниках, які шукали людей під завалами адміністрації на Харківщині. Українська правда. 23 лютого 2023. 

ПосиланняРедагувати