Лисянка (смт)

Ли́сянка — селище міського типу, районний центр однойменного району Черкащини. Розташована в межах Придніпровської височини та лісостепової зони в долині річки Гнилий Тікич. День міста — перша неділя вересня. Деякі польські автори дотримуються думки, що в Лисянці народився батько Богдана Хмельницького — Михайло Хмельницький.

смт Лисянка
Герб Лисянки Прапор Лисянки
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район/міськрада	Лисянський район
Рада	Лисянська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване	1593
Статус	із 1965 року
Площа	км²
Населення	▼ 7854 (01.01.2017)
Поштовий індекс	19300
Телефонний код	+380 4749
Географічні координати	49°15′25″ пн. ш. 30°49′24″ сх. д.
Висота над рівнем моря	160 м
Водойма	річка Гнилий Тікич
Відстань
Найближча залізнична станція:	Звенигородка
До станції:	38 км
Селищна влада
Адреса	19300, Черкаська обл., Лисянський р-н, смт Лисянка, площа Миру, 30
Голова селищної ради	Гнатенко Тамара Дмитрівна
Карта
Лисянка
Лисянка
Лисянка у Вікісховищі

Історія

Лисянка на карті XVIII століття

Під час монголо-татарської навали Лисянка і навколишні території були повністю спалені. З того часу люди це місце називають Лисиною, гору на шляху до Черкас — Лисою, річку, що протікає під горою, — Лискою, а відроджене поселення — Лисянкою.

Вперше Лисянка згадується в документах за 1593 рік. Саме того року містечко з навколишніми селами і землями польський король Сигізмунд ІІІ Ваза подарував шляхтичу Валентію Чермінському (зустрічається в описі Александера Валеріана Яблоновського).

1622 року воєводі руському (рутенському) Іванові Даниловичу король Сигізмунд ІІІ Ваза видав грамоту, за якою він міг закласти місто Лисянку і надав йому Магдебурзьке право, право обирати собі війта, бурмістра, райців з-поміж міщан. Місто мало було опасоване частоколом з вежами і мала бути збудована ратуша. Базари повинні бути щопонеділка та щоп'ятниці. Після смерті Івана Даниловича (весна 1628 року) в 1630 році Лисянка належала його другій дружині-вдові — Софії з Жолкевських.

В 1637 році Миколай Остроруг-«латина» отримав дозвіл короля Владислава IV Вази на випалювання поташу в лісах немирівських і на 12 років в — Лисянці.

1645 — Лисянка належала Самуелю Єжи Калиновському.

1648 — Лисянка підтримала Богдана Хмельницького. За тих часів була багатим містом. Мало воно 4 церкви, на передмістю монастир св. Трійці, недавно закладений і сильно укріплений, посвячений 1653 р. патріархом Макарієм.

1654 р. місто було взяте коронним військом і спалене.

За часів Івана Виговського Лисянка дісталась Костянтинові Виговському.

1674 р. тут після того як зазнав поразки від московського війська, перебував брат гетьмана Петра Дорошенка Григорій з татарським військом. Міщани видали Григорія Дорошенка московитам, а татар перебили. Незадовго після цього, коли мешканці почули, що козаки ідуть до Чигирина, вони всі до єдиного з майном і родинами перебрались за Дніпро. Дорошенко застав пусте місто, яке зрівняв із землею. Через 8 років місто знову заселили 800 господарів.

1702 р. Самійло винищив в місті євреїв та шляхту. Війтом був Дмитро Старий.

В 1711 р. поблизу Лисянки відбувся бій між армією гетьмана Пилипа Орлика та війська під командуванням генерального осавула Григорія Бутовича. У наслідку бою загін Бутовича зазнав поразки, а самого осавула було взято у полон. Ця битва була частиною походу на Правобережжя проти російської влади.

1733 р. Александр Яблоновський фундував тут францисканський костел, місце давнього замку віддав о. василіянам і сприяв будівництву нового оборонного замку з вежами. Це сприяло розвитку міста.

1777 р. тут було 457 осель. У місті був Свято-Троїцький василіянський монастир (колись православний).

Біля Лисянки є городище. Поблизу нього є ліс «Добрий день», за переказами там козаки розбили польське військо. Біля Гнилого Тікича знаходиться джерело з мінеральною водою збагаченою залізом, колись тут лікар Сродовський мав водолікарню.

Під час турецької війни тут бачили стада диких коней з херсонських степів.

Містечко оспіване у творах багатьох письменників, зокрема, П. Куліша і Т. Г. Шевченка.

У часи Другої світової війни містечко понад два роки входило до Корсунського ґебіту. На початку 1944 р. тут проходила Корсунь-Шевченківська операція.

Влітку 1996 р. до Лисянки підведено природний газ.

Пам'ятки природи

В адміністративних межах Лисянської селищної ради розташовані:

• Гнилий Тікич — гідрологічний заказник місцевого значення.
• Карлзбад — гідрологічний заказник місцевого значення.
• Лисянський — гідрологічний заказник місцевого значення.
• Лисянський — ІІ — гідрологічний заказник місцевого значення.
• Джерело «Громова вода» — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Лисянка в культурі

В Лисянці розгортається сюжет повісті Михайла Сторицького «Останні орли».

Персоналії

Народились

• Лео Бірінськи — драматург, сценарист і режисер єврейського походження.
• Даник Володимир Олексійович — український поет і прозаїк.
• Коваль Олег Миколайович (1972-2014) — старший лейтенант ЗСУ, загинув у боях за Дебальцеве.
• Кузьменко-Титаренко Іван Дем'янович — український військовий діяч, сотник Армії УНР.
• Макушенко Іван Семенович — художник та педагог
• Макушенко Олекса Іванович — підполковник Армії УНР.
• Проценко Тарас Станіславович (1976—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Слешинський Іван Владиславович — польський математик
• Яблоновський Август Доброгост — був похований в монастирі оо. василіян.

поховані

• Стукало Олег Юрійович (1974—2015) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Галерея

• 

  Пам'ятник Шевченку

• 

  Тарасова криниця

• 

  Площа Миру

• 

  Єврейське кладовище

• 

  Польське кладовище

• 

  Пам'ятник героям ВВВ

• 

  Танк Т-34

• 

  Свято-Михайлівська церква, 1861 р.

Див. також

• Лисянський замок
• Лисянський історичний музей
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела та література

• Маньковська Р. В. Лисянка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 167. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Савченко О. В, Шушківський А. І. Лисянка // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. — К. : Ін-т енцикл. дослідж. НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
• Lisianka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 302. (пол.) — S. 302—308. (пол.)

Посилання

• Лисянка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Офіційний сайт Лисянської районної ради
• Неофіційний сайт Лисянського району
• Погода в смт Лисянка
• Погода в смт Лисянка
• Тут був Монастирок. На місці родинного маєтку Хмельницьких з'явився пам'ятник // Україна молода, 236 за 16.12.2010
• Громадське повстання на Лисянщині 1918 року