Горбатенко Петро Олександрович

Петро Горбатенко; Петро Олександрович Горбатенко
	Капітан
Загальна інформація
Народження	1993; смт Лисянка, Черкаська область, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma Mater	Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Псевдо	«Ролло»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	«Азов»; 3 ОШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Мар'їнку; Бої за Широкине Російське вторгнення в Україну (2022); ; Битва за Мощун; Бої за Херсон; Битва за Бахмут;
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За військову службу Україні»
	Медаль «За військову службу Україні»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбатенко.

Петро Олександрович Горбатенко — військовослужбовець Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, командир батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.

Життєпис ред.

Народився в смт Лисянка Черкаської області^[1].

Учасник Революції гідності.

У 2015 закінчив ННІ історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Історія»^[2].

З серпня 2014 року брав участь в АТО на сході України у складі батальйону «Азов». Зокрема, у боях за Широкине, боях за Мар'їнку та біля Іловайська. За операцію у Широкине був нагороджений медаллю «Незалежність України» ІІІ ступеня.^[3]

З першого дня російського вторгнення в Україну брав активну участь в обороні Києва — разом із побратимами тримали оборону в селі Мощун. Стояв біля витоків заснування окремого полку спеціального призначення «Азов» Збройних сил України, що був сформований на початку березня 2022 року. Невдовзі став командиром 1-го загону ССО «Азов». Воював на запорізькому, херсонському напрямках — брав участь у звільненні Херсона, боях за Бахмут^[1]. Після реформування ССО «Азов», став командиром 1-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр ЗСУ.^[4]

Нагороди ред.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 серпня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[5].
Медаль «За військову службу Україні» (14 березня 2023) — за собисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[6].

Примітки ред.

↑ ^а ^б «Азовець» родом з Лисянки звільняє від ворога Херсонщину. Вісті Черкащини. 16 листопада 2022. Процитовано 2 грудня 2023.
↑ Черкаський студент, який воює на сході, мріє мати чотирьох дітей-патріотів (відео). ПроВсе. 12 квітня 2015. Процитовано 2 грудня 2023.
↑ Нащадок козацького роду з Лисянки став грозою рашистів. Вісті Черкащини. 5 жовтня 2022. Процитовано 2 грудня 2023.
↑ Випускник ЧНУ, азовець Петро Горбатенко — у програмі Наталії Мосейчук. ЧНУ ім. Б. Хмельницького. 3листопада 2023. Процитовано 2 грудня 2023.
↑ Указ Президента України від 4 серпня 2023 року № 473/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Указ Президента України від 14 березня 2023 року № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Лисянка-1] а ^б «Азовець» родом з Лисянки звільняє від ворога Херсонщину. Вісті Черкащини. 16 листопада 2022. Процитовано 2 грудня 2023.

[2] Черкаський студент, який воює на сході, мріє мати чотирьох дітей-патріотів (відео). ПроВсе. 12 квітня 2015. Процитовано 2 грудня 2023.

[3] Нащадок козацького роду з Лисянки став грозою рашистів. Вісті Черкащини. 5 жовтня 2022. Процитовано 2 грудня 2023.

[4] Випускник ЧНУ, азовець Петро Горбатенко — у програмі Наталії Мосейчук. ЧНУ ім. Б. Хмельницького. 3листопада 2023. Процитовано 2 грудня 2023.

[5] Указ Президента України від 4 серпня 2023 року № 473/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

[6] Указ Президента України від 14 березня 2023 року № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]