Август Доброгост Яблоновський

Яблоновський Август Доброгост Станіслав Вольфганг Жегота (3 серпня 1769, Лейпциг — 14 серпня 1791, Склименці) — князь, представник роду Яблоновських. У літературі відомий як «князь-козак». Власник маєтностей в Україні.

Август Доброгост Яблоновський
Ім'я при народженні Август Доброгост Станіслав Вольфганг Жегота Яблоновський
Народився 3 серпня 1769(1769-08-03)
Лейпциг, Саксонія, Священна Римська імперія
Помер 14 серпня 1791(1791-08-14) (22 роки)
Склименці, Корсунський район, Україна
Поховання Лисянка
Громадянство Річ Посполита
Конфесія греко-католик
Батько Юзеф Олександр Яблоновський
Мати Фраціска Вікторія Воронецька
Родичі Яблоновські
Герб
Герб

Життєпис ред.

Син новогрудського воєводи, князя Юзефа Александера Яблоновського та його другої дружини — княжни Францішки Вікторії Воронецької.

Невдовзі після смерті (1777 р.) батька мати вислала його на Волинь (маєток у Ляхівцях (пол. Lachowiec) під опіку маршалка двору Яблоновських Піянєцкого — колишнього обер-лейтенанта часів Барської конфедерації. На Августа Доброгоста Яблоновського ще в Лейпцигу, раніше — у Ляхівцях — мав вплив надвірний стрілець — козак Стефан Матушиненька, тому він не дуже квапився вивчати науки та магнатсько-княжі манери. Тільки раз — 1787 — як князь-дідич, новогрудський воєводич урочисто вітав короля Станіслава Августа Понятовського, який їхав до Канева, а дорогою мав візит ввічливости до княгині Францішки Вікторії Яблоновської в Ляхівцях.

Відмовився від виїзду за кордон (мати хотіла, відповідно до заповіту її чоловіка, вислати сина навчатись), обрав собі за садибу Стеблів у Канівському старостві (мати передала йому права на Стеблівський ключ: містечко та 10 сіл). Звільнив частину підданих від обов'язку обробляти землю, утворив з них власну дружину добірних козаків: спочатку з 150 осіб, пізніше складала до 500 осіб-вершників. Август Доброгост Яблоновський з кожним роком краще переймав козацькі звичаї, у 1788 р. перейшов на греко-католицький обряд, змінив ім'я на Микола; як «князь Микола» був відомим серед козаків та навколишніх селян. Одягався по-козацьки, носив чуб, скасував двір.

Різні автори спогадів та праць про нього по-різному тлумачать його поведінку, бачать його намагання поєднати Козацьку державу з Польщею, інші бачать бажання наслідувати особу канівського старости Миколи Василя Потоцького, ще деякі — просто дивацтво та ненормальність. 1789 року став ротмістром Кавалерії Народової.

Помер 14 серпня 1791 року в таборі під Склемінцями, був похований у Лисянці у фундованому ним монастирі василіян.

Джерела ред.

  • Dobrzyniecka J. Jabłonowski August Dobrogost Stanisław Wolfgang Żegota (1769—1791) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — 161—320 s. — S. 219. (пол.)
  • Tychoml // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 690. (пол.) — S. 690—691. (пол.)

Посилання ред.