Жашків
Жа́шків — місто в Україні, в Уманському районі Черкаської області, адміністративний центр Жашківської міської громади. Розташоване на обох берегах річок Литвинка та Торч (притока Гірського Тікичу) за 65 км на північ від міста Умань. На західній околиці міста проходить автошлях М05. Населення становить 13 242 особи (станом на 1 січня 2022 р.).
| Жашків | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | Черкаська область | ||||||||
| Район | Уманський район | ||||||||
| Громада | Жашківська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1636 | ||||||||
| Статус міста | від 1956 року | ||||||||
| Населення | ▼ 13 242 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 13 242 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 13,0 км²[2] | ||||||||
| Поштові індекси | 19200—19208 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4747 | ||||||||
| Координати | 49°15′ пн. ш. 30°06′ сх. д.H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 229 м | ||||||||
| Водойма | р.Торч | ||||||||
| Назва мешканців | жашківча́нин, жашківча́нка, жашківча́ни[3] | ||||||||
| День міста | 14 жовтня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Жашків | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 141,5 км[4] | ||||||||
| - залізницею | 215 км | ||||||||
| - автошляхами | 220 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 136 км | ||||||||
| - автошляхами | 154 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Захисників України,17 | ||||||||
| Вебсторінка | Жашківська громада | ||||||||
| |||||||||
Історія ред.
Давній Жашків ред.
Перша згадка про Жашків виявлена в документах початку XVII століття, місто офіційно зазначене 16 жовтня (за старим стилем) 1636 року — повідомлення про те, що при впаданні річки Козина Рудка в річку Рава Жашківська, вище Скибин Греблі закладено городище. Також назва «Жашків» зустрічається на карті Гійома Лавассера Де Боплана. У той час він належав до тетіївських володінь князів Острозьких.
Новий час ред.
З кінця XVIII століття поселення увійшло до складу Московської держави.
З 1796 Жашків належить полякам — Григорію Закревському, за два роки — Яну Тарновецькому. Після смерті сина Тарновецького Яна — 1852, Жашків розділений на дві частини між сестрами Соломією Раковською та Палагеєю Чарковською.
1840 році Жашків віднесений до розряду містечок.
З кінця XIX століття у місті мешкало християн православних — 1533 чол., католиків — 52 чол., єврейська громада — 556 чол. 1862 тут діяло дві церкви і три синагоги.
1860 — у Жашкові почала працювати цукроварня. На підприємстві 350 робітників, з них 260 вільнонайманих.
На початку ХХ століття ред.
1917 р. Жашків увійшов до складу новоствореної Української Народної Республіки (УНР).
Перша окупація комуністичної Москви у лютому-березні 1918 р. не надто зачепила Жашків.
Після гетьманського перевороту й початку репресій гетьманського уряду й німецьких окупантів проти селянства 8.06.1918 партизанський загін з Жашкова прибув до недалекої Стрижавки для участі у повстанні проти гетьманської влади та німецьких окупантів[5].
Друга окупація комуністичної Москви, під яку Жашків потрапив у березні 1919 р., викликала там активний повстанський рух, спрямований проти неї[6].
З 1922 року Жашків в складі СРСР.
Радянський період ред.
1922 року в місті встановлена радянська влада. Місто ввійшло до складу СРСР.
У кінці 1922 року Жашків віднесено до Уманського повіту, а з квітня наступного року він став центром новоутвореного Жашківського району Уманської округи.
Понад 5 тисяч мешканців Жашкова загинули під час Голодомору (1932—1933).
19 липня 1941 року Жашків окупований німецькими військами. 6 січня 1944 року місто зайняте військами 1-го Українського фронту.
Проголошення Незалежності України ред.
1 грудня 1991 мешканці міста в абсолютній більшості проголосували за відновлення державної незалежності України та вихід зі складу СРСР.
Сучасний Жашків ред.
У місті розташований найбільший ринок худоби в Європі[7].
У Жашкові розташовані відділення Ощадбанку, «Приватбанку», Райффайзен Банку Аваль та молитовний будинок ЄХБ.
Є бюст Тарасу Шевченку, Меморіал слави, пам'ятник-знак воїнам-афганцям, символічна могила жертвам Голодомору та жертвам Чорнобиля, пам'ятник Леніну було демонтовано 21 лютого 2014 року.
Є декілька ресторанів: «Аскольд», «Боровичок», «Водограй», «Едельвейс», «Родичі». Кафе: «Арт-кафе», «Глорія», «Смак», «Гості».
Залізничний транспорт ред.
Станція Жашків — залізнична станція Південно-Західної залізниці. Залізниця неелектрифікована, проте в сезон перевозить досить багато пасажирів та вантажу. Мова про електрифікацію ще не йшла через тупиковість станції.
Залізничне полотно пролягає в бік Погребища. Пасажирський рух представлений дизель-поїздом Жашків-Погребище-Козятин і зворотно[8].
За проектом, станція не мала бути тупиковою, навіть велись земляні роботи в районі села Виноград, фактично мав бути наскрізний руху з Рівного, Козятин на Черкаси, але планам завадила Друга світова війна.
Автомобільний транспорт ред.
Є автобусне сполучення з містами Київ, Одеса, Миколаїв, Біла Церква, Тальне, Черкаси, Кропивницький.
Охорона здоров'я ред.
У Жашкові розташована Центральна лікарня, п'ять аптек.
Освіта ред.
У Жашкові п'ять загальноосвітніх шкіл 1-3 ступенів (державні), шість дитсадків, музична школа, Жашківський аграрно-технологічний професійний ліцей.
Культура ред.
Будинок творчості молоді, два будинки культури, стадіон, кінотеатр, три бібліотеки, історичний музей, дві православні церкви. Від 2006 року діє унікальний Дім гармоніки.
У Жашкові існує футбольний клуб «Жашків», котрий раніше йменувався «Колос», веде боротьбу у ІІ лізі Черкаської області.
З 2002 року створена дитячо-юнацька футбольна школа, а з 2003 року діє громадська організація спортивний клуб «Альянс», вихованці якого, юні боксери, демонструють високі результати та стають переможцями змагань всеукраїнського та міжнародного рівнів.
Творчі здібності юних жашківчан розвиває Жашківська музична школа, Будинок дитячої і юнацької творчості.
У місті постійно видається газета «Жашківщина», а також з 2002 року працює місцеве телебачення — телерадіокомпанія «Жасмін».
У Жашкові змагаються в різних змаганнях 5 шкіл, різних ступенів і різні баскетбольні, футбольні, волейбольні команди.
Наприклад в 1 школі найбільше дітей, в 4 школі найменше дітей.
Населення ред.
Населення — 14,4 тисяч осіб (2011) (15,8 тис. у 2005, 15,6 тис. у 2001 та 13,7 тис. у 1972 роках).
Національний склад ред.
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[9]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 96,23 % |
| росіяни | 2,14 % |
| інші/не вказали | 1,63 % |
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10][11]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,34 % |
| російська | 2 % |
| інші/не вказали | 0,66 % |
Засоби масової інформації ред.
| №п/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 105.4 | Радіо Промінь | 1 | шосе М-05, 148 км | вежа ТОВ «Укртауер» |
| 2 | 105.9 | Країна ФМ | 0,1 | шосе М-05, 148 км | вежа ТОВ «Укртауер» |
Пам'ятки ред.
- Жашківський заказник — ентомологічний заказник місцевого значення.
Відомі люди ред.
У місті народилися :
- Братчук Олександр Петрович (1967—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Докія Гуменна — письменниця.
- Зайцев Олег Григорович (? — 2022) — молодший лейтенант Головного управління розвідки Міністерства оборони України, учасник російсько-української війни, Герой України.
- Василь Сліпачук — письменник.
- Яків Красножон — скульптор, член спілки художників.
- Лев Омельченко — шахіст.
- Фінланд Максвелл — американський інфекціоніст, дослідник застосування антибіотиків для лікування туберкульозу.
- Денисов Олександр Мирославович — український військовик.
- Лисак Віктор Павлович — український кінооператор.
- Світлана Заліщук — журналіст, народний депутат України 8-го скликання.
- Платмір Ярослав — солдат Збройних сил України, учасник Війни на сході України.
- Семюел Крамер — американський сходознавець.
- Таращук Віра Петрівна (1936—1980) — українська астрономка, лауреатка Премії НАН України імені М. П. Барабашова.
- Шмуель Даян — ізраїльський політик, Віце-спікер Кнесету (1955—1959).
- Кравченко Віталій Олегович (1990—2015) — український військовик, учасник Війни на сході України.
Цікаві факти ред.
- Поблизу міста виявлено залишки поселення черняхівської культури.
- Під центральною частиною міста з давніх часів збереглися малодосліджені підземні ходи.
Галерея ред.
-
Міська рада
-
Дитсадок №1
-
Мистецька школа
-
Будинок культури
-
Районний суд
-
Пошта
-
ТРК "Жасмін"
-
Універмаг
-
Дім молитви
-
Меморіал Слави
-
Братська могила радянських воїнів
-
Пам'ятник Т. Шевченку
-
Пам’ятний знак воїнам-афганцям
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
- ↑ Сайт Верховної Ради[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Фаріон, Ірина (2013). Мовна норма: знищення, пошук, віднова (українською). Івано-Франківськ: «Місто НВ». с. 80. ISBN 978-966-428-290-8.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012
- ↑ Бондаренко Олександр. Роздоріжжя. — Київ: Видавництво «Стікс», 2012
- ↑ http://zhashkivia.com/inshe/charodii-bude-zbilshenii-v-7-raziv[недоступне посилання]
- ↑ Жашків-Козятин. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2016.
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
Джерела та література ред.
- Р. В. Маньковська. Жашків [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 140. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- С. І. Горошко. Жашків [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання ред.
- Краса Жашківщини [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] — цикл відео про Жашків та села Жашківського району. Знято як з землі так і з повітря
- Педагогічне краєзнавство. Жашків [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Розклад руху приміських поїздів на станції Жашків [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- http://zhashkiv.info/ [Архівовано 25 вересня 2009 у Wayback Machine.] — інформація про місто, новини, погода, довідка, форум, фотогалерея
- https://web.archive.org/web/20110209112156/http://zhashkivia.com/ — оголошення, нерухомість, автомобілі, новини, бізнес, культура, форум, громада, аналітика, міська рада, партійні організації, громадські організації, знайомства
- http://zhrda.jimdo.com [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Жашківської РДА
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |