Тиврів

Ти́врів — селище міського типу в Україні, районний центр Тиврівського району Вінницької області. Смт розташоване на сході Поділля, на березі Південного Бугу. Станом на 2011 рік населення смт становило 4261 особу (у минулому — 4666 ос. на 2001 р. та 5000 на 1970 р.). Харчова промисловість, завод пластмасових виробів зруйнований. До облцентру сполучене автошляхом Т 0212.

Тиврів
Герб Тиврова
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Вінницька область
Район	Тиврівський район
Код КОАТУУ	0524555100
Засноване	перша згадка 1505 року
Магдебурзьке право	1744 року
Статус міста	з 1956 року
Населення	▼ 4059 (01.01.2017)
- повне	▼ 4059 (01.01.2017)
Густота населення	1046.37 осіб/км²
Поштові індекси	22700-22707
Телефонний код	+380-4345
Координати	49°00′43″ пн. ш. 28°30′14″ сх. д.
Висота над рівнем моря	268 м
Водойма	Південний Буг
Назва мешканців	тиврівчани,тиверці
Відстань
Найближча залізнична станція	Гнівань
До станції	14 км
До обл./респ. центру
- фізична	57 км
- залізницею	25 км
- автошляхами	65 км
До Києва
- фізична	174 км
- автошляхами	212 км
Міська влада
Адреса	22700, вул. Незалежності,40 , тел. 2-22-93
Тиврів на Вікісховищі Карта Тиврів Тиврів

Географія

Селом протікає річка Черемошна, яка впадає у Південний Буг.

Історія

Регіональний ландшафтний парк «Середнє Побужжя» в районі смт Тиврів

Пороги на Південному бузі. На задньому плані Палац Ярошинських і Костел Архангела Михаїла

Безпосередньо на території сучасної Тиврівщини розташовувались поселення древнього слов'янського роду, відомого під назвою тиверців. Вважається, що крайньою східною межею розселення тиверців у 8 — 9 століттях нашої ери була межа, що проходила через містечко Тиврів. «Містечко Тиврів на Богу (давня назва річки Південний Буг), стверджував відомий український історик Михайло Грушевський, це одинока осада, що своїм іменем може вказувати на тиверців». Подібні думки лунали на археологічному з'їзді, що проходив у Києві в 1874 році. Там домінувала думка, що Тиврів стоїть на місці старовинного поселення «Тивер». Згодом тиверці увійшли до складу Київської Русі.

В історичних актах є письмова згадка про повітове містечко Тиврів. Ця згадка датується 1393 роком, коли великий князь литовський Вітовт подарував це містечко з навколишніми угіддями «землянину» Герману Дашкевичу «за вислугу». Окрім Тиврова, Дашкевич у своє володіння отримав села Дзвониху, Кліщів, Соколинці, Шендерів і Тростянець.

Післяреволюційна доба

Під час визвольних змагань 1918—1921 років на Тиврівщині діяли численні загони повстанців, що боролись з більшовицькою окупацією краю. Так тут діяв і загін отамана Артема Онищука, уродженця села Соколинці. Цьому відважному провідникові національно-визвольного руху селян Брацлавщини у 1920—1921 рр., курінному Армії УНР, Валерій Марценюк присвятив історичну повість «Трагічна любов отамана Артема» про «українського патріота, підступно обманутого більшовицькою владою та жорстоко зрадженого коханою жінкою» — чекісткою Ельзою Грундман.[1].

Архітектурна та краєзнавча спадщина

Тиврів має багату архітектурну спадщину. Це і Домініканський костел, палац панів Ярошинських, розкішний парк, закладений графом Гейденом, перша електростанція та інші пам'ятки. Колись у Тиврові була своя броварня, але в наш час^[коли?] від неї залишилась тільки пам'ять. Проте, є ще залишки старовинних торгових домів. У колишньому палаці Ярошинських діє ліцей-інтернат поглибленої підготовки у галузях наук. Парк, зараз майже повністю запущений, проте, краса, котра була тут раніше, досі залишилася.

Неподалік від селища знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Буковий гай.

Персоналії

Відомі уродженці

• Бурєнніков Юрій Анатолійович (нар. 16 січня 1949) - український науковець, кандидат технічних наук (1984), професор (1999), відмінник освіти України (2007), заслужений працівник освіти України (2009), дійсний член Транспортної Академії України (2013).
• Дорош Володимир Васильович — український різьбяр по дереву, скульптор.
• Ліпська Алла Володимирівна — український краєзнавець, музейник, етнограф.
• Маловський Мар'ян Мартинович — український художник, графік.
• Марценюк Пантелій Іванович — автор історико-біографічної повісті «Над Бугом-рікою».
• Очеретний Володимир Феодосійович (1938—2005) — заслуженний журналіст України, найкращий фотокореспондент України.
• Ратушна Лариса Степанівна (1921—1944) — у роки війни учасниця Вінницького підпілля, Герой Радянського Союзу.
• Футорянський Савелій — український композитор і музичний критик.

Перебували

• князь Святослав Святополк-Четвертинський — в 1739 році тут одружився з Анною Островською.

Померли

• Захарія Ярошинський — посол сейму, староста дмитрівський, мечник та підстолій вінницький.

Джерела

• Вирський Д. С. Тиврів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 76. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Урсу Н. О. Домініканський храм СВ. МИХАЙЛА АРХАНГЕЛА у ТИВРОВІ на ПОДІЛЛІ. — С. 145—148.
• Tywrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — Т. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 730—731. (пол.)

Посилання

• Погода у Тиврові
• Офіційний сайт Тиврівського району
• Офіційний сайт Тиврівської РДА
• Тиврів — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
• Облікова картка^{[недоступне посилання з травень 2019]}
• Парафія св. Михаїла Архангела, подомініканський монастир, Молодіжний Центр