Сейм (значення)
Сейм або сойм (пол. sejm) — назва шляхетських зборів, а згодом — представницького органу влади взагалі, зокрема законодавчих органів у Великому князівстві Литовському і Руському та Речі Посполитій, Карпатській Україні (1939), Польській республіці (1945–1990), Литві та Латвії (після 1920 р.); нижня палата парламенту в Польській республіці у 1921–1939 рр. та після 1990 р.; в Австро-Угорщині існували крайові сейми Королівства Галичини та Володимирії та Герцогства Буковина.
Слова «сейм», «сойм» походять від прасл. *sъjьmъ/*sǫjьmъ, утвореного від прийменника *sъn («зі») і дієслова *jьmǫ («беру», «йму»), буквально — «зібрання», «збори». Схожу етимологію має також і староцерк.-слов. съньмъ, «сонм» і снемъ, «снем» (від прасл. *sъnьmъ — фонетичного варіанта *sъjьmъ/*sǫjьmъ)[1].
Сучасні
ред.- Сейм Республіки Польща (пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej) — нижня палата Національної Асамблеї Республіки Польща.
- Сейм Латвії (латис. Saeima) — парламент Латвії;
- Сейм Литовської Республіки (лит. Lietuvos Respublikos Seimas) — парламент Литви;
- Сейм Фінляндії (Едускунта) — парламент Великого князівства Фінляндського, згодом — незалежної Фінляндії.
Історичні
ред.- Сейм Королівства Польського — парламент Польського королівства до Люблінської унії, коли він був об'єднаний з сеймом ВКЛ у сейм Речі Посполитої;
- Сейм Великого Князівства Литовського — парламент Великого князівства Литовського;
- Сейм Речі Посполитої (пол. Sejm walny) — парламент Речі Посполитої з 15 по 18 століття;
- Чотирирічний сейм — сейм, зібраний 6 жовтня 1788 року у Варшаві, що мав на меті всеохопне реформування Речі Посполитої і повернення їй статусу суверенної держави.
- Віленський сейм (пол. Sejm Wileński, Sejm Litwy Środkowej) — представницький орган населення Серединної Литви;
- Буковинський сейм — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Герцогство Буковина у 1861–1918 роках;
- Галицький сейм (сойм) — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Королівство Галичини та Володимирії у 1861–1918 роках; теж планована назва майбутнього парламенту ЗУНР.
- Красноставський сейм 1447 — з'їзд польських магнатів у Красноставі, який оформив взаємовідносини між Королівством Польським і Великим князівством Литовським після обрання на польський престол Казимира IV.
- Сойм Карпатської України — законодавчий орган автономного Закарпаття у 1939 році;
- Великий Вільнюський сейм (лит. Didysis Vilniaus Seimas) — з'їзд представників литовського національного руху у Вільно 4—5 грудня 1905 року;
Іноді в історичній літературі назву «сейм» застосовують також до чеського снема, рейхстага Священної Римської імперії та угорських Державних зборів (Országgyűlés).
Проекти минулого
ред.- Державний Сейм Української Держави — пропонована назва нереалізованого парламенту Української Держави.[2]
Топонім
ред.- Сейм — річка, ліва, найбільша притока Десни;
- Сейм — адміністративний центр Сеймської сільради Мантуровського району Курської області
- Сейм — річка в Сахалінській області
Інше
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Державний Сейм (Сойм) Української Держави / І. Б. Усенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007
Посилання
ред.- Сейм [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Сойм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1794. — 1000 екз.