Перевальськ

місто в Луганській області (Україна)

Перева́льськ (до 1924 — Селезнівський Рудник, у 19241938 — імені Паризької Комуни, у 19381963 — Паркоммуна) — місто в Україні, в Алчевській міській громаді Алчевського району Луганської області.

Перевальськ
Герб Перевальська
Перевальська міська рада
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Алчевський район
Громада Алчевська міська громада
Код КАТОТТГ: UA44020010040016131
Засноване 1902
Статус міста з 1964 року
Населення 25 476 (01.01.2017)[1]
Площа 30 км²
Густота населення 849 осіб/км²
Поштові індекси 94308
Телефонний код +380-06441
Координати 48°26′ пн. ш. 38°49′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 259 м
Назва мешканців перевальча́нин, перевальча́нка, перевальча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Комунарськ
До станції 7 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 45 км
 - автошляхами 45 км
До Києва
 - автошляхами 770 км
Міська влада
Адреса 94300, Луганська обл., Перевальський р-н, м.Перевальськ, вул. Леніна, 21
Вебсторінка Перевальська міськрада
Міський голова Єсауленко Володимир Іванович

Перевальськ у Вікісховищі

Карта
Перевальськ. Карта розташування: Україна
Перевальськ
Перевальськ
Перевальськ. Карта розташування: Луганська область
Перевальськ
Перевальськ
Мапа

Колишній адміністративний центр Перевальського району. Наразі одне з міст, окупованих Росією[2][3].

Загальні відомості ред.

Перевальськ розташований в південно-західній частині Луганської області, на лівому березі річки Білої, на північно-східному схилі Донецького кряжу, у межах Селезнівського геолого-промислового району на відстані 45 км від Луганська та 7 км від Алчевська, на висоті 259 м над рівнем моря.

Місто має розміри: 6 км зі сходу на захід і 35 км з півночі на південь. Поблизу міста знаходяться поклади вугілля, пісковика тощо.

У місті до недавнього часу працювали шахти «Перевальська» та «Україна».

Через Перевальськ проходять автодороги: E40М04 (Луганськ-Дебальцеве), Кишинів-Волгоград. Перевальськ має спільний з Алчевськом автовокзал. Місто має автобусне сполучення з Запоріжжям, Донецьком, Дніпропетровськом, Луганськом, Києвом, Харковом, Ростовом-на-Дону, та іншими містами.

Місцевий транспорт: автобуси, таксі, тролейбуси (до осені 2008 року).

Історія ред.

Перевальськ заснований 1889 року й до 1924 року носив назву Селезнівський Рудник, з 1924 — селище імені Паризької Комуни (Паркомуна), з 1938 року — місто Паркомуна, в 1963 році включено в межі Комунарська. У 1965 році знову виділено в окремий населений пункт — місто Перевальськ. Після утворення 1965 року Перевальського району Перевальськ набув статус районного центру.

Місто має кілька будівель, які мають архітектурну та історичну цінність: будівля електроцеху ремонтно-механічного заводу (1914 р.), будинок районної пекарні (початок ХХ ст.), деякі з будівель на шахті «Перевальська».

Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — щонайменше від 707[4] до 715 жителів міста[5].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Алчевської міської громади[6].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перевальського району увійшло до складу Алчевського району[7].

Російсько-українська війна ред.

28 червня 2022 року близько 10-ї години ранку в тимчасово окупованому місті зафіксовано вибухи на базі окупаційних військ РФ. При тому, дим здіймався не над складом з боєприпасами, а в місці де перебувають самі окупанти[8]. На той час місто знаходилось за близько 60 км від лінії фронту[8]. Російські бойовики стверджували, що базу було уражено коригованим реактивним снарядом з установки HIMARS. На поширених ними фото було видно уламки від ракети M31A1 з унітарною осколково-фугасною бойовою частиною, що використовується в установках HIMARS[9].

Після удару 15.09.2022 трупи російських солдатів вивозили у переповнених вантажівках.[10]

Економіка ред.

Видобуток кам'яного вугілля (ДП шахти «Україна», «Перевальська» — ДП «Луганськвугілля»), виробництво будматеріалів (ремонтно-механічний завод, завод залізобетонних виробів). Перевальський м'ясопереробний завод.

Відомі люди ред.

У Перевальську жили поети Павло Безпощадний і Микола Упеник, які на початку XX століття працювали на шахтах міста. У місті починав свою творчу діяльність художник Дмитро Леус, дипломант численних вітчизняних і закордонних виставок. У місті жив Герой ЧССР Рудольф Ясіок.

Також ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Верховна Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. Deutsche Welle. 17 березня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2015. (англ.)
  3. «Семнадцать километров мы шли маршем через границу». Игорь Стрелков отвечает на вопросы Сергея Шаргунова. СвободнаяПресса. 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2015. 
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 362—377. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 11 березня 2016. 
  5. Перевальськ. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  6. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022. 
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. а б У Перевальську на Луганщині сталися вибухи на базі росіян. Мілітарний. 28 червня 2022. 
  9. Росіяни заявляють що їхню військову частину в Перевальську обстріляли з HIMARS. Мілітарний. 29 червня 2022. 
  10. Ольга Глущенко. Після ударів ЗСУ трупи росіян вивозили переповненими вантажівками – штаб.

Література ред.

  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Посилання ред.