Відкрити головне меню

Гри́шківці — селище міського типу в Бердичівському районі Житомирської області. Відстань до райцентру становить понад 3 км і проходить автошляхом М21.8км від залізничної ст.Бердичів

смт Гришківці
Hryshkivci herb.gif Hryshkivci khoruhva.gif
Герб Гришківців Прапор Гришківців
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Бердичівський район
Рада Гришковецька селищна рада
Код КОАТУУ: 1820855300
Облікова картка Гришківці 
Основні дані
Засноване 1775
Агломерація Житомирська агломерація
Площа км²
Населення 4150 (01.01.2018)[1]
Густота 691,6 осіб/км²
Поштовий індекс 13337
Телефонний код +380 4143
Географічні координати 49°56′08″ пн. ш. 28°36′06″ сх. д. / 49.93556° пн. ш. 28.60167° сх. д. / 49.93556; 28.60167Координати: 49°56′08″ пн. ш. 28°36′06″ сх. д. / 49.93556° пн. ш. 28.60167° сх. д. / 49.93556; 28.60167
Висота над рівнем моря 261 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Бердичів
До станції: 8 км
До райцентру:
 - автошляхами: 3,3 км
До обл. центру:
 - залізницею: 50 км
 - автошляхами: 37,4 км
Селищна влада
Адреса 13337, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт Гришківці, вул. Добровольчих Батальйонів, 4
Голова селищної ради Лісова Ірена Леонідівна
Карта
Гришківці. Карта розташування: Україна
Гришківці
Гришківці
Гришківці. Карта розташування: Житомирська область
Гришківці
Гришківці

Commons-logo.svg Гришківці у Вікісховищі

У селищі є Гришковецька гімназія та Бердичівська спеціальна школа-інтернат для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківських прав[2].

ІсторіяРедагувати

Відоме з 1775р.[3] У цьому ж році побудовано дерев'яну Свято-Димитрівську церкву[4]

18 березня 1787 р. у палаці князів Радзивіллів, який знаходився у Гришківцях на місці, де нині перехрещуються вулиці Добровольчих батальйонів із вулицею Найдіна, вдруге побував польський король Станіслав II Август Понятовський[5].

У ХІХ столітті Гришківці належали польському шляхтичу Ігнату Станіславовичу Пашковському.[4]

На Військово-топографічній карті Російської імперії Ф.Ф.Шуберта (1867, 1875р.р.) Гришківці відображені під назвою Ришковці.[6]

Під час Бердичівської операції корпусу Січових Стрільців навесні 1919р., Є.Коновалець писав А.Мельнику: "як довго частини Північної групи не займуть Реї, а їх броневі потяги не посунуться до Ришковець, так довго наш наступ не буде мати ніякого успіху"[7].

Станом на 1978р. у селищі проживало 5 тис.чол., діяли: консервний завод, комбінат побутового обслуговування, 2 восьмирічні школи, мед.амбулаторія,Будинок культури, кінотеатр,2 бібліотеки.[3]

ПерсоналіїРедагувати

Тут народився Перегуда Петро Устинович, Герой Радянського Союзу.[8]

Тут народилася Ангеліна Яр, українська письменниця-анімалістка, еко-активістка.

Похований Сідлецький Сергій Юрійович (1983—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.

У Гришківцях з 2002 року живе письменник, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Бердичівського району, кавалер найвищої нагороди області "Честь і Слава Житомирщини", лауреат численних міжнародних, всеукраїнських та обласних премій Михайло Павлович ПАСІЧНИК.

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Світлана Мартинець: «Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі» Архівовано 8 жовтень 2011 у Wayback Machine. Газета «Експрес», 6 жовтня 2011
  3. а б 1904-1983., Бажан, Микола Платонович, (1979). Українська радянска енциклопедія (УРЕ), вид.2-ге (українська). Київ: Glav. red. USĖ (Гол.редакція УРЕ). с. т.3, стор.169. OCLC 8220039. 
  4. а б Сичевський, Антон (26.12.2010). Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я. Житомирщина історична (українською). Процитовано 20.03.19. 
  5. Горобчук, Анатолій (18.03.2000). Цей день в історії, 18 березня. Мій Бердичів (українською). Анатолій Горобчук, Василь Котов. Процитовано 20.03.2019. 
  6. Шуберт, Федір Федорович (1875). Военно-топографическая карта Российской Империи. Трехверстовка.. ЭтоМесто (рос). Процитовано 25.03.2019. 
  7. Ковальчук, Михайло (2016). Бердичівська операція корпусу січових стрільців навесні 1919р. (українська). Український визвольний рух. с. 74. 
  8. (рос.) Герои страны. 

ПосиланняРедагувати