Відкрити головне меню

Чернівці (смт)

смт, районний центр у Вінницькій області (Україна)

Черні́вці́ — селище міського типу. Районний центр Чернівецького району Вінницької області. Найкоротший шлях до обласного центру проходить автошляхом Т 0230.

смт Чернівці
Герб смт Чернівців.jpg
Герб Чернівців (смт)
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Чернівецький район
Рада Чернівецька селищна рада
Код КОАТУУ: 0524955100
Основні дані
Перша згадка 1392
Статус з 1961 року
Площа 2,778 км²
Населення 2766 (01.01.2017)[1]
Густота 1056,5 осіб/км²
Поштовий індекс 24101
Телефонний код +380 4357
Географічні координати 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 28.10750° сх. д. / 48.54278; 28.10750Координати: 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 28.10750° сх. д. / 48.54278; 28.10750
Висота над рівнем моря 177 м
Водойма р. Мурафа, Мурашка
Відстань
Найближча залізнична станція: Могилів-Подільський
До станції: 30 км
До обл. центру:
 - залізницею: 161 км
 - автошляхами: 108 км
Селищна влада
Адреса 24100, Вінницька обл., Чернівецький р-н, смт Чернівці, вул. Святомиколаївська, 103/1, 2-11-44
Голова селищної ради Кушнір Валентина Петрівна
Карта
Чернівці. Карта розташування: Україна
Чернівці
Чернівці
Чернівці. Карта розташування: Вінницька область
Чернівці
Чернівці

Commons-logo.svg Чернівці у Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Першу письмову згадку про заселення території тодішнього села знаходимо у грамоті 5 травня 1383 року. Тоді великий литовський князь Вітовт подарував Василю Карачевському пустош Княжу Луку між річками Морашками[2]. На цій пустоші і був заснований населений пункт. У документах зустрічається кілька варіантів його назви: Черняхівці, Черніївці, Черніїв. Пізніше закріпилася назва Чернівці.

Відомо, що в 1432 році вони вже були значним населеним пунктом. У 1546 році стали власністю брацлавського шляхтича Білого Скіндера і за його прізвищем називалися Скіндерполем.[3]

Під час Хмельниччини якийсь час місто було під контролем повстанців. Після того, як чернівчани взнали про несподіваний для повстанців та міщан напад коронного війська на Ямпіль взимку 1651 року, коли він був узятий (загинули близько 6000 козаків та волохів), вони вирішили здатись королівському війську для уникнення зайвого кровопролиття.[4]

У ході декомунізації в Україні в липні 2016 року було перейменовано низьку вулиць у Чернівцях, зокрема, вулиця Леніна стала Святомиколаївською[5].

Архітектурні пам'яткиРедагувати

Найвизначнішими пам'ятками Чернівців є:

Відомі людиРедагувати

НародилисьРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. 31. Вітовт, великий князь литовський, дозволяє своєму слузі Василю Карачевському заснувати село Княжу Луку
  3. Чернівці
  4. Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 366. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
  5. Перейменування вулиць — Чернівецька селищна рада
  6. Костел св. Миколая, смт Чернівці.
  7. Jurczenko S. Jednonawowe kościoły na Podolu z końca XVI i pierwszej połowy XVII w. — S. 107—130.
  8. Czerniejowce nad Murafą i Muraszką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.). — S. 825. (пол.)
  9. Kossy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.) — S. 474. (пол.)
  10. Przybylski T. Lubomirski Kazimierz (1813—1871) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/1, zeszyt 76. — S. 30. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати