Чернівці (селище)

містечко на Могилів-Подільщині
(Перенаправлено з Чернівці (смт))

Черні́вці — селище в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Найкоротший шлях до обласного центру проходить автошляхом Т 0230.

селище Чернівці
Герб Чернівців (смт)
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Громада Чернівецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA05080090010025419
Основні дані
Перша згадка 1393
Статус із 2024 року
Площа 2,778 км²
Населення 2483 (01.01.2022)[1]
Густота 1056,5 осіб/км²;
Поштовий індекс 24101
Телефонний код +380 4357
Географічні координати 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 28.10750° сх. д. / 48.54278; 28.10750Координати: 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 28.10750° сх. д. / 48.54278; 28.10750
Висота над рівнем моря 177 м
Водойма р. Мурафа, Мурашка


Відстань
Найближча залізнична станція: Могилів-Подільський
До станції: 30 км
До обл. центру:
 - залізницею: 161 км
 - автошляхами: 108 км
Селищна влада
Адреса 24100, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Чернівці, вул. Святомиколаївська, 103/1
Голова селищної ради Бень Олена Петрівна
Карта
Чернівці. Карта розташування: Україна
Чернівці
Чернівці
Чернівці. Карта розташування: Вінницька область
Чернівці
Чернівці
Мапа

Чернівці у Вікісховищі

Історія

ред.

Першу письмову згадку про заселення території тодішнього села знаходимо у грамоті 5 травня 1393 року. Тоді великий литовський князь Вітовт надав Василю Карачевському право на заснування села Княжої Луки в Кам'янецькому повіті Подільської землі на пустці між річками Морашками[2], де Морашка Сеньковська впадає у Морахву Велику. В документі описано, що до меж землі, на якій мало бути осаджене село належав ліс над берегом Мурашки, який називають Стриюв Рог, а також Куликові ліски. На цій пустці і була заснована Княжа Лука. В деяких пізніше переписаних і надрукованих копіях цього документу він зустрічається під помилково прочитаною датою 1383 роком, проте в оригінальному документі з Шаргородського архіву чітко значиться дата: літа тисячного трисотного дев'ятьдесят третього[3]. Адже в 1383 році Вітовт ще не був великим князем литовським і не володів Поділлям.

У пізніших документах зустрічається кілька варіантів його назви: Черняхівці, Черніївці, Черніїв. Пізніше закріпилася назва Чернівці.

Відомо, що в 1432 році вони вже були значним населеним пунктом. У 1546 році стали власністю брацлавського шляхтича Білого Скіндера і за його прізвищем називалися Скіндерполем.[4]

Під час Хмельниччини якийсь час місто було під контролем повстанців. Після того, як чернівчани взнали про несподіваний для повстанців та міщан напад коронного війська на Ямпіль взимку 1651 року, коли він був узятий (загинули близько 6000 козаків та волохів), вони вирішили здатись королівському війську для уникнення зайвого кровопролиття.[5]

У ході декомунізації в Україні в липні 2016 року було перейменовано низку вулиць у Чернівцях, зокрема, вулиця Леніна стала Святомиколаївською[6].

До 2020 року було в складі Чернівецького району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Чернівецької селищної громади [7]

Населення

ред.

3090 (2001)

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 3045 98.54%
російська 27 0.87%
єврейська 3 0.10%
польська 5 0.16%
румунська 2 0.06%
білоруська 2 0.06%
гагаузька 1 0.03%
вірменська 1 0.03%
інші/не вказали 4 0.15%
Усього 3090 100%

Архітектурні пам'ятки

ред.

Найвизначнішими пам'ятками Чернівців є:

Відомі люди

ред.

Народились

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. 31. Вітовт, великий князь литовський, дозволяє своєму слузі Василю Карачевському заснувати село Княжу Луку. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
  3. Прохаска, Антоній (1882). Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376-1430 (польською) . Краків. с. 34.
  4. Чернівці. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 15 лютого 2013.
  5. Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 366. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
  6. Перейменування вулиць — Чернівецька селищна рада. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  7. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Костел св. Миколая, смт Чернівці. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  10. Jurczenko S. Jednonawowe kościoły na Podolu z końca XVI i pierwszej połowy XVII w. [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] — S. 107—130.
  11. Czerniejowce nad Murafą i Muraszką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 825. (пол.). — S. 825. (пол.)
  12. Kossy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 474. (пол.) — S. 474. (пол.)
  13. Кару Барух // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  14. Przybylski T. Lubomirski Kazimierz (1813—1871) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 30. (пол.)

Джерела

ред.

Література

ред.
  • Г.О. Забавчук, О.П. Скнар, О.В. Ушаков. Чернівці́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.438-446

Посилання

ред.