Богодухів
Богоду́хів (МФА: [bɔɦoˈduxʲiu̯] ( прослухати)) — місто в Україні, центр Богодухівської громади і Богодухівського району Харківської області. Розташований на північному заході Харківської області. Відстань до обласного центру фізично — 58 км, залізницею — 77 км, асфальтованою дорогою — 62 км (автошлях Р46). Через місто проходять залізнична лінія і асфальтована дорога Харків—Суми (автошлях Р45).
Походження назви
ред.Документальні дані щодо безпосереднього питання заснування в 1666 році первинно Богодухової слободи свідчать, що вже на момент осадження цієї слободи місцевість, де це відбувалось, вже називали Богодуховим урочищем та/або Богодуховою гаттю.
Ще раніше в цій місцевості в одному з документів 1659 року згадується "Богодухова" пасіка.
Тобто "Богодухів" топонім в цій місцевості існував вже помітно раніше за час заснування поселення, що отримало від нього свою назву.
Топонім же, дуже вірогідно, отримав назву як похідну від прізвища/прізвиська Богодух.
Історія
ред.Датою виникнення міста, яка була встановлена дослідником, є 1666 рік[2]
Богодухова слобода на місці Богодухова урочища та Богодухової Гаті була заснована в квітні 1666 року. В архіві збереглись безпосередньо документи щодо цього заснування, включно з відповідним листуванням (РДАДА, ф. 210, оп. 12, спр. 599, арк. 336-337а, 745-749).[4]
“Осадчим” нового поселення був охтирський мешканець Карпо Іванович Борзиленко (в деяких документах його прізвище подано на московський манер як “Борзилов”, але в тих же документах сказано, що він був “черкасом”, тобто українцем).
Землі, на яких було засновано Богодухів, на момент цього заснування належали також охтирським мешканцям. В Богодуховому урочищі були розташовані їх луки, сіножаті, пасіки. Як наслідок цього, з приводу заснування Богодухова мав місце конфлікт між мешканцями Охтирки, які володіли там землями, та переселенцями-засновниками Богодухова.
В архіві зберігся також перший перепис Богодухова, датований жовтнем 1667 року (РДАДА, ф. 1209, оп. 1, спр. 43, арк. 124-151).
В цьому документі також згадується в якості “осадчого” Карпо Борзиленко (“Борзилов”). Зокрема, документ цей від його імені засвідчений “рукоприкладством” попа Успенської церкви Богодухова Лаврентія Пилиповича (“Лаврентия Филипова”).
Також в цьому документі згаданий отаман Тимош Криса (Крись, Крися).
При цьому “отаман” в той час була виборна посада певного слобідського самоврядування. Аналогічних “отаманів” мали тоді і інші слобідські міста. І сам Богодухів мав в подальшому і інших отаманів (приміром, за даними так званого Ландратського перепису 1718 року отаманом в Богодухові був Григорій Гребінник). Разом з тим в той час цього голову громади називали часто також “війт”.
Фрагменти перепису 1667 року в 1886 році опублікував Д. І. Багалій в першому томі “Історії колонізації та побуту ...”(стор. 37-38).
Але там документ цей був помилково датований 1662 роком, а самі його фрагменти опубліковані під назвою “Опись г. Богодухова 1662 г. ”.
В результаті довгий час роком заснування Богодухова помилково вважався 1662. Хоча, приміром, ще в Топографічних описах Харківського намісництва кінця 18 сторіччя рік реального заснування Богодухова, 1666, зазначений правильно.
Вже у 1668 р. козаки Богодухова зазнали нападу великого загону кримських татар. У 1680 році Богодухів зазнав нового нападу татар. Тоді загинуло 49 осіб, 184 особи татари захопили в полон. Вони знищили і забрали також чимало хліба, худоби, вуликів та іншого майна, спалили 312 дворів.
В епіцентрі подій опинився Богодухів і в 1708–1709, під час Північної війни.
Економічному розвиткові Богодухова сприяло його вигідне географічне положення — тут пролягав великий шлях, що з'єднував полкові міста Харків та Охтирку. По 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.
У 1781 році після організації Харківського намісництва Богодухів став повітовим містом. У цьому ж році затверджується герб Богодухова.
Основним господарським заняттям населення міста було землеробство. Розвивалися також різні промисли. Богодухівські чинбарі добре вичинювали шкіри, а чоботарі шили взуття. Уже на початку XVIII століття Богодухів був своєрідним центром ремісничого виробництва. В документах цього часу зазначається, що головне заняття жителів є шкіряне діло. У 1780-х в місті працювало 10 винокурень на 25 казанів, содовий завод, водяний та паровий млини. Зі зростанням населення млинарство набирало дедалі більшого розвитку.
Значні соціально-економічні зрушення відбулися в житті Богодухова наприкінці XVIII та на початку XIX століть. Досить швидко зростало населення. У 1787 в Богодухові — тоді вже значному місті Харківського намісництва — проживало 6 154 мешканці. На початок XIX століття тут налічувалося 3 959 мешканців тільки чоловічої статі, з них 382 купці, ремісники та інші міщани. Розвивалися ремесла, всіляко підтримувалась і заохочувалась торгівля. Чимало мешканців міста займалося чумацьким промислом. Серед них були досить заможні підприємці.
У 1831 в Богодухові була епідемія холери.
У 1860 в місті проживало 10 552 особи, із них 111 купців, 1 717 міщан і цехових, інші були зайняті у сільському господарстві.
За даними на 1864 у повітовому місті Богодухівського повіту мешкало 10069 осіб (5189 чоловіків та 4880 жінок), налічувалось 1363 дворових господарств, існували 5 православних церков, повітове та приходське училища, лікарня, поштова станція, 5 цегельних заводів, паровий млин, відбувалось 6 ярмарків на рік та 2 базари на тиждень[5].
За даними перепису 1897 кількість мешканців зросла до 11 752 (5 570 чоловіків та 5 992 жінки)[6].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1225 жителів міста[7].
Символіка
ред.Сучасний герб та прапор Богодухова затверджені 10 липня 1996 року рішенням № 900 виконкому міської ради.
Червоно-чорний прапор ОУН буде підніматися в Богодухові разом із державним прапором на Державні свята та у пам'ятні дні на честь Героїв України[8].
Основні дати
ред.- Рік заснування: 1666.
- До 1765 року Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.
- Після започаткування у 1780 році Харківського намісництва Богодухів стає повітовим містом.
- Рік офіційного затвердження статусу повітового міста 1781.
- 12 жовтня 1941 — відхід радянських військ.
- День визволення під час Другої світової війни: 7 серпня 1943 року.
- 10 жовтня 2014 року у ЗМІ пройшла помилкова інформація, що в Богодухові повалено пам'ятник Леніну[9]. Насправді це відбулося у селі Паляничники, що розташоване в 4-х км на північ від міста.
- 21 червня 2015 року невідомі повалили пам'ятник Леніну в Богодухові.
Географія
ред.Місто Богодухів розташоване на північному заході від обласного центру м. Харкова на 50° пн.ш. і 35° с.д., у лісостеповій зоні України. Площа лісових масивів близько 20 % від загальної площі району. Богодухів розташований на правому, підвищеному, порізаному балками та ярами мальовничому березі річки Мерла, яка орієнтована в широтному напрямку. Колись це була повноводна річка, але з часом вона обміліла. Лише весною вона іноді розливається і виходить із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ. Висота міста над рівнем моря 186 м. Магнітне відхилення +6°. Площа території міста 1623 га, 43 відсотки з яких забудовані.
Клімат
ред.Місто Богодухів розташоване в зоні помірно-континентального клімату. Клімат району перебуває під дією повітряних мас, які надходять з Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Для цього клімату характерні відносно тепле літо і порівняно тепла зима, при достатній вологості протягом усього року. Середня багаторічна температура повітря близько +7,2 °C, найхолоднішими місяцями є січень −6,9 °C та лютий −6,8 °C. Мінімальна температура за останні 10 років була у лютому 1994 року −32,5 °C; Лише в 1940 році температура повітря в січні падала до −40 °C. Але в останні роки таких морозів не було.
Середня місячна температура липня +19,8 °C, серпня +19,1 °C. Абсолютний максимум +37 °C.
Середньорічна кількість опадів — 552 мм. Норма опадів на рік — 500 мм. Середнє число днів з опадами за рік — 161 день. У холодну пору року днів з опадами спостерігається більше. Найбільша кількість днів з опадами спостерігається в січні і лютому, але найбільша кількість опадів спостерігалася у травні—червні, хоча кількість днів з опадами була менша, але опади були інтенсивні у вигляді зливових дощів. Найменша кількість опадів була у серпні.
Опади випадають частіше у вигляді дощу в теплий період і снігу в холодний. Мряка спостерігається в усі місяці року, за винятком червня й липня, коли її майже зовсім не буває. Восени і взимку мряка спостерігалася частіше, ніж весною. Найбільша кількість днів із дощем припадає на травень, часто дощі бувають у жовтні. У період із листопада по березень кількість днів із дощем зменшується. У цей період спостерігаємо сніг. Нерідко сніг буває в жовтні і у квітні.
Середньорічна вологість повітря — 75 %. Найбільша вологість припадає на холодну пору року (листопад—лютий 85-90 %), найменша вологість у травні 56-60 %. 100 % вологість спостерігається при туманах у період ХІ-III місяці, а з них особливо часто в XII місяці.[10]
Узимку тумани тривають протягом кількох діб. Улітку тумани бувають часто і тривалість їх недовга, всього до 3-5 годин. Частіше вони спостерігаються вранці.
Середньорічна швидкість вітру буває 4 м/с. Найбільша швидкість вітру спостерігається в листопаді—березні. На холодну пору року припадає і найбільше число днів із швидкістю вітру 15 м/с і більше. Найбільша швидкість вітру, яка була зафіксована метеостанцією «Богодухів» у період 1995–2000 рр., становила 24 м/с. Найбільша кількість днів зі штилем спостерігається в літню пору. За напрямком вітри бувають різні. Але взимку і весною частіше спостерігаються східні вітри, влітку західні, восени — південні й західні.
Найбільше хмарних днів спостерігається в період із листопада по березень. Багато ясних днів відмічено влітку (липень—вересень). Висота хмарності найчастіше 600—800 м. Хмарність висотою 300—400 м спостерігається частіше в січні, лютому, березні, листопаді, грудні; 200 м і менше в жовтні й листопаді.
Узимку (грудень—березень) спостерігаються заметілі. Хоча нерідко бувають і наприкінці жовтня—листопаді. Зимові заметілі бувають тривалістю по 2-3 доби.
Сніговий покрив лежить із листопада—грудня до березня. Середня висота снігового покриву близько 15 см. Серед зимових явищ особливо часто спостерігається ожеледь та паморозь, які можуть тривати (особливо у стадії збереження) до 4-6 діб.
Улітку спостерігаються суховії, це коли вітер 12 м/с і більше і низька вологість — менше 30 %. Пилові бурі не характерні для Богодухова.
У теплий період спостерігаються грози й град. 21 травня 1996 року був відмічений сильний град. Розміри граду були більше 30 мм, а місцями 50 мм. Було нанесено великих збитків.
Але взагалі місто Богодухів розташоване в помірній кліматичній зоні. Природні явища, які наносять великої шкоди, спостерігаються дуже рідко, або не спостерігались зовсім.
Атмосфера: Великих промислових забруднюючих підприємств немає, проте через місто проходить залізнична колія, та автодорога Харків—Суми, що впливають на забрудненість атмосфери.
Населення
ред.Кількість населення станом на 2010 рік становила 19 389 чоловік.
- Пенсіонерів — близько 32 % населення.
- Рівень народжуваності на 1 тисячу населення — 7,3 людини.
- Рівень смертності на 1 тисячу населення — 21,4 людини.
Національний склад
ред.Національний склад населення за даними перепису 2001 року[11]:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 92,13% |
росіяни | 6,44% |
білоруси | 0,47% |
вірмени | 0,28% |
татари | 0,16% |
інші/не вказали | 0,52% |
Мовний склад
ред.За даними перепису 1897 року[12]:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток, % |
---|---|---|
Українська | 11 169 | 95,04 % |
Російська | 414 | 3,52 % |
Інші | 169 | 1,44 % |
Разом | 11 752 | 100,00 % |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[13]:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток, % |
---|---|---|
Українська | 16 658 | 92,31% |
Російська | 1 255 | 6,95% |
Білоруська | 34 | 0,19% |
Вірменська | 32 | 0,18% |
Ромська | 16 | 0,09% |
Угорська | 3 | 0,02% |
Румунська | 2 | 0,01% |
Польська | 2 | 0,01% |
Кримськотатарська | 2 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 41 | 0,23% |
Разом | 18 045 | 100% |
Економіка
ред.- Авторемонтний завод
- Меблева фабрика
- Молокопереробний завод[14]
- Богодухівський м'ясокомбінат[15]
- Плодово-овочевий комбінат
- Харчосмакова фабрика
- Хлібзавод[16]
- Цегельний завод
- Швейна фабрика
Із 1930 року у районі промислово переробляється шкіряна сировина. Підприємство «Богодухівшкіра» (філія «Луганськшкіра») має сучасне імпортне обладнання і виробляє високоякісну продукцію (у тому числі і призначену для експорту в інші країни).
Богодухівський молокозавод почав працювати у 1969 році. Підприємство постійно розширює асортимент продукції, покращує [джерело?] її якість. У 2005 році щомісячне виробництво продукції заводу перевищувало 1 млн гривень.
Працює ВАТ «Богодухівський хлібзавод». У 2005 році він виготовляв понад 40 найменувань виробів.
Використовує технологічний досвід передових підприємств України і закордонних фірм ЗАТ «Богодухівський м'ясокомбінат». Останнім часом (станом на 2005 рік) на підприємстві запровадили випуск 30 нових видів копчених і ковбасних виробів.
ТОВ «Богодухівський завод продтоварів» пропонує своїм клієнтам широкий асортимент кондитерських виробів, борошно, масло, крупи.
Культура
ред.Навчальні заклади
ред.- Школа № 1 (КЗ "Богодухівський ліцей №1")
- Школа № 2 (КЗ "Богодухівський ліцей №2")
- Школа № 3 (КЗ "Богодухівський ліцей №3")
- Музична школа (школа мистецтв імені В. Т. Борисова)
- Спортивна школа
- Медичне училище
- Професійний аграрний ліцей
Заклади культури і соціальної сфери
ред.- Будинок молоді
- Будинок культури
- У місті розташований найбільший спортивний комплекс району — стадіон «Колос»
- Редакція районної газети «Маяк»
У місті також розташовані Центральна районна лікарня, санепідемстанція, поліклініка.
Релігія
ред.В місті діють регігійні громади декількох конфесій:
- Православні християни
- Православна церква України
- Храм Святої Трійці[17]
- Українська православна церква (Московський патріархат)
- Свято-Духівський храм [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Покровський храм [Архівовано 23 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Православна церква України
- Євангельські християни
- Свідки Єгови
- Зал Царства Свідків Єгови[20]
Ці релігійні громади (крім Свідків Єгови) співпрацюють між собою на рівні їх всеукраїнських об'єднань в рамках Всеукраїнської ради церков.
Пам'ятні місця
ред.- У центрі міста розташований Меморіал Слави на згадку про події нацистсько-радянської війни. Перед скульптурним комплексом розташовано Вічний Вогонь. Щороку 8 травня, коли відбуваються урочистості з приводу Дня Перемоги, та 7 серпня, коли святкують День Визволення міста від німецьких загарбників та загарбання радянськими, саме тут відбувається офіційна частина церемонії. Меморіал розташований у міському парку.
- Також є пам'ятник воїнам-танкістам - визволителям міста. Він розташований при виїзді з Богодухова у напрямку міста Суми.
- У Богодухові з 40-х років була розташована військова частина. Після її ліквідації приміщення штабу використовуються під тваринницьку ферму, а на території, яка належить Міністерству оборони, влаштовано експозицію військової техніки.
- У місті є також Краєзнавчий музей.
Фотографії Богодухова початку ХХ століття
ред.-
Троїцька вулиця
-
Базарна площа
-
Загальний вигляд. Собор
-
Велика вулиця. Собор
-
Ремісниче училище
-
Жіноча гімназія
-
Місце для збереження вина
-
Лікарняна площа
-
Цвинтар
Відомі люди
ред.Народились:
- Грінченко Марія Миколаївна (1863—1928) — український письменник, педагог, перекладач. Дружина Бориса Грінченка
- Дяченко Анатолій Гнатович — радянський партизан України і Югославії в роки Другої світової війни. Національний герой Югославії[21].
- Кіхтенко Олександр Тимофійович — український воєначальник, генерал армії України. З 10 жовтня 2014 року — голова Донецької ОДА.
- Русланова Ніна Іванівна (1945—2021) — радянська і російська актриса театру і кіно[22].
- Слісаренко Сергій Петрович — військовий, учасник АТО 2014—2015 років.
- Шигимага Петро Антонович — український живописець.
- Чорний Михайло Кирилович (1911—1985) — радянський і український кінооператор.
- Удовиченко Роман Миколайович (1979—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Івченко Віктор Іларіонович 1912—1972) — український та радянський кінорежисер.
Галерея
ред.-
Меморіальний комплекс на честь воїнів і жителів Богодухова
-
Могила Чернієнка Д.Х. і генерал-майора Леонова М.П.
-
Меморіальний комплекс на честь воїнів і жителів Богодухова
-
Могила невідомого солдата
-
Могила радянських воїнів 1941-1945 рр.
-
Братська могила жертв класової боротьби, радянських воїнів і партизанів
Примітки
ред.- ↑ Памятная книжка Харьковской губернии на 1862 год — С. 18.
- ↑ а б https://bohoduhiv.wordpress.com/2024/11/12/пряме-безпосереднє-документальне-св/
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Пряме безпосереднє документальне свідчення про заснування Богодухова. Пасічний край (укр.). 12 листопада 2024. Процитовано 17 травня 2025.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Дані перепису 1897 року (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 29 серпня 2011.
- ↑ Богодухів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ рішення №311-VIII від 12.02.2021 року, с. 91 // Богодухівська міська рада (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 24 лютого 2021.
- ↑ На Харківщині не встояв ще один пам'ятник Леніну. Еспресо TV. 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Погода в Богодухові. Архів оригіналу за 6 жовтня 2006. Процитовано 14 січня 2007.
- ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ (рос.) Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2021.
- ↑ Молокопереробний завод. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 15 травня 2007. [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]
- ↑ М'ясопереробний комбінат. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 15 травня 2007. [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Хлібзавод. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 15 травня 2007. [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Храми Харківської Єпархії - Харківська єпархія ПЦУ. cerkva.kharkov.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ ЦЕРКВА ВІДРОДЖЕННЯ. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Шукач | Дом молитвы ЕХБ, г. Богодухов. www.shukach.com (рос.). Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Релігійна громада Свідків Єгови. Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ [Історія Другої світової війни 1939—1945 (История Второй мировой войны 1939 −1945). — Москва: Военное издательство, 1978. — том 9. — С. 230—231]
- ↑ Померла актриса Ніна Русланова. 22.11.2021, 00:30. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Посилання
ред.- П. Т. Тронько. БОГОДУХІВ [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 314. — ISBN 966-00-0734-5.
- БОГОДУ́ХІВ [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Міський портал міста Богодухів [Архівовано 16 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Розклад руху поїздів по залізничній станції Богодухова [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]