Богодухів
Богоду́хів — місто районного підпорядкування, центр Богодухівського району Харківської області. Розташований на північному заході Харківської області. Відстань до обласного центру фізично — 58 км, залізницею — 77 км, асфальтованою дорогою — 62 км (автошлях Р46). Через місто проходять залізнична лінія і асфальтована дорога Харків—Суми (автошлях Р45).
.jpg)
Зміст
НаселенняРедагувати
Кількість населення станом на 2010 рік становила 19 389 чоловік.
Станом на 1 січня 2005 рокуРедагувати
- Пенсіонерів — близько 32 % населення.
- Рівень народжуваності на 1 тисячу населення — 7,3 людини.
- Рівень смертності на 1 тисячу населення — 21,4 людини.
- Національний склад:
- Українці приблизно 90 %
- Росіяни приблизно 5 %
- Білоруси приблизно 1 %
- Інші національності разом приблизно 4 %
Мовний склад населенняРедагувати
За даними Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українська мова є рідною для 92,31 % жителів Богодухова.
За даними Перепису населення Російської імперії 1897 року, українська мова була рідною для 95,04 % жителів Богодухова.
РозташуванняРедагувати
Місто Богодухів розташоване на північному заході від обласного центру м. Харкова на 50° пн.ш. і 35° с.д., в лісостеповій зоні України. Площа лісових масивів близько 20 % від загальної площі району. Богодухів розташований на правому, підвищеному, порізаному балками та ярами мальовничому березі річки Мерла, яка орієнтована в широтному напрямку. Колись це була повноводна річка, але з часом вона обміліла. Лише весною вона іноді розливається і виходить із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ. Висота міста над рівнем моря 186 м. Магнітне відхилення +6°. Площа території міста 1623 га, 43 відсотки з яких забудовані.
Пам'ятні місцяРедагувати
- У центрі міста розташований Меморіал Слави на згадку про події нацистсько-радянської війни. Перед скульптурним комплексом розташовано Вічний Вогонь. Щороку 8 травня, коли відбуваються урочистості з приводу Дня Перемоги, та 7 серпня, коли святкують День Визволення міста від німецьких загарбників та загарбання радянськими, саме тут відбувається офіційна частина церемонії. Меморіал розташований у міському парку.
- Також є пам'ятник воїнам-танкістам — визволителям міста. Він розташований при виїзді з Богодухова у напрямку міста Суми.
- У межах Богодухова була розташована військова частина. Зараз вона ліквідована, а в приміщенні штабу розміщається «ферма» з утримання свиней свійських. На території, що займає цей підрозділ Міністерства оборони, влаштовано експозицію військової техніки.
- У місті є також Краєзнавчий музей.
Основні датиРедагувати
- Рік заснування: 1662.
- З 1681 до 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.
- При затвердженні у 1780 році Харківського намісництва Богодухів стає повітовим містом.
- Рік офіційного затвердження статусу міста 1781.
- 12 жовтня 1941 — відхід радянських військ.
- День визволення під час Другої Світової Війни: 7 серпня 1943 року.
- 10 жовтня 2014 року у ЗМІ пройшла помилкова інформація, що в Богодухові повалено пам'ятник Леніну[2]. Насправді це відбулося у селі Паляничники, що розташоване в 4-х км на північ від міста.
- 21 червня 2015 року невідомі повалили пам'ятник Леніну в Богодухові.
Походження назвиРедагувати
До виникнення міста тут існувало поселення, відоме як Дяків Острог, котре вперше згадане 1571 року. 1662 року на місці Дякова острога була збудована прикордонна фортеця для оборони Слобожанщини та Півдня від нападу татар. 1668 року фортеця називалася Богодухівська Гать. Сучасна назва релігійного походження вперше зустрічається в царському указі від 21 червня 1672 року.
Історія БогодуховаРедагувати
В описі прикордонних сторожових постів 1571 тут згадується Дяків Острог.
Датою виникнення міста вважають 1662, коли сюди на постійне поселення прибули з-за Дніпра 1 204 українця на чолі з отаманом Тимофієм Крисою. У районі є село, назване його ім'ям. Серед новоприбулих було 33 чоловіки міщан, решту переселенців становили селяни. Одержавши допомогу від російського уряду, вони побудували житла, а також досить міцне на той час укріплення — дубовий острог і земляний вал, обведений глибоким ровом. Вже у 1668 р. козаки дали рішучу відсіч великому загонові кримських татар. У 1680 році Богодухів зазнав нового нападу татар. У боротьбі з ворогом тоді загинуло 49 осіб., 184 особи татари захопили в полон. Вони знищили і забрали також чимало хліба, худоби, вуликів та іншого майна, спалили 312 дворів.
Великого бідування зазнали мешканці міста в 1708–1709, під час Північної війни. Шведські вояки пограбували багато навколишніх сіл. Виступаючи проти ворога, місцеве населення організовувало партизанські загони. Економічному розвиткові Богодухова сприяло його вигідне географічне положення — тут пролягав великий шлях, що з'єднував полкові міста Харків та Охтирку. З 1681 по 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.
У 1781 Богодухівська слобода отримує статус міста. У цьому ж році затверджується герб Богодухова.
Основним господарським заняттям населення міста було землеробство. Розвивалися також різні промисли. Богодухівські чинбарі добре вичинювали шкіри, а чоботарі шили взуття. Уже на початку XVIII століття Богодухів був своєрідним центром ремісничого виробництва. В документах цього часу зазначається, що головне заняття жителів є шкіряне діло. У 1780-х в місті працювало 10 винокурень на 25 казанів, содовий завод, водяний та паровий млини. Із зростанням населення млинарство набирало дедалі більшого розвитку.
Значні соціально-економічні зрушення відбулися в житті Богодухова наприкінці XVIII та на початку XIX століть. Досить швидко зростало населення. У 1787 в Богодухові — тоді вже значному місті Харківського намісництва — проживало 6 154 мешканці. На початок XIX століття тут налічувалося 3 959 мешканців тільки чоловічої статі, з них 382 купці, ремісники та інші міщани. Розвивалися ремесла, всіляко підтримувалась і заохочувалась торгівля. Чимало мешканців міста займалося чумацьким промислом. Серед них були досить заможні підприємці.
У 1831 в Богодухові була епідемія холери.
У 1860 в місті проживало 10 552 особи, із них 111 купців, 1 717 міщан і цехових, інші були зайняті у сільському господарстві.
За даними на 1864 у повітовому місті Богодухівського повіту мешкало 10069 осіб (5189 чоловіків та 4880 жінок), налічувалось 1363 дворових господарств, існували 5 православних церков, повітове та приходське училища, лікарня, поштова станція, 5 цегельних заводів, паровий млин, відбувалось 6 ярмарків на рік та 2 базари на тиждень[3].
За даними перепису 1897 кількість мешканців зросла до 11 752 (5 570 чоловіків та 5 992 жінки)[4].
Фотографії Богодухова початку ХХ століттяРедагувати
Троїцька вулиця
Базарна площа
Загальний вигляд. Собор
Велика вулиця. Собор
Ремісниче училище
Жіноча гімназія
Місце для збереження вина
Лікарняна площа
Цвинтар
СимволікаРедагувати
Сучасний герб та прапор Богодухова затверджені 10 липня 1996 року рішенням N 900 виконкому міської ради.
ЕкономікаРедагувати
- Авторемонтний завод
- Меблева фабрика
- Молокопереробний завод[5]
- М'ясопереробний комбінат[6]
- Плодово-овочевий комбінат
- Харчо-смакова фабрика
- Хлібзавод[7]
- Цегельний завод
- Швейна фабрика
Із 1930 року у районі промислово переробляється шкіряна сировина. Підприємство «Богодухівшкіра» (філія «Луганськшкіра») має сучасне імпортне обладнання і виробляє високоякісну продукцію (у тому числі і призначену для експорту в інші країни).
Богодухівський молокозавод почав працювати у 1969 році. Підприємство постійно розширює асортимент продукції, покращує [джерело?] її якість. У 2005 році щомісячне виробництво продукції заводу перевищувало 1 млн гривень.
Стабільно [джерело?] працює ВАТ «Богодухівський хлібзавод». Асортимент продукції постійно розширюється. У 2005 році він виготовляв понад 40 найменувань виробів.
Використовує технологічний досвід передових підприємств України і закордонних фірм ЗАТ «Богодухівський м'ясокомбінат». Останнім часом (станом на 2005 рік) на підприємстві запровадили випуск 30 нових видів копчених і ковбасних виробів.
ТОВ «Богодухівський завод продтоварів» пропонує своїм клієнтам широкий асортимент кондитерських виробів, борошно, масло, крупи.
КультураРедагувати
Навчальні закладиРедагувати
- Школа № 1 (гімназія)
- Школа № 2 (колегіум)
- Школа № 3 (ліцей)
- Музична школа (школа мистецтв імені В. Т. Борисова)
- Спортивна школа
- Медичне училище
- Професійний аграрний ліцей
Заклади культури і соціальної сфериРедагувати
- Будинок молоді
- Будинок культури
- У місті розташований найбільший спортивний комплекс району — стадіон «Колос»
- Редакція районної газети «Маяк», що виходить двічі на тиждень
- На території міста якісно приймають передачі телеканалів «Інтер», УТ-1, УТ-2, «Новий канал», «Simon», ICTV і СТБ.
У місті також розташовані Центральна районна лікарня, санепідемстанція, поліклініка.
Найпоширеніші у Богодухові релігійні течії: православні Української православної церкви Московського Патріархату та Київського Патріархату, Євангельські християни-баптисти, Адвентисти Сьомого Дня та Свідки Єгови.
КліматРедагувати
Місто Богодухів розташоване в зоні помірно-континентального клімату. Клімат району перебуває під дією повітряних мас, які надходять з Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Для цього клімату характерні відносно тепле літо і порівняно тепла зима, при достатній вологості протягом усього року. Середня багаторічна температура повітря близько +7,2°, найхолоднішими місяцями є січень −6,9° та лютий −6,8°. Мінімальна температура за останні 10 років була у лютому 1994 року −32,5°; Лише в 1940 році температура повітря в січні падала до −40°. Але в останні роки таких морозів не було.
Середня місячна температура липня +19,8°; серпня +19,1°. Абсолютний максимум +37°.
Середньорічна кількість опадів — 552 мм. Норма опадів на рік — 500 мм. Середнє число днів з опадами за рік — 161 день. У холодну пору року днів з опадами спостерігається більше. Найбільша кількість днів з опадами спостерігається в січні і лютому, але найбільша кількість опадів спостерігалася у травні—червні, хоча кількість днів з опадами була менша, але опади були інтенсивні у вигляді зливових дощів. Найменша кількість опадів була у серпні.
Опади випадають частіше у вигляді дощу в теплий період і снігу в холодний. Мряка спостерігається в усі місяці року, за винятком червня й липня, коли її майже зовсім не буває. Восени і взимку мряка спостерігалася частіше, ніж весною. Найбільша кількість днів із дощем припадає на травень, часто дощі бувають у жовтні. У період із листопада по березень кількість днів із дощем зменшується. У цей період спостерігаємо сніг. Нерідко сніг буває в жовтні і у квітні.
Середньорічна вологість повітря — 75 %. Найбільша вологість припадає на холодну пору року (листопад—лютий 85-90 %), найменша вологість у травні 56-60 %. 100 % вологість спостерігається при туманах у період ХІ-Ш місяці, а з них особливо часто в XII місяці.[8]
Узимку тумани тривають протягом кількох діб. Улітку тумани бувають часто і тривалість їх недовга, всього до 3-5 годин. Частіше вони спостерігаються вранці.
Середньорічна швидкість вітру буває 4 м/с. Найбільша швидкість вітру спостерігається в листопаді—березні. На холодну пору року припадає і найбільше число днів із швидкістю вітру 15 м/с і більше. Найбільша швидкість вітру, яка була зафіксована метеостанцією «Богодухів» у період 1995–2000 рр., становила 24 м/с. Найбільша кількість днів зі штилем спостерігається в літню пору. За напрямком вітри бувають різні. Але взимку і весною частіше спостерігаються східні вітри, влітку західні, восени — південні й західні.
Найбільше хмарних днів спостерігається в період із листопада по березень. Багато ясних днів відмічено влітку (липень—вересень). Висота хмарності найчастіше 600—800 м. Хмарність висотою 300—400 м спостерігається частіше в січні, лютому, березні, листопаді, грудні; 200 м і менше в жовтні й листопаді.
Узимку (грудень—березень) спостерігаються заметілі. Хоча нерідко бувають і наприкінці жовтня—листопаді. Зимові заметілі бувають тривалістю по 2-3 доби.
Сніговий покрив лежить із листопада—грудня до березня. Середня висота снігового покриву близько 15 см. Серед зимових явищ особливо часто спостерігається ожеледь та паморозь, які можуть тривати (особливо у стадії збереження) до 4-6 діб.
Улітку спостерігаються суховії, це коли вітер 12 м/с і більше і низька вологість — менше 30 %. Пилові бурі не характерні для Богодухова.
У теплий період спостерігаються грози й град. 21 травня 1996 року був відмічений сильний град. Розміри граду були більше 30 мм, а місцями 50 мм. Було нанесено великих збитків.
Але взагалі місто Богодухів розташоване в помірній кліматичній зоні. Природні явища, які наносять великої шкоди, спостерігаються дуже рідко, або не спостерігались зовсім.
Атмосфера: Великих промислових забруднюючих підприємств немає, проте через місто проходить залізнична колія, та автодорога Харків—Суми, що впливають на забрудненість атмосфери.
ПерсоналіїРедагувати
Народились:
- Грінченко Марія Миколаївна — український письменник, педагог, перекладач. Дружина Бориса Грінченка;
- Дяченко Анатолій Гнатович — радянський партизан України і Югославії в роки Другої світової війни. Національний герой Югославії[9].
- Кіхтенко Олександр Тимофійович — український воєначальник, генерал армії України. З 10 жовтня 2014 року — голова Донецької ОДА.
- Слісаренко Сергій Петрович — військовий, учасник АТО 2014—2015 років.
- Бараннік Юрій Павлович — військовий, учасник АТО 2014—2015 років.
- Вітко Артем Леонідович (нар. 31 січня 1983) — командир добровольчого батальйону МВС України «Луганськ-1», народний депутат України.
ГалереяРедагувати
Мемориал 1941-1945
Могила Чернієнка Д.Х., генерал-майора і Леонова М.П.
Меморіальний комплекс на честь воїнів і жителів Богодухова
Могила невідомого солдата
Братська могила жертв класової боротьби, радянських воїнів і партизанів
ПосиланняРедагувати
- П. Т. Тронько. БОГОДУХІВ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 314. — ISBN 966-00-0734-5.
- БОГОДУ́ХІВ // ЕСУ
- Міський портал міста Богодухів
- Розклад руху поїздів по залізничній станції Богодухова
ПриміткиРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bogoduchow |
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ http://espreso.tv/news/2014/10/10/na_kharkivschyni_ne_vstoyav_sche_odyn_pamyatnyk_leninu
- ↑ рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- ↑ Дані перепису 1897 року (рос.)
- ↑ Молокопереробний завод. Архів оригіналу за 28 вересень 2007. Процитовано 15 травень 2007.
- ↑ М'ясопереробний комбінат. Архів оригіналу за 28 вересень 2007. Процитовано 15 травень 2007.
- ↑ Хлібзавод. Архів оригіналу за 28 вересень 2007. Процитовано 15 травень 2007.
- ↑ Погода в Богодухові. Архів оригіналу за 6 жовтень 2006. Процитовано 14 січень 2007.
- ↑ Історія Другої світової війни 1939—1945 (История Второй мировой войны 1939 −1945). — Москва: Военное издательство, 1978. — том 9. — С. 230—231.