Козача Лопань

селище міського типу в Україні, у Дергачівській міській громаді Харківського району Харківської області

Коза́ча Ло́пань — селище міського типу в Україні, у Дергачівській міській громаді Харківського району Харківської області. Є прикордонним форпостом Харківщини та Дергачівщини.

смт Козача Лопань
Kozacha lopan gerb.png
Герб
Залізничний вокзал станції Козача Лопань
Залізничний вокзал станції Козача Лопань
Країна Україна Україна
Область Харківська область Харківська область
Район Харківський район
Громада Дергачівська міська громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Козача Лопань 
Основні дані
Засноване 1660 (362 роки)
Статус із 1938 року
Площа 0,96 км²
Населення 5290 (01.01.2017)[1]
Густота 6 154,9 осіб/км²
Поштовий індекс 62312
Телефонний код +380 5763
Географічні координати 50°20′11″ пн. ш. 36°10′43″ сх. д. / 50.33639° пн. ш. 36.17861° сх. д. / 50.33639; 36.17861Координати: 50°20′11″ пн. ш. 36°10′43″ сх. д. / 50.33639° пн. ш. 36.17861° сх. д. / 50.33639; 36.17861
Висота над рівнем моря 144 м
Водойма р. Лопань


Відстань
Найближча залізнична станція: Козача Лопань
До райцентру:
 - фізична: 28 км
 - автошляхами: 29,4 км
До обл. центру:
 - залізницею: 40 км
 - автошляхами: 47,4 км
Селищна влада
Адреса 62310, Харківська обл., Харківський р-н, смт Козача Лопань, вул. Перемоги, 1
Голова селищної ради Задоренко Вячеслав Валентинович
Карта
Козача Лопань. Карта розташування: Україна
Козача Лопань
Козача Лопань

Commons-logo.svg Козача Лопань у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

 
Річка Лопань взимку

Селище міського типу Козача Лопань розташоване на обох берегах річки Лопань, за 2 км від кордону з Росією, вище за течією примикає село Шевченка, на відстані 1 км розташоване село Гранів, нижче за течією за 3 км — село Нова Козача.

Відстань до адміністративного центру Дергачівської міської громади становить 29 км і проходить автошляхом місцевого значення.

НазваРедагувати

Приїжджі називають селище «Козачка». Місцеві ж мешканці — Козача. За цим одних їх можна відрізнити від інших. Чимало жителів України та Росії знають назву «Козача Лопань», бо саме в селищі знаходиться залізнична станція Козача Лопань та пункт контролю митниці з Росією Козача Лопань — Долбіно на залізничній лінії Харків — Москва, а поряд — автомобільний пункт пропуску «Гоптівка».

ІсторіяРедагувати

На території Козачої Лопані виявлені залишки трьох поселень епохи бронзи та двох — скіфського часу.

Перші історичні відомості про село Козача Лопань датуюються 1660 роком XVII століття. Селище засноване в ті ж часи, що й місто Харків та інші козацькі поселення у середині XVII століття.

1850 року в селі відбулося повстання селян, яке було жорстко придушене військовою силою.

1860 року тут було спалено маєток поміщиці. Хвилювання і виступи селян не припинялися і в наступні роки.

 
Церква Архангела Михаїла

За даними на 1864 рік на казеному селі Удянської волості Харківського повіту, мешкало 2539 осіб (1269 чоловічої статі та 1270 — жіночої), налічувалось 389 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1914 рік село було центром Козачолопанської волості, кількість мешканців зросла до 3848 осіб[3].

Українська революціяРедагувати

Під час Української революції та Першої радянсько-української війни опиняється під контролем більшовиків. У 1918 році, після проголошення Української Народної Республіки, Козача Лопань увійшла до адміністративно-територіальної одиниці Харків з центром у однойменному місті, але фактичного контролю влади над населеним пунктом не було. У кінці цього ж року, в ході контрнаступу українських сил, більшовики змогли не допустити звільнення Козачої Лопані. У 1919 році за територію населеного пункту вели боротьбу денікінці. Козача Лопань понад 70 років перебувала під радянською окупацією.

Радянський періодРедагувати

Упродовж 19221924 років у селі створили три сільгоспартелі. У 1938 році — село набуло статусу — селище міського типу.

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 104 особи[4].

Існує не підтверджена історична легенда про розстріл учасників з'їзду кобзарів взимку між 1934 та 1935 роками поблизу залізничної станції Козача Лопань.

У 1940 році в Козачій Лопані налічувалося 1595 господарств, радгосп «Шлях промисловості», борошномельний завод.

Під час Другої світової війни Козача Лопань стала місцем запеклих боїв між німецькими та радянськими військами. Вона кілька разів переходила з рук в руки і була зруйнована дощенту. На фронтах війни і в партизанських загонах проти німців билися 410 жителів, 334 з них за «мужність і відвагу» нагороджені орденами і медалями СРСР, з них 196 чоловік загинули. У Козачій Лопані встановлені обеліски адептам комунізму і комсомольцям, загиблим в роки громадянської війни, і чотири пам'ятника радянським воїнам полеглим в боях за селище.

У 1966 році населення становило 10 600 осіб. У 1972 році діяли насіннєвий радгосп «Шлях промисловості» (4512 га землі), колгосп імені Мічуріна (3487 га) і цех переробки молока.

У січні 1989 року його населення становило 7235 осіб.

У Незалежній УкраїніРедагувати

Після проголошення незалежності України село знаходилося на кордоні з Росією, тут обладнали прикордонний перехід та митницю, які знаходяться в зоні відповідальності Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію розташованих тут агрономічного радгоспу та міжколгоспного спеціалізованого господарства.

12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», Козачолопанська селищна рада об'єднана з Дергачівською міською громадою.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дергачівського району, селище міського типу увійшло до складу Харківського району[5].

З 24 лютого 2022 року, з початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну, Козача Лопань перебувала під тимчасовою російською окупацією.

Зі спогадів мешканців селища, під час окупації росіяни відбирали у жителів Козачої Лопані мобільні телефони і показово їх прибивали до каштану біля приміщення «Нової пошти», яке отримало назву «дерево телефонів». Таким чином окупанти не дозволяли місцевим мешканцям виходити на зв'язок, аби зателефонувати родичам або друзям. Окупанти намагалися здійснювати такий терор з метою залякування населення, давали наче урок, щоб більше не виходили дзвонити[6].

11 вересня 2022 року, в ході контрнаступу Збройних сил України, Козача Лопань була звільнена від російських загарбників[7].

НаселенняРедагувати

  • 1864 рік — 2539 осіб;
  • 1914 рік — 3848 осіб;
  • 2001 рік — 5878 осіб.

Пам'яткиРедагувати

  • Ентомологічний заказник місцевого значення «Старий сад». 5,0 га.
  • Церква Архангела Михаїла.
  • «Кущовате» — кургани скіфського часу.
  • 4 братські могили радянських солдат.
  • Пам'ятник жертвам фашистського терору (1941—1943).

ТранспортРедагувати

У селищі знаходиться залізнична станція Козача Лопань (лінія Харків — Бєлгород), яка до 2014 року була пунктом прикордонного контролю для пасажирських поїздів, що перетинали російсько-український кордон. Наразі рух пасажирських поїздів скасований у напрямку Росії. Здійснюється лише приміське сполучення електропоїздами за маршрутом Харків — Козача Лопань. До Харкова з Козачої Лопані також курсує автобусний маршрут № 1648Т.

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

 
Клуб
  • Загальноосвітня школа І—ІІІ ступені
  • Дитячий дошкільний навчальний заклад
  • Комунальний заклад «Козачолопанський ліцей» Дергачівської міської громади Харківської області
  • Клуб
  • Аптеки
  • СТО
  • Кафе «Велес»
  • Пожежна частина ДСНС України

Відомі особистостіРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 307)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Мартиролог. Харківська область, ст. 696—698. Архів оригіналу за 23 Лютого 2014. Процитовано 23 Листопада 2015. 
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Окупанти прибивали до дерева телефони жителів Козачої Лопані на Харківщині (відео). suspilne.media. 28 жовтня 2022. 
  7. Окупація їх не зламала: Зеленський показав відео про мешканців звільненої Козачої Лопані. 24tv.ua. 28 вересня 2022. 

ПосиланняРедагувати