Васищеве
Васи́щеве (колишня назва - Дмитрівське[4]) — селище в Україні, Харківському районі Харківської області. Розташоване за 10 км на південь від міста Харкова.
| селище Васищеве | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Харківська область | ||
| Район | Харківський район | ||
| Тер. громада | Безлюдівська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA63120010020068237 
| ||
| Облікова картка | Васищеве | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1647[1] | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 4,81 км² | ||
| Населення | ▼ 6 тисяч [2] | ||
| Густота | 1220,9 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 62495—62498 | ||
| Телефонний код | +380 57 | ||
| Географічні координати | 49°49′36″ пн. ш. 36°19′38″ сх. д. / 49.82667° пн. ш. 36.32722° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 99 м[3] | ||
| Водойма | р. Уди, Студенок
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Васищеве | ||
| До станції: | 2 км | ||
| До райцентру: | |||
| - фізична: | 10 км | ||
| - залізницею: | 15 км | ||
| - автошляхами: | 21,1 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 10 км | ||
| - залізницею: | 15 км | ||
| - автошляхами: | 21,1 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 48 | ||
| Карта | |||
  Васищеве | |||
 Васищеве  Васищеве | |||
| |||
|
| |||
Географічне розташування
ред.Селище міського типу Васищеве знаходиться на лівому березі річки Уда в місці впадання в неї річки Студенок, вище за течією на відстані 4 км розташоване смт Безлюдівка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташовані село Темнівка і Лизогубівка, на протилежному березі — села Гусина Поляна, Петрищеве і Борова. Через селище проходить автошлях Р78. На відстані 2 км розташований залізничний роз'їзд Васищеве, а за 2,5 км залізнична станція Тернове.
Назва
ред.В Чугуївській писцовій книжці 1647 року, серед «дітей боярських» Чугуївської сторожової служби, які отримали в цій місцині землі, згаданий Прокіп Васищев, за яким імовірно село і отримало назву[5]. Його нащадки з таким прізвищем й досі мешкають у цьому поселенні[6].
Історичні відомості
ред.
Село було засноване 1647 року російськими переселенцями на Слобідську Україну.
У серпні 1668 року під час антимосковського повстання село було розгромлене й спалене об'єднаним військом козаків (вірних Дорошенкові) й татар на чолі з Мустафою Мурзою[7][8].
За даними на 1864 рік у казенному селі Безлюдівської волості Харківського повіту мешкало 550 осіб (263 чоловічої статі та 287 — жіночої), налічувалось 61 дворове господарство, існувала православна церква[9].
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 2400 осіб[10].
У 1928 році було здано в експлуатацію новозбудовану електростанцію. У 1937-му — відкрито середню школу, організовано колгоспи ім. Паризької комуни та ім. Кірова. У 1938 році селу Васищеве надано статус селища міського типу.
Окрема сторінка історії населеного пункту пов'язана з подіями Другої світової війни. Для мешканців Васищева німецька окупація скінчилася 19 серпня 1943 року. Цього дня в боях за остаточне визволення селища подвиг Олександра Матросова повторив командир взводу 124-го гвардійського стрілецького полку 41-й гвардійської стрілецької дивізії 57-й армії Степового фронту, гвардії молодший лейтенант Сергій Орєшков, посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. На його честь названо головну вулицю смт Васищева, а поблизу місця загибелі встановлено пам'ятний знак.
У повоєнні роки селище поступово відроджувалось. Зокрема, у 1950 році було завершено його повну електрифікацію. З часом проклали дорогу з твердим покриттям, яка з'єднує Васищеве з Харковом, налагоджено регулярне автобусне сполучення з обласним центром. Територією селища проходять дві гілки залізничної колії, які з'єднують Харків з Чугуєвом та Ізюмом.
Сьогодення
ред.Нині Васищеве повністю газифіковано. Місцеву промисловість представляє приватна фірма «В'ячеслав», аграрний сектор — САТ «Васищеве».
Функціонують об'єкти соціальної сфери: школа на 1176 місць, навчально-виробничий комбінат, дитячі ясла-садок на 120 місць, клуб на 200 місць, бібліотека, лікарня, дві аптеки, АТС, відділення Ощадбанку, два відділення поштового зв'язку, 12 магазинів продовольчих та промислових товарів, чотири кафе, дві перукарні, ательє з ремонту радіотелевізійної апаратури, турбаза «Васищеве», дитячий табір відпочинку «Ромашка».
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 4733 | 77.99% |
| українська | 1302 | 21.45% |
| вірменська | 16 | 0.26% |
| білоруська | 2 | 0.03% |
| інші/не вказали | 16 | 0.27% |
| Усього | 6069 | 100% |
Економіка
ред.- Пансіонат «Васищеве»
- Харківський дитячий оздоровчий табір «Ромашка»
- Пансіонат ВАТ «Укрпрофтур»
- ТОВ «Харків Хімпром»
- Офісно-складський комплекс АТ «Харківелектро»
- ТОВ «ТНС» — виробник пластикової упаковки.
Визначні місця
ред.- Православний Свято-Дмитрівський храм, побудований приблизно 1880 року.
- Братська могила радянських вояків, серед яких поховано Героя Радянського Союзу Сергія Орєшкова. Загалом у могилі поховано 2822 вояки.
- Пам'ятний знак Сергієві Орєшкову.
Персоналії
ред.- Харин Василь Терентійович — в обозі 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.
Примітки
ред.- ↑ Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 154
- ↑ https://khbsr.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/starosta-vas.pdf
- ↑ Погода в смт Васищеве
- ↑ http://www.otkudarodom.ua/ru/1686-god-rakzbornye-knigi-sluzhilyh-lyudey-raznyh-chinov-chuguevskogo-uezda
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 28 вересня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Харьковский район. Васищево // Харьковская область. / Тронько П. Т. (пред. Главной редколлегии). — 2-е. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1976. — С. 619. — 724 с. — (История городов и сёл УССР в 26 томах). — 15 000 экз.
- ↑ Кисиленко В. Ю. Нові пошуки обґрунтованих дат заснування населених пунктів Слобідської України // Слобожанщина. Погляд у минулому: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-Друк, 2024.—С.91-98.
- ↑ Святитель Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 131, 154
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 171)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Джерела
ред.- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Івченко А. С. Вся Україна. — К.: ДНВП «Картографія», 2006. — С. 461.
- Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з березня 2019]
- Неофіційний сайт селища [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- ВА́СИЩЕВЕ [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ