Безлюдівська волость
Безлюдівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Харківського повіту Харківської губернії.
| Безлюдівська волость | ||||
| Центр | Безлюдівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 10 725 (1885) | |||
| Населення | 5544 осіб (1885) | |||
| Густота | 47.3 осіб / км² | |||
На 1862 рік до складу волості входили[1]:
- слобода Безлюдівка;
- слобода Хорошів;
- слобода Хорошівсько-Підмонастирська;
- село Васищеве;
- село Шубіне;
- село Кирсанівка;
- хутір Шмарівський;
- хутір Лизогубівка;
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 4 сільських громад. Населення — 5544 особи (2625 осіб чоловічої статі та 2919 — жіночої), 908 дворових господарств[2].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 8872 | 8282 |
| Приватної власності | 1769 | 959 |
| Іншої власності | 84 | 14 |
| Загалом | 10725 | 9255 |
Найбільші поселення волості станом на 1885:
- Стара і Нова Безлюдівка — колишні державні слободи при річках Уди й Студенок за 12 верст від повітового міста, 2016 осіб, 354 двори, православна церква, школа. За 6 верст — сукновальня.
- Васищеве — колишнє державне село при річці Уди, 1037 осіб, 203 двори, православна церква, поштова станція.
- Хорошів — колишнє державне село при річці Уди, 780 осіб, 137 дворів, православна церква.
- Хорошівська (Підмонастирська) — колишня державна слобода при річці Уди, 96 осіб, 15 дворів, 2 православні церкви, 2 лавки, подорожній будинок, щорічний ярмарок.
- Шубіне — колишнє державне село при річці Уди, 398 осіб, 62 двори, православна церква.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[3]:
- слобода Безлюдівка — 3170 мешканців.
- село Хорошів — 1270 мешканців.
- село Шубіне — 1230 мешканців.
- село Васищеве — 2400 мешканців.
- село Кирсанівка — 1410 мешканців.
Старшиною волості був Передільський Іван Михайлович, волосним писарем — Лукірін Микола Васильович, головою волосного суду — Каращавцев Михайло Архипович.
Джерела ред.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Примітки ред.
- ↑ рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |