Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — червень 2016)

У статті наведено список втрат силових структур України у російсько-українській війні з 1 січня по 30 червня 2016 року (включно).

 Січень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
 
Лютий
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29
 
Березень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
 
Квітень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
 
Травень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
Червень 
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
 

Список загиблих 1 січня — 30 червня 2016 року

ред.
Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

Січень

ред.
2988     Рачинський Олександр Васильович 01958-08-2626 серпня 1958, Озерна (Білоцерківський район) Київська область. Старший солдат, механік-радіотелефоніст 130-го окремого розвідувального батальйону. Призваний до лав Збройних Сил України 1 березня 2015 року. Залишились дружина, двоє дітей та троє онуків. 02016-01-011 січня 2016 Помер під час несення служби в районі с. Пурдівка Новоайдарський район Луганської області. Обставини не уточнено. Похований у с. Мала Сквирка Білоцерківського району[1].
2989     Голюк Назар В'ячеславович 01988-12-2828 грудня 1988, Нетішин Хмельницька область. Боєць штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». 02016-01-011 січня 2016 Загинув поблизу Горлівки (Донецька область) від пострілу в серце. Похований на Новому кладовищі Нетішина[2]. За словами родичів, до бази батальйону в смт Неліпівка підійшла ДРГ противника, троє бійців «Айдару» близько 4 ночі вийшли на подвір'я, снайпер поцілив у спину розривною кулею прямо в серце Назару, який загинув миттєво. Ще двох бійців було поранено[3]. Батальйон «Айдар», на своїй сторінці у Facebook, про поранення своїх бійців не повідомляє та обставини загибелі Назара не уточнює[4].
2990     Коваль Олександр Олександрович 01997-04-2626 квітня 1997, 18 років, Хотин Чернівецька область. Боєць окремого загону СпП «Азов» НГУ. Член Хотинської організації «Студентська Свобода». Активний учасник Революції Гідності. Після Майдану брав активну участь у волонтерській діяльності з організації плетіння маскувальних сіток та збору коштів і харчів для бійців АТО. Коли досяг повноліття, добровольцем пішов на фронт. Залишилися батьки. 02016-01-011 січня 2016 Загинув від поранення у голову поблизу міста Маріуполь. Похований на Новому кладовищі у Хотині[5].
2991     Кондаков Віталій Олексійович 01973-11-2929 листопада 1973, Горішні Плавні Полтавська область. Капітан 3-го рангу, заступник начальника електромеханічної служби Морської охорони Азово-Чорноморського регіонального управління ДПСУ. Служив у Криму, в 23-й окремій бригаді прикордонних сторожових кораблів (Керч). Після окупації Криму російськими військами військова частина була передислокована на материк, а згодом — до Маріуполя. В листопаді 2015 мав піти на пенсію, але залишився служити до закінчення контракту. Залишилися мати, двоє братів, 16-річний син. 02016-01-011 січня 2016 Помер в районі м. Маріуполь уві сні від гострої серцевої недостатності. Похований на кладовищі села Кам'яні Потоки Кременчуцького району[6].
2992     Снегір Андрій Віталійович 01973-09-1212 вересня 1973, Запоріжжя. Молодший сержант, командир відділення 21-го ОМПБ «Сармат» 56-ї ОМПБр. Мобілізований 20.02.2015. 02016-01-011 січня 2016 Знайдений мертвим у бліндажі поблизу с. Чермалик Волноваського району, ймовірна причина смерті — крововилив у мозок. Похований у Запоріжжі[7].
2993     Погончук Руслан Вікторович 01976-06-2727 червня 1976, Старокостянтинів Хмельницька область. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 1-го взводу батареї ПТКР 30-ї ОМБр. Закінчив Калуський харчовий технікум. Приватний підприємець. Мобілізований у 2015. 02016-01-011 січня 2016 Помер через раптову зупинку серця під час несення служби в с. Краснополівка (Бахмутський район). Похований на кладовищі с. Решнівка (Старокостянтинівський район)[8][9].
2994     Поліщук Юрій Іванович 01962-04-011 квітня 1962, 53 роки, Рені Одеська область. Молодший сержант 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. Мобілізований 19 березня 2015 року. 02016-01-011 січня 2016 Помер у зоні АТО поблизу Луганська. Обставини не уточнено[10].
2995     Алимов Руслан Миколайович 01975-11-2525 листопада 1975, Олексіївка (Краснокутський район) Харківська область. Солдат, механік-радіотелефоніст 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). 02016-01-011 січня 2016 Загинув поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область). Обставини не уточнено[11].
За повідомленням ГУМВС України в Луганській області, 1 січня, під час патрулювання прикордонної ділянки поблизу села Гарасимівка (Станично-Луганський район), дістав вогнепальне поранення у живіт військовослужбовець ЗСУ 1975 р.н. О 10:45 того ж дня доставлений до Станично-Луганської районної лікарні, де об 11:15 помер від отриманого поранення[12].
2996     Бочаров Роман Олександрович
(Позивний «Санта»)
01975-11-055 листопада 1975, Луганськ. Старший солдат, військовослужбовець 2-го загону 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Займався бізнесом, потім був пресвітером у церкві. Ходив на полювання, мав мисливську зброю. З початком антидержавних збройних заворушень на сході навесні 2014 пішов добровольцем захищати свою рідну землю, долучився до батальйону «Тимур». Після того, як комбат Темур Юлдашев потрапив у полон, Роман виїхав до Дніпропетровська, де приєднався до батальйону МВС «Дніпро-1», був командиром 2-го взводу 5-ї «донецької» роти у званні молодшого сержанта міліції, обороняв Маріуполь, Піски та Донецький аеропорт. Розвідгрупа «Санти» робила «вилазки» у Донецьк на автомобілі. У 2015 перейшов до ЗСУ в 3-й полк СпП. Залишилися дружина та три доньки. Родина має статус переселенців і проживає під Києвом. 02016-01-011 січня 2016 Загинув від вогнепального поранення на аеродромі Краматорська. 6 січня з воїном попрощалися у військовій частині в Кропивницькому. Поховання в Києві на Лісовому кладовищі[13].
За офіційною версією, загинув внаслідок необережного поводження зі зброєю, але колеги та рідні в цю версію не вірять. За фактом загибелі призначено службове розслідування[14].
2997     Тернопільський Валерій Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-09-2626 вересня 1991, Донське Волноваський район Донецька область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). 02016-01-011 січня 2016 За даними Книги пам'яті, загинув 1 січня під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО. Похований в смт Донське[15].
2998     Нетесюк Михайло Миколайович 01973-09-2424 вересня 1973, Звенигородка Черкаська область. Солдат 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї ОМБр. Мобілізований 29 квітня 2015 року. Після підготовки на полігоні у Старичах проходив військову службу у в/ч 1603 в м. Димитров на Донеччині. 02016-01-022 січня 2016 Помер, місце й обставини не уточнено. Похований у Звенигородці[16].
2999     Жук Володимир Дмитрович 01973-06-3030 червня 1973, Постійне Костопільський район Рівненська область. Старший сержант, військовослужбовець зведеного автомобільного батальйону «777» ЗСУ (Сватове). Закінчив Рівненське професійно-технічне училище № 11, де здобув спеціальність слюсаря. Після армійської служби працював у домашньому господарстві. Мобілізований у березні 2015 року до військової частини А4152 (Рівненський полігон). Залишилася дружина та двоє синів, 2003 і 2006 р.н. 02016-01-022 січня 2016 Помер у зоні АТО внаслідок раптової зупинки серця[17].
3000     Синільник Олег Миколайович Бровари Київська область. Військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). До війни був приватним підприємцем із виробництва взуття. Мобілізований навесні 2015 року. Залишилися дружина та доросла донька. 02016-01-033 січня 2016 2 січня заступив на пост під Горлівкою (Донецька область). Вранці Олега знайшли мертвим, зупинилося серце під час чергування вночі у 25-градусний мороз. Похований на Алеї Героїв на новому Броварському міському цвинтарі[18].
3001     Кудрявцев Олексій Вадимович 01996-11-2525 листопада 1996, 19 років, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Військовослужбовець 121-ї окремої бригади зв'язку (Черкаське). 2014 року вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Через місяць, у жовтні, 17-річний хлопець зник у Дніпропетровську[19], пізніше з'ясувалося, що він втік з університету, щоб піти на фронт. 02016-01-033 січня 2016 18 грудня здійснив спробу самогубства. Помер у шпиталі в Києві. За іншими даними, помер 25 грудня 2015[20].
3002     Яворський Олександр Володимирович 01968-07-077 липня 1968, Старокостянтинів Хмельницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ), в/ч пп В3502[21]. 02016-01-033 січня 2016 Помер у районі міста Волноваха (Донецька область), обставини не уточнено. Похований у м. Старокостянтинів[8][22].
3003     Сисоєв Валерій Олександрович 01968-04-088 квітня 1968, Сулятичі Жидачівський район Львівська область. Мешкав у м. Дрогобич. Зв'язківец 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). До 2000 року проживав у м. Стебнику, а згодом переїхав до Харкова, де й був призваний на військову службу. Залишилися батьки, дружина і двоє дітей. 02016-01-044 січня 2016 Загинув внаслідок нещасного випадку під час виконання службових обов'язків поблизу міста Волноваха (Донецька область). Похований 9 січня у с. Сулятичі.[23]
3004     Супрун Сергій Вікторович 01977-12-088 грудня 1977, Славське Сколівський район Львівська область. Солдат 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований на початку квітня 2015 року. Учасник АТО. 02016-01-099 січня 2016
орієнтовно
Дату, місце й обставини не уточнено. Звістка про смерть солдата надійшла 9 січня. Похований в смт Славське на місцевому цвинтарі поблизу церкви[24].
3005     Ільницький Олександр Йосипович
(Галац Олег)
(Позивний «Барні»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-02-2828 лютого 1978, Турка Львівська область. Капітан поліції, боєць полку поліції особливого призначення «Миротворець» Національної поліції України. Одним з перших прийшов добровольцем до батальйону «Миротворець», з яким пройшов найгарячіші точки війни на сході, зокрема, бої за Іловайськ у серпні 2014 року. Після лікування якийсь час працював у Києві, в міністерстві, але повернувся на фронт до свого підрозділу. Був одним з найкращих розвідників «Миротворця». Залишилася дружина та 7-річна донька. 02015-01-099 січня 2015 Поблизу селища Зайцеве під Горлівкою (Донецька область) під вогонь російських бойовиків потрапив цивільний автомобіль, було поранено місцеву мешканку. Офіцер, ризикуючи власним життя, зробив усе можливе, щоб зупинити та вивести автомобіль з-під обстрілу, та у цей час дістав смертельного кульового поранення у голову[25]. 11 січня з воїном попрощалися у Києві на Майдані Незалежності. Поховання у м. Турка[26].
3006     Мельничук Федір Вікторович
(Позивний «Леон»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-04-2727 квітня 1994, Бейзимівка Чуднівський район Житомирська область. Сержант, розвідник 42-го окремого мотопіхотного батальйону «Рух опору» 57-ї ОМБр. Мобілізований у квітні 2015 року. За 4 місяці до демобілізації підписав контракт, щоб залишитись служити й надалі. Залишились батьки, молодші брат і сестра, дружина та двоє дітей: 2-річний син і 8-місячна донька. 02016-01-099 січня 2016 Під час обстрілу російськими бойовиками на околиці селища Зайцеве під Горлівкою (Донецька область) військовослужбовці вивели поранену місцеву мешканку та ще кількох цивільних осіб з-під обстрілу. Коли поверталися назад та знову потрапили під обстріл, Федір був важко поранений у голову кулею снайпера, через кілька годин помер від поранення. Похований у с. Бейзимівка[27].
За даними ІАЦ РНБО, в районі Майорська під Горлівкою загинули двоє бійців, — від чисельних осколкових поранень внаслідок гранатометного обстрілу загинув військовослужбовець ЗСУ, та під час рятування від обстрілу мирних мешканців загинув капітан поліції[28].
3007     Аврамчук Віктор Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-01-2727 січня 1987, Опришки Глобинський район Полтавська область. Проживав у м. Світловодськ Кіровоградська область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 3-го аеромобільно-десантного взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Строкову службу проходив у десантних військах, у 95-й ОАЕМБР. Працював водієм на приватному підприємстві «Віктор і К» у Світловодську. Призваний за мобілізацією 4 серпня 2015 року, з 9 жовтня 2015 року брав участь в АТО. Залишилися батьки, сестра. У Світловодську — дружина з двома дітьми, 7-річний син і 5-річна донька. 02016-01-1010 січня 2016 Загинув близько 7:30 під час обстрілу з АГС-17 з південно-східного напрямку селища Зайцеве під Горлівкою (Донецька область), від смертельного осколкового поранення у голову. Похований у с. Опришки[29].
3008     Горбан Дмитро Ілліч 01978-10-2222 жовтня 1978, Шепіт (Путильський район) Чернівецька область. Солдат 58-ї окремої механізованої бригади (Конотоп). До 2010 року працював головним бухгалтером у Шепітській сільській раді, 31 жовтня 2010 р. обраний сільським головою села Шепіт (безпартійний, висувався від партії «Пора»). На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та дві доньки шкільного віку. 02016-01-1414 січня 2016 Під час несення служби в зоні АТО, помер у військовому госпіталі міста Краматорськ Донецькій області від серцевої недостатності (хвороби серцево-судинної системи), яка розвинулася на фоні пневмонії. Похований у с. Шепіт[30].
3009     Харенко Сергій Мар'янович 01984-06-077 червня 1984, Рошнів Тисменицький район Івано-Франківська область. Проживав у м. Івано-Франківськ. Солдат, зв'язківець 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56-ї ОМБр. 1999—2003 навчався в Івано-Франківському музучилищі ім. Січинського. 2007 закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, де навчався на кафедрі музикознавства та методики музичного виховання. Строкова служба — в/ч 4110 ВВ МВС у Севастополі (2007—2008). Працював на заводі "Електролюкс". Мобілізований 25 березня 2015 року, проходив навчання в Десні. Залишилися батьки та молодший брат, який проходить строкову армійську службу. 02016-01-1515 січня 2016 Загинув о 5-й ранку в селищі Мирне (Волноваський район) Донецької області від кульового поранення, що несумісне з життям. 17 січня з Сергієм попрощалися в Івано-Франківську. Похований у рідному селі Рошнів[31].
3010     Карась Володимир Васильович 01971-02-1919 лютого 1971, Тютьки Вінницький район Вінницька область. Солдат 5-ї БТГр «Кремінь» 81-ї десантно-штурмової бригади. Мобілізований у січні 2015 року. До війни постійного місця роботи не мав. Був неодружений, із рідних залишилися 5 сестер та брат. 02016-01-1515 січня 2016 Під час служби в зоні проведення АТО, помер у госпіталі м. Слов'янськ (Донецька область) від пневмонії. Похований на місцевому кладовищі в с. Тютьки[32].
3011     Мукомелець Руслан Аркадійович 01974-03-2323 березня 1974, Великі Селища Березнівський район Рівненська область. Солдат, командир відділення 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Народився в багатодітній родині сім'ї колгоспників. Закінчив професійно-технічне училище №8. Після армії працював в Соснівському лісовому господарстві. Мобілізований як доброволець влітку 2015 року. 02016-01-1616 січня 2016 Загинув на блокпосту від кулі снайпера в районі смт Станиця Луганська, поблизу селища Широкий (Станично-Луганський район) Луганської області. Похований у Великих Селищах[33].
3012     Мосійчук Анатолій Семенович 01970-09-1313 вересня 1970, Кам'янка (Олевський район) Житомирська область. Сержант, командир відділення 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 14 січня 2015 року. Залишилась дружина та двоє дорослих дітей, син і донька. 02016-01-1717 січня 2016 Помер від серцевої недостатності під час несення служби в районі міста Красногорівка (Донецька область). Похований в рідному селі Кам'янка[34].
3013     Семанишин Григорій Петрович
(Позивний «Семен»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-11-2929 листопада 1973, Горохолина Богородчанський район Івано-Франківська область. Начальник штабу окремої тактичної групи ім. капітана Воловика батальйону спецпризначення «Захід-3» (Івано-Франківщина) Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Група «Семена» мала неофіційну назву «Семінарія», раніше входила до складу 5-го окремого батальйону ДУК. Григорій багато років підтримував ВО «Свобода» та брав участь у політичних акціях і мітингах. Поїхав працювати далекобійником до Польщі, через два місяці, з початком Євромайдану, прибув до Києва, брав активну участь у Революції Гідності, стояв у витоків створення руху «Правий сектор». Пізніше долучився до ДУК, пройшов бої в районі Іловайська — Старобешеве, Амвросіївки, Пісків, Донецького аеропорту. Побратими називали свого командира «Батя». За тиждень до загибелі Григорій розповів про події на війні в передачі ТРК РАІ «Лінія війни». Залишилися донька від першого шлюбу, мати, вагітна дружина та двоє дітей. 27 березня дружина Григорія народила хлопчика. 02016-01-1818 січня 2016 Загинув у районі аеропорту Донецька від тяжкого поранення внаслідок підриву на розтяжці, коли з групою повертався із завдання. Після прощання на Майдані Незалежності у Києві Григорія поховали в Меморіальному сквері Івано-Франківська[35].
3014     Сенечко Ігор Володимирович 01989-05-1010 травня 1989, Мшанець (Теребовлянський район) Тернопільська область. Військовослужбовець 15-ї окремої понтонної роти, в/ч пп В5341 (Приазовське). Неодружений. Залишилася мати. 02016-01-1919 січня 2016 Загинув близько 19:00 через необережне поводження зі зброєю, у військовій частині в селі Приазовське під Маріуполем (Донецька область). Похований в с. Мирне (Кременчуцький район) Полтавської області, де проживає його мати[36].
3015     Толочко Ілля Васильович 01985-08-022 серпня 1985, Київ. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований 3 червня 2015 року, проходив підготовку на Рівненському полігоні, після чого ніс службу в районі Бахмутської траси, в Кримському, Новотошківці, Тошківці. Залишилась дружина та 2-річна донька. 02016-01-2020 січня 2016 Помер під час несення служби в смт Тошківка (Попаснянський район Луганська область). За даними командування військової частини, тіло бійця виявили без ознак життя у бліндажі. Відомо, що Ілля за час несення служби тричі хворів на запалення легень та лікувався у шпиталях[37].
3016     Бочарніков Валерій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-12-1010 грудня 1973, Ігнатпіль Овруцький район Житомирська область. Проживав у м. Кропивницький. Сержант, командир 3-го відділення 3-го мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Відслужив в армії, 1995 року закінчив Кропивницьке вище професійне училище № 9, одружився і залишився у Кропивницькому. Майже 20 років присвятив службі в органах внутрішніх справ на посадах рядового та начальницького складу, пішов на пенсію у званні капітана. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися мати, дружина та 14-річний син. 02016-01-2020 січня 2016 Загинув в районі міста Дружківка (Донецька область) від кульового поранення у боєзіткненні, обороняючи укріплення підрозділу. Поховання в селі Рудня (Ігнатпільська сільська рада) на Житомирщині, де проживає матір Валерія[38].
3017     Кузьмін Роман Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-04-2020 квітня 1977, Торопець РРФСР. Виріс і проживав у м. Звенигородка Черкаська область. Старший сержант 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Народився в родині військовослужбовця. Закінчив Козачанське СПТУ з фаху «бджільництво», потім навчався у Шевченківському сільськогосподарському коледжі, Звенигородській філії Східноєвропейського університету. У 1995—1996 роках проходив строкову військову службу. З 2008 року служив за контрактом у Звенигородсько-Лисянському об'єднаному військовому комісаріаті у званні сержанта. Після невеликої перерви знову мобілізований. ЗМІ повідомляють, що рік тому Роман пішов на службу до батальйону «Донбас», через три місяці перейшов в «Айдар». 02016-01-2020 січня 2016 Загинув під час несення служби в районі міста Дружківка (Донецька область). Похований у Звенигородці[39].
3018     Москвяк Руслан Васильович 01974-07-2424 липня 1974, Ясенівці Золочівський район. Солдат 30-ї ОМБр. З 2015 брав участь в АТО. Залишилася мати. 02016-01-2121 січня 2016 Дату, місце й обставини не уточнено. Похований у селі Нестюки[40].
Прим. В проросійських екстремістських пабліках повідомляється, що підірвався на вибуховому пристрої 21 січня.

У ЗМІ повідомляється, що Президент Петро Порошенко в інтерв'ю телеканалу Bloomberg повідомив про загибель військовослужбовців: «Учора моя країна втратила трьох військових, і сьогодні двох військових вбито»[41]. За даними ІАЦ РНБО, за добу 20 січня було поранено 6 військовослужбовців, а за добу 21 січня — двоє (один поранений внаслідок бойових дій, ще один травмований через підрив на вибуховому пристрої), загиблих немає[42].
3019   Діденко Олександр Кузьмич
(Позивний «Кузміч»)
01953-06-2525 червня 1953, 62 роки, Бахмач Чернігівська область. Технік-механік танкового підрозділу «Холодний Яр» окремого загону спеціального призначення «Азов» Східного ОТО Національної гвардії України. Коли Олександру було 9 місяців, помер його батько-фронтовик. Олександр Кузьмич поїхав добровольцем допомогти з ремонтом військової техніки та так і залишився в «Азові», казав, що буде захищати Україну, доки сил вистачить. У вільну годину грав для хлопців на баяні (Відеосюжет про Кузьмича). Разом із Кузьмичем у роті проходив службу і його син. 02016-01-2222 січня 2016 Помер від серцевого нападу в районі міста Маріуполь (Донецька область). Як кажуть танкісти «Азову», Кузьмич «надто все пропускав через себе. Дуже близько до серця брав, і серце не витримало… Жив роботою, помер на роботі». 28 січня з Кузьмичем попрощалися у Києві в Михайлівському соборі[43]. Похований на Лук'янівському військовому цвинтарі.
3020     01986 1986. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). 02016-01-2222 січня 2016 Загинув у результаті підриву на «розтяжці» з вибуховим пристроєм поблизу села Сизе (Станично-Луганський район Луганська область)[44].
3021     Латій Микола Анатолійович 01980 1980, Новоолександрівка (Первомайський район) Миколаївська область. Солдат, старший механік — водій 4-ї механізованої роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. Залишилися мати й брат. 02016-01-2222 січня 2016 Загинув у м. Артемівськ (Луганська область)[45][46].
3022     Слеповський Роман Олександрович 01970 1970, Первомайськ Миколаївська область. Солдат 1129-го зенітно-ракетного полку (Біла Церква), в/ч пп В2968. 02016-01-2222 січня 2016
орієнтовно
Дата, місце й обставини не уточнені. Загинув у зоні АТО[45].
3023     Авдєєв Андрій Миколайович 01984-01-1818 січня 1984, Первомайськ Миколаївська область. Солдат 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї ОМБр, в/ч пп В5509. 02016-01-2222 січня 2016
орієнтовно
Дата, місце й обставини не уточнені. Загинув у зоні АТО[45].
3024     Константінов Ігор Вікторович 01993-09-2323 вересня 1993, Олександрія Кіровоградська область. Солдат, механік-водій БМП 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970 (Артемівськ). Закінчив Олександрійський політехнічний коледж, після чого пішов в армію. Автор і виконавець пісень у стилі реп, учасник реп-клубу при ДК «Світлопільський», член поетичного клубу «Джерело». Член козацького братства, громадської організації «Козацький звичай», був активним учасником козацького руху. 4 лютого 2014 уклав контракт на військову службу, з квітня 2014 перебував у зоні АТО. Брав участь у боях під Слов'янськом, Іловайськом, останнє місце дислокації — Попасна. Залишилися мати, вітчим, молодший брат. 02016-01-2323 січня 2016 Загинув у зоні АТО під час чергування на посту біля намету в базовому таборі підрозділу. Смерть настала від удару ножем в область серця при нападі співслужбовця з іншої роти. Нападник затриманий, ведеться слідство. Похований на центральному кладовищі Олександрії[47].
3025     Барановський Василь Володимирович
 
01967-01-3030 січня 1967, Устинівка (Малинський район) Житомирська область. З 2002 року мешкав у с. Горинь Млинівського району. Старший лейтенант, командир взводу — командир БМП 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Виріс у багатодітній селянській родині. 1985 року закінчив Малинське професійно-технічне училище №36 за фахом машиніста-тракториста. Рік працював в Устинівському колгоспі. 1986 року був призваний до армії, служив два роки в Північному Казахстані в аеромобільних військах водієм БМП, закінчив службу командиром БМП у званні молодшого лейтенанта. Повернувся в Устинівку, працював трактористом, з 2001 по 2005 рік — різноробочим в Малинському Держлісгоспі, з 2005 по 2014 рік працював у приватному підприємстві «Тандем». Мобілізований 20 березня 2014 року. Служив в смт Чаплинка на адмінкордоні з Кримом, з листопада 2014 — в зоні АТО. Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина з двома доньками і рідний син. 02016-01-2929 січня 2016 Зник безвісти 29 січня під час боїв на дебальцівському напрямку, поблизу м. Вуглегірськ (Донецька область). Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Встановлено, що під час бою в БМП Василя Барановського прямою наводкою влучив артилерійський снаряд, офіцер загинув. Похований 20 червня 2015 року в с. Фортунатівка Малинського району, біля могили свого брата[48].
3026     Усатенко Іван Вікторович 01980-07-1313 липня 1980, Доманівка Миколаївська область. Матрос, навідник 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А1965 (Миколаїв). Мобілізований як доброволець 2 березня 2015 року. 02015-01-2525 січня 2015 Служив у районі Виноградне (Маріуполь). Загинув внаслідок підриву вибухового пристрою. Похований у Доманівці[49].
3027     Гапич Віктор Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992 1992, Ольгине (Високопільський район) Херсонська область. Молодший сержант, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Мобілізований у липня 2015 року як доброволець. Залишилися батьки та сестра. 02016-01-2525 січня 2016
орієнтовно
Отримав тяжкі поранення в зоні АТО. Помер у харківському військовому шпиталі. Похований 28 січня у с. Ольгине.[50]
3028     Балковий Олександр Анатолійович 01975-12-2020 грудня 1975, Алушта Крим. Проживав у м. Київ (Солом'янський район). Військовослужбовець 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. На війну пішов добровольцем у складі батальйону «Донбас», пізніше перейшов у десантну бригаду. Учасник героїчної оборони Донецького аеропорту. Залишилась дружина та 10-річна донька. 02016-01-2626 січня 2016 Після поранення в Донецькому аеропорту і контузії, Олександр майже рік провів у різних шпиталях. 26 січня 2016 року у нього зупинилося серце. Похований на Берковецькому цвинтарі Києва[51].
3029     Мороз Петро Іванович 01985-06-055 червня 1985, Нововолинськ Волинська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 2004 року закінчив Нововолинське вище професійне училище за спеціальністю «Офіціант, бармен, буфетник». Працював у барі «Едем», пізніше — на різних роботах. Призваний за мобілізацією, служив 10 місяців. Неодружений, залишилися батьки, сестра. 02016-01-2626 січня 2016
орієнтовно
Служив у районі міста Попасна (Луганська область). Помер у лікарні від травм — крововилив у мозок. Проводиться розслідування обставин. Похований у Нововолинську на міському кладовищі біля шахти № 2[52].
3030     Резнік Микола Олександрович 01966-05-1010 травня 1966, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 1-го механізованого взводу 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675 (Кривий Ріг). 02016-01-2828 січня 2016 Місце й обставини не уточнено. Як зазначено у розпорядженні міського голови про оголошення дня жалоби, життя солдата обірвалося під час виконання військового обов'язку[53].
3031     Тарасюк Михайло Михайлович 01973-01-2020 січня 1973, с. Медведівка (Кегичівський район) Харківська область. Солдат, механік — водій танку Т–64Б 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. Мобілізований 12 серпня 2015 року. 02016-01-2828 січня 2016 Помер під час несення служби в с. Широке Луганської області.[54]
За повідомленням поліції Луганської області, на одній з військових позицій у бліндажі помер військовослужбовець 1973 р.н. Військовим лікарем встановлено попередній діагноз: гостра судинна недостатність.[55]
3032     Гаркавенко Анатолій Олександрович
(Позивний «Морячок»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-12-2929 грудня 1990, Делятин Надвірнянський район Івано-Франківська область. Солдат, кулеметник 2 відділення 2 взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Воював у рядах Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», батальйону «ОУН». Підписав контракт, коли підрозділ ОУН увійшов до складу 93 ОМБр, зарахований на посаду кулеметника, фактично виконував завдання як сапер і стрілець-снайпер. Залишилися мати, сестра та наречена, з якою Анатолій познайомився на війні, — журналістка «Українського тижня» Лєра Бурлакова (з кінця 2014 року воює на передовій в зоні АТО). 02016-01-3030 січня 2016 Близько 14:20 поблизу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі АвдіївкаДонецьк троє бійців під час виконання бойового завдання із розмінування-мінування у лісосмузі натрапили на «розтяжку». Від вибуху Анатолій дістав чисельних осколкових поранень, що несумісні з життям. Після прощання у Києві та Івано-Франківську воїна поховали в рідному Делятині[56].
3033     Дрозд Володимир Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-07-033 липня 1991, Славута Хмельницька область. Старший солдат, старший водій мотострілецької роти 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї ОМБр. Пройшов підготовку в Навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ «Десна». 2010 року призваний одразу на контрактну службу, в зоні АТО воював з серпня 2015 року. 02016-01-3030 січня 2016 Загинув внаслідок мінометного обстрілу з боку бойовиків поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область), ще одного бійця було поранено. Похований в Славуті[57].

Лютий

ред.
3034     Самусь Геннадій Васильович
(позивний «Амур»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-07-2525 липня 1993, Краснопілля (Коропський район) Чернігівська область. Сержант зенітно-ракетного дивізіону 96-ї зенітної ракетної бригади, в/ч А2860 (Васильків). Закінчив Конотопське професійно-технічне училище, де здобув професію газоелектрозварювальника та автослюсаря. Займався боксом. 2013 року проходив строкову службу у Василькові, у в/ч А2860 Повітряного командування Військово-повітряних Сил України. По закінченню строкової служби уклав військовий контракт і продовжив службу у Броварах. Згодом написав рапорт про направлення в зону АТО. Пройшов дві ротації на позиції «Зеніт» у районі Донецького аеропорту (лютий-квітень і липень-вересень 2015), у складі зведеного загону ВПС «Дика качка». Під час служби отримав звання молодшого сержанта, неодноразово нагороджений армійськими і військовими відзнаками. Під час боїв у березні 2015 року отримав кульове поранення, після лікування повернувся на фронт. 02016-02-022 лютого 2016 Близько 15:00 під час патрулювання території поблизу селища Спірне Артемівський район (Донецька область), неподалік Лисичанська, військові підірвалися на «розтяжці». В результаті вибуху Геннадій загинув від чисельних уламкових поранень, ще четверо поранених доставлені до шпиталю у Сватове[58][59].
3035     Козороз Леонід Едуардович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993 1993, Панютине Лозівський район Харківська область. Солдат 96-ї зенітної ракетної бригади, в/ч А2860 (Васильків). Учасник АТО з 2014 року. В подальшому, після підписання контракту, знову пішов на схід захищати Україну. Залишилися мати і брат у Панютиному, та дружина з двомісячним сином у Києві. 02016-02-022 лютого 2016 Помер у шпиталі міста Сватове (Луганська область) від мінно-вибухових травм, що отримав у результаті підриву на фугасі поблизу селища Спірне Артемівський район (Донецька область), неподалік Лисичанська під час патрулювання території. Група з п'ятьох військовослужбовців помітила якийсь рух за кількасот метрів від себе. Військові обстежили територію та зняли одну «розтяжку», встановлену, скоріш за все, диверсійною групою противника. Нікого не виявивши, повернули назад і на тому самому шляху, яким щойно пройшли, підірвалися на «розтяжці». Похований 4 лютого в с. Панютине[58][60].
3036     Гришин Ігор Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-09-2929 вересня 1969, Казавчин Гайворонський район Кіровоградська область. Мешкав у с. Салькове. Молодший сержант 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). 02016-02-055 лютого 2016 Загинув у зоні АТО в результаті обстрілу. Похований у с. Казавчин[61].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу (станом на ранок 5 лютого) внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще троє дістали поранень. Український боєць загинув під час мінометного обстрілу російськими бойовиками смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область)[62].
3037     Дементьєв Сергій Валерійович 01984-05-3030 травня 1984, Запоріжжя. Старший солдат, стрілець 26-ї окремої артилерійської бригади (Бердичів). Навчався у школі в с. Петропіль, закінчив училище. Залишилась мати. 02016-02-055 лютого 2016 Загинув внаслідок нещасного випадку поблизу с. Віролюбівка (Костянтинівський район Донецька область). Похований на кладовище "Св. Миколая" м. Запоріжжя[63]. Орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня.
3038     Кшевіцький Олександр Антонович 01988-08-066 серпня 1988, Радісне (Красилівський район) Хмельницька область. Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Залишилася мати. 02016-02-077 лютого 2016 Отримав тяжкі поранення в результаті підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою» поблизу села Трьохізбенка (Новоайдарський район Луганська область). Помер від поранень у військовому шпиталі міста Сєвєродонецьк. Похований в рідному селі Радісне[64].
3039     Черналевський Руслан Валентинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-03-055 березня 1970, Долина Івано-Франківська область. Солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Мобілізований 18 березня 2015 року як доброволець, проходив підготовку на Рівненському полігоні. Залишилась дружина та донька. 02016-02-088 лютого 2016 Загинув від кульового поранення поблизу села Новоселівка Друга (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у м. Долина[65].
3040     Вовк Володимир Миколайович 01972-06-2121 червня 1972, м. Тернопіль. Капітан медичної служби, ординатор медичного відділення медичної роти 58-ї окремої механізованої бригади (Конотоп), в/ч пп В0425. За освітою лікар-хірург. Працював фтизіатром у Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері. Під час Революції Гідності їздив до Києва на Майдан. Мобілізований у лютому 2015 року. Якийсь час був у тренувальному таборі, потім його відправили на схід. Одружений. 02016-02-077 лютого 2016 Помер в смт Очеретине (Ясинуватський район Донецька область), зупинилося серце. Похований на Микулинецькому кладовищі на Алеї Героїв[66].
3041     Сизоненко Олег Миколайович
(Позивний «Чорний»)
49 років, Дніпропетровськ. Військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). На початку АТО пішов добровольцем на фронт. Служив у 93-й ОМБр, після демобілізації залишився в ЗСУ за контрактом. 02016-02-1010 лютого 2016 Загинув у районі міста Авдіївка (Донецька область) в результаті підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Олег йшов першим і прийняв на себе більшість осколків, ще двоє дістали поранень. Похований у Дніпропетровську[67][68].
Прим. ЗМІ повідомляли, що під Авдіївкою підірвались бійці 58 ОМБр[69], інші ЗМІ, — що бійці були з Кіровоградського 42-го ОМПБ 57-ї ОМБР[70].
3042     Василенко Роман Леонідович
(позивний «Портос»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-03-044 березня 1982, Полтава. Старший солдат, водій розвідроти УНСО 131-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ. Пішов служити в зону бойових дій добровольцем у серпні 2014 року, разом з 13-ма полтавськими добровольцями з організації УНА-УНСО, з 17 років був її членом. Залишилися мати, молодший брат. 02016-02-1010 лютого 2016 Помер у шпиталі міста Запоріжжя від гострої пневмонії, на яку захворів у зоні АТО під Маріуполем. Похований у Полтаві[71].
3043     Гришко Юрій Васильович 01978-04-044 квітня 1978, Нікополь Дніпропетровська область. Військовослужбовець 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця». Мобілізований 12 лютого 2015 року, учасник АТО. 02016-02-1212 лютого 2016 Помер у шпиталі міста Мелітополь[72].
3044     Шишолик Василь Серафимович 01969-09-1414 вересня 1969, Прилісне Маневицький район Волинська область. Солдат, водій 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин). Працював електрогазозварювальником у ДП «Волиньторф». Любив співати, грав на саксофоні. Мобілізований 9 липня 2015 року. Залишилась дружина, троє дітей та внучка. 02016-02-1515 лютого 2016 Трагічно загинув біля с. Бахмутське (Бахмутський район Донецька область), обставини не уточнено. Похований в с. Прилісне[73].
3045     Бєляєв Іван Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-06-077 червня 1974, Середній Бабин Калуський район Івано-Франківська область. Старшина, механік-водій БМП 1-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). 1993 року вступив на навчання до Войнилівського ПТУ № 34, де здобув професію тракториста-механіка. Служив танкістом у військовій частині «Десна». Після звільнення в запас працював у рибному господарстві «Бабин». Мобілізований 22 серпня 2014 року, по закінченні року продовжив службу в зоні АТО ще на півроку. Залишилися мати та дві сестри. 02016-02-1515 лютого 2016 Загинув під час обстрілу у ніч на 15 лютого, близько 4-ї години ранку, поблизу міста Волноваха (Донецька область)[74].
Прим. Видання «Лівий берег», з посиланням на бійця 72-ї бригади, повідомило про трьох загиблих та одного пораненого в районі міста Волноваха у неділю 14 лютого[75].
3046     Попов Петро Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-03-1414 березня 1984, Новопетрівське (Новоодеський район) Миколаївська область. Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Мобілізований 1 лютого 2015 року. 02016-02-1515 лютого 2016 Загинув під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою противника поблизу села Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області[76].
3047     Кушнір Олександр Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-08-2727 серпня 1978, Козубівка (Доманівський район) Миколаївська область. Молодший сержант, головний сержант механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Мобілізований 1 лютого 2015 року. 02016-02-1515 лютого 2016 Загинув на блок-посту поблизу сел Миколаївка та Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області, під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою противника[76][77].
3048     Танський Вадим Юрійович 01989-06-1313 червня 1989, Надлак Новоархангельський район Кіровоградська область. Солдат 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї ОМБр, в/ч пп В6266. 02016-02-1515 лютого 2016 Загинув у Донецькій області від вогнепального поранення, обставини не уточнено[78].
3049     Коваленко Олег Миколайович 01980-02-055 лютого 1980, Лохвиця Полтавська область. Підполковник. Військовий льотчик. Закінчив Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Кіровоградську льотну академію Національного авіаційного університету. Мав військові нагороди. Після скорочення льотного штату служив на посаді начальника стройової частини 299-ї бригади тактичної авіації (Миколаїв). Останнім часом працював в органах Служби безпеки України. В зону АТО виїжджав у відрядження, за неофіційною інформацією служив у контррозвідці (СБУ чи ЗСУ, не уточнено). Залишилися батьки, сестра, дружина. 02016-02-1616 лютого 2016 За повідомленням Лохвицької РДА, загинув під час виконання бойового завдання у зоні проведення АТО. Обставини загибелі не уточнено. Похований у Лохвиці[79].
3050     Лисенко Олексій Сергійович
 
01992-10-2626 жовтня 1992, Петрове Кіровоградська область. Лейтенант, начальник інженерної служби 20-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпропетровськ» 93-ї ОМБр. З 2009 по 2014 рік навчався у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна, де здобув спеціальність інженера залізничного транспорту. Працював за фахом, в Управлінні залізничним транспортом Північного ГЗК. Мобілізований 7 лютого 2015 року. Спочатку проходив службу на офіцерській посаді в групі інженерного забезпечення 17-ї танкової бригади, останній місяць служив у 20 ОМПБ. 02016-02-1717 лютого 2016 Загинув під час виконання завдання із розмінування території, в результаті підриву на міні поблизу селища Піски (Ясинуватський район) Донецької області[80].
3051     Решетняк Дмитро Іванович
 
01992-05-066 травня 1992, Дніпропетровськ. Лейтенант, командир взводу 20-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпропетровськ» 93-ї ОМБр. Залишилися батьки. 02016-02-1818 лютого 2016 17 лютого отримав важкі травми в результаті підриву на міні поблизу селища Піски (Ясинуватський район) Донецької області, втратив обидві ноги. У важкому стані доставлений до лікарні м. Селидове, військові медики більше десяти годин боролися за життя Дмитра, о 4:05 його серце зупинилося. Похований у Дніпропетровську[81].
3052     Ялинчук Богдан Михайлович 01984-10-099 жовтня 1984, Шукайвода Христинівський район Черкаська область. Солдат 28-ї ОМБр. Виріс у сім'ї колгоспників. У 2001—2006 роках навчався в Кременчуцькому університеті економіки і права, по закінченні якого до 2012 року працював у податковій інспекції міста Кременчук. Протягом трьох останніх років працював на Кременчуцькому пивоварному заводі. Мобілізований 08.07.2015. Ніс службу в зоні АТО, зокрема в населених пунктах Колядовка та Красноармійськ. 02016-02-1818 лютого 2016
орієнтовно
Загинув під час несення військової служби в Донецькій області. Похований у с. Шукайвода 20 лютого[82].
3053     Балюрко Степан Іванович 01973-02-1717 лютого 1973, Підлуби (Ємільчинський район) Житомирська область. Молодший спеціаліст служби захисту інформації 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське), в/ч пп В1688. Мобілізований в січні 2015 року, з червня перебував у зоні проведення АТО, служив в районі Мар'їнки на Донеччині. Залишилися мати й сестра. 02016-02-1818 лютого 2016 Після контузії Степан захворів і у вересні 2015 року відправлений додому у відпустку. Спочатку в шпиталі Житомира виявили запалення легенів, потім київські лікарі поставили діагноз енцефаліт. 18 лютого Степан після затяжної хвороби помер. Похований у с. Підлуби[83].
3054     Думанський Михайло Ярославович 01968-11-2121 листопада 1968, Тернопіль. Солдат, стрілець-зенітник 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Призваний за мобілізацією у 2015 році. 02016-02-1919 лютого 2016 Помер під час несення служби у Краматорську (Донецька область). Похований на Алеї слави Микулинецького кладовища Тернополя[84][85].
3055     Бондар Олександр Вікторович 01982-05-2222 травня 1982, Вільхове (Ульяновський район) Кіровоградська область. Солдат, механік-водії танка 30-та окрема механізована бригада (Новоград-Волинський). 10 років працював у міліції. Мобілізований у січні 2015 року. Залишилися мати й брат. 02016-02-1919 лютого 2016 Ніс службу на блокпосту поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Загинув у ніч з 19 на 20 лютого. З військової частини рідним повідомили, що Олександра було застрелено, потім сказали, що це було самогубство. Похований у Вільховому[86].
3056     Коваль Юрій Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-05-2323 травня 1972, Ланівці Тернопільська область. Старшина, командир відділення зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Строкову службу проходив на флоті. У 2015 році, спочатку був добровольцем батальйону «Тернопіль». Залишилася дружина та дві неповнолітні доньки. 02016-02-1919 лютого 2016 Загинув вранці в районі міста Мар'їнка (Донецька область) від кулі ворожого снайпера після шестигодинного бою. Похований у Ланівцях[87].
3057     Назаренко Ян Франтасійович 01991-03-099 березня 1991, Фастівець Фастівський район Київська область. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), в/ч пп В0849. Навчався у Київському училищі залізничників. Мобілізований в лютому 2015 року. Залишилися батьки, брат і дві сестри. 02016-02-2020 лютого 2016 Загинув від кулі снайпера у голову поблизу села Старогнатівка (Волноваський район Донецька область). Похований в с. Фастівець[88].
3058     Жембровський Сергій Іванович 01967-04-1212 квітня 1967, Селезенівка Сквирський район Київська область. Проживав у місті Буча. Старшина, старшина роти САУ 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно). Залишилися дружина і донька. 02016-02-2121 лютого 2016 Дата, місце й обставини не уточнені. Помер під час несення служби. Похований на Бучанському міському кладовищі на Алеї слави[89].
3059     Вишневський Олег Миколайович 01978-09-1515 вересня 1978, Великий Порськ Ковельський район Волинська область. Проживав у м. Ковель. Старший сержант 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований у квітні 2015 року, із жовтня перебував у зоні АТО. Залишилися дружина, 11-річний син й однорічна донька. 02016-02-2222 лютого 2016 Помер через раптову зупинку серця під час несення служби в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у селі Великий Порськ[90].
3060     Шиленга Віктор Миколайович 01985-08-2525 серпня 1985, Котюжинці Калинівський район Вінницька область. Солдат, військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований у березні 2015 року, перебував у зоні АТО. 02016-02-2222 лютого 2016
орієнтовно
Помер у військовій частині внаслідок ішемічної хвороби серця.[91].
3061     Борисов Артур Володимирович 01986-10-088 жовтня 1986, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, оператор-топогеодезист 2-го гаубичного самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. З 2005 року був одним з розбудовників і активістів організації Громадянська мережа ОПОРА. З 2004 по 2009 рік навчався у Міжнародній Академії управління та права, за спеціальністю «комерційне та трудове право». Мобілізований у липні 2015 року. 02016-02-2222 лютого 2016 Помер під час несення служби в районі селища Розквіт (Станично-Луганський район Луганська область). Похований у м. Кривий Ріг[92].
3062     Брисюк Микола Миколайович 01975-12-1212 грудня 1975, Землянка (Конотопський район) Сумська область. Солдат, стрілець 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина», в/ч В5509 (Кропивницький) 57-ї ОМБр. Працював на місцевому підприємстві. Мобілізований 27 травня 2015 року. Був командиром танку. Коли відвели важке озброєння від лінії розмежування, залишився на передовій на посаді стрільця. Залишилася мати. 02016-02-2323 лютого 2016 За повідомленням Сумської ОДА, загинув під час обстрілу поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Тіло Миколи привезли на Конотопщину 2 квітня, похований в с. Землянка[93].
За повідомленням ГУ НП в Донецькій області, 23 лютого 2016 року на передовій позиції ЗСУ між Торецьком та окупованою територією неподалік Горлівки зник 41-річний військовослужбовець, мешканець Сумської області. Слідство встановило, що він був вбитий співслужбовцем під час конфлікту. Вбивця, разом з іншим співслужбовцем, вивезли тіло за 5 км від позиції і прикопали у лісосмузі, сказавши командуванню, що той дезертував. 28 березня правоохоронці викопали труп чоловіка зі слідами численних травм. Тіло та речові докази направлені на експертизу, вбивцю затримано[94].
3063     Авраменко Олександр Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-03-2424 березня 1971, Оріхівка (Лубенський район) Полтавська область. Проживав у с. Матяшівка (Лубенський район). Молодший сержант, командир відділення лінійно-кабельного зв'язку 14-го окремого мотопіхотного батальйону 55-ї окремої артбригади. У шкільні роки проживав в смт Ромодан Миргородського району. Закінчив курси трактористів, екскаваторників. Після служби в армії працював на залізниці в Одеському порту, у ВАТ «Цукорінвест». 24 квітня 2015 року мобілізований як доброволець. Залишилися батьки. 02016-02-2525 лютого 2016 Загинув від кулі снайпера поблизу села Гранітне (Волноваський район) Донецької області. Похований в смт Ромодан, де мешкають батьки[95].
3064     Кошлатий Григорій Григорович 01980-08-088 серпня 1980, Василівка (Кобеляцький район) Полтавська область. Старший сержант 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А1965 (Миколаїв). Мати Григорія померла, коли йому було 12 років, а через 6 років загинув батько. Григорій працював у селі скотарем. Грав на гітарі, мав хороший голос. Мобілізований 30 квітня 2015. Залишилася старші брат і сестра, дружина та дві доньки, молодшій 5 років. 02016-02-2525 лютого 2016 Застрелений автоматною чергою п'яним співслужбовцем під час конфлікту на блокпосту у прибережній зоні Маріуполя (Донецька область). Похований у Василівці. Вбивця засуджений до 11 років позбавлення волі[96].
3065     Військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). 02016-02-2525 лютого 2016 У Бахмутському районі Донецької області двоє військовослужбовців, рухаючись на вантажівці в напрямку лінії фронту, натрапили на фугас. Внаслідок вибуху вантажний автомобіль повністю знищено, військові були захоплені у полон російсько-терористичним збройним формуванням, один з них дорогою помер від отриманих поранень[97].
3066     Глушко Олександр Олександрович 01963-07-044 липня 1963, 52 роки, Кропивницький. Молодший сержант, водій автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї ОМБр, в/ч пп В5509. Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилися дружина та син. 02016-02-2525 лютого 2016 Півроку тому, під час виконання бойового завдання поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область) дістав уламкове поранення й контузію, проходив лікування. Помер у Київському військовому шпиталі через зупинку серця. Похований на Далекосхідному кладовищі Кропивницького[98].
3067     Непомнящий Микола Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-12-1919 грудня 1979, Тетіїв Київська область. Солдат 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». Учасник АТО. У лютому 2015 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Залишилася донька. 02016-02-2626 лютого 2016 Помер в результаті важкої хвороби[99].
3068     Козачук Антон Анатолійович 01980-10-1515 жовтня 1980, Сокаль Львівська область. Військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк, Лисичанськ). Мобілізований у лютому 2015 року. 02016-02-2727 лютого 2016 Місце й обставини не уточнено, загинув в зоні АТО. 5 березня тіло Антона привезли у Сокаль[100].
3069     Курбатов Вадим Михайлович 01967-05-2424 травня 1967, Вишневе Києво-Святошинський район Київська область. Начальник контрольно-технічного пункту 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Під час служби перебував на базі батальйону та в м. Щастя під Луганськом. Мав отримати офіцерське звання лейтенанта. 02016-02-2727 лютого 2016 Трагічно загинув в зоні АТО. Місце й обставини не уточнено[101]
3070     Тимошишин Олександр Андрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-11-1818 листопада 1985, Шепетівка Хмельницька область. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Народився в сім'ї залізничників. По закінченні школи продовжив сімейну трудову династію і влаштувався працювати на залізницю. Спершу працював в Шепетівській дистанції колії, пізніше, — в дистанції колії міста Києва. На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та дві доньки.
Прим. в Указі про нагородження — Тимошишин Олександр Анатолійович[102].
02016-02-2828 лютого 2016 Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут (Донецька область). Похований у Шепетівці[103].

Березень

ред.
3071     Питак Андрій Андрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-10-1515 жовтня 1981, Тернопіль. Солдат, навідник 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів). Працював головним спеціалістом відділу з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС управління соціальної політики Тернопільської міської ради. Призваний за мобілізацією у сепрні 2015 року, після підготовки на Рівненському полігоні та в Житомирі 27 листопада поїхав у зону АТО. Залишилася мати. 02016-03-011 березня 2016 Військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирна Долина та Тошківка (Попаснянський район Луганська область). Об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги у напрямку смт Тошківка, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву загинув водій і двоє військових, які сиділи позаду, ще двоє дістали поранення. Похований 28 березня у Тернополі, на Микулинецькому цвинтарі поряд із могилою батька[104][105].
3072     Воронюк Артем Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-08-088 серпня 1993, Нижнє (Деражнянський район) Хмельницька область. Солдат 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів). Служив за контрактом з жовтня 2013 року. Залишилися батьки та молодша сестра. 02016-03-011 березня 2016 Військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирна Долина та Тошківка (Попаснянський район Луганська область). Об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги у напрямку смт Тошківка, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву загинув водій і двоє військових, які сиділи позаду, ще двоє дістали поранення. Після завершення експертизи з Артемом попрощалися в с. Нижнє та поховали 15 квітня 2016 року в с. Слобідка-Кальнянська Деражнянського району[104][106].
3073     Дуленко Олександр Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-07-1414 липня 1982, Дніпропетровськ. Солдат, навідник 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів). 02016-03-011 березня 2016 Військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирна Долина та Тошківка (Попаснянський район Луганська область). Об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги у напрямку смт Тошківка, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву загинув водій і двоє військових, які сиділи позаду, ще двоє дістали поранення[104][107].
Тіла загиблих відправили до Дніпропетровська, проводиться експертиза.
3083     Ткаченко Андрій Валентинович 01977-12-077 грудня 1977, Чернівці. Солдат, номер обслуги мінометного взводу роти вогневої підтримки 24-та окрема механізована бригада (Україна). 02016-03-011 березня 2016
Помер внаслідок отруєння в смт.Біловодськ на Луганщині.[108][109] Тіло забрали з Дніпропетровська волонтери. Похований 7 березня на кладовищі в Садгорі[110].
3074     Ворожко Олександр Миколайович 01990-03-1313 березня 1990, Підопригори Лебединський район Сумська область. Молодший сержант, старший водій автомобільного взводу роти забезпечення в/ч А0820 військ ППО України ПК «Центр» (Васильків). Ніс службу за контрактом. 02016-03-011 березня 2016 Пізно увечері в приміщенні командно-спостережного пункту у с. Бердянське (Волноваський район), після сумісного вживання спиртних напоїв, офіцер в/ч А0704 зробив кілька пострілів з автомату у бік молодшого сержанта. Від несумісних з життям поранень Олександр помер в автомобілі «швидкої». Похований у с. Підопригори[111] [112].
Винний у вбивстві офіцер засуджений 25.11.2019 до 11 років позбавлення волі з позбавленням військового звання «підполковник»[113].
3075     Корнєєв Віталій Олексійович 01993 1993, Ясенівка (Ставищенський район) Київська область. Старший солдат, водій–електрик обслуги № 1 взводу звукометричної розвідки бригадного управління артилерійської розвідки 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Залишилися батьки, брат, сестра, дружина та маленька донька (1 місяць). 02016-03-011 березня 2016 Загинув від кульового поранення у голову внаслідок нещасного випадку у базовому таборі поблизу с. Кодема (Бахмутський район Донецька область). Похований в селі Ясенівка[114] [112]
3076     Радченко Богдан Ростиславович 01969-02-088 лютого 1969, Київ. Солдат 3-го взводу 1-ї окремої танкової бригади (Гончарівське). Журналіст за фахом. Активний учасник Революції Гідності. Пішов на фронт добровольцем, мобілізований влітку 2015 року. Залишився 20-річний син. 02016-03-011 березня 2016 Загинув під Донецьком, обставини не уточнено. Поховали Богдана на Алеї Героїв у місті Василькові, де живуть його родичі, і де він проводив шкільні канікули в дитинстві[115].
3077     Павлюк Сергій Анатолійович 01981-02-1010 лютого 1981, Кривчунка Жашківський район Черкаська область. Старший солдат 1-ї окремої танкової бригади (Гончарівське). Залишилася дружина та діти. 02016-03-011 березня 2016 Помер під час несення військової служби в районі м. Покровськ (Донецька область). Похований в рідному с. Кривчунка[116].
3078     Воронов Дмитро Станіславович 01971-06-2020 червня 1971, Київ. Солдат 3-ї роти 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї ОМПБр, в/ч пп В6266. Працював водієм-охоронцем групи швидкого реагування. Призваний за мобілізацією. Був поранений, після лікування повернувся на фронт. Залишилася дружина та 7-річний син. 02016-03-022 березня 2016 Загинув в результаті кульового поранення у голову на посту на території військового табору роти в селі Касянівка (Нікольський район) Донецької області. Постріл з автомату було зроблено співслужбовцем під час сварки[117] [112].
3079     Бондаренко Олег Григорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-03-2929 березня 1986, Миколаїв. Старший солдат, кулеметник 1-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Був єдиною дитиною в сім'ї. Мобілізований 15 березня 2015 року, з травня виконував бойові завдання в зоні АТО. Залишилися батьки, дружина та 6-річна донька. 02016-03-022 березня 2016 Вбитий кулею снайпера у голову близько 16:15, під час патрулювання території у складі пішого патруля, коли військові переходили по містку через річку Євсуг (приток р. Сіверський Донець) поблизу села Артема (Станично-Луганський район) Луганської області. Після прощання у військовій частині в Башкирівці, Олега поховали на міському кладовищі Миколаєва[118][119].
3080     Грішечкін Ігор Володимирович 01989-05-099 травня 1989, Приозерне (Херсонська міська рада) Херсонська область. Сержант, кулеметник 3 батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Був єдиним сином у матері. 02016-03-022 березня 2016 Загинув у м. Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Похований у Херсоні, в Меморіалі воїнів АТО на кладовищі Геологів[120].
3081     Чельма Володимир Володимирович 01972-05-011 травня 1972, Ананьїв Одеська область. Проживав у с. Точилове Ананьївського району. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено). До села Точилове приїхав після розформування військової частини, де служив прапорщиком. Займався ремонтом апаратури. Призваний за мобілізацією. Залишилася дружина та дорослий син від першого шлюбу. 02016-03-033 березня 2016 2 листопада 2015 року дістав важку травму голови в зоні проведення АТО. Спочатку був у дніпропетровському шпиталі, потім перевезений до Києва. Помер у київському шпиталі, після трьох місяців перебування в комі[121].
3082     Лебідь Сергій Вікторович 01988-06-2929 червня 1988, Милове Бериславський район Херсонська область. Солдат 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675 (Кривий Ріг). Закінчив Бериславський професійний аграрний ліцей, здобув професії бджоляра та водія. 28 липня 2015 року мобілізований як доброволець до військової частини 79-го прикордонного загону. 7 вересня отримав спеціальність навідника гармати танку 3 класу, з 6 листопада служив у в/ч А1314 під Бахмутом. Учасник АТО. Залишились батьки та вагітна наречена. 02016-03-033 березня 2016 Помер у військовому шпиталі від субтотальної пневмонії. Похований 6 березня у Миловому[122].
3084     Горайський Юрій Володимирович
 
 
01977-07-3131 липня 1977, Збараж Тернопільська область. Матрос, стрілець-регулювальник комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти 73-го морського центру спеціальних операцій (Очаків). Займався бізнесом на Збаражчині[123]. У травні 2014 року призначений головою Збаразької РДА, яку очолював 11 місяців. Допомагав військовим в зоні АТО як волонтер. Через тиждень після звільнення з посади, відбув добровольцем на передову, з травня по вересень 2015 року служив у секторі «М» під Маріуполем. У січні 2016 року підписав контракт на військову службу. На місцевих виборах у жовтні 2015 року висувався кандидатом на посаду міського голови Збаража від партії «Добрий самарянин»[124]. Залишилася дружина та дві доньки. 02016-03-044 березня 2016 Під час розвідки передовий дозор «морських котиків» вийшов на висоту в районі міста Докучаєвськ (Донецька область), де наштовхнувся на ДРГ противника. У ближньому бою двоє бійців отримали смертельні поранення, основна частина розвідгрупи прийшла на допомогу та вступила у бій, згодом підійшли підрозділи 72-ї ОМБр. Під вогневим прикриттям загиблих і поранених евакуювали. За даними радіоперехвату, противник втратив 30 бойовиків. Поховали Юрія у Збаражі[125][126][127].
3085     Хмеляров Олександр Анатолійович
 
01989-01-2020 січня 1989, Кам'янка (Ізмаїльський район) Одеська область. Проживав в м. Очаків. Головний корабельний старшина, технік групи спеціальних операцій загону спеціальних операцій 73-го морського центру спеціальних операцій (Очаків). Служив у Центрі за контрактом з 20.01.2011 року. В серпні 2014 року був нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Залишилися батьки, брат і сестра. 02016-03-044 березня 2016 Під час розвідки передовий дозор «морських котиків» вийшов на висоту в районі міста Докучаєвськ (Донецька область), де наштовхнувся на ДРГ противника. У ближньому бою двоє бійців отримали смертельні поранення, основна частина розвідгрупи прийшла на допомогу та вступила у бій, згодом підійшли підрозділи 72-ї ОМБр. Під вогневим прикриттям загиблих і поранених евакуювали. За даними радіоперехвату, противник втратив 30 бойовиків. Поховали Олександра в рідному селі Кам'янка[125][128].
3086     Тішкін Олег Васильович 01963-02-099 лютого 1963, Кропивницький. Останні 20 років проживав у Запоріжжі. Солдат, артилерист бригадної артилерійської групи 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. На військову службу був призваний добровольцем під час мобілізації у липні 2015 року. В зоні проведення АТО з літа 2015 року, брав участь в боях під Мар'їнкою в Донецькій області. Залишилося два сина. 02016-03-044 березня 2016 Помер на бойовій позиції в зоні проведення АТО від серцевого нападу. Поховали військовослужбовця на Далекосхідному кладовищі Кропивницького. 07.03.2016 року в Кропивницькому оголосили Днем жалоби.[129].
3087     Рева Олександр Валерійович 01987-05-1919 травня 1987, Кривий Ріг. Солдат, військовослужбовець дивізіону артрозвідки 26-ї окремої артилерійської бригади (Бердичів). Працював електрослюсарем на ДПП «Кривбаспромводопостачання». Мобілізований 2 лютого 2015 року. Залишилися дві доньки. 02016-03-044 березня 2016 Місце й обставини не уточнено. Загинув (помер) в зоні проведення АТО. Похований на Алеї Героїв на Центральному кладовищі Кривого Рогу.[130].
3088     Ярешко Андрій Григорович
 
01964-07-1919 липня 1964, Полтава. Старший лейтенант, командир взводу, виконувач обов'язків командира 1-ї роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМБр. Пішов у батальйон ще під час першої хвилі мобілізації (на той час — 16-й батальйон тероборони), супроводжував вантажі та боєприпаси в зону АТО, під ДАП, під Дебельцево, чергував на блокпостах, будував укріплення разом зі своїми бійцями. Потім звільнився, але через три місяці знову мобілізувався і пішов на фронт. Залишилася дружина та донька. 02016-03-055 березня 2016 Дістав тяжке уламкове поранення у голову під час мінометного обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область), де російські бойовики протягом 5 годин обстрілювали українські позиції зі 120-мм мінометів з боку Ясинуватої. Міна розірвалася за 5 метрів від нього. О 17:20 Андрій помер від поранень у реанімобілі. Похований на Алеї Героїв на Центральному міському кладовищі Полтави[131][132].
3089     Мальцев Юрій Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01966-10-2020 жовтня 1966, Херсонська область. Проживав у с. Радичів Коропський район Чернігівська область. Старший солдат, кулеметник 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМБр. З дитинства проживав у с. Жовтневе (Коропський район), а з 1990 року — в с. Радичів. Закінчив Борзнянський сільськогосподарський технікум. Працював бджолярем, директором Жовтневського будинку культури. Після руйнівних повеней у Західній Україні, відновлював мости у Чернівецькій області у складі бригади будівельників ЗАТ «ТрансМіст». Поновився на обліку у військкоматі та добровольцем пішов на фронт, мобілізований 12 лютого 2015 року. Залишилися дружина та дві доньки, 1989 і 1991 р.н., троє онуків. 02016-03-055 березня 2016 Загинув під час мінометного обстрілу поблизу м. Авдіївка (Донецька область), де російські бойовики протягом 5 годин обстрілювали українські позиції зі 120-мм мінометів з боку Ясинуватої. Від розриву міни Юрій отримав тяжкі поранення ніг і плеча, від поранень і больового шоку помер на місці. Похований у с. Радичів[131][133].
3090     Шаповал Володимир Іванович 01977-07-1010 липня 1977, Піщане (Кременчуцький район) Полтавська область. Проживав у м. Кременчук. Молодший сержант, командир 2-го взводу 2-ї ротно-тактичної групи 2-ї батальонно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Закінчив Кременчуцький автомобільний технікум, працював на КрАЗі фрезерувальником модельного цеху. У 1998 році після закінчення армійської служби повернувся на завод. З жовтня 2006 року працював фрезерувальником 5 розряду на заводі «Техвагонмаш». Займався тхеквондо. Мобілізований у серпні 2014 року, згодом продовжив службу за контрактом. Залишилися батьки, дружина і 9-річна донька, та 16-річна донька від першого шлюбу. 02016-03-066 березня 2016 Загинув близько 5-ї години ранку під час патрулювання у місті Щастя (Луганська область) в результаті підриву на гранаті, перебуваючи за кермом автомобіля ВАЗ. Як повідомляють місцеві мешканці, вибух стався поблизу будинку № 2 у кварталі Енергетиків. Проводиться слідство. Поховали Володимира у секторі Героїв АТО Свиштовського кладовища у Кременчуці[134].
3091     Диняк Олександр Петрович 01971-10-1212 жовтня 1971, Київ (район Святошин). Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів). Закінчив інститут, одружився, працював. Приватний підприємець. У серпні 2014 року пішов добровольцем на фронт. Залишилися батьки, сестра, дружина та син від першого шлюбу. Дружина мешкає у Вінниці. 02016-03-088 березня 2016 Загинув під час несення військової служби в селі Денежникове (Новоайдарський район Луганська область), обставини не уточнені. Похований на Берковецькому кладовищі Києва[135].
3092     Хрієнко Денис Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-07-033 липня 1986, Приютівка Олександрійський район Кіровоградська область. Солдат ремонтно-відновлювального батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Був єдиною дитиною в сім'ї. Мобілізований у березні 2015 року. Залишились батьки, дружина та донька 2012 р.н. 02016-03-099 березня 2016 В районі села Новотошківське (Попаснянський район) бойова машина розмінування підірвалася на міні. Після огляду техніки солдати запустили БМР, щоб їхати далі. У цей момент, близько 15:00, Деніс підірвався на другій міні, ймовірно зачепив «розтяжку». Загинув від мінно-вибухової травми, що несумісна з життям. Похований у селі Приютівка[136].
3093     Орел Юрій Анатолійович 01983-03-1717 березня 1983, Конотоп Сумська область. Капітан, командир роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Конотоп). Обрав професію військовослужбовця, наслідуючи свого батька, військового льотчика (загинув у 1984 році при зіткненні літаків). Закінчив Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичної підготовкою, Харківський військовий університет і Сумський державний університет за спеціальністю економіка. Служив в СБУ. В серпні 2014 року добровольцем пішов на фронт. Залишилися мати, старший брат і наречена. 02016-03-099 березня 2016 Офіцера під час конфлікту вбили співслужбовці та доповіли керівництву, що він перейшов на сторону «ДНР». Тіло було знайдене лише 15 квітня в полі поблизу селища Кам'янка (Ясинуватський район) Донецької області, під час проведення весняно-польових робіт. Командири, а потім і рідні безвісти зниклого впізнали офіцера. Поліцейським вдалось відновити картину злочину і затримати зловмисників. Військовослужбовцю, який безпосередньо наніс смертельні удари, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 «Тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого» КК України. 22 квітня загиблого в закритій труні було передано рідним для поховання. Похований на центральному кладовищі Конотопа по вулиці Богдана Хмельницького[137].
3094     Дудка Микола Валентинович 01971-11-2323 листопада 1971, Велетенське Білозерський район Херсонська область. Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. Учасник АТО. 02016-03-1010 березня 2016 Помер у львівському шпиталі після тривалого (з 30.11.2015) перебування в комі. Із зони АТО був доставлений до Харківського військового шпиталю, звідти перевезений літаком до Львова, перебував у нейрореанімаційному відділенні[138].
3095     Скрипник Анатолій Олександрович 01966-12-055 грудня 1966, Огіївка (Гайсинський район) Вінницька область. Проживав у Гайсині. Прапорщик, командир відділення 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Строкову військову службу проходив у Чехословаччині. Був мобілізований на початку 2015 року. Залишилися дружина та доросла донька. 02016-03-1010 березня 2016 Помер уві сні під час несення служби в Донецькій області. Результати розтину показали потрійний діагноз: «Набряк легень, гостра ішемічна хвороба серця та обширний інфаркт». Похований у рідному селі Огіївка[139].
3096     Марченко Руслан Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-01-2727 січня 1978, Михнівці Лубенський район Полтавська область. Останні два роки жив у м. Київ. Старший солдат, кулеметник 1-ї мотопіхотної роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМБр. Навчався у Вовчицькому ліцеї, Полтавському педагогічному інституті, які закінчив з відзнаками. Майже рік пропрацював учителем історії та географії на Дніпропетровщині. У 2004 році закінчив аспірантуру у Дніпропетровську. Останні роки працював у Києві в Деснянській адміністрації із соціального забезпечення населення. Мобілізований 1 червня 2015 року. Залишились батьки, сестра та син. 02016-03-1111 березня 2016 Загинув під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Руслан був на чергуванні спостерігачем, одна з мін, зачепившись за дерево, розірвалася у повітрі поряд із ним. Похований у с Михнівці[140].
3097     Крупка Назар Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-05-1515 травня 1980, Коробівка Золотоніський район Черкаська область. Солдат 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Юрист. Очолював Золотоніський осередок партії «УДАР», а також був позаштатним помічником народного депутата Ірини Геращенко у Верховній Раді 7-го скликання. Під час Революції Гідності як правозахисник захищав активістів Черкаського майдану й затриманих автомайданівців. У лютому 2015 року вирушив у зону АТО, до міста Щастя, де тоді воював «Айдар». Брав участь у місцевих виборах 2015 року як кандидат у депутати Золотоніської районної ради. Залишилися батьки. 02016-03-1111 березня 2016 Загинув близько 14:00 біля смт Новгородське під Горлівкою (Донецька область), в результаті обстрілу оглядового опорного пункту «Мазепа» російськими бойовиками з БМП-1. Поряд із Назаром розірвався снаряд. Похований у с. Коробівка[141].
3098     Фомін Сергій Валентинович 01975-08-1919 серпня 1975, Одеса. Мешкав у Малодолинське (Чорноморськ). Солдат, стрілець-помічник гранатометника 28-ї окремої механізованої бригади. Призваний за мобілізацією. Залишилася мати. 02016-03-1111 березня 2016 Помер під час несення військової служби в смт Станиця Луганська (Луганська область) через зупинку серця. Похований на кладовищі «Молодіжне-2» під Чорноморськом[142].
3099     Свірський Олександр Миколайович 01979-05-088 травня 1979, Борова (Фастівський район) Київська область. Рядовий Національної гвардії України. 02016-03-1212 березня 2016 10 березня був поранений у голову поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Гелікоптером доставлений до Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечнікова, де 12 березня, о 23:30, помер[143].
3100     Клименко Руслан Юрійович 01978-09-088 вересня 1978, Рокитне Рівненська область. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 20 липня 2015 року, ніс службу на Донеччині, у с. Єлизаветівка (Мар'їнський район). Залишилися батько та дорослий син. 02016-03-1212 березня 2016 Помер в районній лікарні м. Курахове (Донецька область)[144].
3101     Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). 02016-03-1313 березня 2016 За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в результаті бойових дій загинув один український військовий, ще один отримав поранення. Військовослужбовець загинув в районі міста Авдіївка (Донецька область), де весь день тривали обстріли з боку російських бойовиків з мінометів та гаубиці калібру 122 мм[145].
3102     Мельник Іван Іванович 41 рік, Совпа Березнівський район Рівненська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Мобілізований у березні 2015 року, з квітня ніс службу на Луганщині. Залишилася мати. 02016-03-1414 березня 2016 Помер під час несення військової служби в зоні АТО. Похований в с. Совпа[146].
3103     Кухар Андрій Анатолійович 01987 1987, Кугаївці Чемеровецький район Хмельницька область. Проживав у м. Кам'янець-Подільський. Капітан, заступник командира з озброєння 48-ї інженерної бригади Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, в/ч А3479 (Кам'янець-Подільський). Навчався у Кам'янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Військову службу розпочав у 2009 році з командира взводу, далі — курсовий офіцер, командир інженерної роти. На схід відбув в рамках чергової ротації наприкінці лютого 2016 року. Без батька залишилися 4-річна донька та 2-річний син. 02016-03-1414 березня 2016 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Покровське (Бахмутський район) Донецької області[147].
3104     Балога Петро Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01963-11-022 листопада 1963, 52 роки, Знам'янка Кіровоградська область. Проживав у м. Кропивницький. Старший солдат, командир 1-го відділення 1-го взводу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Після строкової армійської служби служив в органах внутрішніх справ на різних посадах, а після звільнення з МВС працював у кропивницькому таксомоторному парку. У липні 2015 року пішов добровольцем до війська. Був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Залишилися дружина та син. 02016-03-1414 березня 2016 Загинув у ніч на 14 березня від кулі снайпера, обороняючи опорний пункт під Донецьком, в районі між містом Мар'їнка і селищем Піски (Ясинуватський район). Похований на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кіровограда[148].
3105     Назаренко Богдан Анатолійович 01982-12-044 грудня 1982, Сосниця Чернігівська область. Солдат, водій відділення управління взводу управління гаубичної самохідної артилерійської батареї 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). У 1998—2001 роках навчався в Сосницькому сільськогосподарському технікумі, який закінчив з відзнакою за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Після строкової армійської служби, з 2003 по 2008 рік працював дільничним інспектором у Сосницькому райвідділі міліції. Мобілізований 30 квітня 2015 року як доброволець. Служив у Гончарівському, потім був направлений на Донеччину в район Волновахи. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей, донька 2008 р.н. і син 2014 р.н. 02016-03-1515 березня 2016 Помер в районі м. Волноваха Донецької області внаслідок набряку головного мозку. Похований на центральному кладовищі Сосниці[149].
3106     Перепелятник Олег Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-12-011 грудня 1979, Халимонове Бахмацький район Чернігівська область. Проживав у с. Тимофіївка (Гадяцький район) Полтавська область. Солдат, водій 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМБр. У 1997—1999 роках проходив армійську службу у Володимирі-Волинському. Вступив до професійно-технічного училища в Полтаві, потім навчався на водія у профтехучилищі в Гадячі, яке закінчив 2002 року. Працював трактористом на місцевому підприємстві, а потім влаштувався на бурову. Мобілізований 11 березня 2015 року. Залишилася мати, брати. 02016-03-1616 березня 2016 Загинув вранці від кулі снайпера в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований у с. Тимофіївка на Полтавщині[150].
3107     Литвиненко Павло Леонідович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-06-099 червня 1992, Обухів Київська область. Молодший сержант, головний сержант 2 взводу глибинної розвідки — командир 1 відділення глибинної розвідки роти глибинної розвідки 54-го окремого розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). Проходив військову службу з 5 листопада 2013 року, служив за контрактом, заочно навчався в університеті. Член РПЛ, на місцевих виборах 2015 року був кандидатом у депутати Обухівської міськради. Залишилися батьки. 02016-03-1717 березня 2016 В ніч на 18 березня загинув в результаті підриву на вибуховому пристрої поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область), ще двоє бійців тяжко поранені. Похований в Обухові, на кладовищі мкрн Петровський[151].
3108     Заяць Володимир Михайлович
(Позивний «Михайлич»)
01962-09-2020 вересня 1962, 53 роки, Мукачеве Закарпатська область. Капітан, оперативний черговий відділення поточних бойових дій командного пункту 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк, Лисичанськ). Мобілізований під час четвертої хвилі мобілізації, учасник бойових дій на Донбасі (Щастя, Станиця Луганська, Ясинувата, Авдіївка). Залишилося двоє синів. 02016-03-1717 березня 2016 Помер під час проходження військової служби внаслідок зупинки серця. Поховання на Алеї Слави центрального Мукачівського кладовища[152].
3109     Костишак Олександр Іванович 01979-09-1616 вересня 1979, Дрогобич Львівська область. Солдат ЗСУ, 134-й окремий батальйон охорони та обслуговування. 02016-03-1717 березня 2016 Місце й обставини не уточнено, за повідомленням в ЗМІ, загинув у зоні АТО. Похований в Дрогобичі[153].
3110     Бороняк Микола Михайлович 01978-12-1818 грудня 1978, Зозів (Липовецький район) Вінницька область. Проживав у с. Бубнівка (Гайсинський район). Сапер 311-го окремого інженерно-технічного батальйону 48-ї інженерної бригади, в/ч пп В1719. Закінчив Зозівське училище. Мобілізований 9 березня 2015 року, проходив підготовку на військовому полігоні у Старичах, служив неподалік Маріуполя. Залишилася дружина та двоє синів, 13 і 17 років. 02016-03-1818 березня 2016 Помер внаслідок нещасного випадку у розташуванні підрозділу в смт Нікольське, неподалік Маріуполя (Донецька область). Коли бійців підняли по тривозі, Микола біг по сходах, впав і отримав перелом основи черепа. Перебував у комі, через 5 днів помер. Похований у Бубнівці[154].
3111     Яцунда Ігор Ярославович 01981-05-3131 травня 1981, Присівці Зборівський район Тернопільська область. Старший сержант, старший такелажник такелажного взводу 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Виріс в родині, де було 4 синів. Здобув професію зварювальника. Після армійської служби якийсь час працював у міліції, потім їздив на заробітки. На фронт пішов добровольцем, підписав контракт в січні 2016 року, 12 лютого служив у зоні АТО. Залишилися мати, брати, дружина та двоє синів, 9 і 8 років. 02016-03-1919 березня 2016 Вбитий вночі у місці дислокації підрозділу бригади в районі Сєвєродонецька (Луганська область). З синцями, переломами ребер та грудної клітки Ігора повезли до лікарні, по дорозі він помер. Похований на кладовищі у рідному селі. Двох співслужбовців засуджено до 8,5 років позбавлення волі[155].
3112     Луцюк Роман Йосипович
(Позивний «Лисий»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-08-2525 серпня 1976, Шклинь Горохівський район Волинська область. Проживав у Луцьку. Солдат 2-ї «волинської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки, у 1999—2000 роках працював у Муніципальній дружині Луцька, потім був приватним підприємцем. З перших днів Революції Гідності їздив у Київ. В травні 2014 року пішов добровольцем до батальйону «Айдар». Двічі був поранений на війні, перше поранення було 21 липня 2014 у бою під Георгіївкою, коли айдарівці з бійцями інших підрозділів відбили селище у російських бойовиків. Після лікування Роман достроково повернувся на передову. Вдруге був поранений під Щастям. Залишилися дружина та дві доньки, 8 і 15 років. 02016-03-2020 березня 2016 5 листопада 2014 року Роман дістав важке поранення у живіт під час бойових дій в районі міста Щастя під Луганськом. В Київському військовому шпиталі переніс 6 операцій. Із січня 2015 року продовжив лікування в Yale–New Haven Hospital (США, штат Коннектикут), де йому допомагала українська громада Коннектикуту. В жовтні 2015 Роман успішно переніс надзвичайно важку операцію, але після операції з'явилися численні ускладнення. Вночі 20 березня 2016 року він помер. Похований у Луцьку, на Алеї Героїв кладовища в селі Гаразджа[156].
3113     Карташов Петро Сергійович
 
01978-11-022 листопада 1978, Павлоград Дніпропетровська область. Капітан, командир 1-ї мотопіхотної роти 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї ОМБр. Працював гірничим майстром дільниці з видобутку вугілля № 4 на шахті імені Героїв Космосу ДХК «Павлоградвугілля» ДТЕК. Мобілізований 19 квітня 2015 року. Залишились батьки, дружина та двоє дітей, 6-річний син і 4-річна донька. 02016-03-2020 березня 2016 Близько 15:00, в промзоні міста Авдіївка (Донецька область), на протитанковому фугасі підірвався військовий автомобіль ЗІЛ, загинули двоє бійців, — водій і командир роти[157][158].
3114     Павенський Олександр Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-04-066 квітня 1989, Завалійки Волочиський район Хмельницька область. Старший солдат, головний сержант 1-го взводу 1-ї мотопіхотної роти 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї ОМБр. Закінчив училище № 5 м. Волочиськ. Після служби в армії працював в агрофірмі «Онікс», потім в дорожній службі в смт Війтівці. 02016-03-2020 березня 2016 Близько 15:00, в промзоні міста Авдіївка (Донецька область), на протитанковому фугасі підірвався військовий автомобіль ЗІЛ, загинули двоє бійців, — водій і командир роти[157][159].
3115     Бойко Петро Васильович 01990-01-066 січня 1990, Буськ Львівська область. Стрілець Національної гвардії України. Призваний за мобілізацією. Пішов служити добровольцем після того, як старшого брата мобілізували. Залишилися мати та двоє братів. 02016-03-2222 березня 2016 Загинув у місті Слов'янськ (Донецька область), обставини не уточнено. Похований у Буську[160].
3116     Кос Євген 50+ років. Молодший сержант батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУ МВС України у Дніпропетровській області. Пішов добровольцем у батальйон «Луганськ-1». Учасник бойових дій. Залишилися мати, дружина. 02016-03-2222 березня 2016 В грудні 2015 року, під час несення служби на Луганщині, у Євгена паралізувало половину тіла, він був госпіталізований до лікарні Сєвєродонецька, 30 січня переведений до Львова. Поставили діагноз туберкульоз головного мозку та ще кілька діагнозів. 22 березня 2016 Євген помер у Львівському регіональному фтизіопульмонологічному клінічному центрі[161].
3117     Горкавчук Олег Віталійович 01981-09-2727 вересня 1981, Луцьк Волинська область. Старший солдат, стрілець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив Луцьке ПТУ № 6. Працював у компанії «Волиньхолдинг» в смт Торчин. Мобілізований 28 квітня 2015 року. 02016-03-2222 березня 2016 Загинув під час обстрілу опорного пункту поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Луцьку[162].
За даними волонтерської групи «Повернись живим», в районі Донецького аеропорту (шахта «Бутівка» під Авдіївкою — опорний пункт «Зеніт» — Опитне — Піски), під час обстрілу російськими бойовиками з танку і мінометів калібру 120 мм загинув один боєць, ще трьох поранено, один з них помер вночі від поранень[163].
3118     Мельник Сергій Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-09-066 вересня 1974, Тополине (Високопільський район) Херсонська область. Проживав у с. Князівка (Високопільський район). Сержант, командир відділення з ремонту гусеничної техніки 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований 5 серпня 2015 року. Залишилися батьки. 02016-03-2222 березня 2016 Загинув уніч з 22 на 23 березня під час артобстрілу під Авдіївкою (Донецька область). Похований у с. Князівка[164].
За даними волонтерської групи «Повернись живим», в районі Донецького аеропорту (шахта «Бутівка» під Авдіївкою — опорний пункт «Зеніт» — Опитне — Піски), під час обстрілу російськими бойовиками з танку і мінометів калібру 120 мм загинув один боєць, ще трьох поранено, один з них помер вночі від поранень[163].
3119     Івасенко Олег Миколайович Київ. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). На фронт пішов добровольцем, учасник АТО. Рідних немає. 02016-03-2424 березня 2016 Помер у Києві в нейрохірургічній реанімації лікарні швидкої допомоги (з 7 березня перебував у комі). Похований на Лісовому кладовищі Києва[165].
3120     Осипчук Василь Петрович 01963-03-1515 березня 1963, 53 роки, Іванківці (Козятинський район) Вінницька область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 1-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Мобілізований у липні 2015 року. Залишилися дружина, 34-річний син (служить у Нацгвардії), донька, онуки. 02016-03-2424 березня 2016 Загинув від вогнепального поранення в груди під час виконання службових обов'язків в смт Станиця Луганська (Луганська область), обставини не уточнено. Похований в Іванківцях[166].
3121     Бурлака Сергій Вікторович
(Позивний «Француз»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-09-088 вересня 1977, Новоселиця Чернівецька область. Проживав у с. Василівка (Вільнянський район) Запорізька область. Стрілець 3-го відділення 1-го взводу спецпризначення десантно-штурмової роти (розвідник 2-ї сотні) окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. У шкільні роки переїхав з батьками до Василівці. Закінчив технікум. Прийшов у батальйон «Азов» на початку війни. Залишилися мати, дружина та дві доньки. 02016-03-2525 березня 2016 Під час проведення аеророзвідки поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область), впав безпілотник. У ніч на 25 березня група прикриття вирушила за ним, зранку вона досягла району падіння. Територія була щільно замінована, і «Француз» підірвався на одній з мін, поранення виявились несумісними з життям. 1 квітня воїна поховали у Василівці[167][168].
3122     Довбня Олег Олександрович
(Позивний «Псих»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-06-2323 червня 1993, Кременчук Полтавська область. Солдат, старший розвідник — оператор другого розвідного підрозділу 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Захоплювався боксом. Навчався у Кременчуцькому професійному ліцеї нафтопереробної промисловості № 19. Здобув професію штукатура-лицювальника, плиточника. У 2011 році проходив військову службову в Кам'янці-Подільському. Після армії працював у приватному охоронному агентстві. Мобілізований 13 серпня 2015 року. Залишився батько. 02016-03-2525 березня 2016 Загинув під час інтенсивного обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Олег заступив на чергування на спостережному пості у бліндажі, та коли розпочався обстріл, був смертельно поранений осколком у шию. Похований у секторі героїв АТО Свіштовського кладовища Кременчука[169].
3123     Чопко Віктор Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-12-011 грудня 1982, Юнівка Локачинський район Волинська область. Старшина, військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Працював будівельником. Призваний за мобілізацією у лютому 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, 10 і 4 років. 02016-03-2525 березня 2016 Поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) під час обстрілу одного з крайніх опорних пунктів 14 бригади, противник поцілив у боєкомплект, який здетонував, один боєць загинув, 6 поранені. Похований у с. Затурці Локачинського району[170].
3124     Ковалишин Петро Васильович 01965-12-1212 грудня 1965, 50 років, Бовшів Галицький район Івано-Франківська область. Військовий кухар 1-ї роти 10-го окремого мотопіхотного батальйону «Полісся» 59-ї ОМПБр. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 19 лютого 2015 року як доброволець. Залишилася мати, дружина (родом з Артемівська) та дві доньки-студентки. 02016-03-2626 березня 2016 Помер у лікарні Сєвєродонецька (Луганська область), не витримало серце. Похований у с. Бовшів[171].
3125     Дерев'янко Станіслав Анатолійович
 
01984-07-3030 липня 1984, Боярка Києво-Святошинський район Київська область. Проживав у Києві. Старший солдат, розвідник 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Належав до Церкви Євангельських християн-баптистів. Співав у хорі, грав на флейті. Активний учасник Революції Гідності, був поранений під час протистоянь 18-20 лютого 2014 року. Студент Ірпінської Богословської семінарії, закінчити не встиг, пішов на фронт. Із липня 2014 року воював у батальйоні «Шахтарськ», з яким брав участь у боях під Іловайськом. Пізніше у складі 81 ДШБ воював в районі Донецького аеропорту. 02016-03-2727 березня 2016 Загинув від вогнепального поранення вночі, під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Похований у Києві[172].
3126     Соляк Василь Петрович 01981-01-011 січня 1981, Острів (Сокальський район) Львівська область. Молодший сержант, військовослужбовець 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Працював на шахті «Червоноградська» ДП «Львіввугілля». Неодружений, залишилися батьки. 02016-03-2727 березня 2016 Помер під час несення служби в смт Новоайдар (Луганська область). За даними Сокальського військкомату, тіло бійця виявили без ознак життя о 22 годині. Попередній діагноз — гостра серцева недостатність. Похований у с. Острів[173].
3127     Горік Юрій Михайлович 01992-05-2323 травня 1992, Залізний Порт Голопристанський район Херсонська область. Солдат, водій взводу спостереження і технічних засобів розвідки (ТЗР) розвідувальної роти в/ч пп В0717 (Авдіївка). Неодружений. 02016-03-2828 березня 2016 Загинув близько 1-ї години ночі в результаті ДТП у місті Авдіївка (Донецька область)[174].
3128     Годзенко Дмитро Олександрович
(Позивний «Годзила»)
 
Орден «За мужність» ІІ ступеня
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01966-11-1111 листопада 1966, Львів. Проживав у м. Київ (Печерський район). Старший сержант, головний сержант підрозділу 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї ОМБр. Був членом Львівського товариства в Києві з 2000 року. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 12 лютого 2015 року, воював під Горлівкою, влітку 2015 був поранений осколком міни у шию, після лікування повернувся на передову. За час служби Дмитру вдалося перекрити потоки контрабанди, які возили через блокпост у Майорську та допомогти налагодити побут місцевих мешканців. 21 березня 2016 року був нагороджений орденом «За мужність» III ст. Також отримав недержавний Орден «Народний Герой України», медаль від УПЦ КП «За жертовність і любов до України» та нагрудний знак «Гідність та честь» від Спілки ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга». Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня. Залишилася 80-річна мати та син Олексій, журналіст «24 каналу», який робить репортажі із зони АТО. 02016-03-3131 березня 2016 Загинув близько 6:00 під час мінометного обстрілу поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Міна залетіла у будинок бійців, від її осколка Дмитро загинув. 3 квітня з воїном попрощалися на Майдані Незалежності у м. Києві. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі м. Києва[175].
3129     Артеменко Святослав Олегович 01970-11-3030 листопада 1970, Біла Церква Київська область. Мешкав у м. Київ (район Святошино). Солдат, номер обслуги протитанкового кулеметного взводу мотопіхотної роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї ОМБр. Працював у сфері комп'ютерної техніки та інформаційних технологій, останнім часом — інженером з комп'ютерних технологій у ТОВ «Вік-тан». У липні 2015 мобілізований до в/ч А3990 (179-й об'єднаний навчально-тренувальний центр військ зв'язку, м. Полтава). З 02.09.2015 брав участь в АТО у складі 34-го ОМПБ. Залишились дружина, неповнолітній син та дочка. 02016-03-3131 березня 2016 Помер о 5:30 під час несення служби у м. Костянтинівка (Донецька область). Похований в м. Біла Церква[176].

Квітень

ред.
3130     Михальченко Сергій Миколайович 01972-09-1313 вересня 1972, Зеленодольськ Апостолівський район Дніпропетровська область. Проживав у с. Князівка (Високопільський район) Херсонська область. Солдат 9-го окремого мотопіхотного батальйону 30-ї ОМБр, в/ч ПП В2248. Навчався в Архангельському професійно-технічне училищі та отримав спеціальність «тракторист, водій». Після навчання в училищі проживав в с. Князівка. Працював трактористом, водієм в колгоспі ім. Т. Г. Шевченка та у приватних підприємців Високопільського району. Мобілізований 2 червня 2015 року. Залишилися дружина та дві доньки. 02016-04-033 квітня 2016 Проходив службу у місті Попасна (Луганська область). Помер на бойовому посту від серцевої недостатності. Похований у с. Князівка[177][178].
3131     Стасюк Олександр Юрійович 01977-07-1111 липня 1977, Новопетрівка (Високопільський район) Херсонська область. Молодший сержант 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Навчався в Архангельському професійному училищі, працював. Мобілізований на початку 2015 року. Залишилися дружина та син. 02016-04-033 квітня 2016 Помер за два дні до демобілізації від серцевого нападу в місті Волноваха (Донецька область), під час гри у волейбол з товаришами. Причиною смерті стала гостра коронарна недостатність, ішемічна хвороба серця. Похований в селі Новопетрівка[177][179].
3132     Орлов Олег Євгенович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-07-2323 липня 1974, Катюжанка Вишгородський район Київська область. Солдат 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 59-ї ОМПБр (Гайсин). Мобілізований 21 квітня 2015 року. Залишились дружина та двоє дітей. 02016-04-044 квітня 2016 Загинув під час мінометного обстрілу, місце не уточнене. Похований в с. Катюжанка[180].
За даними Луганської обласної ВЦА, о 13:00 під час мінометного обстрілу в районі с. Новозванівка — смт Калинове (Попаснянський район Луганська область) загинув військовослужбовець 59-ї ОМБр, ще троє дістали поранень[181].
3133     Очеретяний Володимир Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-06-2828 червня 1977, Фастів Київська область. Молодший сержант 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Працював у моторвагонному депо слюсарем електроремонтного цеху, згодом був підвищений до бригадира, а пізніше до майстра кузовного цеху. Мобілізований 29 травня 2015 року. 02016-04-044 квітня 2016 Загинув близько 22:00 під час мінометного обстрілу на блокпосту поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Похований у Фастові на Інтернаціональному кладовищі[182].
3134     Костенко Іван Іванович 01975-06-1313 червня 1975, Тавільжанка Дворічанський район Харківська область. Військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Ніс службу на Луганщині, потім в районі Красногорівки. 02016-04-044 квітня 2016 Загинув від мінно-вибухової травми, підірвавшись на «розтяжці» під Донецьком. Похований 10 квітня у с. Гряниківка Дворічанського району[183].
Прим. Терористи на своїх інфоресурсах 4 квітня публікували фотографії і відео з тілом загиблого і його документи[184].
3135     Бобоха Ігор Васильович 01986-07-1717 липня 1986, Фастів Київська область. Військовослужбовець мінометної батареї 2-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив Фастівське професійно-технічне училище, де здобув професію кухаря-кондитера. Після армійської служби працював у рідній школі № 2 кухарем, та в інших організаціях та установах. Захоплювався велоспортом, риболовлею. Мобілізований 12 лютого 2015 року. 02016-04-055 квітня 2016 Загинув о 14:00 в місті Мар'їнка (Донецька область), обставини не уточнено. Похований у Фастові на Інтернаціональному кладовищі[185].
3136     Онищак Володимир Григорович 01967-04-055 квітня 1967, Гірник (Червоноградська міська рада) Львівська область. Командир бойової машини — командир відділення 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). До мобілізації працював на шахті ДП «Львіввугілля». Служив майже рік, готувався до демобілізації. Залишилися дружина та двоє дітей. 02016-04-055 квітня 2016 Помер від інфаркту під час несення служби поблизу села Золоте (Попаснянський район Луганська область). Напередодні, 4 квітня, взводно-опорний пункт витримав масований обстріл з боку бойовиків. Похований на Сілецькому кладовищі Червонограда[186].
3137     Чуріков Валентин Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-05-1515 травня 1991, Вирішальне (Лохвицький район) Полтавська область. Молодший сержант, командир відділення 3-го взводу 3-ї аеромобільної роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Виріс у багатодітній родині, батько загинув, коли Валентин пішов у 1 клас. Закінчив Червонозаводське ПТУ № 27, півроку працював. Після строкової служби в армії рік служив за контрактом, потім працював на різних підприємствах. Мобілізований 14 лютого 2015 року, ніс службу в смт Новгородське під Горлівкою. Залишилися мати, двоє братів, чотири сестри, дружина та 6-місячний син. 02016-04-066 квітня 2016 Помер від осколкового поранення в голову у військовому шпиталі Харкова. Похований у с. Вирішальне[187].
3138     Животченко Костянтин Миколайович
(Позивний «Костиль»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-01-2525 січня 1977, Новоселівка (Нововодолазький район) Харківська область. Солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Активний учасник Революції Гідності, після Майдану поїхав добровольцем на фронт, воював у складі батальйону «Айдар», в «Золотій роті». З 2015 року служив у 128-й ОГПБр. 02016-04-077 квітня 2016 Загинув в ніч на 8 квітня поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком, під час обстрілу зі 120-мм мінометів, відбиваючи спробу прориву ДРГ противника. Похований у Новоселівці[188].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, 12 дістали поранень. Боєць загинув поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком[189].
3139     Береза Володимир Степанович 01976-06-022 червня 1976, Тухолька Сколівський район Львівська область. Військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Мобілізований 15 серпня 2015 року. 02016-04-1111 квітня 2016 Загинув внаслідок вогнепального поранення в селі Трудове (Новоайдарський район) Луганської області[190].
3140     Захаров Андрій Володимирович
(Позивний «Захар»)
01984-01-1515 січня 1984, Іваново РРФСР. Проживав у м. Біла Церква, Київська область. Сапер інженерно-саперної служби 5-го окремого батальйону Української добровольчої армії (раніше — 5 ОБат ДУК-ПС). Народився в Іваново, виріс у дитбудинку, в юнацькі роки приїхав на Закарпаття, згодом перебрався на Київщину, у Білу Церкву. Добровольцем пішов на фронт у складі 5-го ОБат ДУК. Рідних немає. 02016-04-1212 квітня 2016 Загинув в районі міста Авдіївка (Донецька область) під час розмінування території, закривши собою побратимів від вибуху міни з «розтяжкою». Бойові товариші з саперної служби вирішили поховати Андрія в Чернівцях, на Алеї Слави міського кладовища «Годилів»[191].
3141     Петренко Іван Васильович 01985-02-2121 лютого 1985, Велика Бугаївка Васильківський район (Київська область). Молодший сержант 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин). Залишилися батьки, дружина та 4-річний син. 02016-04-1212 квітня 2016 Загинув під час виконання військових обов'язок в районі с. Золоте (Попаснянський район Луганська область)[192].
3142     Левін Костянтин Владиславович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-02-1212 лютого 1970, Харків. Молодший сержант, військовослужбовець 54-го окремого розвідувального батальйону. Працював на будівництві житла. Мобілізований у першу хвилю мобілізації на початку 2014 року, служив у прикордонних військах. По закінченні терміну служби вирішив залишитись у війську, служив у Харківському військкоматі, згодом знову вирушив на передову у складі 54-го розвідбату. Залишилися батьки, дружина та 17-річна донька. 02016-04-1313 квітня 2016 За повідомленнями ЗМІ та у соцмережах, загинув від кулі снайпера поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Похований у Харкові на 18-му Безлюдівському кладовищі[193].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу один військовослужбовець загинув, ще один дістав поранень, на донецькому напрямку внаслідок обстрілів[194].
3143     Кабушка Мирослав Олексійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-02-1919 лютого 1978, Полтава. Старший солдат, військовослужбовець 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Мобілізований в липні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки. Батько Мирослава — волонтер з «Громади Полтавщини». 02016-04-1414 квітня 2016 Загинув близько 23:00 під час бойових дій в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Похований у Полтаві[195].
3144     Рибаченко Олександр Сергійович
(Позивний «Риба»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-10-099 жовтня 1989, Гайсин Вінницька область. Проживав у м. Бровари Київська область. Старший солдат, навідник СПГ роти вогневої підтримки 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБр. Мобілізований 29 вересня 2015 року як доброволець. Залишились батько, брат, сестра, дружина та 4-річний син. 02016-04-1616 квітня 2016 Підірвався на протипіхотній міні в с. Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Втратив багато крові, під час медичної евакуації реанімобілем двічі зупинялося серце. Помер від поранень на хірургічному столі центральної районної лікарні міста Бахмут (Донецька область). Похований у Гайсині[196].
3145     Чуприна Валерій Олександрович
(Позивний «Нєвмєняємий»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-12-2929 грудня 1981, Костогризове (Цюрупинський район) Херсонська область. Сержант 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Був єдиним сином у матері. Мобілізований 31 липня 2014 року, згодом підписав контракт на військову службу. Залишилися мати, вагітна дружина та двоє маленьких дітей. 02016-04-1717 квітня 2016 Повертався на автомобілі УАЗ-452 з передової, куди завіз товаришів по службі. На вул. Чапаєва на околиці смт Станиця Луганська (Луганська область), автомобіль наїхав на фугас. Вибухом Валерія відкинуло майже на 20 метрів, від поранень загинув на місці. Похований в селі Костогризове[197].
3146     Гаценко Микола Миколайович 01977-02-2323 лютого 1977, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший такелажник реактивного артилерійського дивізіону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 20 років працював у КП «Кривбасводоканал», слюсарем аварійно-відновлювальних робіт водопровідної мережі. Мобілізований 14 липня 2015 року. Ніс службу в зоні АТО, зокрема, під Мар'їнкою. 02016-04-1717 квітня 2016 Помер від раку у шпиталі в Донецькій області в період проходження військової служби. Похований у селі Довгівка (Софіївський район)[198].
3147     Жордочкін Вадим Вікентійович 01978-11-2222 листопада 1978, РРФСР. Проживав у м. Малин Житомирська область. Солдат, водій-санітар 54-го окремого розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). З дитинства проживав на Житомирщині, в с. Потіївка (Радомишльський район), в с. Ворсівка Малинського району, де закінчив школу, потім в місті Малин. Призваний за мобілізацією, після демобілізації підписав контракт на подальшу службу. Пройшов бої під Дебальцевим[199]. Залишилися дружина та син, діти від першого шлюбу. 02016-04-1818 квітня 2016 Загинув в результаті підриву на міні поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область). Похований у Потіївці[200].
3148     Козирєв Леонід Вікторович
(Позивний «Козир»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-09-2727 вересня 1989, Дніпропетровськ. Молодший сержант, військовослужбовець 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот», в/ч пп В0829 (Дніпропетровськ) 53-ї ОМБр. 02016-04-1919 квітня 2016 Загинув в ніч на 20 квітня під час артилерійського обстрілу поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). 122-мм снаряд влучив у бліндаж, троє бійців загинули (двоє на місці, третьому відірвало ноги і він загинув від втрати крові), ще 3 дістали поранень[201].
3149     Матвєєв Анатолій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-08-2828 серпня 1975, проживав у м. Вінниця. Старший солдат, старший навідник гранатометного відділення гранатометного взводу 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот», в/ч пп В0829 (Дніпропетровськ) 53-ї ОМБр. Мобілізований в липні 2015 року. Неодружений. Залишився брат. 02016-04-1919 квітня 2016 Загинув в ніч на 20 квітня під час артилерійського обстрілу поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). 122-мм снаряд влучив у бліндаж, троє бійців загинули, ще 3 дістали поранень. Похований на Стадницькому кладовищі Вінниці[201][202].
3150     Логвиненко Олег Павлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-12-033 грудня 1972, Дзвінкове Васильківський район (Київська область). Солдат 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот», в/ч пп В0829 (Дніпропетровськ) 53-ї ОМБр. Виріс у багатодітній родині. З чотирьох братів у сім'ї троє пішли на фронт добровольцями. У Олега залишилися мати, тяжкохворий батько, троє братів й сестра, дружина та двоє дітей. 02016-04-1919 квітня 2016 Загинув в ніч на 20 квітня під час артилерійського обстрілу поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). 122-мм снаряд влучив у бліндаж, троє бійців загинули, ще 3 дістали поранень, Олегу відірвало ноги та посікло все тіло осколками. Похований у с. Дзвінкове[201][203].
3151     Бистров Андрій Олександрович 01970-11-2323 листопада 1970, Івано-Франківськ. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 28 травня 2015 року. Одружився за день до відправлення в зону бойових дій. Залишилась вагітна дружина, навесні 2017 народилась донька[204]. 02016-04-2020 квітня 2016 Помер через набряк головного мозку під час несення служби поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Поховання на Чукалівському кладовищі Івано-Франківська[205].
3152     Біленький Андрій Михайлович 01983-02-055 лютого 1983, Шепетівка Хмельницька область. Сержант матеріально-технічного забезпечення 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В0927 (Сєвєродонецьк). Вступив до Київського університету економіки і технологій транспорту. Працював у Шепетівці на залізниці. Зайнявся підприємництвом, відкрив свою справу з фарбування автомобілів. Призваний за мобілізацією у серпні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та маленька донька. 02016-04-2020 квітня 2016 Трагічно загинув поблизу с. Федорівка (Бахмутський район) Донецької області, обставини не уточнено. Похований на центральному міському кладовищі Шепетівки[206].
3153     Парфентьєв Ігор Володимирович 01977-11-1010 листопада 1977, Чернівці. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Мобілізований 23 березня 2015 року. Під час несення служби на Донеччині захворів, лікувався у шпиталі, був на реабілітації. Потім поїхав знову на схід. Залишилися мати, сестра, 11-річна донька. 02016-04-2020 квітня 2016 Ніс службу в районі міста Волноваха (Донецька область). Помер у шпиталі внаслідок двосторонньої пневмонії. Похований на Алеї слави Центрального кладовища Чернівців[207].
3154     Шаврієв Ігор Костянтинович 01981-12-1616 грудня 1981, Миколаїв. Старший солдат 56-ї окремої мотопіхотної бригади (Мирне). Мобілізований в червні 2015 року. Залишилися батьки. 02016-04-2323 квітня 2016 Підірвався на фугасі 18 квітня поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область). Помер у лікарні імені Мечникова в Дніпропетровську. Похований у Миколаєві[208].
3155     Рогаль В'ячеслав Васильович 01972-09-2929 вересня 1972, Гарапівка Андрушівський район Житомирська область. Проживав у м. Чернігів. Майор, заступник командира протитанкового артилерійського дивізіону з озброєння 56-ї окремої мотопіхотної бригади (Мирне). Жив і працював у Чернігові. Мобілізований в січні 2015 року. Вже на фронті отримав звання майора. Залишилися дружина та 12-річний син. 02016-04-2323 квітня 2016 Ніс службу в районі міста Маріуполь. Помер від серцевого нападу у військовій частині після повернення з бойового завдання. Похований у Чернігові на кладовищі Яцеве[209].
3156     Афанас Олег Андрійович
(Позивний «Афоня»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-10-077 жовтня 1991, Сороки Молдова. Проживав у м. Київ (Солом'янський район). Старший солдат розвідроти 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Студент магістратури Європейського університету[210]. На фронт пішов добровольцем слідом за батьком — бійцем «Легіону Свободи» Євгеном Богданом, який фронт залишив лише після важкого поранення[211]. Залишилися батьки, брат та наречена. 02016-04-2323 квітня 2016 Загинув вранці в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований на Берковецькому кладовищі Києва[212].
3157     Креховецький Михайло Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-12-2424 грудня 1971, Солуків Долинський район (Івано-Франківська область). Солдат 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Конотоп). 02016-04-2323 квітня 2016
орієнтовно
Загинув від осколкового поранення під час мінометного обстрілу в (Донецькій області). Похований у с. Солків[213].
Прим. 58 ОМПБр тримає оборону в районі міста Авдіївка.
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні проведення АТО загинули троє українських військовослужбовців, ще шість отримали поранення[214].
3158     Сологуб Роман Михайлович 01973-06-2727 червня 1973, Щербані (Старосинявський район) Хмельницька область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В0927 (Сєвєродонецьк). Після закінчення 8-річки здобув декілька спеціальностей: різьбяра по дереву, механізатора, водія автотранспорту, а також будівельника. На строкову службу був призваний за радянських часів, служив на флоті у Клайпеді, а закінчував службу вже на Чорному морі в незалежній Україні. Після початку війни долучився до волонтерського руху на підтримку бійців АТО. Мобілізований 14 липня 2015 року. Всю свою солдатську зарплатню витрачав на потреби колективу свого підрозділу. Мати померла, залишилися батько, молодший брат. 02016-04-2323 квітня 2016 В ніч на 23 квітня під Торецьком (Донецька область), на території взводного опорного пункту «Мостік», був забитий до смерті молодшим сержантом з іншої військової частини. З метою приховання скоєного злочину, молодший сержант вивіз ще живого Романа Сологуба у багажнику ВАЗ-2106 до водойми поблизу села Олександропіль (Ясинуватський район) (колишня Розівка). Тіло у водоймі знайшли місцеві 4 травня, в ньому упізнали зниклого військовослужбовця. Вбивцю затримано. 26 червня Романа поховали в с. Щербані[215].
3159     33 роки. Військовослужбовець ЗС України (в/ч не уточнено). 02016-04-2424 квітня 2016
орієнтовно
За повідомленням ЗМІ «військовослужбовець скоїв самогубство, застрелившись з автомату». Це сталося у Костянтинівському районі Донецької області у селі Білокузьминівка.[216]
3160     Іванов Денис Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-12-066 грудня 1991, Російська Федерація. Проживав у м. Помічна Добровеличківський район Кіровоградська область. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Був єдиною дитиною в батьків, кілька років тому сім'я переїхала в Україну. Після армійської служби працював електромонтером в Помічнянській дистанції сигналізації та зв'язку на Одеській залізниці. Мобілізований у серпні 2015 року. Неодружений. 02016-04-2424 квітня 2016 Загинув під час бою з ДРГ противника на спостережному пункті поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Внаслідок цього бою загинули двоє бійців, ще один потрапив у полон. Похований у місті Помічна[217].
За уточненими даними ІАЦ РНБО за минулу добу станом на 24 квітня, загинув ще один український військовослужбовець. Він отримав надзвичайно важкі поранення на передовій поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область) і помер за декілька годин в Бахмуті[218].
3161     Залізко Олександр Броніславович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-07-1212 липня 1982, Житомир. Солдат, кулеметник 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч В2970 (Бахмут). Католик парафії Семінарійського костелу Святого Йоана з Дуклі, до війни прислуговував біля священика під час звершення меси. Ще навесні 2014 року хотів піти до війська добровольцем, але дружина тоді його вмовила, бо в них нещодавно народилася донька. Мобілізований 1 березня 2015 року, 24 квітня мав демобілізуватись. Залишилися батько, сестра, дружина та двоє маленьких дітей, 6-річний син і 2-річна донька. 02016-04-2424 квітня 2016 В ніч на 24 квітня заступив на чергування. Близько 6:20 ДРГ противника здійснила спробу прориву, Олександр загинув у бою від кульових поранень, що несумісні з життям. Похований на Смолянському кладовищі Житомира[219].
За уточненими даними ІАЦ РНБО за минулу добу станом на 24 квітня, загинув ще один український військовослужбовець. Він отримав надзвичайно важкі поранення на передовій поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область) і помер за декілька годин в Бахмуті[218].
3162     Ісаєв Сергій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-04-1010 квітня 1975, Костянтинівка Донецька область. Старший сержант, сапер 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Строкову службу проходив у десантних військах. У Сергія був свій маленький бізнес з виготовлення тротуарної плитки. З початком війни активно долучився до волонтерського руху донбаського відділення ГО «Схід та Захід єдині», а 2015 року пішов добровольцем до війська захищати рідну Донеччину. Залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей, син і донька. 02016-04-2525 квітня 2016 Загинув під час виконання бойового завдання з розмінування в Донецькій області. Похований у Костянтинівці[220].
За повідомленням «Подробиць», в районі смт Новгородське (Донецька область) на горлівському напрямку, загинув військовий. Він намагався знешкодити протитанкову міну, і пристрій спрацював[221].
3163     Петров Андрій Миколайович 01978-12-1313 грудня 1978, Красне Перше (Обухівський район) Київська область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 14-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 23.04.2015. Після підготовки на полігоні с. Любомирка Рівненської області відправлений до військової частини в зону АТО. 02016-04-2626 квітня 2016 Трагічно загинув від вогнепальних поранень поблизу с. Касянівка (Нікольський район). Похований в с. Красне Перше[222].
3164     Наюк Роман Васильович 01976-11-3030 листопада 1976, Промінь (Луцький район) Волинська область. Проживав у Луцьку. Військовослужбовець (в/ч не уточнено). Мобілізований 9 липня 2015 року. Учасник АТО. 02016-04-2828 квітня 2016
орієнтовно
Помер під час несення військової служби, дату, місце й обставини не уточнено. Поховання на Львівщині у Старому Самборі 30 квітня[223].
3165     Мацюк Олександр Володимирович 01975-04-044 квітня 1975, Пісків Костопільський район Рівненська область. Солдат, навідник САУ 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Строкову службу проходив на Харківщині водієм БТР, працював у колгоспі «40-річчя Жовтня», пізніше працював охоронцем Костопільського ДБК та на інших роботах. Мобілізований 5 лютого 2015 року. Після підготовки на Рівненському полігоні, у травні 2015 відбув до зони АТО, служив в районі Мар'їнки й Красногоровки. Розлучений, залишились мати та донька 1997 р.н. 02016-04-2929 квітня 2016 Помер в період проходження військової служби в зоні АТО. Похований в рідному селі[224].
3166     Циклаурі Ревазо Шотаєвич
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-07-2020 липня 1984, Грузія. Проживав у м. Шепетівка Хмельницька область. Солдат 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Етнічний грузин. Після служби в армії приїхав на батьківщину матері, на Хмельниччину. В зону АТО пішов добровольцем, після боїв за Донецький аеропорт підписав контракт на подальшу службу. Залишилися мати, брат дружина та дві доньки (4 і 2 роки). 02016-04-2929 квітня 2016 Загинув під час бойових дій в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Поховали Резо у с. Михайлючка Шепетівського району[225].
3167     Завала Сергій Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-08-1313 серпня 1983, Вінницькі Хутори (передмістя Вінниці) Вінницька область. Солдат, кулеметник 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований 8 липня 2015 року. Залишилися батьки, двоє братів, сестра, дружина та донька 2009 р.н. 02016-04-2929 квітня 2016 Загинув в результаті мінометного обстрілу опорного пункту ЗСУ, що розташований між Красногорівкою та Пісками. Сергій із товаришем вийшов з бліндажу на перекур о 18:35, й раптом розпочався ворожий обстріл, поряд з Сергієм розірвалася міна. Прим. У Штабі АТО повідомляли про одного загиблого поблизу селища Невельське під Донецьком[226].
3168     Тарабанов Вадим Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-05-2323 травня 1991, Гвоздівка Миколаївський район (Одеська область). Солдат, помічник гранатометника 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). 02016-04-3030 квітня 2016 Загинув поблизу міста Бахмут (Донецька область), ймовірно, в районі смт Луганське поблизу Світлодарського водосховища, внаслідок гранатометного обстрілу[227].

Травень

ред.
3169     Пікуєв Василь Абрамович 01968-01-1010 січня 1968, Шпола Черкаська область. Старший солдат, номер обслуги 128-ї ОГПБр. Призваний за мобілізацією, на фронті з травня 2015. Ніс службу на Луганщині. Залишилися дружина та семеро дітей. 02016-05-011 травня 2016 Трагічно загинув в районі міста Авдіївка. Похований 6 травня у м. Шпола[228].
3170     Свіржевський Роман Петрович
 
Медаль «За військову службу Україні»
01994-09-1818 вересня 1994, Корнин Рівненський район Рівненська область. Молодший сержант, військовослужбовець 55-ї окремої бригади зв'язку (Рівне). Три роки служив за контрактом, на війні з 19 років[229]. Залишилися батьки, сестра. 02016-05-011 травня 2016 Загинув в Луганській області під час виконання бойового завдання. Похований в с. Корнин[230].
3171     Ковальчук Сергій Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-04-2626 квітня 1973, Рокитне (Бобровицький район) Чернігівська область. Молодший сержант, старший навідник СПГ-9 14-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В0259 (Володимир-Волинський). До війська пішов добровольцем, мобілізований 7 травня 2015 року до в/ч ПП В0941 («Десна»). Після навчання у жовтні 2015 року поїхав на фронт у складі 14-ї бригади. Залишилась дружина та двоє дітей, син (проходить строкову службу у Десні) і донька (закінчує школу). 02016-05-011 травня 2016 Загинув під час виконання бойового завдання на лінії розмежування між Красногорівкою та окупованою Старомихайлівкою (Мар'їнський район Донецька область). Першими про загибель Сергія повідомили терористи «ДНР», українська розвідгрупа з 5 бійців підійшла до лінії розмежування, де відбулася перестрілка з силами противника, Сергія з місця зіткнення забрали російські бойовики. Похований 6 травня в Рокитному[231].
3172     Замета Єгор Станіславович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-04-066 квітня 1989, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, навідник протитанкового кулеметного взводу 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї ОМПБр (Кропивницький). До мобілізації працював зварювальником. Призваний за мобілізацією 10 липня 2015 року. Залишилися мати, брат. 02016-05-011 травня 2016 Помер о 3-й годині ночі в німецькій клініці Шаріте (Берлін). 5 вересня 2015 року був тяжко поранений снайпером на блокпосту поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Лікувався у Харківському та Київському військових шпиталях, переніс понад 12 операцій, з 17 листопада перебував на лікуванні в німецькій клініці, але врятувати його життя не вдалося. Увечері 30 квітня стан Єгора почав швидко погіршуватися, і вночі він помер. Похований 18 травня на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу[232].
3173     Войтенко Віталій Сергійович 01985-05-033 травня 1985, Світловодськ Кіровоградська область. Військовослужбовець дивізіону 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ), в/ч пп В3502. Залишилися батько, дружина та 8-річний син. 02016-05-033 травня 2016 Помер близько 23:00 в районі міста Волноваха (Донецька область), у день свого народження, обставини не уточнено. Похований на Ревівському кладовищі Світловодська[233].
3174     Литвин Андрій Миколайович 01970-05-3131 травня 1970, Богданівка (Знам'янський район) Кіровоградська область. Проживав у м. Черкаси. Військовослужбовець 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 59-ї ОМПБр (Гайсин). Пішов до війська добровольцем у серпні 2015 року. Першу служив у гостомільській військовій частині, згодом вирушив на передову у складі 11-го батальйону. Залишилися мати, дідусь із бабусею та дружина. 02016-05-055 травня 2016 Був направлений з передової на операцію у шпиталь в м. Ірпінь, там йому видалили грижу. Після виходу зі шпиталю помер через зупинку серця. Похований у Богданівці[234].
3175     Гордін Володимир Павлович 01970-01-2424 січня 1970, П'ятирічка (Баранівський район) Житомирська область. Проживав у м. Фастів Київська область. Військовослужбовець 12-го окремого полку оперативного забезпечення (Новоград-Волинський). Мобілізований 7 серпня 2015 року. Неодружений, залишилися батьки, брат, сестра. 02016-05-055 травня 2016 Помер під час несення військової служби у місті Щастя під Луганськом. Похований в с. П'ятирічка[235].
3176     Пазюн Василь Васильович
(Позивний «Кумець»)
01970-07-1717 липня 1970, Човновиця Оратівський район Вінницька область. Солдат, гранатометник 53-ї окремої механізованої бригади (Бердичів). Зі шкільних років проживав в с. Михайлівка-Рубежівка на Київщині. 02016-05-077 травня 2016 Помер від зупинки серця під час бойового чергування на блокпосту поблизу смт Південне, що неподалік Торецька (Донецька область). Похований в с. Михайлівка-Рубежівка[236].
3177     Півень Олександр Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-10-033 жовтня 1987, Конотоп Сумська область. Старший солдат батальйону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). 02016-05-088 травня 2016 Загинув о 15:30 в районі міста Авдіївка (Донецька область), підірвавшись на фугасі під час облаштування блокпосту. Похований у Конотопі на кладовищі по вулиці Богдана Хмельницького[237].
3178     Заяць Петро Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-05-3030 травня 1972, Сторожинець Чернівецька область. Молодший сержант 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Мобілізований 17 серпня 2015 року, проходив підготовку на Рівненському полігоні. Розлучений, залишилася донька 1997 р.н., літні батьки та брат з сестрою. 02016-05-088 травня 2016 Загинув в районі міста Бахмут (Донецька область). Похований у Старожинці, на кладовищі при Церкві Архістратига Михаїла (Майдан)[238].
Прим. За лікарською довідкою — помер в реанімації у Харківському госпіталі внаслідок черепно-мозгової травми[239].
3179     Нефедьєв Євген Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-07-2424 липня 1970, Караганда Казахстан. Мешкав у м. Київ. Молодший сержант, командир відділення 24-ї окремої механізованої бригади. 02016-05-088 травня 2016 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Похований на Берковецькому кладовищі Києва[240].
За повідомленням Луганської обласної ВЦА, вранці 9 травня група українських військовослужбовців під час патрулювання біля села Кримське підірвалася на вибуховому пристрої з «розтяжкою», один військовослужбовець загинув, ще двоє отримали поранення[241].
3180     Полуцький Олександр Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-03-2020 березня 1977, Волошинівка Баришівський район Київська область. Солдат ЗСУ (підрозділ не уточнено), ймовірно, 7-ї роти 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). 02016-05-099 травня 2016 3-го травня близько 12:45 під Мар'їнкою (Донецька область) був поранений в голову кулею снайпера, тиждень перебував у критичному стані, помер в Дніпропетровській лікарні імені Мечникова[242].
Раніше портал «Depo.Запоріжжя» з посиланням на військових повідомляв, що під Мар'їнкою ворожий снайпер поцілив у голову десантнику 7-ї роти 79-ї ОАЕМБр, у важкому стані його повезли до лікарні, проте дорогою він помер[243].
3181     Горячев Сергій Володимирович 01980-07-2828 липня 1980, Бондарівка (Овруцький район) Житомирська область. Військовослужбовець прикордонних військ Державної прикордонної служби України. Працював в органах внутрішніх справ та на Овруцькому щебеневому заводі. Мобілізований 4 червня 2015 року, проходив підготовку у Навчальному центрі ДПСУ в Оршанці, після чого був направлений для несення служби у Краматорськ. Без батька залишилися дві доньки (молодшій 5 років). 02016-05-1010 травня 2016
орієнтовно
Трагічно загинув у Краматорську під час несення військової служби. Похований 12 травня в рідному селі[244].
3182     Кравченко Олександр Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-01-2020 січня 1978, Тростянець Сумська область. Мешкав у с. Білка (Тростянецький район). Солдат 58-ї окремої механізованої бригади (Конотоп). Мобілізований у квітні 2015 року. Без батька залишилось троє дітей. 02016-05-1010 травня 2016 Загинув внаслідок підриву на протитанковій міні вантажівки ГАЗ-66, що рухалася у прифронтовій зоні в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований у Тростянці[245].
3183     Савінов Едуард Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-08-1515 серпня 1970, мешкав у м. Чорноморськ Одеська область. Молодший сержант, командир відділення десантно-штурмової роти 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти (Миколаїв). Ще в юні роки втратив батьків. Працював зварювальником аварійної служби в ЖЕУ, мешкав у Великій Долині (Чорономорськ), де знімав півбудинка. На фронт пішов добровольцем під час 5-ї хвилі мобілізації. Розлучений, залишився 11-річний син та сестра. 02016-05-1010 травня 2016 В селі Широкине під Маріуполем (Донецька область) близько 15:00 двоє морпіхів пішли поправити огорожу фортифікаційних споруд після шторму та підірвались на встановленій міні з «розтяжкою». Едуард загинув одразу від осколкового поранення у сонну артерію. Поховання на Алеї слави кладовища між Малою та Великою Долинами[246].
3184     Поперечний Григорій Миколайович 01971-07-1414 липня 1971, Плебанівка (Шаргородський район) Вінницька область. Старший солдат, спецробітник роти ремонтно-відновлювального батальйону 4-ї окремої бригади (?). Мобілізований 24 квітня 2015 року. 02016-05-1111 травня 2016 Під час несення служби у селі Варварівка (Кремінський район) Луганська область солдату стало зле. Помер від гострого панкреатиту в реанімації районної лікарні у місті Кремінна, за 5 днів до демобілізації. Похований в рідному селі[247][248].
3185     Коваленко Ігор Іванович 01988-06-1616 червня 1988, Розалівка (Котовський район) Одеська область. Проживав у с. Ємилівка Голованівський район Кіровоградська область. Молодший сержант, командир 1-го відділення взводу розвідки 3 механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Народився в багатодітній родині, з 1992 року сім'я мешкала на Кіровоградщині. Після строкової армійської служби працював у Києві. Мобілізований 26 квітня 2015року. Залишилися мати, двоє братів, сестра та чотирирічний син. 02016-05-1313 травня 2016 Загинув під час несення служби на блокпосту біля с. Тепле (Станично-Луганський район) Луганської області. Похований в с. Ємилівка[249].
За повідомленнями ЗМІ, військовослужбовець 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади на позиції взводного опорного пункту у Станично-Луганському районі під час сварки вбив свого командира та бойового товариша молодшого сержанта[250]
3186     Кожушний Руслан Володимирович 01976-09-1111 вересня 1976, Чукалівка Тисменицький район Івано-Франківська область. Військовослужбовець 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї ОМБр, в/ч пп В1603. Закінчив Богородчанське СПТУ № 12 за спеціальністю водій. Мобілізований 4 червня 2015 року, службу проходив у м. Красноармійськ Донецької області. До демобілізації Руслану залишалося менше місяця. 02016-05-1313 травня 2016 Помер у військовій частині в результаті серцевої недостатності. Похований у рідному селі[251].
3187     Грінченко Костянтин Валентинович 01968-04-088 квітня 1968, Малохатка Старобільський район Луганська область. Проживав у м. Донецьк. Військовослужбовець ЗСУ, в/ч пп В3468. Пішов добровольцем до української армії захищати рідний Донбас. За словами товаришів Костянтина, двоє його синів, відмовившись від батька, воюють на боці сепаратистів. 02016-05-1313 травня 2016 Помер від поранень, яких дістав у зоні АТО. Поховали Костянтина в Дрогобичі на Львівщині[252].
3188     Зварищук Роман Михайлович 01982-08-1010 серпня 1982, Теплик Вінницька область. Солдат, кулеметник прикриття 40-ї окремої артилерійської бригади, в/ч пп В3500 (Первомайськ). Навчався в училищі на тракториста. Останні роки працював різноробом. Мобілізований 04.08.2015. Мати втратила вже другого сина. Залишилася 10-річна донька. 02016-05-1414 травня 2016 Помер від ускладнень після пневмонії в Дніпропетровській лікарні імені Мечникова, захворів на початку травня під час несення військової служби в районі міста Волноваха. Похований в Теплику[247][253].
3189     Меренков Віктор Едуардович 01974-05-1717 травня 1974, Доброводи (Уманський район) Черкаська область. Мешкав в смт Бабанка. Військовослужбовець 311-го інженерно-технічного батальйону ЗС України. Ніс службу більше року поблизу Володарського під Маріуполем. Залишилися дружина та троє дітей. 02016-05-1414 травня 2016 Під час несення служби захворів на пневмонію, яка не була завчасно діагностована. Хвороба раптово загострилася, Віктора доправили у Запоріжжя, звідти вертольотом до Дніпропетровська у важкому стані, спочатку до військового шпиталю, потім до 16-ї дніпропетровської лікарні. Був підключений до апарату штучного дихання, вранці помер. Похований в смт Бабанка[254].
3190     Горбунов Дмитро Вікторович
(Позивний «Брежнєв»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-03-2323 березня 1981, Чорноморськ Одеська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований під час 5-ї хвилі мобілізації. Після демобілізації збирався піти в рейс. 02016-05-1515 травня 2016 Загинув в результаті обстрілу позицій українських військ з мінометів та стрілецької зброї поблизу шахти «Бутівська» на околиці міста Авдіївка (Донецька область). Похований на Алеї Слави Малодолинського кладовища Чорноморська[255].
3191     Атішев Радислав Олександрович
(Позивний «Ромео»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-06-1414 червня 1988, Бердичів Житомирська область. Молодший сержант, сержант-інструктор навчального взводу підготовки снайперів школи підготовки снайперів 199-го навчального центру Командування Високомобільних десантних військ ЗСУ, в/ч А2900 (Житомир). Навчався на музичному відділенні Бердичівського педагогічного коледжу. У грудні 2015 року підписав контракт, з 6 квітня 2016 перебував в зоні АТО у складі взводно-тактичної групи Навчального центру. Залишилися мати та дві сестри. 02016-05-1818 травня 2016 Загинув близько 14:30 від кулі ворожого снайпера, в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Радислав укріплював позиції мішками з піском, у цей час снайпер поцілив бійцю у бік між пластинами бронежилета, куля пройшла навиліт. 20 травня з десантником попрощалися у військовій частині в Житомирі, похований на міському кладовищі Бердичева по вул. Войкова[256].
3192     Дусь Іван Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-07-066 липня 1984, Велика Купля Березнівський район Рівненська область. Солдат 18-го окремого мотопіхотного батальйону «Одеса» 28-ї окремої механізованої бригади (раніше 18-й БТО «Одеса»). Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися мати та малолітня донька. 02016-05-1818 травня 2016 Отримав смертельне поранення у голову внаслідок снайперського обстрілу взводного опорного пункту поблизу села Малинове (Станично-Луганський район) Луганської області, з боку окупованого села Христове. Івана доставили в Станицю Луганську до районної лікарні, але врятувати його життя не вдалося, він помер під час операції. Похований у селі Данчиміст Костопільського району (поряд із с. Велика Купля)[257].
3193     Чемерицький Григорій Петрович 01971-09-022 вересня 1971, Леухи Іллінецький район Вінницька область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Мобілізований у липні 2015 року. Учасник АТО, ніс службу в районі міста Соледар. 02016-05-1919 травня 2016 Під час служби у бійця загострилася гіпертонічна хвороба. Помер після крововиливу у мозок в Центральному військовому госпіталі м. Київ. Похований в рідному селі Леухи[258].
3194     Павленко Дмитро Петрович
 
01984-03-033 березня 1984, Пугачівка (Рокитнянський район) Київська область. Проживав у м. Біла Церква. Сержант, головний сержант 4-ї зенітно-ракетної батареї 2-го зенітно-ракетного дивізіону 1129-го окремого зенітно-ракетного полку (Біла Церква). Вчився і ріс у Білій Церкві. Закінчив ВПТУ № 9, працював на шинному заводі «РОСАВА». Призваний за мобілізацією 25 квітня 2014 року. Після року служби підписав контракт, як він казав, тому що потрібен країні. Проходив службу в селі Біла Гора (Костянтинівський район) на Донеччині. Піклувався про своїх бійців, передавав їм досвід, вони навіть називали його «мамою». Залишилися батьки, брат, дружина та син. 02016-05-1919 травня 2016 В Костянтинівському районі Донецької області після чергування Дмитро повернувся в частину та проводив навчання для новоприбулих бійців, під час якого у нього в руках розірвалася граната. Дмитро загинув, четверо бійців дістали поранень. Похований у Білій Церкві[259][260].
3195     Калашник Олександр Вікторович 01987-01-2828 січня 1987, Скосарівка Миколаївський район (Одеська область). Кулеметник 3-го батальйону 14-ї окремої механізованої бригади, (Володимир-Волинський). Мобілізований 1 квітня 2014 року. 17 серпня 2015 року добровільно мобілізувався вдруге. 02016-05-2121 травня 2016 Загинув у зоні АТО поблизу міста Щастя під Луганськом[261].
3196     Хайсук Владислав Михайлович 01995 1995, Тягинка Бериславський район Херсонська область. Солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). 02016-05-2222 травня 2016 Ніс службу біля Станиці Луганської (Луганська область). Скоїв самогубство в розташуванні підрозділу, через знущання співслужбовців. Похований в с. Тягинка[262].

Прим. Волонтер Віктор Погодін 23 травня у ФБ написав: «В 28-й знову 1 — 200-й вчора, 1 — 200-й сьогодні! Подробиць не буде!»[263]. Уточнень та підтверджень, щодо другого загиблого немає.
3197     Дзундза Володимир Святославович 01983-10-077 жовтня 1983, Миколаїв. Проживав у с. Кунисівці Городенківський район Івано-Франківська область. Капітан, заступник командира роти по роботі з особовим складом 58-ї окремої механізованої бригади (Конотоп). 2005 року закінчив Одеський інститут Сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями механізованих підрозділів». Служив на посадах заступника командира роти забезпечення з гуманітарних питань Миколаївського військового автомобільного коледжу, командира навчального взводу 354-го навчально-механізованого полку 169 навчального центру (Десна), 2010 року звільнений в запас. Мобілізований 15 серпня 2015 року. Залишилися батьки, сестра, дружина та син 2009 р.н. 02016-05-2222 травня 2016 Застрелений двома пострілами у голову поблизу с-ща Широкий (Станично-Луганський район). Похований в с. Куснівці[264].
3198     Драньчінков Віталій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-01-2323 січня 1969, Нижні Сірогози Херсонська область. Старшина, снайпер 2 відділення 1 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї ОМБр, в/ч пп В1603. Мобілізований 11 червня 2015 року. Одружений. 02016-05-2222 травня 2016 Загинув від чисельних осколкових поранень у ніч на 22 травня о 1:30 під час артилерійського обстрілу міста Авдіївка (Донецька область). Похований в смт Нижні Сірогози[265].
3199     Єфремов Дмитро Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-04-066 квітня 1985, Знам'янка Кіровоградська область. Солдат 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Працював черговим по станції Трепівка та Чорноліська. Призваний за мобілізацією. Залишилися батьки, дружина та двоє малолітніх дітей. 02016-05-2222 травня 2016 Загинув близько 16-17 години під час мінометного обстрілу промзони міста Авдіївка (Донецька область)[266].
3200     Іськов Микола Анатолійович 01971-04-1818 квітня 1971, Пахутинці Волочиський район Хмельницька область. Старшина, начальник інженерно-ремонтної майстерні 54-ї ОМБр. Розлучений, залишилися батько та троє дітей. 02016-05-2222 травня 2016 Трагічно загинув поблизу с. Семигір'я (Бахмутський район). Похований у Пахутинцях[267].
3201     Яблуновський Сергій Михайлович
(Позивний «Яблучко»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-05-1414 травня 1979, Мар'янське (Апостолівський район) Дніпропетровська область. Сержант, розвідник 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Самотужки виховував 14-річну доньку. 02016-05-2323 травня 2016 Близько опівночі, під час обстрілу російськими бойовиками з автоматичного гранатомету опорного пункту бригади поблизу міста Щастя під Луганськом, отримав вогнепально-осколкові поранення нижніх кінцівок та тулубу, опіки верхньої частини грудної клітки та правої руки. Пораненому була надана медична допомога у лікарні, але на ранок, близько 8:00, сержант помер. Поховання в с. Мар'янське[268][269].
3202     Куліба Микола Михайлович
(Позивний «Батя» / «Дядя Коля»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01960-12-2727 грудня 1960, 55 років, Срібне (Радивилівський район) Рівненська область. Молодший сержант, командир відділення 1-го штурмового взводу 2-ї «афганської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Капітан міліції. До війни працював на різних дільницях будівництва будівельних гіпермаркетів «Епіцентр», був бригадиром, завскладом в «Епіцентрі» у Рівному, Луцьку. Активний учасник Революції Гідності, був у складі 2-ї «афганської» сотні Самооборони Майдану. Пішов на фронт добровольцем ще у першому складі «Айдару». Залишилися мати, брат, сестра, двоє дорослих дітей. 02016-05-2323 травня 2016 Під час бою поблизу села Тарамчук (Мар'їнський район Донецька область) айдарівці виїхали на місце падіння ворожого безпілотника, пройшли на 3 км у бік окупованого Докучаєвська, та наїхали на протитанкову міну. Внаслідок підриву загинули двоє бійців. Після прощання у Києві на Майдані Незалежності, та у Рівному, Миколу поховали в селі Срібне[270][271].
3203     Баула Сергій Миколайович
(Позивний «Ворон»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-05-1111 травня 1970, Київ. Сержант, командир гранатометного відділення 3-го штурмового взводу 2-ї «афганської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Пішов на фронт ще у першому складі «Айдару». 02016-05-2323 травня 2016 Під час бою поблизу села Тарамчук (Мар'їнський район Донецька область) айдарівці виїхали на місце падіння ворожого безпілотника, пройшли на 3 км у бік окупованого Докучаєвська, та наїхали на протитанкову міну. Внаслідок підриву загинули двоє бійців[270].
3204     Смільницький Андрій Ярославович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-02-044 лютого 1987, Зміївка (Бериславський район) Херсонська область. Старший солдат, стрілець десантного взводу 2 аеромобільно-десантної роти 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Ще школярем був паламарем при церкві Святого Архистратига Михаїла. Працював барменом на пасажирському судні. Вивчив англійську, хотів поступати в «мореходку». У Андрія були проблеми із зором, він з дитинства носив окуляри, але його мобілізували. Служив у війську рік, за два тижні вже збирався до дому. Залишилися батьки та три сестри. 02016-05-2323 травня 2016 Загинув під час обстрілу з важкого озброєння промзони міста Авдіївка (Донецька область), снаряд влучив у перекриття бліндажу. Андрій був смертельно поранений осколком у потилицю. Похований у Зміївці[272][273].
3205     Бірюков Олександр Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-01-1212 січня 1971, Червоноград Львівська область. Молодший сержант, військовослужбовець 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Працював майстром на шахті. Мобілізований у червні 2015 року як доброволець. Залишилась дружина і троє дітей, 18-річна донька та двоє синів 16 і 14 років. 02016-05-2323 травня 2016 Загинув під час мінометного обстрілу в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований у Червонограді[272][274].
3206     Крутофіст Віталій Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-04-011 квітня 1981, Вижниця Чернівецька область. Проживав у с. Багна Вижницький район. Солдат 2 роти 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56-ї ОМПБр. 2010 року закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (філософсько-теологічний факультет). Прихильник ВО «Свобода». Мобілізований 23 квітня 2015 року, служив у районі Маріуполя. Залишилися мати та старший брат. 02016-05-2323 травня 2016 Автомобіль військових потрапив під мінометний обстріл поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область), загинули двоє бійців, ще один дістав важких поранень. Після проведення експертизи ДНК з Віталієм попрощалия у с. Багна. Похований на Вижницькому кладовищі[275].
3207     Іржик Юрій Іванович
(Позивний «Йожик»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-04-2222 квітня 1988, Заводське Чортківський район Тернопільська область. Проживав в смт Каланчак Херсонська область. Молодший сержант, командир 1 взводу 2 роти 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56-ї ОМПБр. На фронті з 2014 року. 02016-05-2323 травня 2016 Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область)[276].
    Бочаров Олександр Вікторович 01975-01-3030 січня 1975, Медвин (Богуславський район) Київська область. Солдат, механік-водій БМП 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Після демобілізації в квітні 2016 року підписав контракт. Ніс службу в м. Сєверодонецьк Луганської області. Залишилися дружина та донька. 02016-05-2525 травня 2016 Помер в центральній районній лікарні Торецька від травм, яких дістав внаслідок необережного поводження з боєприпасами (гранатою РГД-5) 25 травня о 20 год. 00 хв. на ВОП № 5337/1 «Мостік», розташованого у с. Шуми Донецької області. Похований в с. Медвин[277].
3208     Жук Андрій Сергійович
(Позивний «Мауглі»)
 
01984-05-033 травня 1984, Запоріжжя. Виріс у с. Кам'янка (Городоцький район) Хмельницька область. Майор (посмертно), командир 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Навчався у Національній академії ДПСУ імені Богдана Хмельницького, після розподілу почав працювати начальником застави на Західній Україні, де намагався боротися з корупцією. Зрештою звільнився, переїхав до дядька в Одесу. Спочатку пішов у військову частину в Одесі захищати місто, а потім добровольцем на фронт. Залишилися мати (живе у Польщі) й сестра. 02016-05-2727 травня 2016 Увечері очолювана комбатом група, під час розвідки місця просування ворожої ДРГ у лісопосадці поблизу села Богданівка (Волноваський район) Донецької області, потрапила у засідку. Автоматною чергою було поранено трьох українських військовослужбовців, Андрій від поранень помер, коли йому надавали медичну допомогу. Для прикриття відходу ДРГ противник застосував міномети, артилерію та «Град». 29 травня з комбатом попрощалися у Києві. Похований у Хмельницькому на Алеї Героїв Раківського кладовища[278].
3209     Волокітін Олексій Григорович 01980-12-1010 грудня 1980, Знам'янка (Снігурівський район) Миколаївська область. Солдат, військовослужбовець 235-го загальновійськового полігону «Широкий лан», в/ч А1890. Учасник АТО. 02016-05-2727 травня 2016 Помер в Миколаївському шпиталі від наслідків важкої травми, отриманої в зоні АТО. Похований в Знам'янці[279].
3210     Любовський Генадій 01967-10-1414 жовтня 1967, Шахтарськ Донецька область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). 02016-05-2828 травня 2016 Помер у Львівському госпіталі після тяжких поранень. Похований у м. Шахтарськ[280].
3211     Кочура Максим Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-01-077 січня 1979, Нікополь Дніпропетровська область. Мешкав м. Кременчук Полтавська область. Солдат, кулеметник 2-го мотопіхотного взводу 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Виріс у с. Мозоліївка на Полтавщині. Закінчив Кременчуцький професійний ліцей нафтопереробної промисловості № 19, де здобув професію штукатура-лицювальника, плиточника. Після строкової армійської служби працював штампувальником на Кременчуцькому колісному заводі, робітником у будівельних організаціях та приватних підприємствах Кременчука. Мобілізований 12 травня 2015 року. Залишилися діти від першого шлюбу. 02016-05-2828 травня 2016 Загинув близько 13:00 поблизу села Новоселівка (Ясинуватський район), на північ від міста Авдіївка (Донецька область), внаслідок підриву на міні автомобіля ЗІЛ. Похований на Свіштовському кладовищі Кременчука, у секторі героїв АТО[281].
3212     Белобусов Анатолій Дмитрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-08-1717 серпня 1976, Вишевичі Радомишльський район Житомирська область. Проживав у м. Київ. Солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Призваний за мобілізацією. Останні 8 років проживав із сім'єю у Києві. Залишилися дружина та донька. 02016-05-2828 травня 2016 В районі населених пунктів Верхньоторецьке — Новоселівка Друга (Ясинуватський район) Донецької області бійці 13 ОМПБ потрапили у засідку, в бою з ДРГ противника загинули 4 бійців батальйону[282][283].
3213     Брезгун Павло Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-08-1111 серпня 1989, Новоінгулка Новоодеський район Миколаївська область. Солдат, командир 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр, в/ч пп В2278. 2008 року закінчив професійний ліцей у Миколаєві за спеціальністю «електромонтер». Залишилася дружина та маленька дитина. 02016-05-2828 травня 2016 В районі населених пунктів Верхньоторецьке — Новоселівка Друга (Ясинуватський район) Донецької області бійці 13 ОМПБ під час несення служби на спостережному пункті потрапили у засідку, в бою з ДРГ противника загинули 4 бійців батальйону[282][284].
3214     Гавриленко Роман Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-03-055 березня 1979, Марганець Дніпропетровська область. Проживав у м. Нова Каховка Херсонська область. Солдат, гранатометник 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. У дитинстві переїхав з батьками до Нової Каховки. 1997 року закінчив СПТУ № 7 за спеціальністю «газоелектрозварювальник». Служив у Військово-Морських Силах у Севастополі інструктором з фізичної підготовки. Мобілізований у червні 2015 року. Залишилися батьки, брат. 02016-05-2828 травня 2016 В районі населених пунктів Верхньоторецьке — Новоселівка Друга (Ясинуватський район) Донецької області бійці 13 ОМПБ потрапили у засідку, в бою з ДРГ противника загинули 4 бійців батальйону[282][285].
3215     Шикера Олександр Григорович
(Позивний «Шакіра»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-09-2626 вересня 1983, Сухоліси Білоцерківський район Київська область. Солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Залишилась дружина і маленька донька. 02016-05-2828 травня 2016 В районі населених пунктів Верхньоторецьке — Новоселівка Друга (Ясинуватський район) Донецької області бійці 13 ОМПБ потрапили у засідку, в бою з ДРГ противника загинули 4 бійців батальйону[282][286].
3216     Богданов Денис Матвійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-10-1616 жовтня 1983, Запоріжжя. Старший солдат, сапер 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї ОМПБр. У війську з серпня 2015 року. Був єдиним сином в сім'ї, залишилися батьки. 02016-05-2929 травня 2016 У секторі «Маріуполь», в районі Павлопіль — Гнутове, Денис забезпечував саперний супровід розвідгрупи. Коли група виходила на позицію для виконання завдання, потрапила під мінометний обстріл. Троє бійців загинули, ще один тяжко поранений. 1 червня із захисниками попрощалися у Маріуполі. Поховали Дениса у Запоріжжі на кладовищі Святого Миколая[287][288].
3217     Хорошун Сергій Григорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-03-2727 березня 1970, Кам'янка-Дніпровська Запорізька область. Старший солдат 56-ї окремої мотопіхотної бригади (Мирне). Працював в міліції, в райдержадміністрації. Майор міліції. У війську з 27 лютого 2016 року, пішов на фронт добровольцем, підписавши контракт. 02016-05-2929 травня 2016 У секторі «Маріуполь», в районі Павлопіль — Гнутове, група розвідників потрапила під мінометний обстріл. Троє бійців загинули, ще один тяжко поранений. 1 червня із захисниками попрощалися у Маріуполі. Похований у місті Кам'янка-Дніпровська[287][289].
3218     Шапошник Олександр Леонідович
(Позивний «Мойсей»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-09-1717 вересня 1970, Дніпро. Солдат, розвідник 56-ї окремої мотопіхотної бригади (Мирне). Олександр із родини військовослужбовців, мав незакінчену освіту військового льотчика. Пішов до війська добровольцем у серпні 2015 року. Залишились батьки. 02016-05-2929 травня 2016 У секторі «Маріуполь», в районі Павлопіль — Гнутове, група розвідників потрапила під мінометний обстріл. Троє бійців загинули, ще один тяжко поранений. 1 червня із захисниками попрощалися у Маріуполі. Похований у м. Дніпро на кладовищі смт Самарівка[287][290].
3219     Мороз Богдан Станіславович 01986-10-1111 жовтня 1986, Ватутіне Черкаська область. Боєць окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. За станом здоров'я не підлягав мобілізації. Добровольцем пішов в «Азов». Залишилися батьки, дружина. 02016-05-2929 травня 2016 Дата, місце й обставини не уточнено. Похований 31 травня у м. Ватутіне[291].
Прим. За інформацією, що розповсюдили в своїх пабліках російські екстремісти, помер 29 травня під Маріуполем через відрив тромбу.
3220     Мельник Роман Олегович 01993-01-2929 січня 1993, Глиняни Золочівський район. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Учасник АТО. Залишилися мати, сестра. 02016-05-2929 травня 2016 Місце й обставини не уточнено. Поховали Романа у селі Перегноїв[292].
3221     Цимбалюк Анатолій Борисович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-03-088 березня 1989, Славута Хмельницька область. Солдат, старший стрілець механізованого батальйону 128-ї ОГПБр. Змалку втратив батька, був єдиним сином у матері. Навчався в професійно-технічному училищі на кухаря-кондитера. Мобілізований у липні 2015 року. Залишилися мати, дідусь і бабуся. 02016-05-3030 травня 2016 Загинув внаслідок мінометного обстрілу о 23:30—-23:55 поблизу с-ща Невельське Ясинуватського району. Ввечері добровільно вирішив змінити товаришів на посту, аби ті відпочили. Розпочався мінометний обстріл, Анатолій дістав осколкове поранення, помер дорогою до шпиталю. Похований у Славуті[293].
3222     Шемчук Василь Віталійович
(Позивний «Балу»)
01978-06-2222 червня 1978, Жабче (Старокостянтинівський район) Хмельницька область. Військовослужбовець 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Раніше служив у 2-му батальйоні 95-ї ОАЕМБр. 02016-05-3030 травня 2016 Загинув у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. 1 червня з десантником попрощались у Житомирі, 2 червня у Старокостянтинові. Похований у рідному селі Жабче[294].
3223     Фіцкалинець Василь Васильович
(Позивний «Бук»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-10-1111 жовтня 1974, Старе Давидково Мукачівський район Закарпатська область. Проживав у м. Буча та Ірпінь Київська область. Старший сержант, снайпер-розвідник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Мешкав із сім'єю в Ірпені. До того як поїхав на передову, працював інструктором на Яворівському військовому полігоні. Із березня 2016 перебував на передовій. Залишилися батьки, сестра, вагітна дружина та троє дітей (1999, 2002, 2009 р.н). 02016-05-3131 травня 2016 Загинув від кулі ворожого снайпера близько 23:00 поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Після прощання в Ірпені та у Бучі, похований на Алеї слави Героїв кладовища м. Буча[295].

Червень

ред.
3224     Тивончук Андрій Валерійович 01978-03-1515 березня 1978, Тучин Гощанський район Рівненська область. Прапорщик, командир автомобільного відділення взводу забезпечення роти матеріального забезпечення 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. З 1996 до 1998 проходив військову службу в Бердичеві, а потім у Львові в прикордонних військах. В 1999—2001 роках навчався в Ужгородський школі прапорщиків, там і служив до 2003 року. Пізніше проходив службу в Тучинський військовій частині. Після звільнення з лав ЗСУ працював на ковбасному заводі будівельником, потім водієм. Мобілізований у липні 2015 року, ніс службу на Тучинському полігон. В травні 2016 вирушив на Схід, служив начальником колони матеріального забезпечення. Залишилися батьки. 02016-06-011 червня 2016 Помер на території військової частини в смт Велика Новосілка (Донецька область), через зупинку серця. Похований в Тучині[296].
3225     Костюк Євген Віталійович
(Позивний «Шльоцик»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-08-2828 серпня 1996, 19 років, Вінниця. Боєць 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». До війни навчався у вінницькому профтехучилищі № 11 на кухаря. У 17 років пішов добровольцем в батальйон ОУН, воював у Пісках, Красногорівці, з лютого 2016, у складі ДУК ПС, на позиції шахта «Путилівська» («Бутівка-Донецька»). Залишилася мати та 7-річна сестра, дід полковник. 02016-06-022 червня 2016 29 травня був важко поранений у голову, підірвавшись на «розтяжці» в лісопосадці, поблизу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі Авдіївка — Донецьк. Помер в ніч на 2 червня в реанімації лікарні ім. Мечнікова м. Дніпро. 3 червня з воїном попрощались у Києві на Майдані Незалежності. Похований у Вінниці на кладовищі села Лука-Мелешківська[297].
3226     Новіков Анатолій Васильович 01991-05-011 травня 1991, Новорозсош Новопсковський район Луганська область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). У зоні АТО на Донбасі служив під Зайцевим у Донецькій області. Залишилися дружина та дитина. 02016-06-022 червня 2016 Загинув у зоні АТО. Місце й обставини не уточнено.[298]
За даними ІАЦ РНБО, один військовослужбовець, який 1 червня дістав важке поранення у Зайцевому (Донецька область), помер в лікарні[299].
3227     Клочко Григорій Володимирович 01991-02-066 лютого 1991, Мар'ївка (Полтавський район) Полтавська область. Військовослужбовець (в/ч не уточнена). 02016-06-033 червня 2016 Місце й обставини не уточнено. Повідомлення в соцмережі: загинув на війні[300].
3228     Мазур Леонід Сергійович 01985-06-2828 червня 1985, Зарванці Вінницький район Вінницька область. Проживав у с. Якушинці. Старший солдат, артилерист 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). В ЗСУ 13 років, — з травня 2005, служив за контрактом у Вінницькій області. Мав також спеціальність військового кухаря. У грудні 2015 року після підготовки на Яворівському та Миколаївському полігонах вирушив на Донеччину. Залишилися дружина та двоє маленьких дітей, 7-річний син та 4-місячна донька. 02016-06-044 червня 2016 В ніч на 4 червня в одному з будинків у м. Костянтинівка (Донецька область) виникла сварка, під час якої 36-річний місцевий житель, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, кухонним ножем наніс смертельне поранення 31-річному військовослужбовцю та ще одного поранив. Відкрите кримінальне впровадження за статтею «умисне вбивство». Похований у с. Зарванці[301].
3229     Фоменко Дмитро Анатолійович 01977-10-2727 жовтня 1977, Коростень Житомирська область. Проживав у м. Суми. Військовослужбовець розвідроти 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Виріс в родині військового. Після аварії на Чорнобильській АЕС, у 1993 році разом із батьками переїхав до Сум. Здобув спеціальність автослюсаря. У 2015 році пішов добровольцем на фронт, ніс службу в районі м. Щастя. 02016-06-044 червня 2016 Помер через хворобу легенів в лікувальному закладі м. Харків, за тиждень до демобілізації. Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми[302].
3230     Медведь Ігор Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-02-077 лютого 1974, Новгород-Сіверський Чернігівська область. Проживав у м. Чернігів. Солдат, механік-водій БМП 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). У Чернігові працював на одній із фірм водієм гусеничного транспорту. Мобілізований навесні 2015 року. Залишилася дружина. 02016-06-055 червня 2016 Близько 21:30 ДРГ противника здійснила спробу пройти вздовж залізничної колії поблизу станції Майорськ (під Горлівкою у напрямку Торецька). Українські захисники відкрили вогонь на ураження. Під прикриттям 120 мм міномета диверсанти відійшли, але міна влучила у передовий спостережний пост, Ігор загинув, ще двоє бійців дістали поранень. Похований у Чернігові, на Алеї слави кладовища Яцеве[303].
3231     Фурманюк Руслан Миколайович 01984-08-2222 серпня 1984, Першотравневе Овруцький район Житомирська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади. Строкову службу проходив у Прикордонних військах. Працював у вантажному цеху ВАТ "Овруцький ГЗК «Кварцит». Мобілізований 17 липня 2015 року. Залишилися мати та донька 2009 р.н. 02016-06-055 червня 2016 В листопаді 2015 року отримав важкі поранення в зоні АТО, без свідомості був доставлений у Харківський військовий госпіталь, а згодом перевезений до Києва. Шість місяців боровся за життя, але від важких поранень помер[304].
3232     Танасійчук Петро Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-07-1212 липня 1989, Василів (Заставнівський район) Чернівецька область. Солдат інженерно-саперного взводу 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Закінчив Кіцманський технікум. Працював на МТК «Калинівський ринок» у Чернівцях. В армії не служив, мобілізований 3 червня 2015 року, як доброволець. Розлучений. Залишилися мати та двоє маленьких дітей, син-першокласник і 4-річна донька. 02016-06-066 червня 2016 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу сіл Павлопіль — Пищевик (Волноваський район Донецька область), в результаті підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Похований в с. Василів[305].
3233     Кнуренко Андрій Миколайович 01959-04-044 квітня 1959, 57 років, Світловодськ Кіровоградська область. Старшина ремонтної роти 10-ї штурмової бригади (?), ймовірно, 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). 11 серпня 2015 року пішов добровольцем до лав ЗСУ, в зоні АТО забезпечував роту продуктами харчування та одягом. Залишилися дружина та троє дорослих дітей. 02016-06-077 червня 2016 Помер о 21:45 під час несення військової служби в селі Новоселівка (Донецька область). Товариш по службі розповів, що Андрій Миколайович вийшов ввечері подихати свіжим повітрям і впав. Медики констатували смерть через відрив тромбу. Похований у Світловодську[306].
3234     Тимчишин Володимир Григорович 01972-02-1010 лютого 1972, Вінниця. Солдат 2-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Понад 10 років працював водієм тролейбусу. Мобілізований у квітні 2015 року. В зоні АТО спочатку був заправником і водієм, розвозив ГСМ, потім став бійцем. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, 20-річний син і 12-річна донька. 02016-06-077 червня 2016 Помер від травми, отриманої під час виконання службових обов'язків в смт Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області. Похований на Алеї Героїв Центрального кладовища Вінниці[307].
3235     Косарєв Володимир Віталійович 01972-09-1616 вересня 1972, проживав у с. Терешпіль Хмільницький район Вінницька область. Командир гранатометного відділення 2-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970 (Бахмут). Мобілізований 9 липня 2015 року. 02016-06-077 червня 2016 Помер від серцевого нападу під час несення служби в селі Троїцьке (Луганська область). Похований у с. Війтівці (Хмільницький район)[308].
3236     Несторяк Микола 01997-08-2323 серпня 1997, 18 років, Гробище Путильський район Чернівецька область. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Пішов служити за контрактом у березні 2016 року. Залишилися батьки. 02016-06-077 червня 2016 Загинув поблизу Краматорська (Донецька область). За однією з версій, солдат покинув військову частину зі зброєю та набоями, а наступного дня його знайшли мертвим у посадці. Попередньо у військовій прокуратурі причиною смерті бійця назвали самогубство, але батьки солдата переконані, що їхнього сина довели до самогубства через знущання співслужбовців. Похований у селі Гробище[309].
3237     Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). 02016-06-077 червня 2016 За повідомленням Центру волонтерів «Народний проект», один військовослужбовець загинув та двоє отримали важкі поранення 7 червня внаслідок обстрілу смт Зайцеве (Донецька область) із важкого озброєння 120-мм калібру[310].
3238     Цап Ярослав Йосипович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01965-04-1919 квітня 1965, 51 рік, Дем'янка-Лісна Жидачівський район Львівська область. Прапорщик, механік-водій 3-го зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Працював водієм у місцевому господарстві в сусідньому селі Заріччя. 02016-06-088 червня 2016 В районі Донецьк — Авдіївка, російські бойовики обстріляли позиції ротного опорного пункту ЗСУ поблизу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька»), із застосуванням СПГ, АГС, ЗУ-23-2 та стрілецької зброї. Ярослав загинув на місці, ще один боєць, Бабич Іван, помер в лікарні наступного дня. Поховали Ярослава у рідному селі Дем'янка-Лісна[311].
3239     Кісліченко Дмитро Валерійович 01986-04-2323 квітня 1986, Знам'янка Кіровоградська область. Оператор протитанкової установки 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). 2004 року закінчив Знам'янське ПТУ № 12, працював помічником машиніста електровоза цеху експлуатації Знам'янського локомотивного депо. Мобілізований 27 липня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та маленький син. 02016-06-099 червня 2016 Загинув під Авдіївкою (Донецька область). Похований у рідній Знам'янці[312].
За іншими даними загинув поблизу Новоайдара на Луганщині.[313]
3240     Бабич Іван Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-08-2222 серпня 1983, Перечин Закарпатська область. Солдат 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї ОГПБр. Влітку 2014 року пішов добровольцем в 4-й батальйон 128 ОГПБр, потім перевівся в 24-ту ОМБр. 10 травня 2016 року, після демобілізації, підписав контракт і знову повернувся на Донецький фронт вже у складі 15-го ОГПБ. Учасник боїв за Дебальцеве. Залишилися батьки та молодший брат. 02016-06-1010 червня 2016 У ніч з 8 на 9 червня був важкопоранений поблизу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі Авдіївка — Донецьк, у стані коми переправлений у Дніпро. Наступної ночі помер в лікарні. Похований у Перечині[314].
3241     Лось Роман Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-05-1111 травня 1984, Вишневе (Ріпкинський район) Чернігівська область. Проживав у м. Чернігів. Сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» (у відставці). На фронт пішов добровольцем у 2014 році. Залишилася дружина та 7-річна донька. Нагороджений відзнакою МВС «За відвагу в службі». 02016-06-1010 червня 2016 Помер о 6:00 в головному шпиталі МВС м. Київ, після 10-місячної коми і лікування у Греції. Поранення отримав 16.11.2014, коли російські бойовики обстріляли патрульний автомобіль МВС в районі автостанції смт Станиця Луганська. Тоді загинули два бійці батальйону, ще один від поранень помер у лікарні (Запека В. О., Іщенко А.В, Найдьон О. В.), п'ятеро, серед них і Роман — отримали поранення. Роману зробили операцію в Чернігівській обласній лікарні, він вже став на милиці. Під час операції в афінській лікарні 20 липня 2015 року впав у кому, в березні 2016 перевезений до головного шпиталю МВС м. Київ[315].
3242     Тернопільський Валерій Валерійович 01991-09-2626 вересня 1991, Донське (Волноваський район) Донецька область. Мешкав у с.Стрітенка. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). 02016-06-1010 червня 2016 Отримав осколкове поранення, не сумісне з життям, при виконанні бойового завдання на взводному опорному пункті поблизу смт. Зайцеве (Донецька область).
За повідомленням журналіста Романа Бочкали, о 5:00 противник обстріляв з гранатомету смт Зайцеве, один військовослужбовець загинув від поранень.
Похований у с. Стрітенка[316].
3243     Макаревич Борис Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-08-3131 серпня 1971, Білокриниця (Кременецький район) Тернопільська область. Майор, командир мінометної батареї 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», в/ч пп В2950. Старший офіцер відділення комплектування Кременецького об'єднаного міського військового комісаріату Тернопільської області. Закінчив Хмельницьке військове училище, працював у військкоматах у Вінниці, Ковелі, Бершаді, Крижополі. 2008 року був комісований за станом здоров'я, повернувся до рідного села, займався домашнім господарством. Під час першої хвилі мобілізації навесні 2014 року повернувся на службу до Кременецького військкомату, згодом навчав вояків у військовій частині в Старичах. 29 квітня 2016 року був призначений на командирську посаду у військову частину В2950 та направлений в зону АТО. Залишились мати, сестра, дружина, 17-річна донька та племінник, який служить за контрактом на Луганщині. 02016-06-1111 червня 2016 Близько 1:00 поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області на протитанковій міні підірвався військовий вантажний автомобіль, загинули двоє бійців батальйону «Айдар», ще четверо дістали поранень. Похований у Білокриниці[317][318].
3244     Тихонов Євген Олександрович 01985-05-2222 травня 1985, Каховка Херсонська область. Проживав у с. Цукури Каховський район. Старший солдат гаубично-артилерійської батареї 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». До війська пішов добровольцем у серпні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та 2-річна донька. 02016-06-1111 червня 2016 Близько 1:00 поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області на протитанковій міні підірвався військовий вантажний автомобіль, загинули двоє бійців батальйону «Айдар», ще четверо дістали поранень. Похований на кладовищі у с. Кам'янка (Каховський район)[317][319].
3245     Маслей Роберт В'ячеславович
(Позивний «Док»)
01991-09-2323 вересня 1991, Хуст Закарпатська область. Парамедик Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Роберта виховували бабуся та тітка. За освітою механік. Відомий у середовищі байкерів як «Баджо». Коли почалась війна, пішов добровольцем до військкомату, пройшов всі комісії, але йому сказали чекати. Тоді Роберт долучився до добровольців «Правого сектора», пройшов підготовку на базі закарпатського ПС, навчився надавали медичну допомогу і поїхав на передову, де врятував чимало життів. В ПС його називають одним з найкращих своїх парамедиків. Неодружений. 02016-06-1111 червня 2016 В ніч на 12 червня, в результаті артилерійського обстрілу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі Авдіївка — Донецьк, частково обвалилися бетонні конструкції на шахті. Російські бойовики били прямим наведенням з САУ і танка. Внаслідок обстрілу та обвалу загинули 4 добровольця ПС, 11 поранених, ще одного шукають, у 128 бригади троє поранених. Після прощання у Києві Роберта поховали у Хусті[320][321].
3246     Гнатюк Юрій Вікторович
(Позивний «Гуцул»)
01990-05-033 травня 1990, Красилів Хмельницька область. Боєць 2-ї окремої тактичної групи Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Неодружений. Залишилися мати, сестра. 02016-06-1111 червня 2016 В ніч на 12 червня, в результаті артилерійського обстрілу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі Авдіївка — Донецьк, частково обвалилися бетонні конструкції на шахті. Російські бойовики били прямим наведенням з САУ і танка. Внаслідок обстрілу та обвалу загинули 4 добровольців ПС. Після прощання у Києві та Красилові, похований на кладовищі с. Сорокодуби (Красилівський район)[320][322].
3247     Шевченко Ярослав Михайлович
(Позивний «Ярик»)
01975-04-088 квітня 1975, Білики Кобеляцький район Полтавська область. Поживав у Київській області. Боєць окремої тактичної групи Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Одружений. 02016-06-1111 червня 2016 В ніч на 12 червня, в результаті артилерійського обстрілу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі Авдіївка — Донецьк, частково обвалилися бетонні конструкції на шахті. Російські бойовики били прямим наведенням з САУ і танка. Внаслідок обстрілу та обвалу загинули 4 добровольців ПС. Поховання пройшло у колі близьких[320].
3248     Бутенко Андрій Іванович
(Позивний «Легат»)
01992-08-1111 серпня 1992, Новомихайлівка (Мар'їнський район) Донецька область. Боєць 2-ї окремої тактичної групи Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Раніше воював у складі батальйону «Айдар». Побував у полоні в Донецьку. Неодружений. 02016-06-1111 червня 2016 В ніч на 12 червня, в результаті артилерійського обстрілу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі Авдіївка — Донецьк, частково обвалилися бетонні конструкції на шахті. Російські бойовики били прямим наведенням з САУ і танка. Внаслідок обстрілу та обвалу загинули 4 добровольців ПС. Поховання пройшло у колі близьких[320][323].
3249     Солдат батареї ПТРК протитанкового артилерійського дивізіону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). 02016-06-1111 червня 2016 За внутрішніми документами ЗСУ щодо втрат, 11 червня близько 1:30, в селищі Розквіт (Станично-Луганський район Луганська область), в бліндажі був знайдений мертвим солдат 28-ї ОМБР, який помер від серцевої недостатності[324].
3250     Бабій Руслан Григорович 01977-08-2323 серпня 1977, Затишок Уманський район Черкаська область. Проживав у с. Попівка (Маньківський район). Військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Працював механізатором у місцевому господарстві. Призваний за мобілізацією у серпні 2015 року. Залишилися мати та молодша сестра. 02016-06-1212 червня 2016 За повідомленням у соцмережі, у розташуванні одного з батальйонів 54 ОМБр боєць 1977 р.н. родом з Уманського району вчинив самогубство, підірвавши себе гранатою[325][326].
3251     Уніч Олександр Сергійович 01979-09-3030 вересня 1979, Червоноград Львівська область. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади, в/ч пп В0105 (Запоріжжя). Мобілізований у травні 2015 року. Неодружений. 02016-06-1212 червня 2016 Місце й обставини не уточнені, загинув в зоні АТО. Похований на кладовищі с. Сілець (Сокальський район) під Червоноградом[327].
За внутрішніми документами ЗСУ щодо втрат, близько 1:45 12 червня, в 66-му військовому мобільному шпиталі у місті Покровськ (Донецька область) помер солдат 55-ї ОАБр, від гострого отруєння невідомою речовиною[324].
3252     Турковський Сергій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-01-2929 січня 1976, Новоуспенівка Веселівський район Запорізька область. Молодший сержант, розвідник 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56-ї ОМПБр. Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей. 02016-06-1414 червня 2016 В першій половині дня противник почав артобстріл села Павлопіль (Волноваський район Донецька область), під час якого на опорний пункт ЗСУ висунулась ворожа ДРГ. У бою загинули двоє українських захисників. Похований у рідному селі Новоуспенівка[328][329].
3253     Іванусь Ігор Миколайович 01976-02-2121 лютого 1976, Новомиколаївка (Дніпровський район) Дніпропетровська область. Молодший сержант, військовослужбовець 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56-ї ОМПБр. 02016-06-1414 червня 2016 В першій половині дня противник почав артобстріл села Павлопіль (Волноваський район Донецька область), під час якого на опорний пункт ЗСУ висунулась ворожа ДРГ. У бою загинули двоє українських захисників. Похований у рідному селі Новомиколаївка[328][330].
3254     Кошмал Сергій Станіславович
(Позивний «Якудза»)
 
01989-01-1414 січня 1989, Халимонове Бахмацький район Чернігівська область. Молодший сержант, розвідник-кулеметник 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Останні два місяці служив за контрактом. Майстер тату. Без батька залишився 4-річний син. 02016-06-1616 червня 2016 Загинув вранці в районі міста Авдіївка (Донецька область) від снайперського пострілу у голову[331].
3255     Мельничук Олександр Степанович 01975-12-3030 грудня 1975, Тростянка (Рожищенський район) Волинська область. Молодший сержант 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Мобілізований навесні 2015 року. 02016-06-1616 червня 2016 Помер під час виконання військового обов'язку у зоні АТО. Під час щоденної роботи Олександру стало важко дихати і тисло в грудях, його шпиталізували, провели лікування і на наступний день виписали. За кілька днів військовий помер через зупинку серця[332].
3256     Самойленко Володимир Якович
(Позивний «дядя Вова»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01960-02-088 лютого 1960, 56 років, Кременчук Полтавська область. Проживав у м. Київ. Старший солдат 1-ї «афганської» роти 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар», першого складу. Активний учасник Революції Гідності, з грудня 2013 року був у складі 8-ї афганської сотні Самооборони Майдану. На фронті з травня 2014 року, звільняв місто Щастя, брав участь у боях за Металіст, Новосвітлівку, де дістав контузію. Залишилися дружина та донька. 02016-06-1616 червня 2016 Після контузії у боях за Новосвітлівку в серпні 2014 Володимира відправили на лікування. На стан здоров'я вплинули травми, які він отримав у ДТП на Харківщині, коли повертався до дому у лютому 2015 року. Перебував у Харківському військовому шпиталі та у шпиталі м. Ірпінь. Після тривалого лікування помер внаслідок другого інфаркту. 20 червня з Володимиром попрощалися у Києві на Майдані Незалежності, похований на Лісовому кладовищі[333].
3257     Варга Василь Васильович 01984-08-2929 серпня 1984, Ужгород Закарпатська область. Військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Призваний за мобілізацією навесні 2015 року. Залишилися дружина та двоє маленьких синів. 02016-06-1616 червня 2016 За повідомленням Ужгородської міської ради, загинув 19 червня внаслідок мінометного обстрілу поблизу Донецька. Похований в Ужгороді на Пагорбі Слави на Кальварії[334]. Раніше волонтери повідомляли, що Василь Варга загинув 17 червня[335].
За повідомленням ГУ НП в Донецькій області, 16 червня на передовій зник 31-річний військовослужбовець, мешканець Ужгорода, він не повернувся з наряду. Вранці 17 червня поблизу терикону під Торецьком були виявлені поліетиленові мішки з людськими останками. Слідством встановлено, що солдат 53-ї окремої механізованої бригади був вбитий командиром у ніч на 17 червня під час сварки на взводному опорному пункті «Мостік», який дислокувався на териконі між м. Торецьк та с. Шуми в Донецької області. Вбивцю засуджено на строк 15 років позбавлення волі[336].
3258     Андрущенко Микола Анатолійович
(Позивний «Крим»)
 
Орден «За мужність» ІІ ступеня
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-04-2828 квітня 1984, с. Цілинне Джанкойський район АР Крим. Старший солдат, старший розвідник 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське). На фронт пішов добровольцем. Залишився син. В грудні 2014 року був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Другий орден отримав вже посмертно. 02016-06-1818 червня 2016 Загинув в зоні АТО, місце не уточнено, внаслідок підриву на протипіхотній стрибучій міни з «розтяжкою». Розвідники йшли вздовж лінії розмежування, Микола був попереду й почувши, як спрацювала міна, встиг попередити інших та зробив крок назустріч їй, щоб своїм тілом закрити товаришів. Помер на місці від поранень. Похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпро[337][338].
За даними ІАЦ РНБО, двоє військовослужбовців загинули, підірвавшись на міні поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область)[339].
3259     Лобов Сергій Миколайович
 
01988-06-1313 червня 1988, Харківська область. Майор, командир роти глибинної розвідки 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське). За тиждень мав одружитись. Залишилися батьки, двоє братів та вагітна наречена. 02016-06-1818 червня 2016 Загинув в зоні АТО (за повідомленням у соцмережі, поблизу Троїцького), внаслідок підриву на протипіхотній стрибучій міни з «розтяжкою». Розвідники щойно встановила апаратуру для прослуховування і рушили вздовж лінії розмежування. Комроти зупинив основну групу і з двома бійцями пройшов ще 50 метрів, як поряд вибухнула міна. Сергій дістав поранення у голову, помер під час транспортування до шпиталю. Похований у с. Плисове Лозівського району Харківщини[337].
За даними ІАЦ РНБО, двоє військовослужбовців загинули, підірвавшись на міні поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область)[339].
3260     Гребінець Ігор Геннадійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-03-1515 березня 1994, Покровське (Токмацький район) Запорізька область. Солдат 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Залишилася мати. 02016-06-1818 червня 2016 Загинув внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу в районі смт Талаківка і села Водяне неподалік міста Маріуполь (Донецька область). Похований в с. Покровське[339][340].
3261     Хом'як Ігор Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-04-1818 квітня 1975, Плужне Ізяславський район Хмельницька область. Прапорщик 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 59-ї ОМПБр. Був єдиною дитиною у батьків. Після армійської служби працював в охороні Хмельницької АЕС. Кілька років тому вийшов на пенсію. У квітні 2015 року пішов на фронт. Залишилися батьки, дружина та 12-річний син. 02016-06-1919 червня 2016 18 червня близько 23:20 дістав поранення під час мінометного обстрілу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області, осколок міни влучив у сонну артерію. Помер в лікарні міста Попасна. Похований в рідному селі Плужне[341].
3262     Брощак Ігор Казимирович 01970-11-011 листопада 1970, Джанкойський район Крим. Проживав у с. Несолонь Новоград-Волинський район Житомирська область. Солдат 101-ї окремої бригади охорони ГШ ЗСУ. З Криму разом з батьками переїхав на їх батьківщину, в село Несолонь на Житомирщині. Рано втратив батька, мати Ігора виховала трьох дітей. Здобув професії зварювальника, водія, тракториста. Працював трактористом і комбайнером на селі, останні роки їздив на заробітки. Призваний за мобілізацією 24 квітня 2015 року. Залишилися дружина та четверо дітей, три доньки і син. Старшій доньці 23 роки, молодшій 5 років. 02016-06-1919 червня 2016 Загинув о 22:30 в зоні АТО від поранення у скроню, обставини не уточнено. Похований в с. Несолонь наприкінці червня[342].
3263     Ліщина Андрій Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-02-1111 лютого 1985, Звиняче Горохівський район Волинська область. Молодший сержант, військовослужбовець 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» (Дніпро) 53-ї ОМБр. Призваний за мобілізацією навесні 2015 року. Залишилася дружина та двоє дітей. 02016-06-2020 червня 2016 19 червня в районі міста Авдіївка троє військових виїхали з розташування роти, щоб набрати води для підрозділу. На ґрунтовій дорозі вантажівка наїхала на міну, військові дістали опіків та поранень, Андрій помер від опіків у лікарні в місті Покровськ (Донецька область)[343].
3264     Супруненко Андрій Павлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-05-1616 травня 1987, Перелюб (Корюківський район) Чернігівська область. Проживав у Чернігові. Солдат, гранатометник 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми). 2006 року закінчив Чернігівське будівельне училище № 3, працював будівельником у Чернігові. Мобілізований 1 серпня 2014 року, учасник бойових дій, 23 липня 2015 року був демобілізований. 27 квітня 2016 року знову пішов на фронт, підписавши контракт на військову службу. Залишилися мати, дружина, двоє дітей від першого шлюбу. 02016-06-2020 червня 2016 Отримав важке поранення о 7-ї ранку поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область) внаслідок мінометного обстрілу, був доправлений до Дніпровського шпиталю, помер під час операції[344][345].
3265     Горностаєв Олександр Леонідович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01963-09-077 вересня 1963, 52 роки, Суми. Солдат 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї ОМПБр. Навчався у Харківському політехнічному інституті. Працював у Сумах на машинобудівному заводі. Призваний за мобілізацією у 2014 році, через рік повернувся додому, а у 2016 році продовжив службу вже за контрактом. Залишилися мати, сестра та дорослий син. 02016-06-2020 червня 2016 О 7-ї ранку, поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область), внаслідок мінометного обстрілу, загинули двоє військовослужбовців. Олександр помер на місці від поранення осколком в шию. Похований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища м. Суми[344][346].
3266     Дегтяр Микола Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-04-055 квітня 1990, Рокитне (Бобровицький район) Чернігівська область. Старший солдат, старший стрілець — кулеметник 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 59-ї ОМПБр. З 2008 по 2010 рік проходив строкову військову службу в Ужгороді, у 15-му гірсько-піхотному батальйоні. Працював на парковці в Києві. Мобілізований 5 квітня 2015 року як доброволець. У січні 2016 заочно здобув ступінь бакалавра у Київському національному університеті технологій та дизайну за кваліфікацією «фахівець у галузі легкої промисловості». Член Цивільного корпусу «Азов». Залишилися мати, батько, вітчим, сестра, та півторарічний син. З колишньою дружиною Микола розлучився, після того як пішов на фронт. 02016-06-2222 червня 2016 Загинув від чисельних поранень вночі поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області, внаслідок обстрілу зі 120-мм мінометів та САУ. Похований у Рокитному[347].
3267     Іванета Віктор Станіславович 01976-12-088 грудня 1976, Кропивня (Іванківський район) Київська область. Проживав у м. Фастів. Сержант поліції, боєць Полку поліції особливого призначення «Миротворець». Після закінчення школи працював різноробочим в одній із київських військових частин. З 2000 року працював слюсарем-складальником в ТОВ «Реклама-Сервіс» в с. Малютянка. 2002 року, одружившись, переїхав до міста Фастів. Допомагав будувати фастівський Собор Святого Миколая. У червні 2014 року пішов добровольцем в батальйон міліції «Київщина», наприкінці 2015 був переведений до полку «Миротворець». Залишилися дружина та дві доньки, 2004 і 2008 р.н. 02016-06-2323 червня 2016 О 10:15 на автошляху по вул. Першотравнева в Лисичанську (Луганська область), в районі мосту «Пролетарський» через р. Сіверський Донець, на спуску автодороги внаслідок відмови гальм військовий тягач МАЗ-537 з танком на платформі в'їхав у службовий вагончик блокпосту, в якому перебували бійці полку «Миротворець». Віктор загинув, ще 4 правоохоронці травмовані, також дістали травм водій та пасажир МАЗа. Похований на Алеї Героїв на Інтернаціональному кладовищі міста Фастова[348].
3268     Поляков Дмитро Олександрович 01980-01-1919 січня 1980, РРФСР. Проживав у місті Нетішин Хмельницька область. Старший сержант, кулеметник 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Служив більше року, учасник бойових дій на сході. Без батька залишилися троє дітей. 02016-06-2323 червня 2016 Ніс службу на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, в Херсонській області. Помер у шпиталі від алкогольної інтоксикації[349].
3269     Косован Олег Володимирович 01985-12-2121 грудня 1985, Єнакієве Донецька область. Проживав у м. Шахтарськ, згодом у м. Сторожинець Чернівецька область. Солдат, сапер 12-го окремого полку оперативного забезпечення інженерних військ (Новоград-Волинський). Школу закінчив у Шахтарську. Часто приїжджав на Буковину, зокрема, у село Багна Вижницького району, до рідних на канікули. З дитинства товаришував з Віталієм Крутофістом (загинув під Павлополем 23 травня 2016). Вищу освіту за фахом «програміст» здобув у Чернівцях. Останнім часом проживав у бабусі в Сторожинці. Мобілізований 12 серпня 2015 року. Мати Олега також переїхала з Шахтарська на Вижниччину після того, як квартиру розбомбили. 02016-06-2424 червня 2016 Загинув поблизу села Новоолександрівка (Біловодський район) Луганської області, під час виконання бойового завдання, від вогнепально-вибухової травми, підірвавшись на гранаті. Похований на кладовищі у Вижниці[350].
3270     Вітюк Максим Вікторович 01988-08-1313 серпня 1988, Каховка Херсонська область. Військовослужбовець 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Працював на різних підприємствах Каховки й району. Мобілізований 15 липня 2015 року. 02016-06-2525 червня 2016 У зоні АТО брав участь у бойовій операції й отримав травму хребта, з 5 травня перебував у шпиталях спочатку Харкова, потім Києва. Помер у Київському шпиталі. Похований в Каховці[351].
3271     Попов Андрій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-11-1515 листопада 1981, Біла Церква Київська область. Солдат 2-го взводу 2-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Закінчив професійно-технічне училище № 9, де здобув професію електромонтажника. Працював електромонтером з експлуатації електролічильників 3 групи кваліфікації ПАТ «Київобленерго». Мобілізований 12 серпня 2015 року як доброволець. Залишилися брат та маленький син. 02016-06-2626 червня 2016 Загинув близько 23:30 у ніч на 27 червня в результаті мінометного обстрілу промзони міста Авдіївка (Донецька область). Похований на Алеї Слави Сухоярського кладовища м. Біла Церква[352].
3272     Новоселов Тарас Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-01-1414 січня 1989, Київ. Солдат, гранатометник 3-го взводу 3-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. 2006 року вступив до Київського Вищого професійного училища водного транспорту Київської державної академії водного транспорту ім. Гетьмана П. Сагайдачного. З травня 2007 по лютий 2008 працював у Судноплавній компанії «Укррічфлот» кухарем на пасажирському теплоході «Тарас Шевченко». У 2008—2011 роках працював кухарем на кораблі «ROUGE». Бував у Південній Африці, Арабських еміратах, В'єтнамі, Індії. З 2012 по 2015 працював таксистом. 10 серпня 2015 року добровольцем пішов до військкомату і отримав повістку. Після підготовки на полігонах у Рівному і Житомирі був направлений до м. Костянтинівка, в червні потрапив на передову в Авдіївку. Залишились батьки, сестра. 02016-06-2727 червня 2016 Загинув в промзоні міста Авдіївка (Донецька область) від кулі снайпера. Похований на Берковецькому кладовищі у Києві[353].
3273     Мочернюк Василь Іванович 01976-05-022 травня 1976, П'ядики Коломийський район Івано-Франківська область. Військовослужбовець 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Пішов на фронт добровольцем, в зоні проведення АТО перебував більше року. Залишились мати й сестра. 02016-06-2929 червня 2016 Помер у ніч на 29 червня у місті Красногорівка (Донецька область). В медичних документах зазначено, що Василь помер в результаті ішемічної хвороби серця. За словами рідних, на голові гематоми й на скроні наче слід від пострілу. Призначено повторну експертизу, поліція відкрила кримінальне провадження. Похований в селі П'ядики.[354].
Повторна експертиза підтвердила, що військовослужбовець помер від серцевого нападу[355].
3274  
  Сліпак Василь Ярославович
(Позивний «Міф»)
 
 
Орден «За мужність» І ступеня
01974-12-2020 грудня 1974, Львів. Проживав у Парижі Франція. Боєць 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Оперний співак (бас-баритон). З 1983 по 1994 рік був солістом Львівської академічної хорової капели «Дударик». 1997 року закінчив Львівську консерваторію та був запрошений до Паризької опери. З 1997 року проживав у Франції. Фіналіст міжнародного оперного конкурсу Armel. Під час Революції Гідності брав участь в акціях української діаспори у Франції. Як волонтер організації «Fraternité Ukrainienne/Українське братство», допомагав українським захисникам, познайомився з бійцями ДУК ПС, та згодом сам долучився до 7-го окремого батальйону ДУК. Влітку 2015 року воював у Пісках в районі Донецького аеропорту. Повернувшись з фронту, продовжив волонтерську діяльність, давав благодійні концерти в Українському центрі у Парижі, допомагав дітям-сиротам, які втратили батьків у війні. Влітку 2016 року знову поїхав на Донбас, повіз зібрану допомогу захисникам-добровольцям. Залишились батьки (мешкають в Італії) та старший брат у Києві[356].
Герой України (посмертно).
02016-06-2929 червня 2016 Загинув у бою близько 6:00 від кулі снайпера, прикриваючи товаришів з кулемету. Українські захисники відбили атаку російських збройних формувань на смт Луганське (Бахмутський район Донецька область) з боку міста Дебальцеве, та перейшли у контрнаступ, посунувши противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу с. Логвинове. Ще двоє бійців ПС тяжко поранені. Похований на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища у Львові[357].
3275     Коваль Анатолій Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-09-077 вересня 1985, Старі Безрадичі Обухівський район Київська область. Солдат, військовослужбовець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБр. Сирота. Залишились дружина та 7-річний син. 02016-06-2929 червня 2016 Після атаки російських збройних формувань на позиції ЗСУ, із застосуванням мінометів, артилерії та озброєння БМП і танків, на «світлодарській дузі», підрозділи 54-ї ОМБр та 25-го ОМПБ, посунули противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу с. Логвинове (Бахмутський район Донецька область). Важкі бої на дорозі Бахмут — Дебальцеве між Луганським та Логвиновим тривали близько десяти годин. Анатолій загинув о 15:40 від міни, що влучила у бліндаж. В боях ще 11 військовиків дістали поранень. Похований в селі Старі Безрадичі[358].
3276     Татарчук Юрій Володимирович
(Позивний «Кум»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-07-033 липня 1974, Суми. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970. Закінчив Сумське медичне училище, де здобув спеціальність військового фельдшера, багато років віддав роботі у медичній галузі. Активний учасник Студентської революції у Сумах, Майдану 2004 року, Революції Гідності. Член УНА-УНСО з 2004 року. З початком російської збройної агресії брав участь у вишколах УНСО як медінструктор. Мобілізований 4 серпня 2015 року як доброволець. Залишилися батьки, сестра. 02016-06-2929 червня 2016 Зник безвісти під час бойових дій в районі смт Луганське — село Логвинове (Бахмутський район Донецька область), коли група відходила з висоти й потрапила під мінометний обстріл. Російські бойовики передали українській стороні за обміном тіло загиблого військового. Експертиза ДНК підтвердила особу загиблого. Поховання 28 серпня 2016 року на Центральному кладовищі м. Суми на Алеї Слави[359].
3277     Заріцький Сергій Миколайович 01994-07-1010 липня 1994, Покровка (Веселинівський район) Миколаївська область. Солдат НГУ, в/ч № 3039. Мобілізований 9 червня 2015 року. Проходив службу в зоні АТО. 02016-06-2929 червня 2016 Трагічно загинув у м.Слов'янську Донецької області. Похований в с. Покровка Веселинівського району[360].
3278     Коваль Роман Борисович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-05-2525 травня 1983, Вищеольчедаїв Мурованокуриловецький район Вінницька область. Сержант, командир відділення військової частини пп В6204 (Волноваха). Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися дружина та двоє синів, 2006 і 2013 р.н. 02016-06-3030 червня 2016 Підірвався на протипіхотній міні поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область). Роман тягнув телефонну лінію і, повертаючись із завдання, натрапив на «розтяжку». Похований у с. Вищеольчедаїв[361].

Невстановлена дата смерті (померлі демобілізовані учасники АТО)

ред.

  Куліда Сергій, 26.02.1977, житель смт Березна Менський район Чернігівська область. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець НГУ. На фронті з серпня 2015 по серпень 2016 (із незначними перервами). У 2016 році покінчив життя самогубством[362].

  Смаль Костянтин Григорович, 14.09.1979, житель с. Феськівка Менський район Чернігівська область. Демобілізований учасник АТО, служив з 2015 по 2016. Помер у 2016 році[363].

Втрати силових структур в тилу під час війни

ред.

  Юрчишин Руслан Іванович (позивний «Космос»), 01982-05-3131 травня 1982, Івано-Франківськ. Солдат, снайпер 2-го батальйону ОпП Київської окремої бригади Північного ОТО НГУ. Художник за освітою, влітку 2014 призваний за мобілізацією. З кінця літа до січня 2015 року ніс службу на Луганщині: траса «Бахмутка», с. Кримське (Новоайдарський район). 01.01.2015 в бою з ДРГ противника дістав вогнепальне поранення в ногу, переніс кілька операцій, упродовж року лікувався та проходив реабілітацію, співпрацював з волонтерами. В серпні 2015 в посольстві України у Греції була відкрита виставка картин Руслана Юрчишина [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. В електронній газеті «Галка» вийшло інтерв'ю з воїном-художником. Помер 02016-01-011 січня 2016 уві сні в ніч на 2 січня, перебуваючи на реабілітації в селі Дора під Яремче (Івано-Франківська область). Похований в с. Вовчинець (Івано-Франківська міська рада). Батько помер, залишилися мати і сестра[364].

  Запухляк Микола Васильович, 01989-08-066 серпня 1989, Новогригорівка (Великоолександрівський район) Херсонська область. Мешкав у с. Заболотне (Крижопільський район) Вінницька область. Солдат, снайпер 1-го відділення 1-го мотопіхотного взводу 1-ї МПР 4-го ОМПБ «Закарпаття» 128-ї ОГПБр. 1990 року родина Миколи переїхала до с. Заболотне, де він після закінчення школи працював різноробом на фермі місцевого сільгосппідприємства. Мобілізований 25.04.2015, учасник АТО. Помер 02016-01-022 січня 2016 уві сні від серцевого нападу в пункті постійної дислокації військової частини у м. Мукачеве. Похований в с. Заболотне. Залишилися мати і брат[365].

  Козодій Роман Богданович, 01986-08-2626 серпня 1986, Пониковиця Бродівський район Львівська область. Проживав у c. Лагодів (Бродівський район). Старший солдат, водій-заправник технічної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення 16-ї ОБрАА. Строкову службу проходив у в/ч А3814 водієм. Призваний за мобілізацією у 2014 році, пізніше підписав контракт. Трагічно загинув 02016-01-1111 січня 2016 у м. Дніпро під час виконання службових обов'язків. Після прощання у військовій частині в Бродах похований у с. Смільне Бродівського району. Залишилась дружина та двоє малолітніх дітей[366].

  Денисов Олександр Володимирович, 01972-12-2222 грудня 1972, Золотники Теребовлянський район Тернопільська область. Солдат 53-ї ОМБр. Служив з липня 2015 на Дніпропетровщині. Помер на Дніпропетровщині 02016-01-1414 січня 2016, під час несення військової служби. Похований в Золотниках[367].

  Сосицький Володимир Миколайович, 01957-12-3030 грудня 1957, 58 років, Вербаїв Луцький район Волинська область. Проживав у с. Першотравневе (Снігурівський район) Миколаївська область. Сержант, водій 54-ї ОМБр. Мобілізований 09.03.2015. Помер 02016-01-1717 січня 2016 внаслідок хвороби серця в лікарні м. Одеса. Похований у с. Першотравневе. Залишилися мати й дружина[368].

  Лісанець Олексій Олексійович, 01977-08-2424 серпня 1977, Донецьк. Проживав у с. Горохівське (Снігурівський район) Миколаївська область. Молодший сержант, військовослужбовець 3-ї БрОП НГУ, в/ч 3017 (Харків). Мобілізований 05.03.2015. Життя військового обірвалося 02016-01-2020 січня 2016 під час несення служби у військовій частині. Похований у с. Горохівське[368].

  Лободенко Андрій Іванович, 01983-02-1818 лютого 1983, Петрашівка (Глобинський район) Полтавська область. Проживав у с. Броварки (Глобинський район). Стрілець 1-го стрілецького взводу 18-ї стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону 5-ї окремої бригади НГУ, в/ч 3005 (Харків). По закінченні Броварківської загальноосвітньої школи відслужив в армії. Працював на Кагамлицькому цегельному заводі. Мобілізований 27.02.2015, учасник АТО, служив у Донецькій області. Помер вдома 02016-01-2020 січня 2016 від серцевого нападу під час короткотермінової відпустки[369].

  Ярема Віталій Іванович, Новоукраїнка Кіровоградська область. Військовослужбовець 14-ї ОМБр. Призваний за мобілізацією, протягом 11 місяців перебував на військовій службі, учасник АТО. 02016-01-2222 січня 2016 їхав додому у відпустку, з пересадкою у місті Знам'янка (Кіровоградська область). Перехожі знайшли його в парку, де йому стало зле, та викликали «швидку». В лікарні Віталій помер, за попередніми висновками, — від гострої серцевої недостатності. Волонтерка Марина Хаперська в соцмережі написала, що на тілі було знайдено слід від уколу клофеліну, і що це вже не перший випадок у Знам'янці, поліція цю інформацію спростовує. Похований на Алеї Героїв АТО в Новоукраїнці. Залишилася дружина та 6-річний син[370].

  Твердохліб Володимир Іванович, 01971-06-2525 червня 1971, Павлівка (Тисменицький район) Івано-Франківська область. Військовослужбовець 54-ї ОМБр. Учасник АТО. Помер 02016-01-2323 січня 2016 у відпустці внаслідок інсульту. Похований у с. Павлівка[371].

  Кравчук Руслан, 01982 1982, Красилів Хмельницька область. Проживав у м. Старокостянтинів. Солдат військової служби за контрактом 3568-ї зенітної технічної ракетної бази, в/ч А4009 (Старокостянтинів). Учасник АТО, служив на Луганщині. Трагічно загинув 02016-02-033 лютого 2016 на території військової частини в Старокостянтинові (Хмельницька область). Близько 20:00 години в приміщенні вартового містечка 27-річний офіцер під час розрядження автомата Калашникова з необережності вистрілив у 33-річного солдата-контрактника, який перебував поруч і від вогнепального поранення в голову помер на місці. Залишилися батьки і дружина[372].

  Бондар Олександр Вікторович, 01992-03-2929 березня 1992, Лички Ківерцівський район Волинська область. Сержант, командир відділення 24-ї ОМБр. Виріс у багатодітній родині. Служив у ЗСУ за контрактом з листопада 2013. Учасник бойових дій в зоні АТО, пройшов 4 ротації. У червні 2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. Помер 02016-02-044 лютого 2016 через зупинку серця, перебуваючи на навчальних зборах на Яворівському полігоні. Залишилися батьки та сестри[373].

  Степанець Юрій Вікторович, 01980-11-033 листопада 1980, Чернігів. Сержант, розвідник 17-го ОМПБ «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Строкову службу проходив у розвідроті 95-ї ОАеМБр. У мирному житті працював столяром. Мобілізований в кінці січня 2015, учасник бойових дій в зоні АТО. Помер під час відпустки вдома, не витримало серце. Похований 13 лютого 2016 у Чернігові на міському кладовищі «Яцево»[374].

  Єршов Микола Леонтійович, 01959-11-3030 листопада 1959, 56 років, мешкав у м. Крижопіль Вінницька область. Учасник АТО. Загинув 02016-02-1111 лютого 2016 під час слідування з місця служби у відпустку[375].

  Васильєв Сергій Валерійович, 01976-01-1919 січня 1976, Вінниця. Старший сержант, заступник командира взводу 58-ї ОМПБр. Працював у КП «ВінницяВодоканал». Мобілізований у квітні 2015, проходив підготовку в НЦ «Десна». В зоні АТО перебував з 28.11.2015, служив у районі м. Мар'їнка. 02016-02-1212 лютого 2016 близько 6:00 знайдений мертвим біля будівлі «Баттерфляй», що в районі залізничного вокзалу Києва. Прямував із зони АТО у відпустку, о 4:00 мав пересісти на потяг до Вінниці, після 03:30 не виходив на зв'язок. Проводиться слідство. Похований на Алеї Слави центрального кладовища міста Вінниця. Залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей[376].

  Чаплій Іван Федорович (позивний «Чаплинка»), 01989-06-1313 червня 1989, Рахни-Лісові Шаргородський район Вінницька область. Військовослужбовець 79-ї ОАеМБр. Виріс у багатодітній родині з чотирма сестрами. Після служби в армії працював у правоохоронних органах Києва, потім охоронцем. Мобілізований у березні 2015, учасник АТО. Отримав важке поранення наприкінці 2015, після лікування повернувся до ЗСУ. Останні місяці служив у військовій частині на Херсонщині. Помер 02016-02-1414 лютого 2016 від серцево-судинної недостатності у лікарні м. Миколаїв, куди був доправлений з військової частини. Похований у с. Рахни-Лісові. Залишилися батьки, сестри, цивільна дружина та 3-річна донька[377].

  Владов Ігор Анатолійович || 01982-09-1313 вересня 1982, Вільшанка Кіровоградська область. Солдат, механік-телефоніст відділення радіозв'язку 54-ї ОМБр. Під час перевезення боєприпасів на передову в Ізюмському районі Харківської області отримав важкі травми, від яких помер 02016-02-2020 лютого 2016. Похований на селищному кладовищі Вільшанки. Залишилися батьки, дружина та двоє маленьких дітей[378].

  Рясіченко Віталій Володимирович, 01994-08-2828 серпня 1994, Чигирин Черкаська область. Солдат, кулеметник 30-ї ОМБр. У 2012 закінчив Чигиринський технікум Уманського національного університету садівництва за напрямком «Економіка і підприємництво». Належав до лав Чигиринського козацтва. Строкову службу проходив у Внутрішніх військах в Луганську. В грудні 2013 вступив на військову службу за контрактом. Учасник АТО, зокрема, брав участь у боях за Вуглегірськ, Іловайськ. Був поранений, після лікування повернувся до війська. Трагічно загинув 02016-02-2727 лютого 2016 на станції Знам'янка. На 6 колію Фастівського приймального-відправного парку прибув транзитний поїзд, в складі якого знаходилось два пасажирських вагони з військовими, що супроводжували вантаж. Об 11:31 Віталій піднявся на дах вагону-цестерни поїзду, що знаходився на 5 колії. Внаслідок наближення на небезпечну відстань до елементів контактної мережі відбулося займання, солдат отримав травми, не сумісні з життям. Поруч було виявлено обгорілий мобільний телефон, ймовірно для здійснення селфі. Залишилися батьки. Нагороджений козацьким орденом «Віра», посмертно нагороджений козацьким орденом «Честь»[379].

  Лівик Анатолій Миколайович, 01979-01-3131 січня 1979, Шевченківське (Куйбишевський район) Запорізька область. Старший сержант, військовослужбовець 53-ї ОМБр. Мобілізований на початку 2015, учасник бойових дій в зоні АТО. Помер 02016-02-2727 лютого 2016 внаслідок відриву тромбу під час навчань на полігоні «Широкий Лан» (Запорізька область), куди бійці із зони АТО були виведені на навчання та бойове злагодження. Похований у рідному селі. Залишилися дружина та дві доньки[380].

  Чиж Анатолій, Охтирка Сумська область. Військовослужбовець розвідвзводу 3-го батальйону 30-ї ОМБр. Анатолія виховала бабуся. На фронт пішов добровольцем. Після закінчення служби планував поїхати на заробітки до Польщі. Перебуваючи останній день у відпустці, з невідомих причин в ніч на 02016-03-055 березня 2016 покінчив життя самогубством[381].

  Амброзяк Віталій Степанович, 01967-05-3030 травня 1967, проживав у м. Івано-Франківськ. Військовослужбовець 2-го гаубичного артилерійського дивізіону 55-ї ОАБр. Мобілізований у травні 2015, учасник АТО. Помер 02016-03-088 березня 2016 від хвороби у 5-ій міській клінічній лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя. Похований в с. Забережжя Богородчанського району, біля могили батька[382].

  Шалесний Олександр Михайлович, 01974-06-2828 червня 1974, Олександрія Кіровоградська область. Проживав у м. Горішні Плавні Полтавська область. Водій 55-го окремого автомобільного батальйону «Чорний ліс» (смт Лісове). Закінчив ПТУ № 17 та Олександрійський індустріальний технікум. Останні 13 років жив у Горішніх Плавнях (колишній Комсомольськ), працював слюсарем-ремонтником на Полтавському ГЗК. Самотужки виховував сина. Мобілізований в серпні 2015. Служив у м. Балаклія на Харківщині, перевозив вантажі в зону АТО. Увечері 7 березня Олександру стало погано, з'явилася слабкість, його госпіталізували в Балаклійську ЦРЛ, де вночі у нього стався інсульт. Перевезли до Харківського військового шпиталю, провели операцію, проте врятувати життя не вдалося. Вранці 02016-03-1212 березня 2016 Олександр помер. Похований в Олександрії. Залишились батьки та 13-річний син[383].

  Вітер Вадим Миколайович, Єлізарове Солонянський район Дніпропетровська область. Військовослужбовець 53-ї ОМБр. Мобілізований у 2014 під час третьої хвилі мобілізації, служив у 43-му БТО «Патріот». Після демобілізації пішов на службу за контрактом у складі новоствореної 53-ї бригади. Загинув 02016-03-2626 березня 2016 на полігоні «Широкий лан» (Миколаївська область). За повідомленням волонтера Ірини Яценко, під час вантаження дров, Вадим, переступаючи через високий борт, впав вниз головою, зламавши хребет. Але виявилось, що по документах він був звільнений 20 березня. Похований у с. Єлізарове. Залишилися мати, брат, дружина та три доньки[384]. Прим. За повідомленням ГУ НП у Миколаївській області, 27 березня до поліції надійшло повідомлення про смерть 50-річного мобілізованого на Широколанівському полігоні. За попереднім висновком, чоловік помер внаслідок серцевої хвороби. Зі слів товаришів по службі, чоловікові стало зле і він, впавши на землю, більш не подавав ознак життя[385].

  Малофєєнко Валерій Олексійович, 01977-04-011 квітня 1977, Конотоп Сумська область. Солдат БСП «Донбас» НГУ. На фронті, у бою зазнав поранення, після чого здоров'я бійця значно погіршилося. Помер наприкінці березня 2016, перебуваючи у відпустці, того дня, коли вже мав повертатися до військової частини. Похований 31 березня в Конотопі. Залишилися мати, сестра й 13-річний син[386].

  Логачов Павло, 32 роки, Бердянськ Запорізька область. Військовослужбовець 13-го ОАеМБ 95-ї ОАеМБр. Учасник АТО. За словами близьких, наприкінці березня 2016 їхав до своєї військової частини із зони АТО і зник, пізніше був знайдений вже мертвим. Похований 1 квітня 2016 в Бердянську[387].

  Карталиш Віктор Миколайович, 01963-06-1616 червня 1963, Олександрія Кіровоградська область. Солдат 30-ї ОМБр. Працював в Олександрійській районній лікарні, потім у Петрівській виправній колонії. Призваний за мобілізацією у квітні 2015. Учасник АТО. Помер 02016-04-044 квітня 2016 у Львівському військовому шпиталі від крупозної пневмонії. Залишилася мати, дружина та дві доньки[388].

  Сівоха Віктор Володимирович, 01979-08-011 серпня 1979, Соколова Хмільницький район Вінницька область. Проживав у м. Хмільник. Прапорщик, військовослужбовець 14-ї ОМБр. Мобілізований 31.05.2015, учасник АТО. Помер 02016-04-044 квітня 2016 внаслідок захворювання у військовому шпиталі міста Одеса. Похований в селі Соколова. Залишилися мати, дружина та син[389].

  Гриців Володимир Іванович, 01976-09-077 вересня 1976, Волосянка (Сколівський район) Львівська область. Солдат, санінструктор-радіотелефоніст медпункту 128-ї ОГПБр. Виріс у багатодітній родині. Здобув з відзнакою середню-спеціальну медичну освіту. Мобілізований 04.02.2015 до 184-го НЦ (Старичі), з 01.10.2015 служив у 128-ій бригаді, учасник АТО. Помер 02016-04-044 квітня 2016 у лікарні м. Дніпро. Похований в с. Волосянка на місцевому цвинтарі поблизу церкви. Розлучений, залишились мати та дві доньки[390].

  Пилиповський Владислав Олександрович, 01992-02-099 лютого 1992, Халимонове Бахмацький район Чернігівська область. Молодший сержант, командир відділення розвідувального взводу 17-го ОМПБ «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Виріс в багатодітній родині з сімома братами та сестрами. Після закінчення школи у 2009 працював різноробом у СТОВ ім. Ватутіна в с. Халимонове. Проходив строкову службу в ЗСУ, в/ч А1479 (м. Ічня), потім працював на різних роботах. Мобілізований 31.01.2015, учасник АТО, мав 27 бойових виходів у тил ворога, був представлений до нагородження орденом. Після виведення підрозділу із зони АТО загинув 02016-04-044 квітня 2016 за місцем дислокації в Цюрупинську (Херсонська область) від наскрізного кульового поранення голови через необережне поводження зі зброєю. Похований в с. Халимонове. Залишилися батьки, три сестри і четверо братів, один з яких служить за контрактом[391].

  Чужба Дмитро Миколайович, 01985-05-1010 травня 1985, Гірник (Червоноградська міська рада) Львівська область. Солдат 28-ї ОМБр. Закінчив Червоноградське ПТУ № 55. Призваний за мобілізацією, служив більше року. Учасник АТО. Повертався до своєї бригади з відпустки, 02016-04-088 квітня 2016 у Харківському потязі йому стало погано, терміново зупинили потяг і викликали швидку. По дорозі до шпиталю Дмитро помер. Похований на Сілецькому кладовищі Червонограда. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, син і донька[392].

  Веклич Олег Петрович, 01976-07-099 липня 1976, Сторожинець Чернівецька область. Старший сержант, військовослужбовець 3-ї батальйонно-тактичної групи 80-ї ОДШБр (Чернівці). Почав військову службу за контрактом в 201-му танковому полку в Сторожинці, далі проходив службу в 300-му ОМП в Чернівцях. В подальшому перебував на посаді начальника вогневого містечка на загальновійськовому полігоні «Прибан». З початком війни відбув до зони АТО, брав участь в героїчній обороні Луганського аеропорту, у бойових діях в районі населених пунктів Євсуг, Оріхове, Щастя, Металіст. Після повернення із зони АТО останній час важко хворів. Помер 02016-04-088 квітня 2016[393].

  Самойленко Віктор Сергійович, 01979-07-2323 липня 1979, Кременчук Полтавська область. Оператор ракетного дивізіону 27-ї РеАБр. Здобув професію електрогазозварювальника в ПТУ. У 1997 служив у складі ВМС у Севастополі. Повернувся додому у 2000, працював зварником на Крюківському вагонобудівному заводі та АвтоКрАЗ. Любив рибалити, займатися садівництвом. Мобілізований у січні 2015, проходив службу в районі м. Маріуполь. 25 березня померла бабуся Віктора, яка виховувала його з 4-х років після смерті батьків. Віктор мав демобілізуватися за кілька днів, але взяв відпустку, щоб попрощатися з бабусею. Помер 02016-04-099 квітня 2016 під час відпустки у м. Кременчук від пневмонії. Похований на Свиштовському кладовищі Кременчука. Залишилась неповнолітня донька[394].

  Ружицький Віктор, 57 років, Слобідка-Красилівська Красилівський район Хмельницька область. Військовослужбовець 56-ї ОМПБр. Учасник АТО. 02016-04-1616 квітня 2016 знайдений повішеним в одному з приміщень на території військової частини в смт Мирне (Мелітопольський район) Запорізької області. Залишилися двоє синів[395].

  Малетич Дмитро Миколайович, 01995-10-2828 жовтня 1995, Хмельницький. Проживав в смт Решетилівка Полтавська область. Солдат 93-ї ОМБр. Закінчив Решетилівський професійний аграрний ліцей ім. І. Г. Боровенського, Полтавське ПТУ № 4, здобув професії електрозварника та слюсаря з ремонту автомобілів. Служив за контрактом з 26.02.2015, учасник АТО. Помер 02016-04-1818 квітня 2016 під час несення військової служби у селищі Черкаське (Новомосковський район) Дніпропетровської області. Похований у Решетилівці[396].

  Лукашенко Сергій Анатолійович, 01959-08-3131 серпня 1959, 56 років, Хмільник Вінницька область. Сержант 14-ї ОМБр. Мобілізований 15.02.2015 як доброволець (тричі приходив до військкомату). Учасник бойових дій в зоні АТО, зокрема під Авдіївкою та Мар'їнкою, був важко поранений. Лікувався від отриманих в бою поранень у шпиталі міста Мар'їнка на Донеччині, після виписки 12 квітня поїхав на ротацію, невдовзі мав повернутися додому. Помер 02016-04-1919 квітня 2016 через зупинку серця уві сні у військовій частині в м. Володимир-Волинський. Похований у Хмільнику. Залишилася дружина та двоє дорослих дітей, син і донька[397].

  Ментинський Юрій Михайлович, 49 років, Надвірна Івано-Франківська область. Стрілець 53-ї ОМБр. Мобілізований в серпні 2015 як доброволець. Воював під Авдіївкою, на шахті «Бутівка». Під час обстрілу в зоні АТО отримав травму (куля під кутом поцілила в пластину бронежилета та спричинила забій грудної клітки). Після повернення із зони АТО, під час ротації проходив навчання на полігоні «Широкий Лан», де загострилася стара хвороба. Лікування виявилося неефективним, помер 02016-04-2424 квітня 2016[398].

  Кудима Олександр Станіславович, 01974-12-2424 грудня 1974, Лозівка (Козятинський район) Вінницька область. Мешкав у с. Дзигівка Ямпільський район (Вінницька область). Прапорщик, командир відділення взводу управління в/ч пп В6204 (Волноваха). Мобілізований 09.03.2015, учасник АТО. Помер 02016-04-2525 квітня 2016 у військовому шпиталі від лейкемії. Похований в с. Дзигівка. Залишились батьки, брати, дружина та двоє дітей[399].

  Олійник Дмитро Дмитрович, 27 років, Вінниця. Військовослужбовець, учасник АТО. Повернувся із зони АТО у відпустку. 02016-04-2626 квітня 2016 виїхав з дому на машині і зник, 29 квітня знайдений мертвим на вул. Революційній м. Вінниця у цій ж машині. За інформацією поліції, ознак насильницької смерті на тілі не виявлено, призначено судово-медичну експертизу[400].

  Гнатишин Володимир Євгенович, 01988-12-1717 грудня 1988, Убині Кам'янка-Бузький район Львівська область. Військовослужбовець 30-ї ОМБр. Учасник АТО. За місяць мав демобілізуватись (за іншими джерелами, нещодавно підписав контракт на подальшу службу), в серпні збирався одружитись. Загинув 02016-05-055 травня 2016 внаслідок розриву гранати під час стрільби з гранатомета АГС-17 на Яворівському полігоні (Львівська область). Поранень зазнали троє військовослужбовців, Володимир помер дорогою до шпиталю. Похований в с. Убині. Залишилися батьки, молодший брат[401].

  Юречко Микола Васильович, 01974-12-1818 грудня 1974, Застав'є (Тернопільський район) Тернопільська область. Проживав у с. Баворів. Сержант, командир мінометної батареї 53-ї ОМБр. Працював зварювальником у ТОВ «Нове життя», ФГ «Бучинський». Мобілізований у серпні 2015. Служив в районі Бахмута, у Троїцькому. Мав проблеми зі здоров'ям після отриманої контузії. Коли підрозділ вивели із зони АТО у Дніпропетровську область, проходив лікування. Раптово помер 02016-05-099 травня 2016 у Новомосковській районній лікарні. Про смерть бійця рідні дізналися майже через місяць. 11 червня похований в рідному селі. Неодружений, залишились мати і молодший брат[402].

  Євдощук Олексій Олександрович, 01985-04-1010 квітня 1985, Житомир. Сержант, командир відділення 4-ї роти 2-го батальйону 95-ї ОАеМБр. Служив за контрактом. З перших днів війни був на фронті, — Карачун, Савур-могила, Донецький аеропорт. Разом з Олексієм служив і його батько, брат також у війську. 02016-05-1717 травня 2016 вбитий з автомата солдатом під час конфлікту у місті Генічеськ Херсонська область, за місцем несення служби. Загинув від двох кульових поранень. Похований в селі Студениця Коростишівського району. Залишилась дружина та син[403]. 22.06.2017 вбивцю засуджено до 12 років позбавлення волі за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство)[404].

  Дякун Роман Богданович, 01985 1985, Кобилля Збаразький район Тернопільська область. Гранатометник 1-го ОМПБ «Волинь» 14-ї ОМБр. Мобілізований 24.04.2015, ніс службу в зоні АТО. Перебував на ротації на Рівненському полігоні. 02016-05-2121 травня 2016, в обідню пору, троє військовослужбовців відпочивали на березі річки Замчисько у Костополі. Роман спробував перепливти річку й потонув. За словами керівника прес-служби ОК «Захід», військовослужбовці самовільно залишили військову частину та вживали алкоголь. Залишилися батьки[405].

  Іліка Іван Миколайович, 01966-06-2525 червня 1966, Глибока Чернівецька область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 11-го ОМПБ «Київська Русь» 59-ї ОМПБр. Мобілізований на початку 2015, учасник бойових дій в зоні АТО. За кілька днів мав демобілізуватись. 20 травня 2016, близько 4:00, разом з чотирма побратимами потрапив у масштабне ДТП в районі селища Коротич, під Харковом. Помер 02016-05-2424 травня 2016 о 18:30 у Харківському військовому шпиталі, не виходячи з коми. Похований в смт Глибока. Залишились батьки, сестра, дружина та двоє дітей[406].

  Губін Олександр Олександрович, 01970-08-2727 серпня 1970, Харків. Виріс і проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, начальник речової служби тилу 130-го ОРБ. Навчався у зенітно-ракетному училищі. Працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на керівних посадах. Мобілізований 09.02.2015. 26 травня 2016 прибув на Рівненський військовий полігон для облаштування табору батальйону, який мав поїхати на переформування. За кілька діб поскаржився на біль в грудях, його відвезли в Олександрійську лікарню, вранці 02016-05-2929 травня 2016 помер від серцевої недостатності. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей[407].

  Тимощук Ігор Петрович, 32 роки, Лопатичі Олевський район Житомирська область. Солдат батальйону зв'язку, в/ч пп В4126 (Семиполки). Призваний за мобілізацією, служив більше року, виїздив у відрядження до зони АТО. Помер 02016-05-3030 травня 2016 у Головному військовому клінічному госпіталі м. Києва, куди був доставлений з військової частини 28 травня, з травмою голови, перебував у комі. За версією військових впав та розбив голову, за версією родичів — помер внаслідок побиття у військовій частині (на тілі є сліди побоїв, і це вже не вперше, у Ігора був конфлікт з ротним). Генштаб відсторонив двох командирів в/ч на час розслідування, до справи підключилися ЗМІ та уповноважений ВР з прав людини[408].

  Бусигін Євген Андрійович, 01983-08-099 серпня 1983, Олександрія Кіровоградська область. Старшина, командир взводу 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Закінчив ПТУ № 17, де здобув професію електрика. Працював водієм. Мобілізований у травні 2014, спочатку служив водієм бензовозу. Після року служби прийшов додому, а потім підписав контракт і знову повернувся до батальйону. Приїхав додому у відпустку. Загинув 02016-06-1111 червня 2016 під колесами вантажного потяга, близько 23:15 на залізничній станції «Олександрія». Сидів на рейці за 50 метрів від посадкової платформи і не відреагував на сигнали. Похований у новій частині центрального кладовища Олександрії в районі 31-го училища. Залишилися батьки, сестра, дружина та 9-річна донька. 23.08.2018 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно)[409].

  Осіпов Олександр Олександрович, 01967-10-1616 жовтня 1967, Кременчук Полтавська область. Солдат 56-ї ОМПБр. Мобілізований 14.07.2015, пройшов навчання у навчальному центрі Полтави (на зв'язківця) та був направлений до 56-ї бригади, учасник АТО. Після повернення на ротацію ніс службу в смт Мирне (Мелітопольський район) Запорізької області. Вбитий 02016-06-1313 червня 2016 близько 21:00 співслужбовцем, під час сварки у приміщенні металевого вагончика, розташованого на території військової частини. Експертизою встановлено, що солдат помер від отриманих тяжких тілесних ушкоджень. Похований на Свиштовському кладовищі Кременчука в секторі Героїв АТО. Підозрюваного затримано, визнано винним та засуджено до 7 років позбавлення волі[410].

  Павлюченко Сергій Миколайович, 01976-07-1919 липня 1976, Бухалове (Гадяцький район) Полтавська область. Військовослужбовець 3-го ОПСпП. Мобілізований влітку 2014, проходив службу в 42-му БТО «Рух опору», нагороджений орденом «За мужність» за участь в операції під Іловайськом. У січні 2016 пішов служити в 3-й ОПСпП. Загинув 02016-06-1818 червня 2016 близько 21:30 у м. Кропивницький від вибуху невідомого вибухового пристрою, неподалік провулку Цегельного, навпроти міськвідділу поліції. У загиблого були чисельні травми кінцівок та тіла, ймовірно, він накрив вибуховий пристрій собою. Залишився 18-річний син та малолітня дитина[411].

  Олеськів Ігор Степанович, 01976 1976, Подорожнє (Жидачівський район) Львівська область. Військовослужбовець 1-го БОП імені Кульчицького НГУ. Активний учасник Революції гідності. У 2014 добровольцем пішов на фронт. Раптово помер 02016-06-2727 червня 2016 вдома під час відпустки від внутрішньої кровотечі. Похований в с. Журавно. Залишилися дружина та донька[412].

  Хвічія Георгій, 01970-04-077 квітня 1970, Тбілісі. Грузинський доброволець, полковник армії Грузії. З 2014 по 2016 роки воював у складі добровольчих підрозділів УНА-УНСО, Добровольчого українського корпусу, «Карпатської Січі». Учасник боїв за Донецький аеропорт. Помер 30 червня 2016. Похований у Тбілісі[413].

Померлі демобілізовані учасники АТО

ред.

  Яворський Тарас Степанович, 01974-07-2626 липня 1974, Верчани Стрийський район Львівська область. Сержант, командир відділення 24 ОМБр. Працював водієм в ПП «Олісма». Мобілізований в червні 2014, з 09.07.2014 по 11.06.2015 виконував завдання на території Луганської області. Спочатку служив водієм у 3-му БТО Львівської області «Воля», потім у 24 ОМБр. Після повернення із зони бойових дій почувався погано, проходив лікування у військовому шпиталі у Винниках і в Стрийській ЦРЛ, проте врятувати його життя медикам не вдалось, помер 02016-01-044 січня 2016. Похований в с. Верчани. Залишилися мати, двоє братів, дружина та двоє неповнолітніх дітей. Брат Василь Яворський також учасник АТО, помер 13.03.2019[414].

  Павлюк Володимир Миколайович, 01983-08-1111 серпня 1983, Ощів Горохівський район Волинська область. Боєць ДУК ПС. Помер 02016-01-044 січня 2016 під час ротації, внаслідок серцевого нападу, по дорозі додому у м. Олешки (Колишній Цюрупинськ). Похований в с. Ощів. Залишилася мати, дружина, донька, сестра і брат[415]. Прим. На меморіальній дошці вказано: «Воїн-доброволець 43-го окремого інженерно-саперного батальйону».

  Оліярник Іван Іванович, 01967-02-1919 лютого 1967, Баранівці Самбірський район Львівська область. Мешкав у с. Новонаталівка Чаплинський район Херсонська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець 28-ї ОМБр. 1974 родина Івана переїхала до с. Новонаталівка. Здобув освіту газоелектрозварника, з 1985 по 1988 служив у військово-морському флоті. Закінчив курси водіїв і працював у своєму селі в колгоспі. З 30.07.2014 по 30.08.2015 проходив службу за мобілізацією, учасник бойових дій в зоні АТО. Після демобілізації повернувся додому. Раптово помер 02016-01-055 січня 2016. Похований в Новонаталівці[416].

  Бойчун Роман Володимирович, 01981-10-3030 жовтня 1981, Новосілки (Києво-Святошинський район) Київська область. Військовослужбовець танкового підрозділу (в/ч А1314). На фронт пішов добровольцем. Після року служби, в липні 2015, повернувся до дому. 9 років тому померла донька Романа. Поки служив, дружина пішла до іншого. Коли повернувся з АТО, подав на розлучення. 02016-01-099 січня 2016 покінчив життя самогубством на кладовищі с. Новосілки (Києво-Святошинський район). Прийшов на могилу доньки, зателефонував колишній дружині і, повідомивши їй про свої наміри, підірвав себе гранатою Ф-1. Похований у Новосілках. Залишилися двоє неповнолітніх дітей, син і донька[417].

  Алмашин Володимир Михайлович, 01967-05-1616 травня 1967, Ірпінь Київська область. Проживав у м. Київ (Печерський район). Учасник АТО, солдат 24-го ОШБ «Айдар». Публіцист. Учасник націоналістичного руху з 1990-х років. Після розколу в лавах Спілки Незалежної української молоді (1990) разом з кількома побратимами заснував Українську Націоналістичну Спілку. Згодом, впродовж кількох років очолював Хмельницьку організацію УНА-УНСО, кілька років модерував сайт «Народний Оглядач», згодом «Княже Місто», 2015 — сайт Комітету Визволення Політв'язнів. Належав до середовища фанатів ФК «Динамо» Київ, відомий як «Вова Борода». Автор книг про фан-рух «Don't stop» і «Більше ніж гра», писав статті для журналу «Святослав». 2014 року воював у лавах батальйону «Айдар». 2015 року у Володимира стався мікроінсульт. Наприкінці 2015 року він впав у кому, помер 02016-01-2323 січня 2016. Похований у Києві на Байковому цвинтарі. Залишилася доросла донька[418].

  Мамчук Ярослав Петрович, 01991-06-022 червня 1991, Великий Жванчик Дунаєвецький район Хмельницька область. Учасник АТО. Військовослужбовець 95-ї ОАеМБр. Загинув 02016-01-2626 січня 2016, після повернення зі сходу, в рідному селі на Хмельниччині. До Дунаєвецького відділу поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Великий Жванчик на дорозі лежить чоловік без ознак життя з ушкодженнями, що характерні для ДТП. Розтин підтвердив, що смерть настала внаслідок наїзду транспортного засобу. Односельці впевнені, що забили Ярослава в іншому місці, а вже мертвого принесли на дорогу. Сніг присипав тіло хлопця, тому й водій «п'ятірки» не побачив його й здійснив наїзд. Розпочато слідство[419].

  Кривомаз Олег Геннадійович (позивний «Камаз»), 01975-02-1313 лютого 1975, Луганська область. Мешкав у м. Суми. Боєць 24-го ОШБ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. З Майдану пішов на фронт у травні 2014, брав участь у боях «Айдару» за звільнення Луганщини (Щастя, Новосвітлівка, Хрящувате). Під час бойових дій отримав контузію та кілька поранень, але після лікування знову повертався на передову. Помер 02016-02-088 лютого 2016 через раптову зупинку серця у санаторії «Джерело» в Пуще-Водиці, під Києвом, ліг спати і не прокинувся. Похований на Алеї Слави Лісового кладовища Києва. Рідних немає[420].

  Хижняк Олександр Григорович (позивний «Лєший»), 01971-12-011 грудня 1971, Бобрик (Броварський район) Київська область. Механік-водій БТР 11-го ОМПБ «Київська Русь» 59-ї ОМПБр. Мобілізований у травні 2014. Пройшов найгарячіші точки АТО — ДАП, Дебальцеве, Фащівку та інші. Трагічно загинув 02016-02-1818 лютого 2016 у рідному селі Бобрик (Броварський район) від удару металевим предметом під час конфлікту із сусідом. Похований у Бобрику. Залишилося троє дітей[421].

  Юзефович Іван Ярославович, 01976-06-2121 червня 1976, Унятичі Дрогобицький район Львівська область. Учасник АТО. Військовослужбовець ЗСУ. Помер 02016-02-2424 лютого 2016 під час перебування на лікуванні в лікарні м. Львів. Похований в Унятичах. Залишилися дружина та двоє дітей, — син і донька шкільного віку[422].

  Дерев'яник Руслан Петрович, 01976-08-2626 серпня 1976, Нова Гута (Монастириський район) Тернопільська область. Мешкав у м. Монастириська. Демобілізований учасник АТО. Водій-механік БМП 72-ї ОМБр (Біла Церква). Закінчив Івано-Франківське ПТУ № 5, здобувши спеціальність столяра-паркетника. У 1994—1995 роках проходив строкову військову службу. Працював на різних сезонних роботах, в останні роки — продавцем у магазині будматеріалів. Мобілізований на початку квітня 2014, воював в районі Маріуполя та Амвросіївки. 23.06.2014, коли їхав у відпустку, потрапив у полон до банди Безлера в Горлівці, через місяць звільнений за обміном[423]. Демобілізований. Помер 02016-02-2727 лютого 2016 після важкої операції в лікарні Івано-Франківська, не вийшовши з коми. Похований у рідному селі Нова Гута. Залишилися дружина та двоє дітей, — 15-річний син і 8-річна донька[424].

  Озимай Роман Валентинович, 06.05.1984, с. Жуківщина Козелецького району Чернігівської області. Закінчив Остерську гімназію та Остерський будівельний технікум. Працював у Києві у правоохоронних органах та в Козельці на підприємстві «Форнетті». Призваний до Збройних сил України в 2014 році. Солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади. Брав участь у боях в районі Дебальцевого. Демобілізований у 2015 році. Загинув 8 березня 2016 року від удару ножем у груди під час сварки удома, в Козельці, у кімнаті окрім Романа були його вітчим і мати. Відкрито кримінальне провадження. Похований у селі Жуківщина. Залишилися мати й сестра. Нагороджений нагрудним знаком начальника Генерального штабу України «Учасник АТО» та медаллю «Учасник бойових дій».[425].

  Диня Юрій Йосипович, 01973-08-022 серпня 1973, Тернопіль. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець 8-ї роти 3-го батальйону 80-ї ОДШБр. Мобілізований у серпні 2014, з грудня обороняв Донецький аеропорт, в січні 2015 потрапив до шпиталю з контузією та обмороженням, довелося ампутувати пальці на ногах. Після шпиталю та реабілітації повернувся на військову службу. 04.02.2016 був демобілізований. Після демобілізації проходив лікування та реабілітацію. Перебував у важкому стані в реабілітаційному центрі Більче-Золотого Борщівського району на Тернопільщині, помер у реанімації 02016-03-1111 березня 2016 о 23:20, не приходячи до тями. Похований на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря[426].

  Замотаєв Геннадій Георгійович (позивний «Пчєла»), 01968-09-1111 вересня 1968, Запоріжжя. Демобілізований учасник АТО. Солдат, водій 37-го ОМПБ «Запоріжжя». Мав власний бізнес, займався ремонтом автомобілів. Пішов на фронт добровольцем у серпні 2014. Учасник боїв під Авдіївкою та Маріуполем. 05.04.2015 дістав важкі поранення голови в результаті підриву машини на міні поблизу с. Широкине, тоді загинули старший лейтенант Дмитро Щербак і старший солдат Олег Макеєв. Звільнений із ЗСУ за станом здоров'я, займався волонтерством. Помер 02016-03-1212 березня 2016 у місті Запоріжжя, на роботі, за попередніми даними, через відрив тромбу. Залишилася дружина та четверо дітей (син Дмитро Замотаєв — МСМК з боксу, чемпіон України, призер чемпіонатів світу та Європи). 23.07.2016 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[427].

  Шуйська Юлія Геннадіївна (позивний «Пантера»), 01987-06-2323 червня 1987, Сніжне Донецька область. Проживала у м. Київ. Молодший сержант РПСМОП «Торнадо» (роту розформовано в середині 2015). Померла 02016-03-1515 березня 2016 о 22:00 в інституті Амосова (за іншими даними, у реанімації 5-ї міської лікарні) у Києві через тяжку хворобу[428].

  Пащук Іван Володимирович, 01994-10-2525 жовтня 1994, Залісці (Рожищенський район) Волинська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець Луцького прикордонного загону ДПСУ. Мобілізований навесні 2014. Снайпер, учасник бойових дій в зоні АТО. Після демобілізації повернувся додому, працював. 02016-03-1818 березня 2016 покінчив життя самогубством в с. Залісці (Рожищенський район) на Волині. Залишилася мати[429].

  Панасейко Яків Федорович, 01989-11-2323 листопада 1989, Запоріжжя. Боєць ДУК ПС. В осені 2014 кілька тижнів воював в с-щі Піски (Ясинуватський район) у лавах ДУК. Був поранений, довго лікувався. Потім проходив підготовку в артилерійській бригаді ЗСУ (ймовірно, 55 ОАБр). На початку 2016 був «списаний» з лав ЗСУ за станом здоров'я з ІІІ групою інвалідності. Помер вдома в ніч на 02016-03-1919 березня 2016 через зупинку серця. Похований у Запоріжжі на Миколаївському кладовищі. Залишилися мати і двоє братів[430].

  Сухий Ігор Володимирович, 01968-01-1818 січня 1968, Кременчук Полтавська область. Учасник АТО. Сержант, військовослужбовець 58-ї ОМПБр. Мобілізований 12.06.2015 як доброволець, приховав, що хворий на цукровий діабет. За станом здоров'я був звільнений 12.02.2016. Останні півтора тижні через погіршення стану перебував на лікуванні у 2-ій міській лікарні Кременчука, томографія показала застарілу травму хребта і ребер. Ігоря терміново відвезли до шпиталю у Полтаву, а наступного дня, 02016-03-3030 березня 2016, він помер, за попередніми даними, — від гострої серцевої недостатності. Розлучений, залишилося двоє синів[431].

  Горошко Юрій Васильович, 01972-05-099 травня 1972, Запоріжжя. Демобілізований учасник АТО. Навідник БРДМ 17-ї ОТБр. Фотограф і фотокореспондент, відомий під псевдонімом Юрій Жук. Працював відеооператором на телеканалі «Запоріжжя», потом зайнявся рекламним бізнесом. Останні кілька років працював фотокореспондентом в газеті «Субота плюс». Пішов на фронт добровольцем у серпні 2014. В лютому 2015 був поранений, під час бою осколок потрапив в око. Після реабілітації зір повністю відновити не вдалося, але Юрій продовжував працювати фотокором у Запоріжжі, допомагав волонтерам. Помер 02016-03-3030 березня 2016 у Запоріжжі, тіло знайшли вранці біля під'їзду, де проживав Юрій. Похований у Запоріжжі на кладовищі Св. Миколая (Верхня Хортиця)[432].

  Стасів Михайло Ярославович, 01968-11-2121 листопада 1968, Гайворонка Теребовлянський район Тернопільська область. Проживав у м. Тернопіль. Учасник АТО. Лікар-хірург, військовий медик 128-ї ОГПБр. 20 років працював хірургом в Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги, останні роки був заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Тернопільського Центру первинної медико-санітарної допомоги. На місцевих виборах у жовтні 2015 балотувався до Тернопільської міськради по округу № 11 за списком ВО «Батьківщина». Пішов на фронт добровольцем у вересні 2014, протягом 13 місяців надавав медичну допомогу та рятував життя в зоні АТО, зокрема під час боїв за Дебальцеве. Нагороджений «Відзнакою Тернопільської міської ради». Помер 02016-04-011 квітня 2016 у Тернополі через раптову зупинку серця. Похований на Алеї Героїв Микулинецького кладовища[433].

  Зуй Олексій Іванович, 23.03.1957, 59 років, Київ (Голосіївський район). Учасник АТО. Помер 02016-04-033 квітня 2016, похований на Берковецькому кладовищі. Рідних немає[434]. Прим., у ЗМІ за 2008 рік є згадка про Олексія Зуя, голову Вуличної ради самоврядування вулиці Баренбойма Голосіївського району міста Києва «Промінь», можливо, це та сама людина, вік збігається[435].

  Сердюк Юрій Станіславович, 01975-08-2929 серпня 1975, Вирішальне (Лохвицький район) Полтавська область. Військовослужбовець ЗСУ. Призваний на початку 2015, учасник АТО. Після демобілізації по дорозі на вокзалі Юрію стало зле, помер 02016-04-055 квітня 2016 від раптової зупинки серця. Похований на кладовищі с. Вирішальне. У Вирішальненській ЗОШ І-ІІІ ступенів встановлено меморіальну дошку[436].

  Спориш Віктор, 01975-04-1111 квітня 1975, Сумська область. Проживав у с. Новиця (Калуський район) Івано-Франківська область. Водій польового вузлу зв'язку в/ч пп В4126. 1998 року одружився, 2007 переїхав із сім'єю на Франківщину. До мобілізації підробляв у селі на різних роботах. Мобілізований в лютому 2015, після підготовки на Рівненському полігоні направлений до зони АТО. Учасник бойових дій. Після демобілізації 8 квітня повернувся додому, а 02016-04-099 квітня 2016 помер від серцевої недостатності на території власного будинку. Залишилася дружина та двоє синів, 1999 і 2008 р.н.[437]

  Дивак Руслан Михайлович (позивний «Змій»), 01986-09-2121 вересня 1986, Яворівка (Драбівський район) Черкаська область. Боєць 24-го ОШБ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. Після Майдану добровольцем пішов на фронт. 15.10.2014 під час прориву групи «Італійця» на 32-й блокпост траси «Бахмутка» (на допомогу вінницьким нацгвардійцям), був поранений в бою та потрапив у полон. Звільнений з полону 21.02.2015. Пройшов лікування у шпиталі в Ірпені, після демобілізації повернувся додому. Вбитий 02016-04-1919 квітня 2016 у Драбівському районі Черкащини, загинув від двох смертельних ножових ран у живіт і серце. Тіло знайдене 20 квітня в приміщенні літньої кухні. Вбивцю затримали. Похований в с. Яворівка. Залишилася мати[438].

  Городько Олег Вікторович, 51 рік, Полтава. Капітан, командир батареї зенітно-ракетного дивізіону 56-ї ОМПБр. Мобілізований як офіцер запасу, учасник АТО. Повертаючись додому після демобілізації, загинув 02016-04-2828 квітня 2016 у ДТП. Похований на Алеї Слави на центральному міському кладовищі Полтави. Залишилася дружина та двоє дітей[439].

  Євчук Іван Анатолійович, 23 роки, Дворище (Хорошівський район) Житомирська область. Старший солдат, кулеметник 4-ї аеромобільної десантної роті 95-ї ОАеМБр. Строкову службу проходив у Криму. Закінчив Житомирський автодорожній технікум. Працював на будівництві. Призваний за мобілізацією на початку війни, визволяв Слов'янськ, захищав Донецький аеропорт (2014). Після повернення з фронту кілька місяців лікувався, потім працевлаштувався охоронцем. З одній з нічних змін Іван не повернувся. Знайдений мертвим 02016-04-2929 квітня 2016 неподалік с. Поромовка Хорошівського району обабіч сільської дороги з чисельними забиттями по всьому тілу. За попередньою версією судмедекспертів, — помер від больового шоку. Відомо, що Іван сів у машину на перехресті у Володарськ-Волинському, там його в останнє бачили живим. Залишилась мати[440].

  Подточенко Олександр Миколайович, 01989-12-055 грудня 1989, Миколаївська область. Учасник АТО. Знайдений мертвим 02016-05-011 травня 2016 в м. Олександрія (Кіровоградська область), біля кафе по вулиці Героїв Сталінграда. Був одягнений у військову форму, мав при собі сумку, паспорт та інші документи, — прямував додому, щоб стати на облік після звільнення в запас. Слідів насильницької смерті чи пограбування не виявлено. Експертизою встановлено, що військовий помер від отруєння невідомою речовиною[441].

  Павлюк Олександр Петрович, 01987-06-1515 червня 1987, Ладижин Вінницька область. Солдат 90-го ОДШБ «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Мобілізований 22.08.2014. Учасник оборони Донецького аеропорту, дістав кілька контузій. Півроку лікувався у Вінницькому шпиталі, отримав ІІІ групу інвалідності. У липні 2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. 07.10.2015 демобілізувався та повернувся до дому. 02016-05-055 травня 2016 знайдений мертвим на березі річки в районі дачного масиву міста Ладижин (Вінницька область). Підірвався на гранаті, ліг на неї всім тілом. Вибухова хвиля сильно понівечила тіло. Основною версією слідчих є самогубство. Похований в Ладижині на новому кладовищі поруч з могилою старшого брата. Розлучений, залишилися батьки[442].

  Галас Олександр , 01962 1962, 53 роки, Іванічі Волинська область. Майор, військовослужбовець 26-ї ОАБр. На фронт пішов добровольцем, воював під Горлівкою. Після демобілізації і повернення додому активно займався громадською діяльністю, допомагав бійцям АТО. 02016-05-066 травня 2016 раптово помер в Іваничах через зупинку серця. Похований в рідному селищі[443].

  Приймак Ярослав Любомирович, 01979-03-1515 березня 1979, Угорники (Коломийський район) Івано-Франківська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. Закінчив Отинійське ПТУ за спеціальністю «повар», працював на різних роботах, 1987 року одружився. 14.02.2015 мобілізований як доброволець. 02016-05-1111 травня 2016, на другий день після дати демобілізації потрапив у реанімацію, помер від двосторонньої пневмонії. Залишилися дружина та двоє синів[444].

  Філіпчук Олександр Володимирович (позивний «Філ»), 01988-05-011 травня 1988, Біла Церква Київська область. Розвідник 72-ї ОМБр. З 2014 по початок 2016 проходив службу за контрактом в 72-ій ОМБр. Учасник бойових дій в зоні АТО. Був звільнений у запас за станом здоров'я. 02016-05-1111 травня 2016 покінчив життя самогубством вдома, у місті Біла Церква. Похований на Білоцерківському кладовищі. Залишилися мати, сестра[445].

  Толстой Руслан, 01985-04-2727 квітня 1985, мешканець м. Мена Чернігівська область. Учасник АТО 2014 року, військовослужбовець 41-го ОМПБ (раніше 41-й БТО «Чернігів-2»). Помер 16 травня 2016 року[362].

  Ліпик Віталій Леонідович, 01987-05-055 травня 1987, Петрове (Знам'янський район) Кіровоградська область. Демобілізований учасник АТО. Солдат прикордонних військ ДПСУ. Здобув спеціальність електрика в ПТУ № 3 м. Знам'янка, пройшов строкову службу у ВВ МВС. Працював ковалем у колійній машинній станції, робітником у фермерському господарстві «Матвєєв», у Водоканалі. З квітня 2014 по квітень 2015 проходив службу за мобілізацією, зокрема в зоні АТО під Маріуполем. Помер 02016-05-2323 травня 2016 в центральній районній лікарні у м. Знам'янка від тяжкої хронічної хвороби. Залишився малолітній син, батько, сестра[446].

  Семенін Руслан Іванович, 01972-02-088 лютого 1972, Дуліби (Стрийський район) Львівська область. Проживав у м. Стрий. Учасник АТО. На фронт пішов добровольцем, у боях під Дебальцевим отримав важкі поранення, внаслідок яких був комісований. Вже після повернення з фронту діагностували онкологічну хворобу, яка стрімко розвивалась. 02016-05-2323 травня 2016 помер у лікарні[447].

  Кушнір Василь, 48 років, Хмельницький. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець 2-го БСП «Донбас» НГУ. Загинув у ДТП 02016-05-3030 травня 2016, на автодорозі в місті Бучач на Тернопільщині. Не впорався із керуванням, з'їхав у кювет та зіткнувся з деревом. В автомобілі «Рено», яким кермував Василь, відмовили гальма, він загинув на місці[448].

  Онищук Анатолій Євгенович, 01981-02-011 лютого 1981, Городині Рожищенський район Волинська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець 80-ї ОАеМБр. Демобілізувався 12.04.2016. Після демобілізації поїхав до знайомої дівчини у Біловодськ на Луганщину, та під час поїздки 02016-06-022 червня 2016 помер[449].

  Яйченя Микола Миколайович, 01969-10-011 жовтня 1969, Полиці (Володимирецький район) Рівненська область. Проживав у с. Малий Жолудськ. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець ЗСУ. З березня 2015 по квітень 2016 служив за мобілізацією. Вже після демобілізації помер 02016-06-033 червня 2016 від інсульту у Рівненській обласній лікарні. Залишилися дружина та дві дорослі доньки[450].

  Добривода Петро Петрович. Демобілізований учасник АТО. Вже після демобілізації помер 02016-06-044 червня 2016 від онкологічного захворювання. Залишилася мати. Повідомлення у соцмережі[451][452].

  Асмолов Олександр Володимирович. Учасник АТО. З військової частини звільнений 27.05.2016. За повідомленням Центру волонтерів «Щира Справа» у соцмережі, військовослужбовець помер 02016-06-044 червня 2016 у реанімації 2-ї міської лікарні м. Кривий Ріг, після тривалого лікування у Львівському шпиталі[453][454].

  Пивовар Олександр Віталійович, 01979-09-2222 вересня 1979, Лісівщина (Житомирський район) Житомирська область. Проживав в смт Новогуйвинське. Військовослужбовець 30-ї ОМБр. Пройшов бої за Дебальцеве, Вуглегірськ. Оформлював документи на контрактну службу. Трагічно загинув 02016-06-044 червня 2016 на Житомирщині. О 23:46 впав у воду в районі санаторію «Дениші», тіло знайшли у водоймі наступного дня[455].

  Міхєєв Олександр, 43 роки, Луцьк. Проживав у с. Ощів Горохівський район Волинська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець ЗСУ. В зоні АТО служив на машині швидкої допомоги, вивозив поранених з-під вогню. Помер 02016-06-1212 червня 2016, вже після демобілізації, — не витримало серце. Похований на луцькому міському кладовищі у Гаразджі поруч з могилою батька. Залишилися дружина та двоє дітей, старша донька і 6-річний син[456].

  Балега Михайло Юрійович, 01971-11-011 листопада 1971, Букове (Виноградівський район) Закарпатська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець ЗСУ. Мобілізований 2015, учасник бойових дій. Після року служби навесні 2016 повернувся додому. 02016-06-2020 червня 2016 покінчив життя самогубством, ввечері був знайдений повішеним на дереві. Залишились дружина та син 2000 р.н.[457].

  Кірєєв Ігор Фаррахович, 01969-05-2525 травня 1969, Облапи Ковельський район Волинська область. Проживав у м. Ковель. Демобілізований учасник АТО. Сержант, військовослужбовець 14-ї ОМБр. Учасник бойових дій. Нагороджений відзнаками «За Україну за її волю», «За службу державі», «За заслуги».|| || Вже після повернення із зони АТО помер 02016-06-2020 червня 2016 від хвороби. Залишилась дружина та діти[458].

  Руснак Костянтин Іванович, 01965-09-1616 вересня 1965, 50 років, Старий Вовчинець Глибоцький район Чернівецька область. Демобілізований учасник АТО. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗСУ. Виріс у багатодітній родині, де було 14 дітей. Батьки давно померли. На фронт пішов влітку 2014. Півроку тому був демобілізований, повернувся додому. 02016-06-2121 червня 2016, вже після повернення додому, помер через зупинку серця. Похований у селі Старий Вовчинець. Залишилась 15-річна донька[459].

  Лупінський Ярослав Михайлович (позивний «Ярик-автобус»), 01963-11-2424 листопада 1963, 52 роки, Сянки Турківський район Львівська область. Боєць 24-го БТО Луганської області «Айдар». 25 років прожив в Росії (на батьківщині дружини). Коли почався Євромайдан, повернувся в Україну, потім пішов на фронт добровольцем «Айдару», був водієм ПАЗа, підвозив боєкомплекти на передову. Відвоював рік, після чого отримав повістку з військкомату та ще на рік пішов на фронт. Після демобілізації повернувся у рідне село, в райдержадміністрації пообіцяли надати кімнату в гуртожитку. В селі Сянки біля дороги був знайдений мертвим 02016-06-2222 червня 2016, — помер через серцевий напад. Похований в рідному селі. Залишилася донька, та на Рівненщині сестра з племінником[460].

  Семеняка Микола Миколайович (позивний «Баграм»), 01967-12-066 грудня 1967, Кам'яне (Рокитнівський район) Рівненська область. Проживав у с. Коржі (Баришівський район) Київська область. Боєць «афганської» роти 24-го ОШБ «Айдар». Депутат Київської обласної ради VII скликання, член Постійної комісії з питань екології, природокористування, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій. Член політради партії УКРОП. Шкільні роки пройшли в Тюменській області РРФСР, де 1987 закінчив Ялуторовський сільгосптехнікум за спеціальністю «агроном». У 1987—1989 брав участь в Афганській війні, старшина, десантник, нагороджений радянським Орденом Червоної зірки. Потім працював агрономом в Тюменській області. На початку 1990-х оселився на Київщині. З 1992 року — фізична особа-підприємець у с. Коржі, займався бізнесом, їздив на заробітки в Росію, Ізраїль, Чехію, Польщу, Угорщину. 2006 обраний депутатом Коржіської сільської ради, 2010 — депутатом Баришівської районної ради, з березня по травень 2014 року був головою Баришівської райради. Активний учасник Помаранчевого Майдану та Революції Гідності, був у 8-й афганській сотні Самооборони Майдану. У 2014—2015 воював у складі батальйону «Айдар». Один із засновників організації «Ніхто, крім нас». З листопада 2015 — депутат Київської облради. Помер 02016-06-2727 червня 2016 вночі від інфаркту. Після прощання на Майдані Незалежності у Києві, похований в с. Коржі. Залишилися дружина та дві доньки, 19 і 13 років[461].

  Хайретдінов Віктор Інзірович, 01970-12-2929 грудня 1970, Буча Київська область. Учасник АТО. З лютого 2015 року по березень 2016 року проходив службу в зоні АТО. Помер 02016-06-2929 червня 2016, вже після повернення з фронту. Похований на Алеї Героїв Центрального кладовища Бучі. Залишилась дружина та 9-річний син[462].

Посилання

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Воїни АТО – герої серед нас. 21.03.2016
    Зустріч з бійцями. 06.05.2016
    Рачинський Олександр Васильович // Білоцерківська міська рада[недоступне посилання]
  2. Сьогодні на сході загинув нетішинець!!! // Нетішинська Самооборона, 1 січня 2015 [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]
    «Айдарівець» Голюк загинув не під час бою, — Лисенко // «112», 2 січня 2015
    У Нетішині поховали 27-річного айдарівця, який загинув у зоні АТО // «Є», 4 січня 2016 [Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Рідні загиблого «айдарівця» з Нетішина стверджують, що Генштаб приховує реальні втрати в неоголошеній війні // НГП, 6 січня 2016
  4. під Горлівкою загинув боєць батальйону «АЙДАР» Назар Голюк
  5. Під Маріуполем загинув свободівець Олександр Коваль // Сайт ВО «Свобода», 2 січня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Перший день нового року став для нього останнім // «Хотинські вісті», 1 січня 2015 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    [htt1://vidido.ua/index.php/pogliad/article/hotin_zustriv_zagiblogo_biicja_ato_z_praporami_u_rukah/ Хотин зустрів загиблого бійця АТО з прапорами у руках // «Від і До», 5 січня 2015]
    На Буковині поховали 18-річного бійця «Азову», який загинув у перший день Нового року // «ТСН», 6 січня 2016
    В Хотині попрощалися з героєм Олександром Ковалем // Хотинська РДА, 6 січня 2016 [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
    [Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов» Коваль Олександр Олександрович]
  6. Завтра ховатимуть померлого воїна-захисника Віталія Кондакова // «Програма плюс», 5 січня 2015
    Кондаков Віталій Олексійович // Полтавська облрада [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
    Кондаков Віталій Олексійович
  7. Під Маріуполем помер запорізький військовий // 061.ua — Сайт Запоріжжя, 6 січня 2016(рос.)
    Снегір Андрій Віталійович
  8. а б Прощання з захисниками України // Офіційний сайт м. Старокостянтинів, 5 січня 2016 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Старокостянтинові поховали двох учасників АТО // «Є», 6 січня 2016 [Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.]
  9. Погончук Руслан Вікторович // Старокостянтинівська райрада [Архівовано 2017-11-07 у Wayback Machine.]
    Погончук Руслан Вікторович
    Погончук Руслан Вікторович
  10. В зоне АТО умер мобилизованный из Одесской области // «NewsCloud», 18 січня 2016
  11. Алимов Руслан Миколайович
    Виступ учнів Олексіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів на зльоті лідерів учнівського самоврядування на рівні району 26.02.2016
  12. Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 3 січня 2016 року
    Військовий отримав смертельне поранення біля кордону з РФ. 03.01.2016, 13:09
    Прес-центр штабу АТО приховує інформацію про втрати. 03.01.2016, 21:02
  13. На сході загинув колишній боєць Дніпро-1 // facebook.com «Полк Днепр-1», 3 січня 2015
    У зоні АТО загинув боєць кіровоградського полку спецпризначення. 04.01.2016, 19:07 [Архівовано 07.01.2016, у Wayback Machine.]
    У Кіровограді попрощались з трагічно загиблим бійцем 3-го полку спецпризначення // «Перша електронна газета», 6 січня 2016
    Два роки минуло від загибелі бійця 3-го полку з позивним «Санта» // 3 ОПСпП, неофіційний сайт, 1 січня 2018
  14. Спецназівець Бочаров загинув внаслідок необережного поводження зі зброєю, — Генштаб // «112», 4 січня 2015 [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
    Однополчани загиблого спецназівця Бочарова спростовують версію про самогубство // «QHA Агентство Кримські Новини», 5 січня 2015 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  15. Тернопільський Валерій Валерійович
  16. На Звенигородщині провели в останню путь учасника АТО. 05.01.2016, 15:57 [Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Нетесюк Михайло Миколайович
  17. У зоні АТО помер військовослужбовець із Костопільського району. 04.1.2016,16:45. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  18. У Броварах попрощалися із загиблим воїном АТО // «At Brovary», 6 січня 2016
    Бровари попрощалися з Олегом Синільником // «Трибуна Бровари», 6 січня 2016 [Архівовано 1 березня 2016 у Wayback Machine.]
  19. Днепропетровская милиция разыскивает несовершеннолетнего днепродзержинца // «34 канал», 28 жовтня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  20. В АТО загинув ще один дніпродзержинець. (рос.) 03.01.2016, 21:41
    Днепродзержинец погиб на войне в Донбассе // «Кстати+», 4 січня 2016 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Погибший молодой военный из Днепродзержинска пытался покончить с собой в зоне АТО(рос.)
    В зоне АТО погиб днепродзержинец // «Репортер», 5 січня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  21. Члени виконавчого комітету прийняли рішення про встановлення меморіальних дощок землякам. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
  22. Яворський Олександр Володимирович
  23. На Жидачівщині прощалися із бійцем АТО Валерієм Сисоєвим // Офіційний сайт Жидачівської райдержадміністрації, 11 січня 2016 [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Сулятичах попрощались із земляком // «НОВИЙ ЧАС», 21 січня 2016
  24. На Сколівщині провели в останню путь воїна Сергія Супруна // Сколівська РДА, 13 січня 2016[недоступне посилання]
  25. Декандоїдзе висловила співчуття через загибель у Зайцеві офіцера поліції Ільницького // «Радіо Свобода», 9 січня 2016
    9 січня поблизу населеного пункту Зайцеве Донецької області, загинув один з найгероїчніших бійців полку «Миротворець» // facebook Полк поліції особливого призначення «Миротворець», 9 січня 2016
    Сьогодні вбили БАРНІ! // facebook Vsevolod Stebliuk, 9 січня 2015
    В зоні АТО загинув наш земляк Олег Галац (Олександр Ільницький) // Турка — перлина Карпат, 10 січня 2016[недоступне посилання з серпня 2019]
  26. Прощання з Барні, бійцем АТО, на Майдані 11.01.2016
  27. Новини 112. Підсумковий випуск, 11.01.2016 — сюжет телеканалу «112 Україна» — з 11:27 хв. [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
    «Він був безстрашним, сміливим і веселим», — волонтери про вбитого снайпером 21-річного «Ліона» // «перший Житомирський», 13 січня 2016
    У Житомирській області попрощалися з бійцем Федором Мельничуком, який ціною власного життя врятував людей від обстрілу // Житомир.info, 13 січня 2016
  28. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 10 січня. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  29. В зоні АТО загинув мешканець Полтавщини // «Полтавщина», 12 січня 2016
    Ще одна болюча втрата // Глобинська районна рада, 12 січня 2016 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув Віктор Аврамчук, який жив і працював у Світловодську // «Світловодськ», 15 січня 2016
    Глобинщина прощалася із загиблим воїном // Глобинська міська рада, 14 січня 2016
    Аврамчук Віктор Вікторович // Сайт Полтавської облради [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
  30. Ще одна буковинська втрата в зоні АТО… // fakty.cv.ua, 16 січня 2016
    У зоні АТО помер сільський голова з Буковини, який пішов добровольцем на війну // «МБ», 16 січня 2016
    село Шепіт, привітання голови селищної ради Горбана Дмитра Ілліча
    Смерть буковинця в АТО спричинила пневмонія. 20.01.2016, 21:11 [Архівовано 23.01.2016, у Wayback Machine.]
    Сьогодні у Путилі попрощалась з загиблим Героєм Дмитром Горбаном // Путильська РДА, 16 січня 2016 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  31. В зоні АТО загинув військовослужбовець з Прикарпаття // «ГК», 15 січня 2016
    В зоні АТО загинув 31-річний боєць з Івано-Франківська // «Галка», 15 січня 2016
    У Івано-Франківську попрощалися із Героєм України, який загинув в зоні АТО // «Галка», 17 січня 2016
    У Рошневі Тисменицького району поховали загиблого в АТО Сергія Харенка // Тисменицька РДА, 19 січня 2016 [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
    В Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку загиблому бійцю Сергію Харенку [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.]
  32. У зоні АТО від пневмонії помер боєць із Вінниччини // Vinbazar, 22 січня 2016
    В с. Тютьки провели в останню путь учасника Антитерористичної операції на Сході України // Вінницька районна рада, 22 січня 2016[недоступне посилання]
  33. Поховали героя // Березнівська РДА, 20 січня 2016 [Архівовано 2016-02-01 у Wayback Machine.]
    Полісся оплакує воїна АТО // Сарненська єпархія УПЦ, 22 січня 2016 [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.]
    Учасники АТО. Мукомелець Руслан Аркадійович // Соснівська міська бібліотека
    Мукомелець Руслан Аркадійович // Книга пам'яті
  34. У Житомирській області попрощались з 46-річним військовим, який загинув у зоні АТО // Житомир.info, 21 січня 2016
    На Житомирщині попрощалися з командиром відділення 14-ї механізованої бригади // «5 канал», 21 січня 2016
  35. В районі Донецького аеропорту загинув боєць Правого сектора. 19.01.2016, 08:16
    Стало відомо, за яких обставин загинув командир «Правого сектора» // «Преса України», 19 січня 2016 [Архівовано 20 січня 2016 у Wayback Machine.]
    На Святвечір в зоні АТО загинув воїн з Прикарпаття // «Галка», 19 січня 2016
    Під Донецьком загинув боєць ПС з Прикарпаття з позивним «Семен» // «Фіртка», 19 січня 2016
    Франківська волонтерка про останню зустріч з добровольцем АТО «Семеном»: Загинув не просто українець. Загинув Бог Війни // «Фіртка», 20 січня 2016
    Прощавай, друг Семен, Батя — Григорій Семанишин // «Курс», 21 січня 2016
    В Івано-Франківську поховали загиблого в АТО добровольця «Семена» // «Фіртка», 22 січня 2016
    У Франківську встановили пам'ятну дошку бійцю АТО Григорію Семанишину // «Репортер», 17 березня 2016
    У Водохресний Святвечір у зоні #АТО загинув Григорій Семенишин з позивним «Семен». Фото // «Спротив», 20 січня 2016
    Донька загиблого в АТО Героя із Прикарпаття не отримує належної їй допомоги // «Правда.if.ua», 14 серпня 2016
    Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  36. Кременчужане встретили погибшего бойца Игоря Сенечко // «Телеграф», 21 січня 2016(рос.)
  37. Толочко Ілля Васильович // Шевченківська адміністрація, Шевченківський район Київ, 10 травня 2016 [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Назвіть причину смерті 20.01.2016 старшого солдата Толочко Іллї Васильовича // Сайт запитань до МОУ, 18 лютого 2016 [Архівовано 30.06.2016, у Wayback Machine.]
  38. У зоні АТО загинув військовий з Кіровоградщини. 23.01.2016, 17:52
    Кіровоград попрощався зі своїм героєм // «Перша», 26 січня 2016
    В Овруцькому районі поховали загиблого бійця 13-го мотопіхотного батальйону // «Житомир он-лайн», 28 січня 2016
    В Овруцькому районі встановили меморіальну дошку загиблому в зоні АТО Валерію Бочарнікову // «перший Житомирський», 25 квітня 2016
    Бочарніков Валерій Володимирович
  39. Звенигородщина попрощалась з Героєм. 23.01.2016, 13:57 [Архівовано 20.03.2016, у Wayback Machine.]
    У Звенигородці прощались з учасником АТО // «Альтернатива», 24 січня 2016
  40. На Золочівщині в останню дорогу проводжали бійця АТО (відео) // «Золочів.нет», 24 січня 2016
    Москвяк Руслан Васильович
    Москвяк Руслан Васильович
  41. Під час АТО в четвер загинуло 2 військових, — Порошенко. 2016.01.21, 17:32:00
  42. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 21 січня [Архівовано 2016-01-27 у Wayback Machine.]
    Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 22 січня [Архівовано 2016-01-27 у Wayback Machine.]
  43. Сьогодні полк втратив ще одного азовця // azov.press, 23 січня 2016
    Прощання з Кузьмичем // azov.press, 27 січня 2016
    Прощання з Кузмічем // youtube AZOV media, 29 січня 2016
    «Азов» прощається з Кузьмичем // «Сіверщина», 26 січня 2016
    Сьогодні, 28 січня, у Михайлівському соборі в Києві попрощались з АЗОВцем Кузьмічем
    Діденко Олександр Кузьмич («Кузміч»)
  44. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 23 січня [Архівовано 2016-01-27 у Wayback Machine.]
    Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 23 січня 2016 року
  45. а б в У зоні АТО загинули троє військових з Першотравневого району Миколаєва // Злочинності. НІ, 25 січня 2016[недоступне посилання]
    Вічна пам'ять героям // Миколаївська облрада, 25 січня 2016 [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.]
  46. Вічна пам'ять загиблому в АТО // Первомайська РДА, 25 січня 2016
  47. У зоні АТО загинув 22-річний олександрієць // «Перша», 25 січня 2016
    Стали відомі подробиці трагічної загибелі олександрійця у зоні АТО // Week, 26 січня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Олександрієць пішов до армії, щоб захищати Україну, але загинув від рук співслужбовця // «Моя Олександрія», 27 січня 2016(рос.)
  48. Барановський Василь Володимирович
    20 червня на Малинщині поховали героя АТО Василя Баранівського
    «Хай би він не був героєм! Хай би він був краще живий!!!»
  49. Загинув Усатенко Іван Вікторович // Доманівська РДА, 27 січня 2016
    Доманівщина попрощається зі своїм земляком Іваном Усатенком // Миколаївська облрада, 28 січня 2016 [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
    Доманівщина попрощалася з Іваном Усатенком // Доманівська РДА, 29 січня 2016
  50. Допоможему бійцю! // Високопільська РДА, 22 січня 2016 [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Не можу стримати сліз // «Центр допомоги учасникам АТО Херсонської області», 26 січня 2016
    В останній путь провели бійця, який проходив службу в зоні АТО // Високопільська РДА, 28 січня 2016 [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  51. На Берковцях поховали бійця АТО, «кіборга», який захищав Донецький аеропорт Олександра Балкового [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    Війна наздогнала у мирному Києві [Архівовано 25 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  52. У зоні проведення АТО загинув житель Нововолинська // «Буг», 27 січня 2016
    Знову смерть із безліччю невідомих // «Буг», 28 січня 2016
    У Нововолинську провели в останню путь бійця 24-ї бригади Петра Мороза // «Буг», 29 січня 2016
  53. У Кривому Розі оголосили День жалоби за загиблим в АТО героєм-кулеметником // Depo.Дніпро, 4 лютого 2016
  54. Кегичівська районна державна адміністрація глибоко сумує // Кегичівська РДА, 1 лютого 2016
  55. Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 30 січня 2016 року[недоступне посилання з червня 2019]
  56. Біля шахти «Бутовка» боєць загинув на розтяжці — волонтерка // «Громадське радіо», 31 січня 2016
    У районі шахти «Бутівка» загинув військовий, ще двох поранено // «Лівий берег», 30 січня 2016
    При виконанні бойового завдання загинув сапер з Делятина // «Курс», 30 січня 2016
    30 січня на Донбасі в АТО загинув захисник України Анатолій Гаркавенко, йому відірвало ноги. 30.01.2016, 21:35
    Прощавай, друг «Морячок»: на Прикарпатті поховали бійця, що загинув в зоні АТО // «Станіславське ТБ», 3 лютого 2016 [Архівовано 6 лютого 2016 у Wayback Machine.]
    «Справжні герої мовчать». Як «списують» бойові втрати у штабах // Тиждень.ua, 24 березня 2016
  57. У зоні АТО загинули двоє бійців, чотирьох поранено — штаб // УП, 31 січня 2016
    У Києві ввечері попрощалися з двома загиблими бійцями АТО // «5 канал», 2 лютого 2016
    У зоні АТО загинув 25-річний солдат зі Славути. 31.01.2016
    У Славуті 2 лютого прощатимуться із загиблим бійцем АТО // «Є», 1 лютого 2016 [Архівовано 8 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  58. а б Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 3 лютого[недоступне посилання з червня 2019]
  59. Кілька днів тому мені сповістили, що на шахті Бутівка загинув друг… // facebook Дмитро Мірошниченко, 2 лютого 2016
    23-річний чернігівець загинув на Луганщині // «Час Чернігівський, 4 лютого 2016» [Архівовано 8 лютого 2016 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають! // «Чернігівський формат», 3 лютого 2016
  60. У Панютиному поховали 22-річного бійця, що загинув на Донеччині. 04.02. 2016, 18:04. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
  61. На Кіровоградщині попрощались із загиблим під час обстрілу учасником АТО // «Рідний Кіровоград», 8 лютого 2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  62. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 05 лютого [Архівовано 2016-02-06 у Wayback Machine.]
    Під час мінометного обстрілу Зайцевого загинув український боєць — АПУ
  63. Дементьєв Сергій Валерійович
    Цей світ лиш врятують герої – Герої нової війни [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
    Відкриття меморіальної дошки в пам'ять Дементьєву Сергію Валерійовичу
  64. В зоні АТО загинув 27-річний боєць з Красилівського району. 12.02.2016
    Герої не вмирають! // Красилівська РДА, 12 лютого 2016 [Архівовано 08-03-2016 у Wayback Machine.]
  65. Прикарпаття втратило ще одного воїна АТО. 09.02.2016
    У зоні проведення АТО загинув долинянин Руслан Черналевський // Івано-Франківська облрада, 10 лютого 2016 [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.]
    Прикарпатці на колінах зустріли загиблого в АТО Руслана Черналевського // «Паралелі»,10 лютого 2016 [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
    На Прикарпатті провели в останню путь загиблого в АТО Руслана Черналевського // «ГК», 11 лютого 2016
    Черналевський Руслан Валентинович
  66. Тіло військового медика, який помер у зоні АТО, в Тернопіль привезуть завтра // Press-центр, 9 лютого 2016
    Знову 200-й… На Сході помер військовий лікар з Тернопільщини // 20 хвилин (Тернопіль), 9 лютого 2016
    Тернопіль! Горе знову прийшло в наш дім… // facebook.com — Ліля Мусіхіна, 9 лютого 2016
    «Бійців рятував, а себе не вберіг…» // «Місто», 18 Лютого 2016
  67. За добу в зоні АТО 1 боєць загинув, ще 3 поранено — штаб // «КП», 11 лютого 2016
    На сході загинув боєць кіровоградського полку спецпризначення. 11.02.2016
  68. У Дніпропетровську попрощалия з розвідником Олегом Созоненком // «5 канал», 13 лютого 2016
  69. Поблизу Донецького аеропорту підірвалися на розтяжці троє бійців, один загинув — ЗМІ
  70. Боец с Полтавщины получил тяжелые ранения в зоне АТО [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  71. В Запоріжжі від пневмонії помер атовець Роман Василенко. (рос.) 10.02.2016, 14:58
    12 лютого у Полтаві відбудеться прощання з Романом Василенко // Сайт УНА-УНСО, 12 лютого 2016 [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
    У Полтаві провели в останню путь захисника України Романа Василенка // «Коло — Новини Полтавщини», 12 лютого 2016 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Василенко Роман Леонідович // полтавська облрада [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  72. 14 лютого Нікополь прощатиметься ще з одним Героєм. 13.02.2016. Архів оригіналу за 24.02.2016. Процитовано 16.02.2016.
  73. На Луганщині загинув військовий з Волині // «ВолиньPost», 16 лютого 2016
    Попрощалися із загиблим бійцем // Маневицька районна рада, 18 лютого 2016 [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
    Згасла життєва свічка ще одного Героя АТО, жителя с. Прилісне Шишолика Василя Серафимовича // Маневецька РДА, 18 лютого 2016 [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
    Шишолик Василь Серафимович
  74. У зоні АТО загинув Іван Бєляєв, житель с. Середній Бабин // «Вісті Калущини», 16 лютого 2016
    Івана Бєляєва поховають у Середньому Бабині в четвер // «Фіртка», 17 лютого 2016
    Івана Бєляєва провели в останню путь сотні земляків та побратимів // «Вікна», 18 лютого 2016
  75. Під Волновахою загинули троє бійців 72-ї бригади // «ЛБ», 15 лютого 2016
  76. а б Завтра Миколаївщина попрощається з Героєми // Миколаївська ОДА, 16 лютого 2016
  77. Загинув Кушнір Олександр Вікторович // Доманівська РДА, 16 лютого 2016
  78. 20 лютого Кіровоградщина попрощається з двома воїнами АТО // «Перша електронна», 19 лютого 2016
  79. Лохвичани попрощалися зі своїм Героєм. 19.02.2016 [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Лохвицька гімназія № 1 попрощалася і з своїм випускником
    Коваленко Олег Миколайович // Полтавська облрада [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Лохвичани поховали загиблого підполковника // Події та коментарі, 28 лютого 2016 [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    36-річний лохвичанин повернувся із зони АТО у труні // vk Лохвицький край, 1 березня 2016
  80. Бійці підірвалися на міні: один загинув. 17 лютого 2016, 21:11
    Вчора у зоні АТО загинув військовий з Кіровоградщини // «Перша електронна», 18 лютого 2016
    Непоправна втрата петрівчан // Петрівська РДА, 18 лютого 2016
  81. «Серце розривається від болю»: волонтер розповіла про смерть 24-річного бійця // «Сьогодні», 19 лютого 2016
    Втрати в зоні АТО: загинув ще один боєць, який підірвався на міні під Пісками // «24 канал», 19 лютого 2016
    У Дніпропетровську попрощалися із 23-річним офіцером Дмитром Решетняком, який загинув на Донеччині // «5 канал», 20 лютого 2016
  82. І знову біль, і знову втрата… // Христинівська РДА, 22 лютого 2016 [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
    Христинівчани провели в останню путь ще одного бійця АТО [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
    Ялинчук Богдан Михайлович
  83. У Житомирській області попрощалися з військовим, який прийшов у відпустку і помер від хвороби. 21.02.2016, 10:17
  84. Тернопільщина у жалобі: зі Сходу привезли «двохсотих» // «Номер один», 6 березня 2016. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  85. В зоні АТО помер тернопільський боєць Михайло Думанський. 23.02.2016, 09:20
    Тернополяни зустріли тіло бійця Михайла Думанського // «ІНТБ», 23 лютого 2016 [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.]
  86. Сьогодні сталась велика трагедія для сім'ї Бондарів
    Бойца 30-й бригады застрелил кто-то из своих? // «Нова Влада», 6 березня 2016
    Бондар Олександр Вікторович
  87. У Мар'їнці загинув боєць з Тернопільщини. Без батька залишилися двоє дітей // «За Збручем», 20 лютого 2016
    На Тернопільщині пронесли вкриту квітами труну із тілом воїна, який загинув від кулі снайпера // 0352.ua — Сайт міста Тернополя, 23 лютого 2016
    Тернопільщина прощалась з Героєм! // TopNews, 26 лютого 2016 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Тернопільщина у жалобі: зі Сходу привезли «двохсотих» // «Номер один», 6 березня 2016 [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
  88. Війна триває! Знову сумна звістка, загинув Назаренко Ян
    В зоні АТО загинув уроженець с. Фастівець Назаренко Ян
    У Фастівці попрощалися зі своїм односельчанином — захисником України // Офіційний сайт Фастівської райради та РДА, 3 березня 2016 [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
  89. Пам'яті земляка // сайт міста Буча, 22 лютого 2016
    День пам'яті та примирення — з урочистостями, солдатською кашею та святковою програмою // сайт міста Буча, 12 травня 2016
  90. На Сході помер волинський захисник України. 23.02.2016, 23:50
    Життя ще одного ковельчанина обірвалося на Донеччині // Офіційний сайт Ковельської міськради, 25 лютого 2016
  91. Через хворобу серця помер боєць Віктор Шиленга. 02.03.2016, 12:50. Архів оригіналу за 07.03.2016. Процитовано 02.03.2016.
  92. У Кривому Розі поховали загиблого в АТО артилериста // Depo.Дніпро, 28 лютого 2016
    Меморіальну дошку криворізькому бійцю Артуру Борисову відкрили на фасаді школи // «Перший Криворізький», 2 листопада 2016
  93. В зоні АТО загинув житель Конотопщини Микола Брисюк // «ТопКонотоп», 3 квітня 2016
    Конотопський район попрощався із загиблим в АТО героєм // Сумська обласна рада, 5 квітня 2016 [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Ще один наш земляк загинув у зоні АТО
  94. Під Торецьком поліцейські затримали військовослужбовця, який вбив свого товариша по службі та видав загиблого за дезертира // ГУ НП в Донецькій області, 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016.
  95. Вічна шана Герою! // Полтавська облрада, 27 лютого 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО від кулі снайпера загинув боєць з Полтавщини // 0532.ua — Сайт Полтави, 27 лютого 2016
    Загинув від снайперської кулі за два місяці до демобілізації // Полтавська єпархія УПЦ, 1 березня 2016 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Авраменко Олександр Іванович // Полтавська облрада [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
  96. Вічна шана Герою! // Полтавська облрада, 27 лютого 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають // Кобеляцька РДА, 28 лютого 2016 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Кошлатий Григорій Григорович // Полтавська облрада [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    "П'яне" вбивство на блокпосту в зоні АТО: загибель "при виконанні" чи нещасний випадок? // «Факти і коментарі», 1 грудня 2016(рос.)
  97. Підрив на фугасі: 1 боєць загинув і ще один потрапив у полон бойовиків // «УП», 29 лютого 2016
    ИС: российские боевики выкрали 2 бойцов ВСУ, один из них уже мертв // ІС, 28 лютого 2016 [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  98. У Кіровограді оголошується день жалоби // Кіровоградська міська рада, 26 лютого 2016 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Кіровоград віддав останню шану полеглому у зоні АТО О.Глушко. 29.02.2016
    Кіровоградці прощалися з бійцем АТО // УНН, 29 лютого 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Кіровограді попрощалися із молодшим сержантом 34-го батальйону // «Новини Кіровоградщини», 29 лютого 2016 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Кіровограді провели в останню путь учасника АТО Олександра Глушка // «Рідний Кіровоград», 29 лютого 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
  99. Тетіївщина в скорботі. 26.02.2016. Архів оригіналу за 03.03.2016. Процитовано 27.02.2016.
  100. У суботу (завтра) о 09.00год волонтери привезуть додому Героя України Антона Козачука!
    У Сокалі попрощалися з героєм // «Сокаль і Сокальщина», 5 березня 2016
  101. Вишневе провело в останню путь героя АТО Вадима Курбатова // Вишнева міська рада, 2 березня 2016
  102. Указ №421/2016 Про відзначення державними нагородами України
  103. У зоні АТО загинув шепетівчанин // Сайт міста Шепетівка, 28 лютого 2016
    У зоні АТО загинув боєць із Шепетівки // «Є», 29 лютого 2015 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Шепетівчани попрощалися зі загиблим Олександром Тимошишиним // Сайт міста Шепетівка, 1 березня 2016
    Тимошишин Олександр Андрійович
  104. а б в Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 2 березня 2016 року // ГУ НП в Луганській області, 2 березня 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
    В Луганській обл. підірвався автомобіль з військовими, троє загинули // «112», 1 березня 2016 [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
    На Луганщині полягли троє львівських десантників // «Щоденний Львів», 1 березня 2016
    Українські військові підірвались у Мирній Долині на мінах ЗСУ — ОБСЄ // УНН, 4 березня 2016
    Вічна пам'ять загиблим героям! (фото з місця)
    Справжні Героі нашого часу!
  105. Працівник Тернопільської міськради загинув у зоні АТО // «За Збручем», 2 березня 2016
    У зоні проведення бойових дій на сході України загинув наш колега Питак Андрій Андрійович // ДСЗН Тернопільської ОДА, 2 березня 2016 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Як загинув боєць з Тернопільщини? // Інформаційний простір Тернополя, 9 березня 2016
    Тернопіль попрощався із бійцем АТО Андрієм Питаком // ІНТБ, 28 березня 2016 [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
    У Тернополі попрощалися із загиблим бійцем АТО Андрієм Питаком // Тернопільська міська рада, 28 березня 2016 [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  106. Артем Воронюк — боєць 80-ки…
    На Хмельниччині попрощаються з 22-річним Артемом Воронюком, який підірвався в АТО // «ВСІМ», 14 квітня 2016
  107. Дуленко Олександр Сергійович
  108. Пам’ятну дошку загиблому Героєві відкрили у ліцеї автомобільного сервісу « Офіційний портал Чернівецької міської ради. chernivtsy.eu. Процитовано 12 вересня 2021.
  109. Home. archive.bukoda.gov.ua. Процитовано 12 вересня 2021.
  110. У зоні АТО загинув іще один чернівчанин // Чернівецький промінь, 7 березня 2016
    У Чернівцях поховали бійця АТО Андрія Ткаченка // ЗІК, 9 березня 2016
  111. Лебединщина у Скорботі // Лебединська РДА, 4 березня 2016
    Він захищав Україну // «Лебедин Press», 10 березня 2016 [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоне АТО пьяный подполковник Вооружённых сил Украины расстрелял из автомата солдата // «Ведомости-Украина», 14 травня 2016 [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
    Категорія справи № 221/2194/16-к // Єдиний державний реєстр судових рішень [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  112. а б в Непридуманные истории. Часть первая: день рождения, самогон и солдат-неадекват // «Ветеран АТО», 9 березня 2016 [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  113. Вирок по справі № 221/3266/16-к від 25.11.2019 року
    В Маріуполі офіцера, який застрелив співслужбовця, засудили до 11 років(рос.)
  114. Ставищенщина попрощалася зі своїм героєм // Ставищенська РДА, 4 березня 2016 [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Війна… Скільки вас, хлопці… // vk
  115. Радченко Богдан Ростиславович
    Ще одна смерть… Радченко Борис
    У Василькові під Києвом сьогодні на колінах прощалися із загиблим в АТО [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
  116. Павлюк Сергій Анатолійович
    У нас в селі велике горе, велика втрата.... Загинув наш односелець, учасник АТО: Павлюк Сергій(Макарець)[недоступне посилання з червня 2019]
  117. "Після смерті Дмитра, тепер я маю замінити тата нашому сину" // Іван Саюк. «Обозрєватєль», 15 грудня 2016
  118. Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 3 березня 2016 року // ГУ НП в Луганській області, 3 березня 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
    На Луганщині ворожий снайпер вбив українського військового. 02.03.201, 23:15 [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.]
    Україна втратила ще одного бійця. 03.03.2016, 13:09
  119. Сьогодні прощатимуться с бійцем 92-ї бригади, що загинув від кулі ворожого снайпера під Щастям // «Вісті. ТБ», 4 березня 2016 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Близько 300 людей прийшли попрощатися з бійцем АТО Олегом Бондаренком у Миколаєві // «5 канал», 5 березня 2016
    Вічна пам'ять та слава Герою! // Миколаївська ОДА, 4 березня 2016
  120. В зоні АТО загинув житель Херсонщини Ігор Гришанін // «Самиздат», 5 березня 2016 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Вічна пам'ять! // facebook Центр допомоги учасникам АТО Херсонської області, 6 березня 2016
    Герої не вмирають! // Херсонська ОДА, 7 березня 2016
  121. Боец АТО из Ананьевского района скончался после трех месяцев комы // «Траса Е-95», 3 березня 2016(рос.)
    Ананьївщина попрощалася з померлим учасником АТО // Ананьївська РДА, 15 березня 2016 [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  122. Сьогодні у Бериславському районі поховали загиблого воїна АТО // «Херсон-Онлайн», 6 березня 2016
    Герої не вмирають! // Херсонська ОДА, 7 березня 2016
    Лебідь Сергій Вікторович // Бериславська РДА, 12 березня 2016 [Архівовано 2016-04-22 у Wayback Machine.]
  123. Бізнесмен зі Збаража став кандидатом Кличка на посаду голови РДА
  124. У Збаражі за крісло міського голови від «Доброго самарянина» боротиметься Юрій Горайський
  125. а б Під Маріуполем загинули двоє очаківських «морських котиків» — потрапили в засідку бойовиків // «Злочинності. НІ», 4 березня 2016
    Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 05 березня [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.]
    Бой под Мариуполем: волонтеры рассказали подробности гибели двух наших морских котиков // «Главред», 5 березня 2016(рос.)
    Головний дозор. Останній бій воїнів 73-го Центру Юрія Горайського і Олександра Хмелярова 4 березня 2016 року // «Цензор. НЕТ», 8 березня 2016
  126. Під Маріуполем від куль сепаратистів загинув екс-голова Збаразької РДА Юрій Горайський // «Тернополяни», 4 лютого 2016
    Під Маріуполем загинув екс-голова Збаразької РДА Юрій Горайський // «20 хвилин Тернопіль», 4 березня 2016
    4 березня на Донеччині загинув Юрій Володимирович Горайський // facebook Збаразька РДА, 4 березня 2016
    У Збаражі поховали воїна Юрія Горайського, який загинув в бою в зоні АТО // «Тернопіль Live», 8 березня 2016 [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
  127. Указ Президента України від 15 вересня 2020 року № 395/2020 «Про присвоєння Ю.Горайському звання Герой України»
  128. Новини міста — Вічна пам'ять Героям! // Очаківська міська рада, 7 березня 2016 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
    «Морской котик» из Измаильского района, погибший на Донбассе, представлен к ордену «За мужество» // «Траса Е-95», 12 березня 2016(рос.)
  129. Кіровоград попрощається з героєм АТО // Кіровоградська міська рада, 5 березня 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Кіровограді попрощалися із бійцем 28 окремої механізованої бригади Олегом Тішкіним. 07.03.2016, 14:54
    Кіровоградці попрощалися з артилеристом Тішкіним Олегом. 07.03.2016, 12:23[недоступне посилання з червня 2019]
  130. Кривой Рог простился с Александром Ревой, погибшим в зоне АТО за несколько недель до дембеля // 0564.ua — Сайт Кривого Рогу, 10 березня 2016
  131. а б Подробиці пекельного бою під Авдіївкою: двоє загиблих // «24 канал», 6 березня 2016
  132. У бою під Авдіївкою загинув полтавець. 05.03.2016, 21:10 [Архівовано 07.03.2016, у Wayback Machine.]
    Вічна шана Герою! // Полтавська облрада, 6 березня 2016 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
    «Він переправив прізвище — і віддав свою медаль іншому солдату»: у Полтаві попрощалися із загиблим бійцем // «Коло», 9 березня 2016 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Полтавці провели в останню путь героя АТО Андрія Ярешко // «Новини Полтавщини», 9 березня 2016
    Нагороди двох загиблих у зоні АТО воїнів вручили їх рідним
  133. В останню путь провели шостого героя АТО із нашого району // Коропська РДА, 9 березня 2016 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Війна в «режимі тиші»: днями загинув ще один Герой з Чернігівщини // «Час Чернігівський», 10 березня 2016 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Чернігівщина втратила ще одного захисника // Чернігівська ОДА
    У зоні АТО від больвого шоку загинув Юрій Мальцев // «ПіК», 21 березня 2016
  134. Вічна шана Герою! // Полтавська облрада, 7 березня 2016 [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    На Донбасі загинув боєць з Кременчука Володимир Шаповал // «Телеграф», 6 березня 2016(рос.)
    На Луганщині вибухнув автомобіль з бійцем ЗСУ // «ПУ», 6 березня 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Під час обстрілів завжди підбадьорював", — побратими про загиблого під Щастям Володимира Шаповала // «Телеграф», 9 березня 2016
  135. Диняк Олександр Петрович
    Загиблі святошинці в АТО. Олександр Петрович Диняк (PDF)
  136. Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 10 березня 2016 року [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Олександрійщина втратила ще одного Героя в зоні АТО. 10.03.2016
    В зоні АТО загинув житель Олександрійського району // «Моя Олександрія», 10 березня 2016(рос.)
    На Кіровоградщині провели в останню путь військового, який загинув у зоні АТО // «Рідний Кіровоград», 12 березня 2016 [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
  137. Висловлюємо співчуття з приводу загибелі конотопчанина, учасника бойових дій / Конотопська міська рада, 21 квітня 2016 [Архівовано 2016-05-31 у Wayback Machine.]
    На Сумщині попрощалися з героєм АТО // Depo.Суми, 23 квітня 2016
    У Конотопі поховали героя російсько-української війни // «Український погляд», 26 квітня 2016
    Поліцейськими розкрито вбивство військового, якого вважали дезертиром // Національна поліція України, 21 квітня 2016
  138. У Львівському госпіталі після тривалого лікування помер учасник АТО Микола Дудка. 11.03.2016, 10:10
    Вічна пам'ять земляку! // Білозерська РДА, 11 березня 2016 [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  139. У зоні АТО помер прапорщик з Вінниччини. В чоловіка не витримало серце. 14.03.2016, 17:02
    Ще одного героя поховали на Гайсинщині // Гайсинська РДА, 14 березня 2016 [Архівовано 2016-03-15 у Wayback Machine.]
  140. В Авдіївці загинув ще один військовослужбовець із Полтавської області. 11.03.2016, 12:14 [Архівовано 12.03.2016, у Wayback Machine.]
    Вічна шана Герою! 11.03.2016, 13:44 [Архівовано 12.03.2016, у Wayback Machine.]
    На Полтавщині поховали бійця, який загинув від розриву міни // Gazeta.ua, 16 березня 2016
    Лубенщина попрощалася із земляком Русланом Марченком, який загинув під Авдіївкою // «Вісті. Полтава», 16 березня 2016
  141. Унаслідок боїв поблизу Горлівки один військовий загинув і один поранений, — офіцер. 11.03.2016, 22:08 [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув юрист із Черкащини // «Про все», 11 березня 2016
    Сьогодні загинув Назар, боєць батальйону «АЙДАР» з Черкащини // facebook Батальйон «Айдар», 11 березня 2016
    В АТО загинув юрист, який захищав євромайданівців // «Еспресо», 12 березня 2016
    Черкащани на колінах прощалися із героєм, який загинув на сході // «Про все», 14 березня 2016
  142. 16 марта в селе Малодолинское состоялись похороны героя АТО Фомина Сергея Валентиновича // 04868.com.ua — Сайт Черноморська, 18 березня 2016(рос.)
    Рішення виконкому Чорноморської міськради № 90 від 16.03.2016 [Архівовано 30.03.2016, у Wayback Machine.]
    Фомін Сергій Валентинович
  143. Загинув наш земляк. 13.03.2016
    Вічна пам'ять герою! // Офіційний сайт Фастівськой районної влади, 14 березня 2016 [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
  144. Рівненщина втратила в зоні АТО одразу двох захисників // Рівненська ОДА, 14 березня 2016 [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Рокитнівському районі оголошено Дні жалоби // Рокитнівська РДА, 14 березня 2016 [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
  145. Окупанти відкрили вогонь з гаубиць, сили АТО зазнали втрат // «Ліга. Новини», 14 березня 2016
  146. Рівненщина втратила в зоні АТО одразу двох захисників // Рівненська ОДА, 14 березня 2016. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  147. У зоні АТО загинув кам'янчанин. 15.03.2016, 18:31 [Архівовано 17.03.2016, у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув кам'янчанин Андрій Кухар // НГП, 15 березня 2016
    У Кам'янці-Подільському на колінах прощались із Андрієм Кухарем, який загинув у зоні АТО // Khmelnytsky.com.ua, 17 березня 2016
  148. 18 березня у Кропивницькому оголошено днем жалоби // Кіровоградська міська рада, 15 березня 2016 [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Кіровограді провели в останню путь бійця 128 гірничо-піхотної бригади Петра Балогу // «Перша електронна», 18 березня 2016
    Доброволець 128-ї гірсько-піхотної бригади Петро Балога загинув під Донецьком від кулі снайпера // «Закарпаття онлайн», 20 березня 2016
  149. Сосниця зустріла загиблого бійця — Богдана Назаренка // Свобода.FM, 17 березня 2016
    На Сосниччині поховали ще одного бійця АТО // ПіК, 23 березня 2016
    Сосниця прощалася з Богданом Назаренком // Сайт Товариства «Чернігівське земляцтво», 18 березня 2016
    33-річний сосничанин Богдан, водій Гончарівської танкової бригади, помер на війні від набряку головного мозку // Портал Чернігова, 28 березня 2016
    В Сосниці відкрито меморіальну дошку загиблому учаснику АТО // «Сосница», 15 березня 2017
  150. Під Авдіївкою від кулі снайпера загинув учасник АТО з Полтавщини // «Полтавщина», 16 березня 2016
    В Авдіївці снайпер убив українського військового // «LB.ua», 16 березня 2016
    «Із ним було не страшно»: на Полтавщині поховали Героя // «Коло», 18 березня 2016 [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.]
  151. За добу в зоні АТО 1 боєць загинув, ще 3 поранено — штаб // УП, 18 березня 2016
    В бою под Гнутово погиб 22-летний разведчик из Обухова // 0629.com.ua — Сайт Мариуполя, 18 березня 2016(рос.)
    Війна на сході України забрала життя ще одного нашого земляка // vk Прес-служба Обухівського РВК, 18 березня 2016
    Небо ридма ридає по вас… // livejournal Олег Ляшко, 20 березня 2016
    Прощання з Героєм — Павлом Литвиненко // «Молода Українка», 20 березня 2016[недоступне посилання]
    Боєць-інвалід присвятив свій забіг загиблому побратиму з Обухова, 30 жовтня 2017
  152. Закарпаття втратило на війні ще одного бійця: Мукачево прощатиметься з Володимиром Зайцем // «Закарпаття онлайн», 21 березня 2016
  153. Костишак Олександр Іванович
    До Небесного Батальйону Господь покликав ще одного Героя
    На Львівщині попрощалися із загиблим бійцем АТО Олександром Костишаком // ЗІК, 18 березня 2016 [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
  154. Гайсинщина попрощалась з учасником АТО // Гайсинська районна рада, 22 березня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Сапер з Вінниччини помер під Маріуполем // Вінниця.info, 23 березня 2016
  155. Помер ще один військовий АТО з Тернопілля. 19.03.2016, 17:49 [Архівовано 2016-03-27 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув мешканець Тернопільщини // Прес-служба 44 окремої артилерійської бригади, 23 березня 2016
    Від побоїв колег по службі на передовій помер боєць з Тернопільщини // «ІНТБ», 23 березня 2016 [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.]
    Зборівщина зустріла героя АТО Ігоря Яцунду // «Про все», 22 березня 2016
    Ігоря Яцунду вбили сонного у бліндажі… // «Нова», 22 квітня 2017
  156. Від тяжких поранень Волинь втратила ще одного патріота // «Волинські новини», 20 Березня 2016
    Україна втратила ще одного Патріота України — Романа Луцюк // «Trident», 20 березня 2016
    Потрібна допомога бійцеві Роману Луцюку // 112.ua, 11 грудня 2014 [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Луцьк попрощався з героєм АТО, який помер у США // VIP, 26 березня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
  157. а б Під Авдіївкою загинули двоє військових // «Лівий берег», 20 березня 2016
    Двоє військових загинули під Авдіївкою: стали відомі подробиці // 24 канал, 21 березня 2016
    Командир роти 39-го батальйону не дожив місяць до демобілізації // Depo.Дніпро, 29 березня 2016
  158. В зоні АТО загинув павлоградець Петро Карташев. 22.03.2016
    В Авдіївці загинув ще один павлоградець // «ТН експрес», 22 березня 2016
  159. Війна забрала життя нашого земляка — Павенського Олександра Олександровича // Волочиська районна рада, 22 березня 2016. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
  160. Тіло загиблого бійця АТО завтра привезуть на Львівщину // Буський медіа портал, 24 березня 2016
    У зоні АТО загинув наш земляк… Завтра тіло героя привезуть додому // «Буське радіо», 24 березня 2016
    26 березня, більше тисячі бущан прийшли провести в останню путь свого Героя — Петра Бойка // «Буське радіо», 24 березня 2016
  161. У Львові в лікарні помер боєць батальйону «Луганськ-1» // «Гал-інфо», 22 березня 2016
    У львівській лікарні помер боєць батальйону «Луганськ-1» // «ZAXID.NET», 22 березня 2016
  162. На сході України обірвалося ще одне молоде життя // Луцька міська рада, 23 березня 2016 [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    У Луцьку зустріли тіло воїна Олега Горкавчувка // «ВАР», 27 березня 2016 [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Лучани попрощалися з 25-річним земляком, який загинув в АТО // «VIP», 28 березня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
  163. а б В бою біля шахти «Бутівка» загинув український військовий, — «Повернись живим» // ЗІК, 23 березня 2016 [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Ночные атаки боевиков украинская армия отбила, но есть потери(рос.)
  164. Вічна пам'ять герою Високопільщини! // Високопільська РДА, 24 березня 2016. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  165. Целые сутки врачи БСП и мы боролись и все, что могли сделать, сделали для того, чтоб Олег был жив(рос.)
    Переданы медикаменты для нашего бойца в Бсп, который находится в тяжелом состоянии в нейрохирургической реанимации(рос.)
    Сколько еще можно бессмысленных смертей?(рос.)
    Фото могили на Лісовому кладовищі
    на Лісному кладовищі відбудеться поховання Івасенко Олега Миколайовича
  166. Вінниччина втратила ще одного захисника з Козятинщини // Вінницька ОДА, 29 березня 2016 [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    На Луганщині загинув боєць із Вінниччини // Vinbazar.com, 28 березня 2016
  167. Неподалік Маріуполя під час виконання бойового завдання загинув азовець з позивним «Француз» // Азов. Пресс, 29 березня 2016
    ОБСЕ зафиксировала смерть военнослужащего ВСУ, подорвавшегося на мине, и минометный обстрел под Мариуполем // 0629.com.ua — Сайт Маріуполя, 29 березня 2016(рос.)
    ДНР передала українській стороні тіло загиблого військового ЗСУ // «НБН», 27 березня 2016 [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  168. Бійці полку АЗОВ попрощалися із загиблим під Павлополем розвідником — другом Французом // Азов. Пресс, 31 березня 2016
    На Донбассе запорожский доброволец подорвался на растяжке // 061.ua — Сайт Запоріжжя, 31 березня 2016(рос.)
    Сьогодні у Василівці провели в останню путь азовця Француза // Азов. Пресс, 1 квітня 2016[недоступне посилання]
    Загиблий «Француз» ліг на міну, щоб врятувати побратимів, — мати Героя // «Молодий буковинець», 5 квітня 2016
    Співчуття // Василівська РДА, 1 квітня 2016
  169. У промзоні Авдіївки загинув боєць 81-ї бригади // LB.ua, 25 березня 2016
    Втрати на Донбасі: Під Авдіївкою загинув 22-річний десантник з Кременчука // 05366.com.ua — Сайт Кременчука, 26 березня 2016
    В зоне АТО погиб 22-летний кременчужанин Олег Довбня // «Кременчуцька газета», 26 березня 2016(рос.)
    Під гул сирен кременчужани попрощалися з Героєм Олегом Довбнею // «Телеграф», 30 березня 2016
    «Авдіївка перетворюється на другий Донецький аеропорт», – кременчуцькі бійці // «Телеграф», 16 червня 2016
  170. Під час бою поблизу Мар'їнки один військовий загинув, шестеро поранені // «Depo.Донбас», 25 березня 2016
    Наші зазнали втрат: У Мар'їнці росіяни жорстоко помстилися за нічну поразку від українців // «Патріоти України», 26 березня 2016
    В 14-ій бригаді 1 загиблий та 6 поранених // «Волинські Новини», 26 березня 2016
    На Волинь привезли тіло загиблого бійця 14-ї бригади // «Громадське. Волинь», 29 березня 2016 [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  171. Райдержадміністрація та районна рада висловлюють співчуття з приводу смерті П. В. Ковалишина // Галицька РДА, 28 березня 2016 [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО помер Петро Ковалишин // «Паралелі», 28 березня 2016 [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув 50-річний прикарпатець // «Франик», 30 березня 2016
    На Прикарпатті поховали бійця 59-ї окремої мотопіхотної бригади Петра Ковалишина // «Курс», 31 березня 2016
  172. Прошу усіх ЗАРАЗ молитися за Авдіівку!
    Сьогодні 27.03.2016 найтрагічніший день у моєму житті. Біля промзони (Авдіївка) загинув мій Друг
    Загинув друг Стас Дерев'янко
    Пам'яті Героя Станіслава Дерев'янко
    У Києві попрощалися з розвідником 81-ї бригади Стасом Дерев'янком
    facebook сторінка Stanislav Derevianko
  173. У зоні АТО загинув 35-річний боєць із Львівщини Василь Соляк // «ЗІК», 29 березня 2016 [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Село Острів зустріло загиблого воїна АТО. Герої не вмирають!
    На Сокальщині — День жалоби за бійцем АТО Василем Соляком // «ЗІК», 1 квітня 2016 [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  174. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 29 березня [Архівовано 2016-04-01 у Wayback Machine.]
    В зоне АТО в ДТП погиб житель Новофедоровки // «Херсон онлайн», 30 березня 2016(рос.)
    Попрощалися із бійцем Збройних сил України // Голопристанська РДА, 31 березня 2016 [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    В Новофедоровке похоронили Юрия Горика, погибшего в ДТП в зоне АТО // «Херсон онлайн», 2 квітня 2016(рос.)
  175. У Зайцевому загинув український боєць, — волонтер // «24 канал», 31 березня 2016
    Сьогодні зранку загинув мій батько, легендарний боєць 17-го батальйону «Годзила»
    У зоні АТО загинув боєць зі Львова // «ЗІК», 31 березня 2016 [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    На Донеччині загинув боєць 17 ОМПБ // «Перша», 31 березня 2016
    зоні АТО загинув печерянин Дмитро Годзенко // Печерська РДА в м. Києві, 1 квітня 2016
    Великий і легендарний: У Києві попрощалися із бійцем «Годзилою» // «24 канал», 3 квітня 2016
    Близько тисячі людей на Майдані Незалежності віддали останню шану бійцю 17-го мотопіхотного батальйону Дмитру Годзенку // «5 канал», 3 квітня 2016
    У Києві провели в останню путь бійця «Годзилу» // «Укрінформ», 3 квітня 2016
    Останні кадри з Дмитром Годзенком, який загинув у Зайцеві на Донбасі (відео) // «Радіо Свобода», 3 квітня 2016
  176. Артеменко Святослав Олегович
    Артеменко Святослав Олегович на сайті Святошинської РДА в м. Києві
  177. а б Вчора Високопільський район Херсонщини втратив в АТО двох Героїв // «ПіК», 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  178. Воїн — Михальченко Сергій Миколайович // Високопільська РДА, 6 квітня 2016 [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Він достойний, щоб його пам'ятали // Високопільська селищна рада, 12 квітня 2016
  179. Стасюк Олександр Юрійович // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова
  180. Не стало бійця 11 батальйону // «Вишгород», 8 квітня 2016
  181. Через обстріл бойовиками Луганщини загинув військовий // «Еспресо», 5 квітня 2016
    Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 5 квітня 2016 року [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Боєць 59-ї бригади загинув, прикривши собою побратимів: репортаж з Луганщини // 5 канал, 6 квітня 2016
  182. Фастів у скорботі // Фастівська міська рада, 5 квітня 2016 [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Сегодня беда постучала в наш дом(рос.)
    Тепер вони захищатимуть нас з небес // Фастівська міська рада, 7 квітня 2016 [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  183. Харківщина втратила ще одного Героя із 128-ї ОГП бригади
    Костенко Іван Іванович
  184. Бойовики назвали ім'я вбитого ними українського військового
  185. І знову втрати… // Фастівська міська рада, 6 квітня 2016 [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Тепер вони захищатимуть нас з небес // Фастівська міська рада, 7 квітня 2016 [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  186. На Львівщині поховають бійця АТО Володимира Онищака. 08.04.2016, 10:07
    Мешканці Гірника провели в останню дорогу загиблого Героя Володимира Онищака // Телеканал «Бужнет», 9 квітня 2016
    На Львівщині прощаються із загиблими бійцями АТО // «ЗІК», 11 квітня 2016 [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  187. Співчуваємо // Полтавська облрада, 8 квітня 2016 [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Сьогодні, в харківському госпіталі після тяжкого осколкового поранення у віці 25 років, пішов з життя наш побратим
    Валентина Чурікова поховали у день, коли він мав повернутися з АТО // «Події та коментарі», 17 квітня 2016 [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
    І знову Лохвиччина попрощалася з Героєм // Лохвицька РДА, 8 квітня 2016
  188. І знову загибель побратима… // facebook Батальйон «АЙДАР», 10 квітня 2016
  189. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 08 квітня
  190. 14-15 квітня на Сколівщині оголошено Днями жалоби // Сколівська РДА, 13 квітня 2016 [Архівовано 2016-05-13 у Wayback Machine.]
    Війна забрала ще одного бійця АТО // Сколівська РДА, 13 квітня 2016 [Архівовано 2016-05-13 у Wayback Machine.]
  191. У районі Авдіївки загинув боєць АТО, ще двоє поранені // «Лівий берег», 12 квітня 2016
    У Чернівцях поховають росіянина — добровольця ПС, який загинув в АТО // «Від і До», 13 квітня 2016
    У Чернівцях поховали росіянина Андрія Захарова, який загинув за Україну // «Молодий Буковинець», 15 квітня 2016
  192. До нас знову завітала смерть
    Прекрасні очі закрилися назавжди 13.04.2016 року
    Ціною життя героя… // Васильківська РДА, 15 квітня 2016
    Прощання з героєм України Іваном Васильовичем Петренко в селі Велика Бугаївка (відео)
    На фасаді школи № 270 Деснянського району відкрито меморіальні дошки захисникам України // Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, 12 жовтня 2018[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  193. Вчора під ворожим обстрілом біля Зайцево загинув мій земляк
    У Харкові попрощалися з бійцем 54-ї бригади. Розвідник загинув від кулі снайпера // «Об'єктив», 18 квітня 2016(рос.)
  194. За добу в зоні АТО 1 боєць загинув, ще 1 зазнав поранення — штаб // УП, 14 квітня 2016
  195. Під Авдіївкою загинув боєць з Полтави. 15.04.2016, 14:09
    Під Авдіївкою загинув десантник-полтавець // «Полтава-365», 15 квітня 2016
    Співчуваємо // Полтавська обласна рада, 15 квітня 2016 [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
    У Полтаві попрощались з Героєм Мирославом Кабушком // «Коло», 17 квітня 2016 [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
  196. Только что на хирургическом столе Артемовского ЦРБ скончался раненый боец(рос.)
    В зоні АТО загинув боєць із Вінниччини // Vinbazar.com, 19 квітня 2016
    Гайсинчани провели в останню путь воїна-патріота Олександра Рибаченка // Гайсинська районна рада, 19 квітня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
  197. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 18 квітня
    Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 18 квітня 2016 року [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
    На Луганщині загинув боєць одеської 28-ї мехбригади // Depo.Одеса, 18 квітня 2016
    Знову велике горе у 28-й бригаді
    Валерія я особисто знала мало
    Стали відомі причини загибелі цюрупинчанина Валерія Чуприни в АТО // «ЮВ», 19 квітня 2016 [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Прощання з Героєм! // Цюрупинська РДА, 19 квітня 2016 [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Сьогодні в селі Костогризове прощалися з Героєм Валерієм Чуприною, бійцем 28 ОМБ який загину в зоні АТО // «Козачі лагері», 20 квітня 2016
  198. Прощання з воїном АТО // «Офіційний сайт міста Кривого Рогу», 19 квітня 2016 [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Скорбота за героєм: Сьогодні Кривий Ріг прощається із військовослужбовцем Миколою Гаценком // ТРК «Рудана», 20 квітня 2016
  199. Спецрепортаж з табору розвідників
  200. Волонтер повідомив про загибель українського військового у Широкиному // «Еспресо», 19 квітня 2016
    У зоні проведення АТО на міні підірвався військовий з Житомирської області. 19.04.2016, 17:02
    У зоні АТО загинув військовослужбовець з Малинщини // «ІнфоМалин», 20 квітня 2016
    Сьогодні, біля Широкіно, загинув бойовий брат — Вадим Жордочкін
    У Потіївці із почестями поховали Героя — малинчанина Вадима Жордочкіна // «ІнфоМалин», 25 квітня 2016
  201. а б в В АТО за ніч загинули троє бійців 43-го батальйону // Depo.Дніпро, 20 квітня 2016
    Троє бійців ЗСУ загинуло внаслідок влучання снаряду у бліндаж під Зайцевим — волонтер // «5 канал», 20 квітня 2016
    Небесний полк став більше на ще трьох Героїв. 53 бригада
  202. Вночі терористи обстріляли українських військових. Загинув вінничанин // «Вінниця.info», 20 квітня 2016
    У Вінниці поховають бійця, який загинув під час мінометного обстрілу в зоні АТО // Vinbazar.com, 21 квітня 2016
    На похорон АТОшника Толі Матвєєва у Вінниці прийшло всього 20 людей
    У Вінниці попрощалися із загиблим бійцем АТО // «5 канал», 22 квітня 2015
  203. Це просто жах! Ще одна смерть! Ми ховаємо хлопців кожний тиждень
    Хочу розпости Вам всім про нашого загиблого Героя, Логвиненка Олега
    Сьогодні на Васильківщині прощалися з Героєм Логвиненком Олегом // «Своє.tv», 23 квітня 2016
  204. Небайдужих просять допомогти 11-місячній дівчинці з Франківська, батько якої героїчно загинув у зоні АТО
  205. У зоні АТО загинув ще один боєць з Івано-Франківська // Правда.if.ua, 20 квітня 2016
    Герой з Франківська, який загинув в зоні АТО, одружився за день до відправлення на фронт // «Галка», 21 квітня 2016
    До міста привезли франківчанина, який загинув в зоні АТО // «ГК», 23 квітня 2016
    У Франківську відкрили анотаційну дошку Андрію Бистрову, який загинув на війні, 23.11.2017
  206. У Шепетівці прощатимуться із загиблим воїном АТО // «Є», 22 квітня 2016 [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.]
    Загинув ще один військовий з Шепетівки // Сайт міста Шепетівка, 22 квітня 2016
    Шепетівчани попрощались із загиблим Андрієм Біленьким // Сайт міста Шепетівка, 24 квітня 2016
    Андрій Біленький віддав життя за Україну // «День за днем», 8 лютого 2017
    Біленький Андрій Михайлович
  207. Співчуття // Чернівецька ОДА, 22 квітня 2016 [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
    Помер військовий із Чернівців, який служив в АТО // «ЗІК», 22 квітня 2016
    Чернівецького Героя АТО Ігоря Парфентьєва поховають завтра на Алеї Слави // «Чернівецький промінь», 24 квітня 2016
    У Чернівцях попрощалися із бійцем АТО Ігорем Парфентьєвим // «МБ», 25 квітня 2016
  208. В зоні АТО підірвався на фугасі боєць ЗСУ з Миколаєва // «Злочинності. НІ», 25 квітня 2016(рос.)
    Вічна пам'ять захиснику України Ігору Шаврієву // Миколаївська обласна рада, 26 квітня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Миколаївці попрощалися зі старшим солдатом Ігорем Шаврієвим // «Баштанка TV», 27 квітня 2016 [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
  209. У Чернігові сьогодні день жалоби // «Час Чернігівський», 30 квітня 2016 [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Чернігів провів в останню путь В'ячеслава Рогаля // Gorod.cn.ua, 30 квітня 2016
    З вірою в Україну загинув боєць АТО В'ячеслав Рогаль // ChelineTV, 30 квітня 2016
    У Чернігові сотні людей прийшли попрощатися із офіцером ЗСУ // «5 канал», 30 квітня 2016
  210. Вічна пам'ять герою!
  211. «Свобода» висловлює співчуття родині й близьким загиблого героя Олега Афанаса
  212. Кияни Олег і Анастасія Карпенко могли бути такі щасливі
    Боєць 81-ї десантно-штурмової бригади Олег Афанас загинув учора під час виконання військового завдання // «Цензор. НЕТ», 24 квітня 2016
    Похорон бійця АТО — Афанаса Олега
  213. В зоні АТО загинув боєць з Долинщини // «Репортер», 25 квітня 2016
    Під час мінометного обстрілу на Донеччині загинув боєць з Прикарпаття // «Курс», 25 квітня 2016
    У селі Солуків на Прикарпатті попрощались із загиблим в АТО Михайлом Креховецьким // «Вікна», 29 квітня 2016
  214. У зоні АТО за минулу добу троє військових загинули, шестеро отримали поранення, — Мотузяник. 24.04.2016, 12:34
  215. Поліцейські розкрили вбивство військового, тіло якого було знайдене на початку травня поблизу с. Розівка // ГУ НП в Донецькій області, 21 червня 2016 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Хмельниччину привезли тіло бійця АТО. Військового шукали два місяці
    Він забагато знав: сім'я бійця АТО не вірить в офіційну версію його вбивства. 27.07.2016, 16:12
    Удар у спину: на Хмельниччині поховали бійця АТО Романа Сологуба // «Україна молода», 6 липня 2016
  216. Под Константиновкой из автомата застрелился солдат ВСУ // «Знамя Индустрии», 25 квітня 2016
  217. На Донбасі загинув військовий з Кіровоградщини // «Перша електронна газета», 25 квітня 2016
    Військовослужбовець з Кіровоградщини загинув у бою на Донеччині // «УНН-Центр», 25 квітня 2016 [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.]
    Кіровоградщина: військового, який загинув у зоні АТО, односельці несли на руках п'ять кілометрів // «РК», 26 квітня 2016 [Архівовано 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Росіянин захищав нашу незалежність і загинув // «Діалог», 27 квітня 2016 [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.]
  218. а б Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 25 квітня
  219. За тиждень до демобілізації на сході загинув військовий з Житомира, в місті оголосять жалобу // Житомир.info, 25 квітня 2016
    Товариш по службі розповів, як загинув військовослужбовець із Житомира Олександр Залізко // Житомир.info, 27 квітня 2016
    У Житомирі вдова учасника АТО не отримує допомогу від держави // «Репортер Житомира», 28 липня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  220. На Донбасі загинув український військовий // depo.ua, 26 квітня 2016
    Боєць 122-го окремого аеромобільного батальйону Сергій Ісаєв загинув під час виконання бойового завдання // Цензор. НЕТ, 26 квітня 2016
    Друг «Провінції» загинув на передовій // «Провінція», 26 квітня 2016 [Архівовано 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Загинув прекрасний боєць, а в минулому волонтер групи ГО «Схід та Захід єдині» Сергій Ісаєв
    Костянтинівський доброволець загинув під час розмінування // Телеканал «До Тебе», 27 квітня 2016
    Костянтинівка схилила голову перед героєм // «Провінція», 28 квітня 2016[недоступне посилання]
  221. Біля Горлівки військовий загинув при знешкодженні міни // «Подробиці», 26 квітня 2016
  222. Ще один наш земляк, мешканець с. Красне загинув в АТО
    Прощання з Героєм — Петровим Андрієм Миколайовичем, відбудеться сьогодні, 28 квітня 2016 року
    Андрій Петров // Сайт НВК «СЗОШ-ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 ім. А.Малишка»
    Петров Андрій Миколайович
  223. Помер військовослужбовець Роман Наюк // Луцька міська рада, 29 квітня 2016. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  224. В зоні АТО помер солдат з Костопільського району // «Рівне вечірнє», 30 квітня 2016 [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні проведення АТО Рівненщина втратила двох захисників — із Костопільського та Рівненського районів. 03.05.2016 [Архівовано 2016-08-16 у Wayback Machine.]
    Завтра на Костопільщині поховають 41-річного бійця АТО // «ЧаРівне», 2 травня 2016
  225. Вчора, 29 квітня, у бою під Авдіївкою загинув військовослужбовець 90-го батальйону Резо Циклаурі. 30.04.2016
    Під Авдіївкою загинув грузин, який воював у лавах ЗСУ // ТСН, 30 квітня 2016
    Сьогодні поховали українського грузина Реваза Циклаурі, який загинув під Авдіївкою // ТСН, 4 травня 2016
  226. У Штабі АТО повідомили про загиблого поблизу селища Невельське під Донецьком // УП, 30 квітня 2016
    В Страсну п'ятницю в АТО загинув 32-річний боєць з Вінниці Сергій Завала // «20 хвилин» Вінниця, 2 травня 2016
    В зоні АТО загинув вінничанин Сергій Завала // Вінницька ОДА, 4 травня 2016 [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Мінометний обстріл напередодні Великодня забрав життя вінничанина // «Власне», 3 травня 2016
    На Вінниччину привезуть тіло бійця, який загинув від мінометного обстрілу // Вінниця. Інфо, 4 травня 2016
    У зоні АТО загинув житель Вінницького району // Вінницька РДА, 5 травня 2016 [Архівовано 2016-06-02 у Wayback Machine.]
  227. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 01 травня
    У зоні АТО загинув мешканець Миколаївського району // Миколаївська РДА, 30 квітня 2016
    В зоні АТО загинув військовослужбовець з Одеської області // «Південний кур'єр», 1 травня 2016(рос.)
  228. У Шполі поховали воїна АТО // Шполянська міська рада, 9 травня 2016 [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.]
    «З Україною в серці» // Шполянська РДА, 13 квітня 2017 [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]
    Пікуєв Василь Абрамович
  229. На Рівненщині бійця АТО жорстоко побили сепаратисти. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  230. На Сході загинув боєць з Рівненщини // 0362.ua — Сайт міста Рівне, 2 травня 2016
    В зоні АТО загинув боєць з с. Корнин Рівненського району // Рівненська РДА, 2 травня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Ми сьогодні зустріли Героя. Молодий хлопець, Роман Свіржевський
    У Рівному попрощалися із 21-річним бійцем Романом Свіржевським // 5 канал, 3 травня 2016
    На колінах, з квітами та сльозами — Рівненщина зустріла тіло солдата Романа Свіржевського // «Рівне1», 3 травня 2016
  231. Сергій Ковальчук загинув у Великодню ніч? // gorod.cn.ua, 10 травня 2016
    Ковальчук Сергій Михайлович // Чернігівська ОДА
    Сергій Ковальчук загинув у Великодню ніч? // Gorod.cn.ua, 10 травня 2016
    Відео «ДНР» (18+)
  232. Важкопораненого бійця Єгора Замету у Німеччині лікуватимуть безкоштовно — брат кіборга Кузьміних // Gazeta.ua, 17 листопада 2015
    В боротьбі за життя Єгор Замета потребує допомоги // «2+2» [Архівовано 2016-08-28 у Wayback Machine.]
    У Німеччині помер поранений у вересні під Зайцевим боєць 57-ї бригади Єгор Замета. 01.05.2016, 13:45
    Ось такі невтішні новини надійшли з Берліна
    Сьогодні криворіжани попрощалися із захисником України Єгором Заметою // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 18 травня 2016(рос.)
  233. В зоні АТО під Волновахою загинув наш земляк Віталій Войтенко // «Світловодськ», 4 травня 2016
    Світловодськ попрощався з Віталієм Войтенком // 6 травня 2016
  234. На Кіровоградщині попрощались з бійцем 11-го батальйону // «Гречка», 10 травня 2016 [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
    На Кіровоградщині попрощалися з добровольцем батальйону «Київська Русь» // «Рідний край», 10 травня 2015 [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.]
  235. У Житомирській області поховали військового, який помер під час служби в АТО // «Житомир-онлайн», 11 травня 2016
  236. Пазюн Василь Васильович («Кумець»)
    Сьогодні,17.10.2016 року на території села Михайлівка-Рубежівка відбулася урочиста і водночас хвилююча подія
  237. За добу в зоні АТО двоє бійців загинули, ще 4 поранено — штаб. 09.05.2016, 12:34
    Ще один бієць-конотопець пішов у вічність… // Конотопська міська рада, 9 травня 2016 [Архівовано 2016-06-16 у Wayback Machine.]
    Конотоп попрощався ще з одним героєм
    11 травня Конотоп попрощався з Олександром Півнем // «Конотопський край», 11 травня 2016
  238. В зоні АТО загинув Старожинчанини Петро Заєць // Старожинець.info, 13 травня 2016
    Загиблого у зоні АТО військовослужбовця зі Сторожинця Петра Зайця поховають 15 травня // Старожинецька РДА, 14 травня 2016
    Сторожинеччина попрощалася із загиблим у зоні АТО військовослужбовцем Петром Зайцем // Старожинецька РДА, 15 травня 2016
  239. «Мій брат не помер. Він загинув, захищаючи Україну...» // Українська газета «ЧАС», 11 липня 2016. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
  240. Нефедьєв Євген Іванович
  241. Українські військові на Донбасі підірвалися на розтяжці: один загинув. 09.05.2016, 12:22. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  242. На перший погляд, війна десь дуже далеко
    У Дніпропетровську помер боєць, якого поцілив єдиний за день постріл // Depo.Дніпро, 10 травня 2016
    Український військовий помер у Дніпропетровську
  243. В зоні АТО загинув десантник // Depo.Запоріжжя, 4 травня 2016
  244. Він пішов захищати кордон України // Овруцька РДА, 16 травня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  245. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 10 травня
    Іще один боєць із Тростянеччини не повернувся живим із АТО… // Тростянецька міська рада, 11 травня 2016 [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
    Тростянеччина провела в останню путь земляка, який загинув під Авдіївкою // СТС, 13 травня 2016
  246. Під Широкиним загинув боєць морської піхоти // «ЛБ», 11 травня 2016
    Війна на сході забрала життя ще одного чорноморця // Чорономорськ. Інфо, 11 травня 2016 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    В Чорноморську попрощались з полеглим на сході України морпіхом // «Думська», 13 травня 2016(рос.)
  247. а б В АТО від панкреатиту та пневмонії померли двоє солдат // «Depo.Вінниця», 16 травня 2016
  248. Я скоро повернуся… // Шаргородська РДА, 17 травня 2016[недоступне посилання з вересня 2019]
  249. У зоні АТО загинув боєць 28 мехбригади (рос.) 13.05.2016
    в селі Ємилівка поховали воїна АТО Ігора Коваленка // Голованівська районна рада, 17 травня 2016
    Кіровоградщина попрощалася з військовим, який загинув у зоні АТО // «Перша електронна газета», 17 травня 2016
    На Кіровоградщині попрощалися з військовим, який загинув за кілька днів до демобілізації // «Рідний край», 18 травня 2016 [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
  250. Не захотел выполнять приказ — убил командира. Случай в 28-ой механизированной бригаде // «Ветеран АТО», 17 червня 2016 [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    В одесской мехбригаде боец АТО убил и ограбил сослуживца // «infocenter-odessa», 2 грудня 2016
  251. У зв'язку зі смертю уродженця села Чукалівка в зоні АТО, у Тисменицькому районі оголошено День жалоби. 14.05.2016, 13:10 [Архівовано 2017-10-29 у Wayback Machine.]
    У с. Чукалівка Тисменицького району попрощалися із учасником АТО Русланом Кожушним // Офіційний вебсайт Тисменицького району, 18 травня 2016 [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  252. Завтра Дрогобиччина прощатиметься з загиблим українським воїном // Дрогобицька РДА, 14 травня 2016 [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.]
    У Дрогобичі на Львівщині провели в останню дорогу бійця АТО Костянтина Грінченка // ЗІК, 16 травня 2016
    В неділю, 15 травня 2016 р. Б. дрогобичани прощалися з захисником Батьківщини
  253. У Теплику знову хоронили воїна АТО // Теплицька РДА, 18 травня 2016
    [[https://web.archive.org/web/20181115195124/http://33kanal.com/troye-vinnickikh-bijjciv-pomerli-cherez-khvorobi.html Архівовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine.] Троє вінницьких бійців померли через хвороби] [Архівовано 2018-11-15 у Wayback Machine.]
  254. Війна забрала життя ще одного уманчанина Віктора Меринкова // «Вечірня Умань», 14 травня 2016 [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Про його хворобу у військовій частині не знав ніхто. Життя уманчанина-АТОвця забрала пневмонія // «Вечірня Умань», 20 травня 2016 [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
    На Уманщині провели в останню путь бійця АТО Віктора Меренкова // Черкаська обласна рада, 18 травня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  255. Книга пам'яті
  256. Від кулі снайпера загинув житомирський десантник. 18.05.2016
    Сьогодні не стало Ромео
    У промзоні під Авдіївкою від кулі снайпера загинув військовий з Бердичева // Житомир.info, 19 травня 2016
    Бойовий побратим розповів, як загинув десантник з Житомирської області Радислав Атішев // Житомир.info, 19 травня 2016
    Будь проклята война! Бердичев плакал у гроба Ромашки // Бердичів.BIZ, 20 травня 2016(рос.)
    Він загинув за мирні весни дітей… // «Земля Бердичівська», 26 травня 2016
  257. Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 19 травня 2016 року // ГУ НП в Луганській області [Архівовано 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув березнівчанин // Березнівська РДА, 19 травня 2016 [Архівовано 2016-06-11 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув військовослужбовець із Рівненщини // Сфера-ТВ, 20 травня 2016
    Митрополит Анатолій: «Полісся оплакує воїна АТО» // Сарненська Єпархія УПЦ, 21 травня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Одеський характер: 18-й батальйон тероборони // «Чeline», 6 січня 2017
  258. АТОвець-вінничанин не дожив до «дембеля» через високий тиск // «Depo.Вінниця», 23 травня 2016
    В херсонской школе открыли мемориальную доску герою АТО // «Kherson.net.ua», 7 грудня 2016
  259. Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 20 травня.
    Група військових підірвалася на власній гранаті на Донеччині. 19.05.2016,21:27
  260. 22 травня, у неділю, об 11.30, біля стели Небесної Сотні (Торгова площа) відбудеться прощання із старшим сержантом
    У Білій Церкві прощалися з загиблим воїном АТО // 04563.com.ua — Сайт міста Біла Церква, 23 травня 2016
    Прощання зі старшим сержантом Дмитром Павленком // «БЦ ТВ», 22 травня 2016 [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Наші випускники // Офіційний сайт ЗОШ № 22 м. Білої Церкви, 16 листопада 2016
  261. В зоні АТО загинув наш земляк мешканець Миколаївського району // Миколаївська РДА, 23 травня 2016[недоступне посилання]
    На сході України загинув ще один мешканець Одеської області // «Думська», 24 травня 2016
  262. Херсонщина втратила в зоні АТО ще двох захисників // «ПіК», 23 травня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Маємо двох героїв, втратили двох синів // Таврійські вісті, 27 травня 2016
    Батько бійця АТО не вірить у самогубство сина. ВІДЕО (з 04:30 хв) [Архівовано 2017-12-24 у Wayback Machine.]
  263. В 28-й опять 1 — 200-й вчера, 1 — 200-й сегодня! Подробностей не будет!(рос.)
  264. На Донбасі загинув 33-річний Володимир Дзундза з Франківщини // «Репортер», 24 травня 2016
    Волонтери розповіли про загиблого в зоні АТО капітана з Городенківщини // «Галка», 25 травня 2016
    Герої не вмирають! // Городенківська РДА, 26 травня 2016
    Городенківщина прощалася з Володимиром Дзундзою // Городенківська РДА, 26 травня 2016
    На Прикарпатті попрощалися із загиблим в АТО Володимиром Дзундзою // «Паралелі», 27 травня 2016 [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Батьківські сльози. На Франківщині рідним загиблим в АТО доводиться воювати з байдужістю // Репортер, 8 березня 2018
    Дзундза Володимир Святославович
  265. Зведені дані АТО — 22 травня
    У АП підтвердили інформацію про втрати ЗСУ у Авдіївці
    Сьогодні о 1.30 в Авдіївці загинув брат моєї дружини Дранченков Віталій(рос.)
    Загинуло двоє бійців з Херсонщини…
    Прощання з захисником…
    На Херсонщині попрощалися з загиблим в АТО військовослужбовцем, Херсонська ОДА, 25 травня 2016
  266. Зведені дані АТО — 23 травня
    На авдеевской промзоне, идёт ожесточенный бой. // Facebook Bogdan Kovalev, 22 травня 2016(рос.)
    Під Авдіївкою загинув боєць з Кіровоградщини // «Гречка», 23 травня 2016 [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
  267. В зоні АТО загинув військовий з Хмельниччини. 23.05.2016, 17:25
    Іськов Микола Анатолійович
  268. У Щасті загинув український військовий // Луганська ОДА, 23 травня 2016 [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 24 травня 2016 року [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Минулої ночі під Щастям загинув боєць 92-ї бригади // «Громадське радіо», 23 травня 2016
  269. Справжній герой 92-ї бригади Сергій Яблуновський загинув у зоні бойових дій, — волонтер Ольга Данилова // Цензор. НЕТ, 24 травня 2016
  270. а б Двоє бійців Айдара загинули на Донбасі // Факти.ICTV, 23 травня 2016
    Унаслідок рейду «Айдару» в тил бойовиків загинули двоє українських військовиків, — журналіст // «112», 24 травня 2016
    #200 ‪#‎АЙДАР‬ і Україна втратили сьогодні на Донецькому фронті двох своїх синів
    Вічна слава нашим Героям! (фото) // Батальйон «Айдар», 24 травня 2016
    У столиці в останню путь провели 2 бійців батальйону «Айдар» // ТСН, 26 травня 2016
  271. Дядя Коля, Микола Кулиба, вічна слава і вічна пам'ять!
    Сьогодні загинули 2 наших захисника. «Батя» і «Ворон» з Айдару
    Пам'яті дяді Колі (Микола Куліба)
    У зоні АТО загинув уродженець села Срібного // Радивилів.info, 24 травня 2016
    Рівняни — про загиблого Героя Дядю Колю // «ОГО», 27 травня 2016
    «Айдарівці» на колінах прощалися із загиблим рівнянином // «ВСЕ», 26 травня 2016 [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
    «Мамі до останнього часу казав, що він на будівництві», — брат про загиблого в АТО Миколу Кулібу // «Радіо Трек», 9 грудня 2016
  272. а б Двоє військових загинули, восьмеро поранені через обстріл Авдіївки // «Лівий берег», 24 травня 2016
  273. Херсонщина втратила героя…
    Маємо двох героїв, втратили двох синів // «Таврійські вісті», 27 травня 2016
    Чому саме він? // «ВГору», 14 червня 2016
    Невимовне горе, непоправна втрата // Сайт Зміївської ЗОШ, 27 травня 2016
  274. Надійшла сумна звістка для червоноградців зі Сходу України // «Над Бугом», 24 травня 2016
    Чергові червоноградські втрати у зоні АТО…
    Ви назавжди залишитесь в наших серцях (фото)
    На Львівщині з почестями поховали бійця, який загинув під Авдіївкою // Gazeta.ua, 26 травня 2016
    Червоноградці попрощалися з загиблим в зоні АТО Героєм Олександром Бірюковим // Телеканал Бужнет, 26 травня 2016
  275. Загиблий у АТО військовик із Вижниччини підірвався на міні, — волонтери // «Чернівецький промінь», 24 травня 2016
    У Павлополі загинув боєць «Легіону Свободи» // «Вголос», 25 травня 2016
    Сьогодні Вижниччина зустрічала загиблого в зоні АТО героя Віталія Крутофоста // Вижницька РДА, 30 травня 2016
    У Вижниці прощаються із загиблим Героєм Віталієм Крутофостом // «Чернівецький промінь», 31 травня 2016
  276. В районі Павлополя загинули двоє бійців ЗСУ // Mariupol.tv, 25 травня 2016 [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Сьогодні в Каланчаку поховають загиблого в АТО Юрія Іржика // «Херсон онлайн», 27 травня 2016(рос.)
  277. Прощання з Героєм // Офіційний сайт Богуславської районної державної адміністрації, 1 червня 2016
    Патріотичне виховання юного покоління (Бочаров Олександр Вікторович) // Медвинська ЗОШ І-ІІІ ступенів
    Решение № 73349184 от 28.03.2018 — дело № 358/1189/17
  278. Зведені дані АТО — 28 травня
    Прес-офіцер розповів, за яких обставин загинув комбат 72-ї бригади. 28.05.2016, 14:54
    Много писать не могу. Еще за прошлые посты расследования не закончились. Но все же(рос.)
    Смерть в АТО. В бою загинув комбат з 72 бригади // «НВ», 28 травня 2016
    Україна втратила героя: Фото і спогади про комбата 72-ї бригади, якого вбили бойовики // «НВ», 28 травня 2016
    Україна втратила справжнього Воїна, — Порошенко про загиблого комбата «Мауглі» // «24 канал», 28 травня 2016
    Андюхи більше немає…
    Як загинув комбат 3-го батальйону 72-ї бригади Андрій Жук // «Цензор. НЕТ», 31 травня 2016
    Прощання з комбатом 72 бригади Андрієм Жуком
    У Хмельницькому попрощалися з легендарним комбатом «Мауглі» // Depo.Хмельницький, 30 травня 2016
    Комбату 72-ї окремої механізованої бригади Андрію Жуку присвоєно військове звання «майор» посмертно
  279. На території Снігурівського району оголошено триденний траур за померлим військовослужбовцем Збройних Сил України Олексієм Волокітіним // Снігурівська РДА, 28 травня 2016
    Живим коридором під вигуки «Герої — не вмирають!» провели в останню путь учасника АТО Олексія Волокітіна // Снігурівська РДА, 29 травня 2016 [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Волокітін Олексій Григорович // Миколаївська ОДА
  280. Львівські священики відслужили чин похорону на Донеччині українського військовослужбовця // Патріархія УАПЦ, 1 червня 2016. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  281. В АТО загинув кременчужанин Максим Кочура // «Програма Плюс», 28 травня 2016 [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Донбасі загинув кременчужанин Максим Кочура // «Телеграф», 28 травня 2016(рос.)
    Кременчужани втратили свого земляка Максима Кочуру, який загинув у зоні АТО // Кременчуцька міська рада, 30 травня 2016
    У Кременчуці завтра поховають загиблого бійця Максима Кочуру // «Програма плюс», 30 травня 2016
    Кочура Максим Юрійович // Полтавська обласна рада[недоступне посилання з червня 2019]
  282. а б в г На Донбасі загинуло п'ятеро українських військових. 29.05.2016, 12:36
    Зона АТО: стало відомо, як саме загинули 5 українських військових. 29.05.2016, 14:01
  283. На Донеччині загинув ще один військовий родом з Житомирської області // «Житомир.info», 30 травня 2016
    У зоні АТО загинув військовослужбовець з Житомирщини // «Перший Житомирський», 30 травня 2015
  284. 31 травня Миколаївщина в останню путь проведе Павла Брезгуна // Миколаївська обласна рада, 30 травня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Фото у ВК
  285. В АТО поблизу Авдіївки загинув каховець // «Херсон-онлайн», 29 травня 2016(рос.)
    Прощання з захисником на Херсонщині. 30.05.2016
    Втрата. В зоні АТО загинув новокаховчанин // «НК-онлайн», 30 травня 2016
  286. Біла Церква прощалася з Героєм АТО (фото). 31.05.2016, 16:30
  287. а б в Зведені дані АТО — 30 травня
    Група розвідників потрапила під мінометний обстріл: троє бійців загинули // ТСН, 30 травня 2016
    Стали відомі обставини загибелі трьох українських військових поблизу Маріуполя // «24 канал», 30 травня 2016
    У Маріуполі провели в останню путь трьох захисників України // Міністерство оборони України, 1 червня 2016
    Сьогодні у Маріуполі попрощалися з трьома загиблими нещодавно воїнами з 56-ї бригади // Білозерська. Інфо, 2 червня 2016
  288. На Донбассе загинув боєць запорізького батальйону. (рос.) 30.05.2016, 12:18
    Запоріжці простилися з сапером, що загинув в АТО // «Запорізька січ», 3 червня 2016
  289. У районі Павлополя загинув боєць із Запоріжжя // «Громадське радіо», 31 травня 2016 [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Загинув наш земляк Сергій Хорошун // «Рост. Інфо», 2 червня 2016 [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  290. У Дніпрі попрощалися з розвідником 56-ї мотопіхотної бригади // «5 канал», 2 червня 2016
    У Дніпрі сьогодні прощалися із 45-річним розвідником Олександром Шапошником // «11 канал», 2 червня 2016
  291. Ватутінці провели в останню путь Героя АТО Богдана Мороза // Ватутінська міська рада, 31 травня 2016
  292. На Золочівщині в останню дорогу проводжали бійця АТО // Золочів. НЕТ, 2 червня 2016
    Я також почула ту страшну звістку і ще почула причину
  293. Вшануймо захисника України! // Офіційний сайт міста Славута
    Нас знову об'єднало горе… // Офіційний сайт міста Славута
    Цимбалюк Анатолій Борисович
  294. В центрі Житомира волонтери і військові прощалися із десантником // «Перший Житомирський», 2 червня 2016
    На Хмельниччині прощаються із загиблим десантником «Балу» // «Є», 2 червня 2016 [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Відбулось прощання з десантником // Старокостянтинів. Офіційний сайт, 2 червня 2016 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  295. Трагедія! Закарпатський снайпер загинув у зоні АТО // TyachivNews, 1 червня 2016 [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Волонтери дізналися подробиці загибелі снайпера 53 бригади — багатодітного батька // «5 канал», 2 червня 2016
    Прощання з Героєм, старшим сержантом, розвідником з 53-ї бригади, Фіцкалинець Василем Васильовичем відбудеться у неділю
    Сьогодні на Київщині поховають Василя Фіцкалинця, що загинув у російсько-українській війні на Донбасі // Закарпаття-онлайн, 5 червня 2016
    На Київщині провели в останню путь Героя, який загинув під Зайцевим // «5 канал», 5 червня 2016
  296. На Донеччині помер боєць з Рівненської області // «Сьогодні», 2 червня 2016
    На території військової частини у Донецькій області помер військовий // Гощанська РДА, 2 червня 2016 [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Тивончук Андрій Валерійович
  297. Зараз п'ять, поранених вчора ввечері Сонечок під час обстрілу «промки» під Авдєєвкою
    Зранку жахлива новина
    Загинув 19-річний боєць АТО 02.06.2016, 20:23
    «Він був справжнім козаком» — у Києві попрощались з 19-річним бійцем // Gazeta.ua, 4 червня 2016
    У Вінниці попрощалися з 19-річним героєм АТО, добровольцем Євгеном Костюком // «5 канал», 4 червня 2016
    Вінниця прощається з 19-річним бійцем, що загинув від обстрілу терористів біля Донецького аеропорту // «Вінниця.info», 4 червня 2016
    Три осколки влучили у голову — як загинув 19-річний Женя Костюк // «20 хвилин Вінниця», 4 червня 2016
    Загиблого вінницького добровольця посмертно нагородили срібним тризубом у Запоріжжі, 15 вересня 2017
    25-та церемонія нагородження орденами «Народний герой України» пройшла в Запоріжжі. СПИСОК, 15 вересня 2017
    Вінницького добровольця Євгена Костюка визнали учасником бойових дій посмертно, 19 вересня 2017
    Що зробило МО? подало проти нас апеляцію
    Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  298. У Новопсковському районі встановили меморіальні дошки загиблим воїнам ВСУ // «Солідарність» Блок Петра Порошенка, 16 грудня 2016 [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.]
    foto [Архівовано 2019-02-17 у Wayback Machine.]
    Партійці вшановують пам'ять загиблих українських військовослужбовців з Новопсковщини // «Солідарність» Блок Петра Порошенка, 21 березня 2017 [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.]
  299. Зведені дані АТО — 03 червня
  300. загинув на війні Клочко Григорій
  301. Вінниччина в скорботі: в АТО загинув 30-річний військовий з Якушинець. 05.06.2016, 14:37 [Архівовано 06.08.2016, у Wayback Machine.]
    Вінниччина втратила Героя: в зоні АТО загинув батько двох дітей // «Вінниця.info», 5 червня 2016
    Ще одна сумна звістка з війни — загинув старший солдат Леонід Мазур із Зарванців // «20 хвилин Вінниця», 5 червня 2016
    Життю пораненого військовослужбовця у Костянтинівці нічого не загрожує, — прокуратура // «112», 6 червня 2016
    В зоні АТО вбили бійця із Зарванців // Vinbazar, 7 червня 2016
    Військовий артилерист із Зарванців загинув від рук сепаратистів. Не в бою // «20 хвилин Вінниця», 9 червня 2016
  302. Сумчани провели в останню путь Дмитра Фоменка // «The Sumy Post», 8 червня 2016
  303. Зведені дані АТО — 06 червня
    Українські військові зустріли вогнем диверсантів під Майорськом // «24 канал», 6 червня 2016
    В АТО загинув боєць з Чернігівщини // «Високий вал», 7 червня 2016
    Чернігів провів в останню путь Ігоря Медведя // «Сівер-центр», 8 червня 2016 [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Чернігівці провели в останню путь загиблого в АТО Ігоря Медведя // «Високий вал», 8 червня 2016
  304. Він відійшов у вічну варту // Овруцька РДА, 7 червня 2016 [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Фурманюк Руслан Миколайович // «Український меморіал»
  305. Біля Маріуполя під час обстрілу загинув військовий України // «Подробиці», 7 червня 2016
    Маріуполь прощається з загиблими бійцем запорізького 23-го батальйону. (рос.) 08.06.2016, 11:38 [Архівовано 17.06.2016, у Wayback Machine.]
    Маріуполь знову прощається зі своїми героями(рос.)
    Співчуття голови обласної державної адміністрації Олександра Фищука з приводу загибелі військового Петра Танасійчука // Чернівецька ОДА, 7 червня 2016 [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Загиблий під Маріуполем буковинець готувався до демобілізації // «МБ», 7 червня 2016
    Все село Василів прощалося з Петром Танасійчуком // «АСС», 11 червня 2016
  306. Світловодськ у жалобі // Світловодська міська рада, 8 червня 2016 [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    День жалоби у Світловодську — в зоні АТО загинув Кнуренко Андрій Миколайович // «Світловодськ», 9 червня 2016
    Світловодськ попрощався з захисником України Андрієм Кнуренком // «Світловодськ», 10 червня 2016
  307. Вінниччина знову понесла втрати в зоні АТО // Вінницька ОДА, 9 червня 2016 [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Вінниці навколішки попрощалися з бійцем АТО. Чоловік 10 років працював водієм тролейбуса // Вінниця.info, 10 червня 2016
  308. 9 червня в м. Хмільник відбувся траурний мітинг // Хмільницька РДА, 9 червня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  309. Тіло 19-річного Миколи Несторяка, який був родом із Путильського району, знайшли поблизу місця дислокації його підрозділу // ТРК «ТВА», 10 червня 2016
    «Мамо, я не можу так жити», — написав перед смертю солдат із Буковини // «Молодий буковинець», 23 червня 2016
  310. З'явилися фото з місця обстрілу терористами Зайцевого, де загинув український боєць // «5 канал», 9 червня 2016
    Роман Бочкала. Зайцево. У бойцов 53 бригады потеря // Facebook, 7 червня 2016(рос.)
  311. На Львівщині поховають загиблого в зоні АТО прапорщика Ярослава Цапа // «ЗІК», 10 червня 2016
    У районі оголошено дні жалоби за загиблим військовим // «Новий час», 10 червня 2016
    На Жидачівщині прощалися із загиблим в районі Авдіївки захисником України // Жидачівська РДА, 13 червня 2016 [Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  312. Районна державна адміністрація та районна рада висловлюють щирі слова співчуття рідним та близьким Дмитра Кисличенка // Знам'янська РДА, 10 червня 2016 [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Знам'янщина прощатиметься зі своїм земляком, учасником АТО Дмитром Кісліченком // Знам'янська міська рада, 10 червня 2016
    У зоні АТО загинув знам'янчанин // «Наша Знам'янщина», 10 червня 2016
    Дмитро Валерійович Кисличенко загинув на Луганщині
    У зоні АТО загинув 30-річний житель Кіровоградщини // «Перша електронна», 10 червня 2016
    Прощання із захисником України Дмитром Кісліченком // Знам'янська міська рада, 11 червня 2016
    Кіровоградщина попрощалася із 30-річним бійцем 80-ї бригади // «5 канал», 11 червня 2016
  313. Одеські залізничники вшанували пам'ять колег, загиблих в зоні АТО // Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 3 липня 2024.
  314. Чергова втрата в АТО: Загинув 34-річний боєць з Перечина Іван Бабич // Mukachevo.net, 10 червня 2016
    У зоні АТО загинув 34-річний перечинець // 0312.ua — Сайт міста Ужгорода, 10 червня 2016
    У Перечині — Дні жалоби // «Закарпаття онлайн», 11 червня 2016
    В Перечині проведуть в останню путь закарпатського бійця 128-ї бригади Івана Бабича // «Новини Закарпаття», 11 червня 2016 [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Провести в останню путь полеглого у війні на Донбасі Героя Івана Бабича прийшли сотні земляків // «Закарпаття-онлайн», 12 червня 2016
  315. Боєць АТО помер після 10-місячної коми. 10.06.2016, 22:49
    Помер Роман Лось // «Сівер-центр», 10 червня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Боєць батальйону «Чернігів» впав у кому під час реабілітації у Грецькій лікарні // ТСН, 19 жовтня, 2015
    Допоможемо бійцю батальйону «Чернігів» Роману Лосю (група у ФБ)
    Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  316. На Донбасі загинув боєць 53-ї бригади // «Факти ICTV», 10 червня 2016
    Сегодня на той стороне Зайцево было весело. // Facebook Роман Бочкала, 11 червня 2016 (рос.)
    В Стрітенці вшанували пам'ять загиблого молодого патріота України // Волноваська районна державна адміністрація, 10 червня 2020[недоступне посилання]
    Вшанували пам'ять загиблих молодих патріотів України // Волноваська районна державна адміністрація[недоступне посилання]
  317. а б Зведені дані АТО — 11 червня
    На Донбасі підірвалося авто з бійцями «Айдару», є жертви // УНІАН, 11 червня 2016(рос.)
  318. В АТО загинув старший офіцер відділення комплектування Кременецького ОМВК // Кременецька районна рада, 11 червня 2016 [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Борис Макаревич із Кременеччини підірвався на протитанковій міні під Мар'їнкою // «Нова», 22 червня 2016
  319. Херсонец погиб в боях на востоке // Херсон.life, 11 червня 2016(рос.)
    Больно… очень больно…(рос.)
    У Каховському районі попрощалися з Героєм — захисником // Каховська РДА, 13 червня 2016
  320. а б в г Є.Дейдей: у зоні АТО загинув військовий, ще 4 — поранені. 11.06.2016, 23:03
    Пекельна ніч на Донбасі: є багато вбитих та поранених українських бійців // «24 канал», 12 червня 2016
    Шахта Бутовка обвалилася від обстрілів, є загиблі // «Дзеркало тижня», 12 червня 2016
    У мережі з'явилися фото попадання в шахту Бутівка // «ЛБ», 12 червня 2016
    Цієї ночі. Шахта «Бутовка»
    Уже наче нарешті всіх госпіталізували // facebook Яна Зінкевич, 12 червня 2016
    Закарпаття-Хмельницький-Київ-Донецьк!
    Командир ДУК ПС оприлюднив фото загиблих під Донецьком бійців // «УП», 13 червня 2016
    Інформація по загиблим бійцям ПС на бутівці // facebook Яна Зінкевич, 14 червня 2016
  321. Біля Авдіївки загинув хустянин Роберт Маслей // Khust.Today, 12 червня 2016
    Від байкера «Баджо» до одного з кращих парамедиків України і — на Небо, додому // «ПравийСектор.info», 13 червня 2016
    Прощання у Києві на майдані Незалежності із бійцями ДУК «Правий сектор» Робертом Маслеєм (позивний «Док») та Юрієм Гнатюком (позивний «Гуцул»)
    Небо плаче! На Закарпатті прощаються з загиблим в АТО парамедиком Робертом Маслеєм // «Новини Закарпаття», 15 червня 2016 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  322. На шахті Бутівка загинув боєць з Хмельниччини. Ще один поранений. 12.06.2016 [Архівовано 17.08.2016, у Wayback Machine.]
    Жив собі хлопець. Вірив у себе, у завтрашній день, у шлях який обрав
    Прощання у Києві на майдані Незалежності із бійцями ДУК «Правий сектор» Робертом Маслеєм (позивний «Док») та Юрієм Гнатюком (позивний «Гуцул»)
    Із загиблим добровольцем Юрієм Гнатюком прощатимуться в середу. 13.06.2016, 21:39 [Архівовано 22.08.2016, у Wayback Machine.]
    Вічна пам'ять! // Красилівська РДА, 15 червня 2016 [Архівовано 2016-08-13 у Wayback Machine.]
  323. На фото Нереально добра, щира та чудова людина
    Загинув наш побратим Андрій («Лєгат»)
    До цього часу не віриться…
  324. а б Втрати сил АТО на Донбасі: у Порошенко показали документи. (рос.) 12.06.2016, 17:49
  325. В одном из батальонов 54-й бригады на передовой, произошло страшное происшествие // facebook — Юрий Мысягин, 17 червня 2016(рос.)
  326. Руслан Бабій загинув в АТО // «Вісті Черкащини», 13 червня 2016 [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув патріот України військовослужбовець ЗСУ Руслан Бабій // Маньківська районна рада, 16 червня 2016 [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  327. На Львівщині прощатимуться із загиблим бійцем АТО Олександром Унічем // «ЗІК», 14 червня 2016 [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Червоноград прощався із Олександром Унічем [Архівовано 2016-08-22 у Wayback Machine.]
    На Львівщині попрощалися з загиблим біцем АТО Олександром Унічем // «ЗІК», 17 червня 2016 [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  328. а б У бою під Маріуполем загинули двоє бійців ЗСУ — джерело. Ще один військовий отримав поранення. 14.06.2016, 21:41
    Під Маріуполем загинули двоє бійців АТО, — волонтер. 14.06.2016, 21:47
    У Павлополі відбивають атаки ворога // «Подробиці», 17 червня 2016
  329. В зоні АТО загинув ще один запорожець // ТРК «Алекс», 15 червня 2016 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Веселівщина простилась з Сергієм Турковським // Веселівська РДА, 16 червня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В Запорізькій області провели в останню путь розвідника // «Індустрілка», 17 червня 2016(рос.)
    Сегодня были на похоронах…(рос.)
  330. Іванусь Ігор Миколайович
  331. Під Авдіївкою загинув український розвідник — полк «Київ». 16.06.2016
    Під Авдіївкою снайпер застрелив військовослужбовця // «Подробиці», 16 червня 2016
    18 червня на Бахмаччині оголошено Днем жалоби // Бахмацька районна газета «Голос Присеймів'я», 17 червня 2016
    27-річний воїн Сергій Кошмал загинув учора в бою під Авдіївкою, — журналіст // «Цензор. НЕТ», 17 червня 2016
    Загинув ще один Герой! Сергій Кошмал // «СіверЦентр», 17 червня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  332. В районі оголошено день жалоби // Рожищенська РДА, 17 червня 2016 [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Волинська земля втратила ще одного захисника // «Волинські новини», 18 червня 2016
  333. Українські герої. Володимир Самойленко // «Громадське радіо», 25 лютого 2015
    Понеділок, 20 червня 2016 року з 10-00, на Майдані Незалежності у Києві ми прощаємося з нашим Дядею Вовою // facebook Батальйон «Айдар», 20 червня 2016
    Завтра в Києві на Майдані відбудеться прощання з айдарівцем Володимиром Самойленком // blogspot Віталій Грегор, 19 червня 2016
    Похорон героя. Люди навколішках в останню путь проводжали бійця «Айдару» // «24 канал», 20 червня 2016
    На Майдані попрощалися з айдарівцем Володимиром Самойленком // Цензор. НЕТ, 20 червня 2016
  334. Із ще одним Героєм — захисником України Василем Варгою прощався сьогодні Ужгород // Ужгородська міська рада, 23 червня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2024.
  335. Ужгород зустрів тіло загиблого в АТО бійця Василя Варги // «Мукачево.net», 22 червня 2016
  336. Поліцейські затримали раніше судимого жителя Одеси, який вбив військового та розчленував його тіло // ГУ НП в Донецькій області, 24 червня 2016 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Приговор № 74445916 от 05.06.2018 // Дзержинский городской суд Донецкой области, 5 червня 2018
  337. а б Завтра 21.06 в 10:00 в Черкасском прощание с бойцами 74 ОРБ(рос.)
    Під час виконання бойового завдання загинули двоє українських воїнів // Цензор. НЕТ, 21 червня 2016
    У Дніпрі в останню путь провели розвідників Андрущенка та Лобова, які загинули 18 червня // Цензор. НЕТ, 21 червня 2016
  338. Спи спокойно, Крым(рос.)
    У зоні бойових дій на Донбасі загинув кримчанин // QHA, 21 червня 2016 [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  339. а б в Зведені дані АТО — 19 червня
  340. Під Водяним загинув український воїн // «Громадське радіо», 19 червня 2016
    Запорізька облрада висловлює співчуття рідним загиблого в зоні АТО молодого військовослужбовця // Запорізька облрада, 21 червня 2016
    В зоні АТО загинув військовослужбовць із Токмацького району // «Громадське. Запоріжжя», 21 червня 2016 [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Співчуття // Токмацька РДА, 22 червня 2016 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Гребінець Ігор Геннадійович
  341. Бойовики не припиняють обстрілів на Луганщині // Луганська обласна ВЦА, 19 червня 2016
    Унаслідок обстрілу Новозванівки загинув український військовий — АП // «Тиждень», 20 червня 2016
    Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 21 червня 2016 року // ГУ НП в Луганській області, 21 червня 2016 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув прапорщик з Хмельниччини // «Є», 21 червня 2016 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Повідомлення Ізяславської районної державної адміністрації. 21.06.2016 [Архівовано 2016-09-12 у Wayback Machine.]
    Осколок міни обірвав життя // «Подільські вісті», 23 червня 2016
    На Ізяславщині попрощалась із загиблим в АТО прапорщиком Ігорем Хом'яком // «Є», 24 червня 2016 [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Меморіальну дошку в пам'ять про Ігоря Хом'яка відкрили в селі Плужне Ізяславського району // Ізяславська РДА, 20 квітня 2017 [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  342. І ще один герой пішов у вічність // «Лесин край», 23 червня 2016
    Дорога ціна, яку платить Народ // «Лесин край», 30 червня 2016
  343. Боєць ЗСУ загинув від міни на нещодавно відвойованій в АТО території // «Громадське радіо», 20 червня 2016
    В АТО автівка з бійцями підірвалася на фугасі // «Depo.Дніпро», 21 червня 2016
    У лікарні на сході помер волинський захисник Андрій Ліщина // «Волинські новини», 21 червня 2016
  344. а б Біля Верхньоторецького внаслідок мінометного обстрілу загинуло двоє українських військових // «5 канал», 20 червня 2016
  345. Корюківщина втратила ще одного героя: в зоні АТО загинув уродженець с. Перелюб, солдат Андрій Супруненко // Корюківська РДА, 21 червня 2016
    Загинув Андрій Супруненко // «Сівер-Центр», 21 червня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  346. Сумського бійця АТО поховають у четвер // «СпецКор», 21 червня 2016 [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Стали відомі подробиці про сумчанина, загиблого вчора в АТО // «СТС», 21 червня 2016
    Сумчани провели в останню путь загиблого в АТО Олександра Горностаєва // Gorod.sumy.ua, 23 червня 2016(рос.)
    Загиблому бійцеві аплодували та скандували «Героям слава!» кількасот сумчан // «The Sumy Post», 23 червня 2016
  347. На Луганщині військові несуть втрати під вогнем із забороненої Мінськими угодами зброї. 22.06.2016, 11:03
    Загинув боєць Микола Дегтяр // SVOBODA.FM, 22 червня 2016
    Втрата за втратою: ще один боєць Чернігівщини віддав життя за Україну // «Високий вал», 23 червня 2016
    На Чернгівщині у селі Рокитне попрощалися із бійцем батальйону «Київська Русь» Миколою Дегтярем // Новини 2+2, 24 червня 2016
    Дегтяр Микола Сергійович // Чернігівська ОДА
    «Так, я люблю Україну», — написав на своїй сторінці боєць Микола Дегтяр // Gorod.cn.ua, 4 липня 2016
  348. Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 24 червня 2016 року // ГУ НП в Луганській області, 24 червня 2016 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув боєць полку Миротворець та четверо отримали тілесні ушкодження // ГУ НП в Київській області, 23 червня 2016 [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Луганщині тягач взрізався в блокпост: загинув військовий. 23.06.2016, 16:48
    Моторошна ДТП у зоні АТО. У Мережі з'явилися фото потрощеного блокпоста біля Лисичанська. 23.06.2016, 18:10
    25 червня відбудеться церемонія прощання з Віктором Станіславовичем Іванетою // Київська ОВО Асоціації ветеранів МВС, 24 червня 2016 [Архівовано 20-08-2016 у Wayback Machine.]
    Небесна армія поповнилась іще одним Героєм // Офіційний сайт влади міста Фастів, 25 червня 2016 [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Фастів втратив ще одного свого сина
  349. Украинский военный погиб на херсонском полигоне. От «паленой» водки // «Херсонские вести» , 24 червня 2016
    Проводи в останню путь // Нетішинська міська рада, 25 червня 2016 [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.]
    Чергова втрата в Нетішині-помер військовий Дмитро Поляков // Нетішинська самооборона, 25 червня 2016 [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Поляков Дмитро Олександрович // «Перспектива», 25 червня 2016
  350. В зоні АТО загинув Старожинчанин Олег Косован // Старожинець.info, 25 червня 2016
    Прощання з загиблим на Сході Олегом Косованом буде завтра // Старожинець.info, 26 червня 2016
    Завтра у Вижниці прощатимуться з загиблим в зоні АТО героєм Олегом Косованом // Вижницька РДА, 27 червня 2016
    Буковина втратила ще одного героя // Газета «Час», 27 червня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Вижниця попрощалась із атовцем Олегом Косованом // «АСС», 28 червня 2016
    Двоє загиблих бійців АТО з села на Буковині були сусідами // «МБ», 29 червня 2016
  351. Херсонщина сумує за загиблим Героєм // «ПІК», 27 червня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    В Каховці сьогодні прощались з померлим від ран воїном АТО Максимом Вітюком // «Херсон онлайн», 29 червня 2016(рос.)
    Герої не вмирають // «Каховська зоря», 30 червня 2016
  352. Новини з війни // facebook «Повернись живим», 27 червня 2016
    Біла Церква втратила в зоні АТО ще одного Героя // Офіційний сайт влади міста Біла Церква, 28 червня 2016
    Світла пам'ять колезі // сайт Київобленерго, 29 червня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В результаті артобстрілу загинув боєць 122-го батальйону Андрій Попов // «НБН», 30 червня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Біла Церква прощалася з героєм АТО // 4563.com.ua — Сайт міста Біла Церква, 30 червня 2016
  353. Зведені дані АТО — 28 червня
    Тарас Новоселов боець 81 бригади загинув вчора
    Новоселов Тарас Миколайович
  354. На Донеччині помер боєць з Коломийщини Василь Мочернюк // «Курс», 29 червня 2016
    Причиною смерті бійця з Коломийщини стала зупинка серця // «Курс», 30 червня 2016
    У зоні АТО не стало ще одного бійця з Прикарпаття // «Галка», 30 червня 2016
    Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом вбивства бійця з Коломийщини Василя Мочернюка // «Курс», 4 липня 2016
  355. Експертиза підтвердила, що боєць АТО Василь Мочернюк помер від серцевого нападу (ВІДЕО). 05.09.2016, 18:48
  356. Оперний співак з Парижа воює у складі ДУК // «Zaxid.net», 25 червня 2015
    Як оперний співак з Парижа став добровольцем на Донбасі // «Громадське ТБ», 23 червня 2016
    Із Парижа з любов'ю. Як український оперний співак став воїном // «УП. Життя», 15 березня 2016
    Козак Василь йде на війну // «Мир», 26 червня 2016 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  357. Загинув Василь Сліпак — оперний співак, який воював на Донбасі після 20 років у Франції // «Репортер», 29 червня 2016
    В АТО загинув оперний співак Василь Сліпак // «24 канал», 29 червня 2016
    Сьлгодні зранку, близько 6, в районі Дебальцево-Луганське був бій // facebook Яна Зінкевич, 29 червня 2016
    В АТО загинув відомий український оперний співак // УП, 29 червня 2016
    Віддав життя за Батьківщину друг «Міф» // facebook Правий сектор, 29 червня 2016
    Львів прощається із загиблим на Донбасі Василем Сліпаком // «ЗІК», 1 липня 2016
    У Львові провели в останню путь Василя Сліпака. 01.07.2016
    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 42/2017 Про присвоєння В.Сліпаку звання Герой України
  358. Зведені дані АТО — 30 червня
    54 окрема механізована бригада наробила вчора переполоху на Світлодарській дузі у районі Дебальцевого
    Під час обстрілу під Дебальцевим загинув військовий з Обухівщини // «Хроніка міста Обухів», 30 червня 2016
    На Київщині поховали бійця АТО, який загинув на останньому бойовому завданні перед дембелем // ТСН, 6 липня 2016
  359. З'явилися страшні подробиці бою, в якому загинув Сліпак // «24 канал», 7 липня 2016
    У зоні АТО героїчно загинув сумчанин Юрій Татарчук // Сумська міська рада, 26 серпня 2016
    28 серпня об 11-30 у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м. Суми відбудеться прощання з військовослужбовцем
  360. Некролог. Заріцький Сергій Миколайович // Веселинівська районна рада, 1 липня 2016
  361. Під Маріуполем загинув український боєць // Gazeta.ua, 1 липня 2016
    У зоні проведення антитерористичної операції загинув 33-річний боєць з с. Вищеольчедаїв Роман Коваль // Мурованокуриловецька РДА, 1 липня 2016
    На Вінниччині попрощалися із бійцем, що загинув в АТО // «Vinbazar», 4 липня 2016
  362. а б У Киселівці поховали учасника АТО
  363. Помер учасник АТО з Киселівки
  364. Від ран отриманих у зоні АТО помер боєць з Івано-Франківщини. 02.01.2016, 17:12
    Франківський художник, поранений в АТО, потребує допомоги! // «Репортер», 14 Січня 2015
    Юрчишин Руслан Іванович ("Космос")
  365. Прощались з солдатом Миколою Запухляком // Крижопільська РДА, 6 січня 2016 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Снайпер із Вінниччини, що воював на Донбасі, помер у військовій частині // Vinbazar.com, 11 січня 2015
  366. У зоні АТО загинув боєць із Львівщини Роман Козодій // «ЗІК», 13 січня 2016 [Архівовано 17 січня 2016 у Wayback Machine.]
    Сьогодні на Львівщині прощатимуться із загиблим в АТО Романом Козодієм // «ЗІК», 14 січня 2016 [Архівовано 17 січня 2016 у Wayback Machine.]
    Бродівщина попрощалася ще з одним героєм-земляком — Романом Козодієм // ТРК «Львів», 15 січня 2016 [Архівовано 24 січня 2016 у Wayback Machine.]
    Трагічно загинув ще один вояк-бродівчанин // ТРК «Броди», 15 січня 2016
  367. Теребовлянщина втратила ще одного солдата // «Номер один», 31 січня 2016[недоступне посилання з травня 2019]
    У неділю Теребовлянщина попрощалася з бійцем із Золотників // Теребовлянська РДА, 25 січня 2016
  368. а б У Снігурівському районі Миколаєва оголосили траур на згадку про двох воїнів АТО, що померли // Злочинності. НІ, 21 січня 2016
    Снігурівщина, стоячи на колінах у снігу, устеливши останню дорогу червоними маками, простилася з двома учасниками АТО // vk Голос Снігурівщини, 22 січня 2016
    Сторінка пам'яті // Снігурівська РДА [Архівовано 2017-06-18 у Wayback Machine.]
  369. І знову втрата… // Глобинська РДА, 21 січня 2016 [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.]
    Лободенко Андрій Іванович // Полтавська обласна рада, 1 березня 2016 [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  370. Завтра Кіровоградщина попрощається з двома військовими, що загинули в АТО // «Перша», 25 січня 2016
    Завтра у Новоукраїнці попрощаються із військовим, який загинув у зоні АТО // «Рідний Кіровоград», 25 січня 2016 [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]
    26 січня Новукраїнщина попрощалась із своїм героєм — Яремою Віталієм Івановичем // Новоукраїнська міська рада, 26 січня 2016
    Військовий з Кіровоградщини Віталій Ярема помер від рук «своїх»? // «Гречка», 28 січня 2016 [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.]
  371. Боєць АТО Володимир Твердохліб помер від інсульту, — волонтер. 25.01.2016, 16:28
    Іванофранківці попрощалися з бійцем АТО Володимиром Твердохлібом // Саніславське ТБ, 26 січня 2016 [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.]
  372. В одній із військових частин Хмельниччини загинув солдат-контрактник // ГУ НП в Хмельницькій області, 4 лютого 2016 [Архівовано 6 лютого 2016 у Wayback Machine.]
    На Хмельниччині 27-річний офіцер застрелив учасника АТО // Khmelnytsky.com.ua — сайт Хмельницького, 5 лютого 2016
    У вбивстві контрактника на Хмельниччині підозрюють начальника варти // «Подробиці», 5 лютого 2016
  373. Трагічно загинув учасник АТО Олександр Бондар // Ківерцівський районний інформаційний портал, 6 січня 2016 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Ківерцівщина провела в останню путь військовослужбовця Олександра Бондара [Архівовано 2018-02-14 у Wayback Machine.]
    Бондар Олександр Вікторович
  374. У Чернігові попрощалися з бійцем АТО (відео). 14.02.2016, 18:33
  375. Вони захищали Україну // Крижопільська РДА [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
    Їх у нас восьмеро полягло... // Голос України, 20 жовтня 2016
  376. Вінницький атовець загинув на київському вокзалі // Depo.Вінниця, 13 лютого 2015
    У Києві за нез'ясованих обставин загинув військовий // «Громадське радіо», 13 лютого 2016
    Волонтери кажуть, що смерть вінницького АТОвця на київському вокзалі не випадкова // ВЛАСНО.info, 13 лютого 2016
    У Вінниці попрощалися з бійцем, який загадково помер, повертаючись із зони АТО // Вінниця.info, 16 лютого 2016
    У Вінниці поховали десантника, який не доїхав з АТО додому // VIN, 16 лютого 2016
    У Києві затримали злочинців, які грабували людей на вокзалі за допомогою клофеліну (фото). (рос.) 26.02.2016
  377. Десантник з Вінниччини помер у військовій частині. В молодого хлопця зупинилося серце // Вінниця.інфо, 16 лютого 2016
    Загадкова смерть: 25-річний боєць АТО помер через серцеву недостатність? // «33 канал», 3 березня 2016 [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  378. У зоні АТО загинув військовий з Кіровоградщини (ФОТО). 26.02.2016, 18:14
    У Вільшанці попрощалися з героєм АТО // «Depo.Кіровоград», 1 березня 2016
    Владов Ігор Анатолійович // Вільшанська РДА
    Владов Ігор Анатолійович
  379. Загинув герой, наш земляк Рясіченко Віталій Володимирович
    Сьогодні загинув мій найкращий друг
    Вічна пам'ять герою
    Минулого тижня на залізниці загинула людина // «Наша Знам'янщина», 1 березня 2016
    Трагічно загинув молодий чигиринський козак, учасник АТО Віталій Рясіченко // «Дзвін», 1 березня 2016 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  380. Ще одна болюча втрата // Куйбишевська РДА, 29 лютого 2016
    У Запорізькій області попрощалися з військовим, який помер під час навчань. (рос.) 01.03.2016
  381. Пішов з життя на злеті мрій і планів на майбутнє[недоступне посилання з червня 2019] // Інтернет-газета «Істина нова», 7 березня 2016
  382. Прикарпаття втратило ще одного бійця АТО // «Галка», 8 березня 2016
    У Франківську попрощались з померлим бійцем Віталієм Амброзяком // «Курс», 11 березня 2016
  383. В Олександрії простилися із військовим // Novosti.kr.ua, 15 березня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
  384. 26 березня на полігоні Широкий Лан загинув наш земляк з Єлізарова Вітер Вадим Миколайович
    Ну ось, ще одного нашого земляка забрала війна
  385. Правоохоронці Миколаївського району встановлюють обставини, за якими настала смерть військовослужбовця. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  386. Помер учасник АТО Валерій Малофеєнко // 05447.com.ua — Сайт Конотопа, 31 березня 2016
  387. В Бердянську попрощались із загиблим бійцем 95 аеромобільної бригади // «ПроБердянськ», 1 квітня 2016 [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Любимые, не умирают лишь рядом быть перестают… (Відео з фотографій Павла)
  388. У госпіталі помер мобілізований олександрієць // Гречка, 5 квітня 2016 [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    У Львівському військовому госпіталі помер боєць 30-ї механізованої бригади // ZAXID.NET, 5 квітня 2016
    Олександрія втратила ще одного героя // Олександрійська міська рада, 6 квітня 2016 [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    В Олександрії попрощались з учасником АТО, який помер від пневмонії // gre4ka.info, 7 квітня 2016
  389. Хмільничани слізно прощалися із військовослужбовцем Віктором Сівохою, який помер унаслідок захворювання // Офіційний сайт міста Хмільник, 6 квітня 2016
    У Хмільницькому районі поховали прапорщика Сівоху // I-vin.info, 6 квітня 2016
  390. У Сколівському районі Дні жалоби за загиблим бійцем АТО Володимиром Грицівим Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/04/08/u_skolivskomu_rayoni_dni_zhaloby_za_zagyblym_biytsem_ato_volodymyrom_688678 // ЗІК, 8 квітня 2016 [Архівовано 27 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Сьогодні в с. Волосянка провели в останню путь військовослужбовця Володимира Гриціва // Сколівська РДА, 8 квітня 2016 [Архівовано 2016-05-13 у Wayback Machine.]
    Новітні Герої Сколівщини
    Гриців Володимир Іванович
  391. На Бахмаччині оголошено жалобу // Бахмацька РДА, 7 квітня 2016
    Пам'яті Владислава Пилиповського // Бахмацька РДА, 7 квітня 2016 [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Владислав Пилиповський з Бахмаччини загинув від кульового поранення голови // Gorod.cn.ua, 15 квітня 2016
  392. Знову сумна звістка для жителів Гірника та Червоноградщини // «Над Бугом», 9 квітня 2016
    До Червонограда привезли тіло загиблого Героя Дмитра Чужби // Телеканал «Бужнет», 10 квітня 2016
    На Львівщині прощаються із загиблими бійцями АТО // «ЗІК», 11 квітня 2016 [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Чужба Дмитро Миколайович
    Чужба Дмитро Миколайович
  393. Помер учасник бойових дій в зоні АТО Олег Петрович Веклич // Старожинець.info, 9 квітня 2016
  394. Самойленко Віктор Сергійович // Полтавська обласна рада [Архівовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Вдома помер кременчуцький боєць Віктор Самойленко // «Телеграф», 9 квітня 2016
    До демобілізації Віктор Самойленко не дожив кілька днів // «Телеграф», 9 квітня 2016
  395. На полігоні загинув військовослужбовець із Красилівського району // «Є», 21 квітня 2016 [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.]
    В пункте дислокации 56-й мотопехотной бригады до смерти забили военнослужащего // «ФАКТЫ», 17 червня 2016
  396. Сумна звістка з рідної Решетилівки
    Малетич Дмитро Миколайович // Полтавська обласна рада [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  397. Вінниччина знову понесла втрати у зоні АТО // Вінницька ОДА, 21 квітня 2016 [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
    Хмільник: Світ стрепенувся, у серці туга й печаль, він не повернувся — нас огортає жаль… // Сайт міста Хмільник, 22 квітня 2016
    Ще трьох бійців з Вінниччини забрала війна // 0432.ua — Сайт Вінниці, 27 квітня 2016
  398. Після повернення із зони АТО помер надвірнянець Юрій Ментинський. 24.04.2016, 12:45
    Вічная пам'ять!
    Співчуття родині померлого Героя Юрія Ментинського // «Надвірнянська правда», 26 квітня 2016
    Прикарпатці попрощалися із померлим бійцем АТО Юрієм Ментинським // Паралелі, 28 квітня 2016 [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
  399. На Ямпільщині поховали атовця, який помер від лейкемії // «VIN», 28 квітня 2016
    Кудима Олександр Станіславович
    Кудима Олександр Станіславович
  400. Вінницького бійця з АТО знайшли мертвим на Революційній в батьковому Шевроле. 28.04.2016
  401. На Яворівському полігоні внаслідок розриву гранати загинув військовослужбовець, двоє поранені // «112», 5 травня 2016
    Причину смерті бійця на Яворівському полігоні розслідуватиме військова прокуратура // «Варіанти», 6 травня 2016
    У четвер, 5 травня 2016 року, на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки у с. Старичі…
    Трагедія на Яворівському полігоні: Чи помер і другий військовий? // zakarpattya.net, 6 травня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Кам'янеччина прощається з бійцем АТО Володимиром Гнатишиним // Кам'янка-Буська РДА, 7 травня 2016
  402. У Тернополі зустріли тіло бійця Миколи Юречка // «20 хвилин Тернопіль», 10 червня 2016
    На Тернопіллі — чергова втрата. Помер учасник АТО Микола Юречко // «TV-4», 10 червня 2016
    Вічна пам'ять померлому бійцю АТО Юречко Миколі // Великогаївська сільська рада, 10 червня 2016
    Про смерть бійця Миколи Юречка із Тернопільського району рідні дізналися майже через місяць… // «TeNews», 26 червня 2016
  403. У Херсонській області загинув житомирянин з 95-ї бригади. 17.05.2016, 16:22
    «Це велика втрата для батальйону», — в Житомирі попрощалися з десантником Євдощуком. 18.05.2016
    В Херсонській області солдат ЗСУ розстріляв співслужбовця з автомату. (рос.) 26.05.2016, 20:12
    Бойові побратими попрощалися із житомирським десантником, який загинув на Херсонщині // Житомир.info, 18 травня 2016
  404. Військовослужбовця на Херсонщині за вбивство співслужбовця засуджено до 12 років позбавлення волі
  405. У Костополі втопився військовослужбовець із Тернопільщини // ГУ НП у Рівненській області, 21 травня 2016 [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
    Військовий на Рівненщині загинув через алкоголь та недисциплінованість // ЗІК, 23 травня 2016 [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    За місяць до демобілізації трагічно загинув солдат з Тернопільщини // «Тернополяни», 23 травня 2015
    На Рівненщині трагічно загинув військовослужбовець зі Збаразького району // Facebook— Світлана Боднар, 22 травня 2016
    Страшна звістка чорним крилом огорнула родину на Тернопільщині // «Tenews.te.ua», 31 травня 2016
  406. Військовий з Буковини Іван Іліка потрапив в масштабне ДТП. Чоловік у Харківському шпиталі в комі… [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
    Військовий з Буковини Іван Іліка, який перебував у комі у Харківському шпиталі, помер… [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
    На Буковині в останню путь провели Героя Івана Іліку [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  407. Помер військовий з рівненського полігону // УНН, 30 травня 2016
    Завтра Кривий Ріг попрощається зі старшим лейтенантом ЗСУ Олександром Губіним // 0564.ua — Сайт Кривого Рогу, 31 травня 2016(рос.)
    Прощання з бійцем: Сьогодні Кривий Ріг попрощався з Олександром Губіним // ТРК «Рудана», 1 червня 2016
  408. У госпіталі помер військовослужбовець з Житомирської області: батько стверджує, що через побиття у частині // Житомир.info, 1 червня 2016
    Дідівщина на Броварщині. Військову частину 4126 звинувачують у смерті бійця від побоїв // «At Brovary», 3 червня 2016
    Активісти надали докази убивства призовника у частині під Києвом // «Інформатор», 3 червня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    На Київщині загинув солдат, двох командирів відсторонено від роботи // «Еспресо», 4 червня 2016
    Військова прокуратура озвучила версії смерті в шпиталі солдата з Житомирської області // Житомир.info, 11 червня 2016
  409. В Олександрії учасник АТО Євген Бусигін загинув під колесами поїзда // Novosti.kr.ua, 12 червня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В Олександрії провели в останню путь бійця АТО, який потрапив під потяг // «Моя Олександрія», 13 червня 2016
  410. На Запоріжжі за фактом смерті військовослужбовця проводиться розслідування // ГУ НП у Запорізькій області, 15 червня 2016 [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Кременчук втратив ще одного учасника антитерористичної операції // Кременчуцька міська рада, 15 травня 2016
    Кременчук втратив солдата Олександра Осипова // «Кременчук.today», 14 червня 2016
    Поліція затримала підозрюваного у вбивстві солдата під Мелітополем // «Громадське. Запоріжжя», 22 червня 2016 [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У Запоріжжі бійця АТО засудили до 7 років ув'язнення за вбивство товариша по службі. (рос.) 17.03.2017, 16:31 [Архівовано 18.03.2017, у Wayback Machine.]
  411. Від вибуху гранати у Кіровограді загинув чоловік // «Гречка», 19 червня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2024.
  412. На Жидачівщині попрощались з бійцем-добровольцем Ігорем Олеськівим // Жидачівська РДА, 30 червня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Як ветерани АТО покарали нахабного водія (відео). 27.10.18, 09:55
  413. Пастух Б., Манчура Ол., Кучерук Ол. Скріплені кров'ю. — Київ, 2022
    Exclusive: „ყველაზე საშინელი სისასტიკე იყო, როცა სამარხში ჯვარზე თმებით მიბმული ქალები ვნახეთ“ - დოდო გუგეშაშვილი აფხაზეთის ომსა და ქართველ გმირებზე // Primetime.Ge, 7.04.2022, 22:05
  414. Владика Богдан очолив похорон учасника АТО Тараса Яворського // Стрийська єпархія УГКЦ, 5 січня 2016
    На Стрийщині вшанували пам'ять загиблого учасника АТО
  415. У нашому Горохівському районі знову сталася трагедія
    Вчора, 7 січня 2016 року, в селі Ощів Горохівського району односельчани і небайдужі Горохівчани зустріли та провели до рідної домівки тіло солдата Володимира Павлюка
    Панахида у річницю смерті воїна Володимира Павлюка // Волинська єпархїя УПЦ , 3 січня 2017
    В Ощеві на Волині відкрили музей українських героїв // «День», 22 лютого 2017
  416. Завтра поховають херсонця-учасника АТО // «ВГору», 7 січня 2016
    Херсонщини мужні сини: Оліярник Іван Іванович // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва
  417. У Київській області чоловік підірвав себе гранатою // ГУ НП в Київській області, 10 січня 2016 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Роман Бойчун підірвався на могилі доньки // Gazeta.ua, 15 січня 2016
  418. Сьогодні помер Володимир Алмашин // vk WBC Ультрас Динамо, 23 січня 2016
    Володимир Алмашин // Сайт УНА-УНСО, 25 січня 2016 [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
  419. 26 січня трагічно пішов з життя наш односельчанин
    На Хмельниччині внаслідок ДТП загинув 24-річний чоловік // ГУ НП в Хмельницькій області, 26 січня 2016 [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
    Жителі села Хмельниччини вимагають справедливого розслідування смерті хлопця // 0382.ua — Сайт міста Хмельницького, 28 січня 2016
  420. Сумна новина... Не стало нашого побратима-айдарівця «Камаза»
    У Києві на Майдані попрощалися з бійцем Айдару // «5 канал», 12 лютого 2016
  421. Ще одна втрата для Броварщини із зони АТО // ATBROVARY.ORG, 19 лютого 2016
    Трагічна смерть учасника АТО в результаті побутової сварки // Новини Броварщини, 23 лютого 2016 [Архівовано 27 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  422. На Дрогобиччині попрощалися з воїном Іваном Юзефовичем. 26.02.2016, 15:44 [Архівовано 2016-02-27 у Wayback Machine.]
    Похорони Героя України Івана Юзефовича. с. Унятичі
  423. Після двох місяців полону Руслан із Монастириської нарешті дома!
  424. вічна слава і пам'ять Герою! // Монастириська РДА, 29 лютого 2016
    Боєць, який пережив полон, помер після операції // 20 хвилин (Тернопіль), 4 березня 2016
  425. Ніж ввійшов у груди на 22 сантиметри // Портал Чернігова, 21 березня 2016
  426. Тернопілля втратило ще одного Героя // Тернопільська облрада, 12 березня 2016
    Раптово помер кіборг з Тернополя Юрій Диня // «20 хвилин (Тернопіль)», 12 березня 2016]
    У Тернополі поховали загиблого захисника Донецького аеропорту Юрія Диню // «День», 14 березня 2016
    У Тернополі прощалися із «кіборгом» Юрієм Динею, який помер після демобілізації // «TV-4», 14 березня 2016
  427. В Запоріжжі попрощались з воїном 37-го батальйону, який рік тому обманув смерть [Архівовано 2017-12-31 у Wayback Machine.](рос.)
  428. В больнице Амосова умерла боец батальона «Торнадо» с позывным Пантера // «В ЧасПик», 17 березня 2016(рос.)
    Вчера 15.03.2016 в 22:00 умерла Шуйская Юлия боец батальона «Торнадо»(рос.)
    16.03.2016 року серце 27- мілітньої Юлії Шуйської зупинилося
  429. На 22-му році життя відійшов у Вічність демобілізований Луцького прикордонного загону Іван Пащук // Відомості, 19 березня 2016
    Як важко підібрати слова, коли життя, з власної волі, покидають молоді…
  430. В Запорожье проведут в последний путь бойца-добровольца // «Індустріалка», 21 березня 2016 [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Помер Яша Панасейко. Йому було всього 26 років
    Последняя фотография с Яшей…(рос.)
    В Запоріжжі попрощалися з бійцем ДУК "Правий сектор" // «5 канал», 21 березня 2016
  431. Від ран, отриманих під час бойових дій на сході України, помер кременчужанин Ігор Сухий // Кременчуцька міська рада, 30 березня 2016 [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    У лікарні помер боєць АТО з Кременчука Ігор Сухий // «Телеграф», 30 березня 2016
    На Полтавщині від серцевого приступу помер боєць АТО // 0532.ua — Сайт Полтави, 31 березня 2016
  432. У Запоріжжі помер відомий фотограф та ветеран АТО // Depo.Запоріжжя, 30 березня 2016
    В Запорожье умер известный фотокорреспондент // ТВ5, 30 березня 2016[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
    В Запорожье простились с известным и талантливым фотографом Юрием Жуком // «РепортерUA», 1 квітня 2016(рос.)
  433. Жахлива втрата: помер лікар-хірург, військовий медик з Тернополя Михайло Стасів // 0352.ua — Сайт міста Тернополя, 1 квітня 2016
    Помер тернопільський військовий медик Михайло Стасів // «20 хвилин. Тернопіль», 1 квітня 2016
    Бійця АТО у Тернополі зустрічав весь під'їзд // «Липа», 27 лютого 2015 [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Медиків, які повернулися з зони АТО нагородили «Відзнакою Тернопільської міської ради»
    На Алеї Героїв сьогодні поховають тернопільського хірурга, який в АТО врятував безліч життів // «Тернополяни», 3 квітня 2016
    У Тернополі провели в останню путь військового лікаря Михайла Стасіва // 0352.ua — Сайт міста Тернополя, 3 квітня 2016
    Хірург із Тернополя Михайло Стасів — янгол, який повернувся на небо, 10.07.2014
  434. Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація
    Може хтось знає, де там похований боєць, в якого нема рідні?
    Неймовірно хочеться, щоб наші Герої не були забутими
    Люди мої нереальні! Люблю вас, молюся за вас!
  435. Олену Чужму виселяють із гуртожитку
    «Медвежий угол» под мостом Кирпы(рос.)
  436. Валентина Чурікова поховали у день, коли він мав повернутися з АТО // «Події та коментарі», 17 квітня 2016 [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
    Інформація про розміщені на території Полтавської області меморіальні дошки на честь учасників антитерористичної операції
  437. На Франківщині боєць АТО помер, повернувшись додому. Діти потребують допомоги // «Репортер», 15 квітня 2016
  438. На Драбівщині розслідують вбивство місцевого жителя // Прокуратура Черкаської області, 20 квітня 2016
    Дивак Руслан Михайлович (Змій) // facebook Батальйон «Айдар», 20 квітня 2016
    Дивак Руслан Михайлович боєць бат «Айдар»
  439. У ДТП загинув полтавець учасник АТО, який повертався додому // «Новини Полтавщини», 29 квітня 2016
    «Тільки досвідчений воїн міг командувати батареєю зенітників»: у Полтаві попрощалися із загиблим атовцем // «Коло», 30 квітня 2016 [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  440. На житомирщині по-звірячому вбили молодого «кіборга»
    Рік тому молодий герой загинув від рук нелюдів // «Газета Прапор», 28 квітня 2017
  441. В Олександрії виявили загиблого бійця АТО. 03.05.2016, 07:58 [Архівовано 01.06.2016, у Wayback Machine.]
    В Олександрії на Великодень помер учасник АТО. 02.05.2016, 15:24
    Ймовірною причиною раптової смерті 26-річного військового на Кіровоградщині стало отруєння // «Перша електронна», 4 травня 2016
  442. АТОвець, який вижив під час захисту Донецького аеропорту, загинув у Ладижині від вибуху гранати // «Моя Вінниця», 5 травня 2016
    Подробиці самогубства «кіборга», який підірвав себе гранатою у Ладижині // Vinbazar.com, 6 травня 2016
    У Ладижині попрощалися з «кіборгом»: смерть знайшла бійця у рідному місті // Lada.FM, 7 травня 2016
  443. Помер волинський боєць // «ВолиньІнфо», 7 травня 2016
    Він поспішав робити добрі справи… В Іваничах попрощалися з героєм Олександром Галасом // «Буг», 9 травня 2016
  444. Не стало ще одного бійця-добровольця АТО з Прикарпаття // «Галка», 12 травня 2016
  445. На Київщині вкоротив собі віку боєць АТО. 12.05.2016, 19:13
    Прощання з «Філом»
    Боєць АТО повісився на дверній ручці // Gazeta.ua, 12 травня 2016
  446. На Кіровоградщині від хронічної хвороби помер учасник АТО Віталій Ліпик. Вічна пам'ять // «Перша електронна», 24 травня 2016
  447. У Стрию прощалися з воїном АТО, «Діловий Стрий», 25 травня 2016
  448. У ДТП загинув учасник АТО з Хмельницького // «Є», 1 червня 2016. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  449. Помер демобілізований боєць АТО з Городинь // Район. Рожище, 3 червня 2016
  450. У лікарні помер демобілізований житель Володимиреччини // Володимирецька РДА, 8 червня 2016
  451. Ще одна важка втрата…
  452. [ https://realno.te.ua/novyny/матері-та-дружини-героїв-отримали-від/ Матері та дружини героїв отримали відзнаки з рук Степана Барни]
  453. Сьогодні у реанімації 2-ї міської лікарні, після тривалого лікування у Львівському шпиталі, помер військовослужбовець // facebook Щира Справа, 4 червня 2016
  454. У Кривому Розі відкрили меморіальну дошку загиблому від поранень бійцю
  455. Боєць АТО Пивовар знайдений мертвим на Житомирщині, — волонтер // Цензор. НЕТ, 5 червня 2016
  456. У храмі села Ощів Горохівського благочиння звершили чин похорону демобілізованого з АТО Олександра Міхєєва // Волинська єпархія, 14 червня 2016
  457. На Виноградівщині знайшли повішеним учасника АТО // «Голос Карпат», 22 червня 2016
    На Виноградівщині після року служби боєць АТО повісився на дереві // Mukachevo.net, 22 червня 2016
  458. Ковельщина сумує // Ковельська районна рада, 22 червня 2016
    Помер атошник із Ковельського району // «Ковель», 23 червня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  459. Демобілізований атовець помер удома на Глибоччині // АСС, 30 червня 2016
    На Буковині поховали атовця Костянтина Руснака // «БП», 1 липня 2016
    Глибоччина попрощалася із військовим Костянтином Руснаком // Чернівецька ОДА, 2 липня 2016 [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  460. Турківщина сумує // Турківська РДА, 24 червня 2016
    Причина смерті — не потрібний! // «Турка перлина Карпат», 26 червня 2016 [Архівовано 2016-08-06 у Wayback Machine.]
  461. Семеняка Микола Миколайович // Біографія на Politrada(рос.)
    Семеняка Микола Миколайович — Округ 97 // Народний фронт
    Семеняка Микола Миколайович // УКРОП[недоступне посилання з квітня 2019]
    Микола Семеняка: Ми повернулися до Президента спинами, бо він давно повернувся спиною до всіх нас // Інтерв'ю на «Вісті Київщини»
    Київська обласна рада з глибоким сумом сповіщає про передчасну смерть депутата // Київська обласна рада, 27 червня 2016 [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Баграм… Прощання на Майдані // facebook Батальйон «Айдар», 27 червня 2016(рос.)
  462. У Бучі поховали 13-го Героя // Thebuchacity.com.ua, 1 липня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Мій чоловік Хайретдінов Віктор…