Рошнів
Рóшнів — село в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади.
| село Рошнів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Тисменицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040330130013568 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1440 |
| Населення | 929 |
| Площа | 18,93 км² |
| Густота населення | 49,08 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77436 |
| Телефонний код | +380 03436 |
| День села | 28 серпня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′0″ пн. ш. 24°54′16″ сх. д. / 48.98333° пн. ш. 24.90444° сх. д. |
| Водойми | Мишакова, Коростільна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77436 Івано-Франківська область, Тисменицька територіальна громада , Рошнівський старостинський округ, вул. Гостинець
Староста: Бандура Богдан Дмитрович (з 2020) Сільський голова: Бідочка Богдан Ярославовчи (до 2020) |
| Карта | |
  Рошнів | |
 Рошнів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
ред.Перша письмова згадка про село припадає на 18 березня 1437 року[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1 лан (близько 12 га) оброблюваної землі[2].
Князь Самійло Корецький у 1616 році став посідачем села (також посів Устя-Зелене та місцевий замок, Межигір'я (із замком), Тростянець, Кремидів (із замком), Стриганці, Тумир, Лисець, Горохолин, Довге, Стебник, Тисовичі).[3]
У 1934-1939 рр. село було центром об’єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.
У 1939 році в Рошневі проживало 1 510 мешканців, з них 1 470 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів, 5 поляків і 20 євреїв, а в приєднаному після війни селі Юрківка — 430 мешканців, з них 425 українців-грекокатоликів і 5 українців-римокатоликів[4]
У 1940-2020 рр. роль місцевої адміністрації виконувала Рошнівська сільська рада.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 928 | 99.89% |
| російська | 1 | 0.11% |
| Усього | 929 | 100% |
Релігія
ред.- церква святого архистратига Михаїла (1720; УГКЦ; мурована);
- церква Трьох Святителів (1912, реконструйована в 1990; ПЦУ; мурована).
Світлини
ред.-
Сільрада -
Школа -
Пам'ятник -
Православна церква Трьох Святителів -
Знак с. Рошнів -
Автобусна зупинка -
Капличка -
Річка Коростільна -
Початок вул. Бариш -
Магазин -
Дитячий майданчик -
Цвинтар
.jpg)
Відомі люди
ред.Народились
ред.- Кисілевський Кость — мовознавець, педагог, професор, дійсний член НТШ
- Харенко Сергій Мар'янович (7 червня 1984 — 15 січня 2016, селище Мирне, Донецька область) — загиблий при обороні Донбасу від російських окупантів зв'язківець 21-го окремого мотопіхотного батальйону 28-ї ОМБр[6][7].
- Самелюк Богдан Юліанович (1932-2001) — український педагог, науковець, кандидат біологічних наук
- Северин Гросберг-«Незнаний» — підрайонний господарчий ОУН-УПА, наприкінці 1945-го розстріляний енкаведистами з шістьма побратимами в рідному Рошневі.
- Василь Гросберг-«Зенко» (*28.01.1925 — †6.04.1949) — керівник Станіславського надрайонного проводу ОУН. 6 квітня 1949 року 24-річний Василь разом із двома соратницями підірвали себе у штабній криївці «Печера» в Княгинині під час облави.
- Ольга Гросберг-Наконечна «Степанівна», «Дарка» (*18.09.1923 — †9 червня 1993, Слов’янськ) — референт УЧХ Калуського надрайонного проводу ОУН, політв'язень ГУЛАГу[8].[9]
Примітки
ред.- ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 22. — № 183.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 100—101. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93, 94.
- ↑ Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — червень 2016)
- ↑ У селі Рошнів відкрили та освятили пам’ятну дошку Сергію Харенку, який загинув в зоні проведення АТО.
- ↑ Зіновій БОЙЧУК. Гросберги в полум’ї української боротьби. — Галичина, 06 липня 2017 року.
- ↑ Степан ГЕНИК. Краще впадь, а не зрадь. — Галичина, 13 березня 2018 року.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |