Рошнів

село в Івано-Франківській області, Україна

Рóшнів — село в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади.

село Рошнів
Церква святого Михаїла
Церква святого Михаїла
Церква святого Михаїла
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Тисменицька міська громада
Код КАТОТТГ UA26040330130013568
Основні дані
Засноване 1440
Населення 929
Площа 18,93 км²
Густота населення 49,08 осіб/км²
Поштовий індекс 77436
Телефонний код +380 03436
День села 28 серпня
Географічні дані
Географічні координати 48°59′0″ пн. ш. 24°54′16″ сх. д. / 48.98333° пн. ш. 24.90444° сх. д. / 48.98333; 24.90444
Водойми Мишакова, Коростільна
Місцева влада
Адреса ради 77436 Івано-Франківська область, Тисменицька територіальна громада , Рошнівський старостинський округ, вул. Гостинець

Староста: Бандура Богдан Дмитрович (з 2020)

Сільський голова: Бідочка Богдан Ярославовчи (до 2020)

Карта
Рошнів. Карта розташування: Україна
Рошнів
Рошнів
Рошнів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Рошнів
Рошнів
Мапа
Мапа

CMNS: Рошнів у Вікісховищі

Історія

ред.

Перша письмова згадка про село припадає на 18 березня 1437 року[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1 лан (близько 12 га) оброблюваної землі[2].

Князь Самійло Корецький у 1616 році став посідачем села (також посів Устя-Зелене та місцевий замок, Межигір'я (із замком), Тростянець, Кремидів (із замком), Стриганці, Тумир, Лисець, Горохолин, Довге, Стебник, Тисовичі).[3]

У 1934-1939 рр. село було центром об’єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.

У 1939 році в Рошневі проживало 1 510 мешканців, з них 1 470 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів, 5 поляків і 20 євреїв, а в приєднаному після війни селі Юрківка — 430 мешканців, з них 425 українців-грекокатоликів і 5 українців-римокатоликів[4]

У 1940-2020 рр. роль місцевої адміністрації виконувала Рошнівська сільська рада.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 928 99.89%
російська 1 0.11%
Усього 929 100%

Релігія

ред.

Світлини

ред.

Відомі люди

ред.

Народились

ред.
  • Кисілевський Кость — мовознавець, педагог, професор, дійсний член НТШ
  • Харенко Сергій Мар'янович (7 червня 1984  — 15 січня 2016, селище Мирне, Донецька область) — загиблий при обороні Донбасу від російських окупантів зв'язківець 21-го окремого мотопіхотного батальйону 28-ї ОМБр[6][7].
  • Самелюк Богдан Юліанович (1932-2001) — український педагог, науковець, кандидат біологічних наук
  • Северин Гросберг-«Незнаний»  — підрайонний господарчий ОУН-УПА, наприкінці 1945-го розстріляний енкаведистами з шістьма побратимами в рідному Рошневі.
  • Василь Гросберг-«Зенко» (*28.01.1925 — †6.04.1949) — керівник Станіславського надрайонного проводу ОУН. 6 квітня 1949 року 24-річний Василь разом із двома соратницями підірвали себе у штабній криївці «Печера» в Княгинині під час облави.
  • Ольга Гросберг-Наконечна «Степанівна», «Дарка» (*18.09.1923 — †9 червня 1993, Слов’янськ) — референт УЧХ Калуського надрайонного проводу ОУН, політв'язень ГУЛАГу[8].[9]

Примітки

ред.
  1. Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 22. — № 183.
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 100—101. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93, 94.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — червень 2016)
  7. У селі Рошнів відкрили та освятили пам’ятну дошку Сергію Харенку, який загинув в зоні проведення АТО.
  8. Зіновій БОЙЧУК. Гросберги в полум’ї української боротьби. — Галичина, 06 липня 2017 року.
  9. Степан ГЕНИК. Краще впадь, а не зрадь. — Галичина, 13 березня 2018 року.

Посилання

ред.