Відкрити головне меню
Тлумацький повіт
Округ Станіславський
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Тлумач
Створений 1854
Площа 889,512 км² (1880)
Населення 80 027 (1880)
Bezirk Tłumacz.png
Найбільші міста Тлумач, Тисмениця


Тлумацький повіт (нім. Bezirk Tłumacz, пол. Powiat tłumacki) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром було місто Тлумач.

Австро-УгорщинаРедагувати

Утворений 1854 року[1] з 26 громад (гмін). 1867 року в ході адміністративної реформи до нього приєднано Тисменецький повіт з 26 громадами (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Тисменицький судовий повіт), а також передано громади Бобрівники, Довге, Комарівка, Лядське, Лука, Межигір'я, Новосілка, Петрилів, Рошнів, Стриганці, Тростянці, Устя-Зелене і Юрківка з ліквідованого Монастириського повіту та громади Милування і Вільшаниця з Галицького повіту. Таким чином Тлумацький повіт охоплював територію нинішніх Тлумацького та частково Коломийського, Монастириського і Тисменицького районів і в практично такому вигляді існував до 1944 року.

Станом на 1879 рік, повіт налічував 60 населених пунктів, розподілених по 52 кадастрових кварталах[2].

На території повіту діяли два повітові суди — у Тлумачі та Тисмениці. 1 листопада 1897 р. утворений Отинійський судовий повіт, котрий охоплював 19 громад Тлумацького повіту.

ЗУНРРедагувати

У листопаді 1918 року повіт увійшов до Станіславської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був адвокат д-р Іван Макух (УРП), його змінив інженер Антін Галька. Іван Макух був обраний також Головою Повітової УНРади. Делегатом до УНРади був обраний учитель Августин Домбровський (УРП).[3]

Під польською окупацієюРедагувати

Після окупації ЗУНР унаслідок польсько-української війни територія повіту опинилася у межах Польської Республіки. Повіт включений до Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Тлумацький повіт

пол. Powiat tłumacki

Адм. центр Тлумач
Найбільше місто Тлумач
Країна   Польща
Воєводство Станіславське
Гміни 65 (1921), 16 (1934—1939)
Населення
 - повне 127 300 (1931)
 - густота 111
Площа
 - повна 1 147 км²
Дата заснування 1854

Зміни адміністративного поділуРедагувати

 
Тлумацький повіт

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село Підпечери передане з Тлумацького повіту до Станіславського[4].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни[5] шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості  — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)Редагувати

  1. містечко Отинія — місто з 1934 р., раніше було сільською ґміною
  2. містечко Тлумач — місто з 1934 р.
  3. м. Тисмениця

Сільські ґміниРедагувати

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Марковце Ляцкє Шляхецкє, Марковце (Марківці), Одає под Слобудком (Одаї), Погоня, Пшенічнікі (Пшеничники), Слобудка под Одаями (Слобідка), Хомякувка (Хомʼяківка), Чарнолозьце (Чорнолізці) 8
2 Ґміна Ніжнюв Антонівка, Кутища, Нижнів, Новосілка, Петрилів 5
3 Ґміна Олєша Будзин, Горигляди, Делява, Доліна, Олєша 5
4 Ґміна Олєшув Братишув (Братишів), Букувна (Буківна), Олєшув (Олешів), Остриня, Палагіче (Палагичі) 5
5 Ґміна Отиня Бабянка (Бабʼянка), Віноґрад (Виноград), Ворона, Ґрабіч (Грабич), Голоскув (Голосків), Красілувка (Красилівка), Кшивотули Старе (Старі Кривотули), Молодилув (Молодилів), Нова Вєсь (Нове Село), Скопувка (Сколівка), Струпкув (Струпків), Угорнікі (Угорники) 12
6 Ґміна Рошнюв Долге (Довге), Мілованє (Милування), Ольшаніца (Вільшаниця), Рошнюв (Рошнів), Стриганьце (Стриганці), Юркувка (Юрківка) 6
7 Ґміна Тарновіца Польна Богородичин, Гостів, Закрівці, Константинівка, Королівка, Нові Кривотули, Прибилів, Торговиця, Терновиця Пільна 9
8 Ґміна Тлумач Гриньовце (Гринівці), Клубовце (Клубівці), Коліньце (Колинці), Надорожна, Окняни (Вікняни), Слобудка под Тлумачем (Слобідка) 6
9 Ґміна Хоцімєж Бортнікі (Бортники), Ґрушка, Єзєжани (Озеряни), Пужнікі (Пужники), Хоцімєж (Хотимир) 5
отримало статус міської Отинія (до 1934 р.) 1
передано до Станіславського повіту Підпечери (до 28.05.1934) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Радянський періодРедагувати

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[6].

В 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Отинянський, Тлумацький і Тисменицький райони.

Третій РайхРедагувати

Під час німецької окупації у 1941-1944 рр. Тлумацький повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Станіслав — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Однак після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.

СучасністьРедагувати

Нині на території Тлумацького повіту розташовані дві адміністративних одиниці Івано-Франківської області — Тлумацький та частково Тисменицький райони.

НаселенняРедагувати

У 1910 році українці-грекокатолики становили 74 % населення повіту[7].

У 1939 році в повіті проживало 123 960 мешканців (91 600 українців-грекокатоликів — 73,89 %, 13 230 українців-латинників — 10,65 %, 9 810 поляків — 7,91 %, 1 560 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,22 %, 6 965 євреїв — 5,62 % і 795 німців та інших національностей — 0,64 %)[8].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 116 028 населення ніби-то було аж 44 958 (38,75 %) поляків при 66 659 (57,45 %) українців, 3 677 (3,17 %) євреїв і 502 (0,43 %) німці) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)