Відкрити головне меню

Горохо́лина (Горохолино) — село в Україні, в Богородчанському районі Івано-Франківської області.

село Горохолина
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Рада/громада Горохолинська сільська рада
Код КОАТУУ 2620481201
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка 1404 рік
Населення 2 414 чоловік (2001)
Площа 36 км²
Густота населення 120,7 осіб/км²
Поштовий індекс 77760
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°45′56″ пн. ш. 24°34′57″ сх. д. / 48.76556° пн. ш. 24.58250° сх. д. / 48.76556; 24.58250Координати: 48°45′56″ пн. ш. 24°34′57″ сх. д. / 48.76556° пн. ш. 24.58250° сх. д. / 48.76556; 24.58250
Середня висота
над рівнем моря
348 м[1]
Водойми р. Горохолина

р. Луковець

Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Надвірна
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради с. Горохолина, вул. Українська, 313а
Сільський голова Нечай Христина
Карта
Горохолина. Карта розташування: Україна
Горохолина
Горохолина
Горохолина. Карта розташування: Івано-Франківська область
Горохолина
Горохолина
Мапа

Зміст

РозташуванняРедагувати

Село Горохолина розташоване за 5 км від районного центру, за 18 км від залізничної станції Надвірна та за 5 км від автодороги Івано-ФранківськНадвірна. Населення — 2414 чоловік (2001).

НазваРедагувати

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Горохолина Ліс перейменовано на Горохолина, через що в районі з’явилось два села Горохолина і дві сільради з однаковою назвою. Тому 30 липня 1946 р. Богородчанський райвиконком прийняв рішення № 140/23 іменувати сільраду першого села Горохолина Горохолинською №1, а сільраду колишнього села Горохолина Ліс — Горохолинською №2.

ІсторіяРедагувати

На території села люди жили ще за часів Київської Русі. Рештки городища (Горохолино І) давньокиївського періоду поблизу села Горохолина показують, що в перших століттях нашої ери на берегах Золотої Бистриці жили слов′янські племена білих хорватів.

В 1918 році село входить до складу Західноукраїнської Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село окуповане поляками.

Національні меншиниРедагувати

В Горохолині проживала найбільша німецька громада краю. До цього села в 1803 р. у статусі колоністів переїхали 11 німецьких сімей (49 осіб) із Рейн-Пфальцу (Регенсбурга). До них приєдналися і переселенці з Ландестроя та Угарсталя. Вони мирно вписалися в життя громади і стали її повноправними учасниками. У 1914 р. було вже 45 німецьких сімей (260 осіб). Упродовж понад 100 років відбувався двосторонній обмін етнокультурними елементами між німецькими поселенцями та місцевими українськими селянами. Німецькі чоловіки були вправними ремісниками, і навчали цьому селян. Також німецька громада мала свою школу та два храми. З початком другої світової війни 65 німецьких сімей із Горохолини було переселено до Німеччини. Станом на 01.01.1939 в селі проживало 4250 мешканців, з них 3830 українців-грекокатоликів, 100 українців-латинників, 10 поляків, 60 євреїв і 250 німців[2].

Сьогодні про це поселення німців нагадують кірха (костел), збудована в 1932 році, німецький цвинтар та пам’ятний знак на згадку про депортацію німецьких родин 1939-1940 років, побудований на кошти німецьких земляків у 1994 році. Традиційними стали поїздки громадян з Німеччини до Прикарпаття. Колишній поселенець села та педагог за фахом, Рудольф Штайнінґер, написав книгу "Горохолина. Історія та розповіді про німців українців, поляків та євреїв мого рідного села". З ініціативи німецьких поселенців започатковане стажування українських студентів, учнів, викладачів у навчальних закладах Німеччини, заснований фонд "Рудольф Штайнінгер — Горохолина" з метою підтримки обдарованих учнів та студентів Горохолини.

Друга світова війна та УРСРРедагувати

1936 року в селі існувало молодіжне товариство «Каменярі», що перебувало під впливом КПЗУ. Воно налічувало понад 150 членів.

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село захоплено СРСР.

В 1943 році в околицях с.Горохолино, поруч із загонами УПА пройшов партизанський загін Сидора Ковпака.

Під час німецької окупації у Горохолиній було спалено одну із частин села. 28 липня 1944 року тривали бої між угорсько-німецькими та радянськими військами. Воякам, що загинули при відвоюванні села, споруджено обеліск.

На старому цвинтарі знаходиться братська могила воїнів УПА, які загинули в 1945-1950 роках.

Станом на 1971 рік в селі мешкало 2 298 осіб. Тут були розташовані центральні садиби двох колгоспів — «Дружба» та імені Богдана Хмельницького. Вони вирощували зернові культури, картоплю, льон. В селі діяли середня та восьмирічна школи, три клуби, дві бібліотеки, чотири магазини, а також фельдшерсько-акушерський пункт.

Незалежна УкраїнаРедагувати

З 24 серпня 1991 року село знаходиться у складі незалежної України.

ОсобистостіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати