Кугаївці
Куга́ївці — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Кугаївці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Чемеровецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020290250095694 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1447 |
| Населення | 1647 |
| Площа | 3,607 км² |
| Густота населення | 456,61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31632 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′12″ пн. ш. 26°21′59″ сх. д. / 48.95333° пн. ш. 26.36639° сх. д.Координати: 48°57′12″ пн. ш. 26°21′59″ сх. д. / 48.95333° пн. ш. 26.36639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
256 м |
| Водойми | Жванчик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Кугаївці | |
 Кугаївці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Подільське село Кугаївці розташоване на подільській височині у долині річки Жванчик, в південно-західній частині України, за 35 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський та за 6,5 кілометрів від Чемерівців. Через поселення проходить шосе Р48.
Клімат ред.
Кугаївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія ред.
За радянських часів поблизу села були виявлені залишки поселень трипільської культури та поховання доби раннього бронзової доби.
Згадується село 23 жовтня 1447 року в книгах галицького суду[1].
Перша згадка в історичних документах про Кугаївці 1530 року. Тоді село належало Гербурту, старості Барському. В XVIII столітті ним володіли Кроковські і Потоцькі.
У 1746—1748 рр. церква була невелика, убога, дах місцями прогнилий, критий соломою. У 1757 році збудована нова церква, дерев'яна, однокупольна. В кінці XVIII століття збудована вже кам'яна церква. В 1867 році був зроблений капітальний ремонт на кошти казни. Після реконструкції церква стала досить просторою розміром 23,5 м х 8,5 м.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
За радянського періоду в селі діяв колгосп, який за видатні успіхи у 1940 році був занесений до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[3]
Населення ред.
Населення становить 1647 осіб.
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Освіта ред.
У селі функціонує загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[4]
Релігія ред.
- Церква Зачаття Праведної Анни (ПЦУ)
Постаті ред.
Уродженці ред.
- Кухар Андрій Анатолійович (1987—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Співак Володимир Григорович (нар. 1958) — український диригент, народний артист України (2019).
Галерея ред.
-
Церква Зачаття Праведної Анни -
Будинок культури -
Центральна вулиця -
Школа -
Автобусна зупинка -
Стадіон -
Річка Жванчик біля села
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки ред.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.162, № 1846 [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кугаєвецька ЗОШ І-ІІІ ступенів. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 27 січня 2015.
Джерела ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 602, 603. — 15 000 прим.
- Kuhajowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 849. (пол.)
Посилання ред.
- Погода в селі Кугаївці [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |