Бочаров Роман Олександрович
Рома́н Олекса́ндрович Бочаро́в (нар. 5 листопада 1975 — 1 січня 2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Бочаров Роман Олександрович | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 5 листопада 1975 Луганськ |
| Смерть | 1 січня 2016 (40 років) |
| Поховання | Лісове кладовище |
| Громадянство |  Україна |
| Псевдо | «Санта» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Рід військ |  ССО України |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
.svg){kind=small}
Життєпис
ред.Народився 1975 року в місті Луганськ[1][2]. Займався приватним підприємництвом, згодом був пресвітером у церкві. Захоплювався полюванням, мав мисливську зброю.
З початком антидержавних збройних проявів на сході весною 2014 року пішов добровольцем захищати свою Батьківщину, долучившися до батальйону «Тимур». Після потрапляння Темура Юлдашева у полон Роман виїхав до Дніпропетровська та приєднався до батальйону МВС «Дніпро-1». Був командиром 2-го взводу 5-ї «донецької» роти, молодший сержант міліції.
Брав участь у боях за Маріуполь, Піски та Донецький аеропорт. Розвідувальна група «Санти» здійснювала «вилазки» у Донецьк на автомобілі.
2015 року перейшов до ЗСУ — в 3-й полк спеціального призначення; старший солдат, військовослужбовець 2-го загону[3].
Помер 1 січня 2016 року від поранень, котрих зазнав під час несення служби у Краматорську[4].
6 січня 2016-го з Романом попрощалися у військовій частині в Кропивницькому[5]. Похований в Києві на Лісовому кладовищі.
Без Романа лишилися дружина та три доньки; родина має статус переселенців, проживає біля Києва.
Нагороди та вшанування
ред.- Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 8, ряд 4, місце 15[6]
- Недержавний орден “За оборону країни” (2015)[7]
- Посмертно присвоєно звання «Герой-захисник Вітчизни» Києво-Святошинського району (рішення Києво-Святошинської районної ради № 203-15-VІІ від 20.12.2016)[8]
- Пам'ятна відзнака "ХРЕСТ ПЕРЕМОГИ. ПІСКИ" (посмертно) — 2019 р.[9]
Відображення в мистецтві
ред.Донька Амалія продовжує писати батькові листи, тепер вже «на небо». Дізнавшись про це гурт «Широкий лан» присвятив доньці і батьку пісню «Татові на небо»[10][11][12][13][14][15][16][17][18].
Примітки
ред.- ↑ Бочаров Роман Олександрович. ngua.org (укр.). Небесна гвардія. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Нескорені сини і доньки Луганщини в боротьбі за незалежність України (PDF). nmc-pto.lg.ua (укр.). Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Луганській області. 2019. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ У зоні АТО загинув колишній боєць полку "Дніпро-1". tsn.ua (укр.). ТСН. 4 січня 2016. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Пам’ятаймо своїх захисників!. silskinovyny.com (укр.). Сільські новини. 1 вересня 2021. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ У Кіровограді попрощались з трагічно загиблим бійцем 3-го полку спецпризначення (ФОТО). persha.kr.ua (укр.). Persha. 6 січня 2016. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Бочаров Роман Олександрович «Санта». iremember.org.ua (укр.). Я Пам’ятаю. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Бочаров Роман Олександрович (PDF). library.lg.ua (укр.). Луганська обласна універсальна наукова бібліотека. 11 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Герої-захисники Вітчизни Києво-Святошинського району. bucha-rr.gov.ua (укр.). Бучанська районна рада. 14 червня 2017. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Пам'ятна відзнака "ХРЕСТ ПЕРЕМОГИ. ПІСКИ". vto-orden.com.ua (укр.). ВТО «Орден». Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Послания на небо: маленькая Амалия пишет письма отцу, погибшему на Донбассе. www.youtube.com (укр.). Новини 2+2. 9 листопада 2018. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ ШИРОКИЙ ЛАН - Татові на небо [Official video, прем'єра 2018]. www.youtube.com (укр.). Широкий лан. 6 грудня 2018. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ В мережі презентували кліп присвячений бійцю 3-го полку Роману Бочарову (ВІДЕО). gre4ka.info (укр.). Гречка. 6 грудня 2018. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Послання на небо: маленька Амалія пише листи батькові, що загинув на Донбасі. 2plus2.ua (укр.). 2+2. 12 листопада 2018. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Басенко, Ірина (19 серпня 2018). Святослав Бойко, фронтмен гурту “Широкий Лан”: Небайдужість — найперша і найпростіша ознака патріотизму. vikna.if.ua (укр.). Вікна. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Спецпризначенці спільно з українськими музикантами презентували кліп "Татові на Небо". galinfo.com.ua (укр.). Гал-інфо. 10 грудня 2018. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Стемпнєвич, Яна (3 березня 2020). «Це привілей – мати можливість допомагати іншим». www.polskieradio.pl (укр.). Польське Радіо. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Спецназовец из Луганска “Санта” погиб при загадочных обстоятельствах - ФОТО. www.0629.com.ua (укр.). 0629.com.ua. 10 грудня 2018. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Спецпризначенці Кропивницького створили "Книгу пам'яті" загиблих Героїв АТО (ВІДЕО). kr.depo.ua (укр.). depo.Кропивницький. 6 січня 2019. Процитовано 4 серпня 2024.
Джерела
ред.- Книга пам'яті [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Небесне військо
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |