Перегноїв

село в Золочівському районі Львівської області

Перегноїв — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. До адміністративної реформи 2020 року село належало до Золочівського району[2].

село Перегноїв
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Глинянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060050100020535
Основні дані
Засноване 12 травня 1397
Населення 968
Площа 2,195 км²
Густота населення 441 осіб/км²
Поштовий індекс 80722[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°48′29″ пн. ш. 24°34′29″ сх. д. / 49.80806° пн. ш. 24.57472° сх. д. / 49.80806; 24.57472Координати: 49°48′29″ пн. ш. 24°34′29″ сх. д. / 49.80806° пн. ш. 24.57472° сх. д. / 49.80806; 24.57472
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Водойми р. Перегноївка
Місцева влада
Адреса ради 80722, Львівська обл., Львівський р-н, с. Перегноїв
Карта
Перегноїв. Карта розташування: Україна
Перегноїв
Перегноїв
Перегноїв. Карта розташування: Львівська область
Перегноїв
Перегноїв
Мапа
Мапа

CMNS: Перегноїв у Вікісховищі

Площа населеного пункту — 219,5 га. Населення становить 968 осіб.

Назва ред.

За роки радянської влади село в документах називали «Прогноїв». У 1989 році селу надали сучасну назву.[3]

Назва села Прогноїв походить від слова «прогній» (у множині «прогної»). Це слово зафіксоване у словнику української мови Бориса Грінченка (поч. XX ст.) і в сучасному «Новому тлумачному словнику української мови». Слово означає «багнисте грузьке місце; трясовина». Саме в такому місці виникло село Перегноїв. Це тепер його землі осушені меліорацією та вирубуванням лісів. Але в час дощів вода у криницях піднімається майже до рівня землі, а також з'являється у підвалах будинків. Отже під низом знаходяться глинисті грунти, які не пропускають її в глибину.

Географія ред.

Село Перегноїв розташоване у східній частині Львівського району на берегах річки Перегноївки.

Сусідні села:

Географічно село розташоване у південно-західній частині Надбужанської котловини (частина Малого Полісся), яка також має назву Грядове (Пасмове) Побужжя.[4]

Історія ред.

 
Стара дерев'яна церква

З давніх часів в цих місцевостях жили люди. Підтвердженнями цих слів є стоянка мисливців біля сусіднього містечка Глиняни, датована періодом пізнього палеоліту (близько 18 тис. років до н. е.). Протягом VII-X ст. ці землі освоїли слов'янські племена дулібів.

Перша письмова згадка про село міститься у документі про надання Глинянам магдебурзького права від 12 травня 1397 року. При описі границь Глинян було згадане село Прогноїв.

В ранні періоди своєї історії село неодноразово спустошувалося внаслідок татарських набігів. Чималої шкоди завдавали і польські війська, які йшли в походи через ці землі, адже прогодовувалась армія за рахунок грабування і конфіскації майна селян.

В акті люстрації села 1565 року записано, що в Перегноєві мешкали 5 кметів (Юрко, Федір, Іван, Омеляш, Климок, Данило, Демко, Буран).

Село згадується у грамоті польського короля Сигізмунда Августа за 1569 рік про передачу трьох млинів (в Глинянах, Полтві та Перегноєві) шляхтичу Габріелю Кречовському.[5]

Село під назвою «Prekgnoiowf» зображене на карті України Гійома де Боплана 1650 року.[6]

У 1763 році в Перегноєві налічувалося 504 мешканці (412 греко-католиків та 92 римо-католики).

У часи австрійського правління село Перегноїв належало до домінії Глиняни, циркулу (округу) Золочів (до 1789 року — до циркулу Броди). Після ліквідації циркулів у 1867 році село увійшло до Перемишлянського повіту.

 
Церква Введення у храм Пресвятої Богородиці

За даними Географічного словника Королівства Польського (1888) у 1880 році у селі проживали 814 осіб, існувала школа та позичкова каса. У ті часи в східній частині села річка Перегноївка розливалася у великий став, який насправді складався з двох ставів, з'єднаних каналом.

В 1726 році в селі збудували дерев'яну церкву, яка була зруйнована внаслідок бурі приблизно на початку XX ст.

Мурована церква Введення у храм Пресвятої Богородиці була зведена у 1907 році, архітектор Василь Нагірний.

У 1918-1919 роках Перегноїв перебував під владою ЗУНР та УНР, а пізніше відійшов до Польської республіки. За польським устроєм село належало до гміни Глиняни (після 1934, до цього — гміна Прогноїв), Перемишлянського повітуТарнопольського воєводства.

У 1932 році в селі був збудований двоповерховий шкільний будинок, а вже у 1970-х рр. до нього було добудоване довге крило. На пам'ять про спорудження школи мешканці села встановили перед нею кам'яний пам'ятник.

Після встановлення у 1939 році на Західній Україні радянської влади, Перегноїв віднесли до новоствореного Глинянського районуЛьвівської області. У 1962 році в результаті реформ село увійшло до Золочівського району.

Під час та після Другої світової війни у Перегноєві діяло збройне підпілля ОУН. Станичним був Микола Будзінський[7], псевдо «Вільха», котрий загинув на початку 1945 року. Членами Глинянського районного проводу ОУН були, зокрема, мешканці села: Степан Лукашевич — псевдо «Лев», котрий загинув у 1949 році в селі Туркотин[8] та Марія Галятовська[9], псевдо «Ялина», — політв'язень радянських концтаборів, членкиня Братства ветеранів ОУН-УПА, мешкала у місті Бурштин.[10]

Після децентралізації в Україні у 2020 році Перегноїв був включений до складу Глинянської міської громади Львівського району.[11]

Топоніміка ред.

Історичні топоніми ред.

В земельній книзі села 1787 року та церковних документах XIX ст. записані такі назви місцевостей та лук: Барвиска (поле), Загрода (поле), Загуменки (поле), Кадуби (поле), Кацілаби (поле), Від Королівської дороги (поле), Кривуля (поле), На Майдані (городи), Могила (поле), За мостом (поле), Рудки (поля), Полудешне (поле), Придатки (поле), Суголовки (поле), Під Карчмаркою (пасовисько), Довге (пасовисько), Луг (сіножать).[12]

На кадастровій карті Перегноєва 1845 року позначені наступні назви полів і місцевостей: Передрічки (Przedreczki), Придатки (Przedatki), Барвиска (Barwiska), Загуменки (Zagumienki), Рудки (Rudki), Кривуля за мостом (Krzywula za mostem), Шнури (Sznury), Кадуби (Kadluby), Могила (Mogila).[13]

Історичні назви місцевостей, які використовуються і сьогодні: Заріка, Будзяки, Церковний бік, Школиско, Кривулі, Барвиска, Київська.

Вулиці села ред.

Станом на 2023 рік у селі Перегноїв є такі вулиці[14]:

  • вул. Львівська
  • вул. Незалежності
  • вул. Київська
  • вул. Полтавська
  • вул. Шевченка
  • вул. Сонячна
  • вул. Шашкевича
  • вул. Лесі Українки
  • вул. о. Будзінського (до 2023 року — вул. 8 Березня)[15]
  • вул. Гетьмана Івана Мазепи (до 2023 року — вул. Мічуріна)[15]
  • вул. Червоної Калини (до 2023 року — вул. 1-го Травня)[15]

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, Народний дім, бібліотека, ФАП.

Народились ред.

Примітки ред.

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016. 
  2. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 листопада 2022. 
  3. Картка постанови
  4. Природні ландшафти та райони Львівської області | Природа Львівської області. CollectedPapers (укр.). 10 серпня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 7 листопада 2022. 
  5. Polona. polona.pl. Процитовано 17 січня 2020. 
  6. Карта Боплана квадрат 2-4. freemap.com.ua. Процитовано 6 серпня 2016. 
  7. Новини Львова: Історія братів Будзінських. Гал-інфо. Процитовано 7 червня 2023. 
  8. admin (29 вересня 2018). Історія повстанця Ярослава Хоми-«Чабана». Новини Львова та України, події у світі - на сайті Третє Око (укр.). Процитовано 7 червня 2023. 
  9. Марія Повх-Галятовська. Проєкт Жива історія (укр.). Процитовано 7 червня 2023. 
  10. Гнида, Петро (2021). Глинянський районний провід ОУН 1944-1949. Львів: Растр-7. с. 92. 
  11. Львівська область - Склад громади. decentralization.gov.ua. Процитовано 16 серпня 2021. 
  12. Лаба, Василь; Юськів, Марія (2009). Історія села Перегноїв. Львів. с. 10–12. 
  13. ЦДІАЛ: фонд 186, опис 6, справа 886
  14. Відкриті дані земельного кадастру України. kadastr.live. Процитовано 27 вересня 2023. 
  15. а б в Деколонізація.Україна. Telegram. Процитовано 27 вересня 2023. 

Джерела ред.

  • Przegnojów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 141. (пол.)— S. 141. (пол.)
  • Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів / [відп. ред. П. Захарчишина; склали: П. Пироженко, В. Сіверська]. — К. : Наукова думка, 1965. — 356 с.
  • Драган М. Українські дерев'яні церкви. — Львів, 1937 — Т. 2. — с. 17.
  • Лаба В., Юськів М. Історія села Прогноїв. — Львів, 2009. — 164 с.


Посилання ред.