Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника є одним з найстаріших вищих навчальних закладів Івано-Франківської області. Згідно з указом Президента України від 26 серпня 1992 р. його створено на базі педагогічного (колишнього Станіславського учительського) інституту, заснованого 1940 р. За роки свого існування, навчальний заклад підготував понад 35000 фахівців, які працюють у державних адміністраціях, виборчих органах, різних галузях господарства, науки, культури і освіти України.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Pnu logo.png
Основні дані
Засновано 1940 р. З 1992 р. - університет
Приналежність Міністерство освіти і науки України
Контакт
Ключові особи Ректор проф. Цепенда І. Є.
Адреса 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57
Веб-сторінка pnu.edu.ua
Мапа

CMNS: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника у Вікісховищі

СтруктураРедагувати

 
Головний корпус
 
Гуманітарний корпус
  • Факультет історії, політології і міжнародних відносин
  • Кафедра політології
  • Кафедра політичних інститутів та процесів
  • Кафедра етнології і археології
  • Кафедра міжнародних відносин
  • Кафедра всесвітньої історії
  • Кафедра історії України
  • Кафедра історії слов'ян
  • Кафедра iсторіографії і джерелознавства
  • Кафедра іноземних мов і перекладу
  • Факультет природничих наук
  • Кафедра анатомії і фізіології людини і тварин
  • Кафедра неорганічної та фізичної хімії
  • Кафедра біології та екології
  • Кафедра органічної та аналітичної хімії
  • Кафедра лісознавства
  • Кафедра біохімії та біотехнології
  • Кафедра агрохімії і ґрунтознавства
  • Кафедра географії та природознавства
  • Факультет туризму
  • Кафедра організації туризму та управління соціокультурною діяльністю
  • Кафедра туризмознавства і краєзнавства
  • Кафедра іноземних мов та країнознавства
  • Кафедра готельно-ресторанної та курортної справи
  • Навчально-науковий Інститут мистецтв
  • Кафедра методики музичного виховання та диригування
  • Кафедра виконавського мистецтва
  • Кафедра музичної україністики та народно-інструментального мистецтва
  • Кафедра сценічного мистецтва і хореографії
  • Кафедра методики викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
  • Кафедра образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації
  • Кафедра дизайну і теорії мистецтва
  • Навчально-науковий Юридичний інститут
  • Кафедра теорії та історії держави і права
  • Кафедра кримінального права
  • Кафедра цивільного права
  • Кафедра судочинства
  • Кафедра трудового, екологічного та аграрного права
  • Кафедра конституційного, міжнародного та адміністративного права
  • Коломийський навчально-науковий інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
  • Кафедра філології
  • Кафедра педагогіки і психології
  • Кафедра соціально-економічних і природничих дисциплін
  • Факультет філології
  • Кафедра української мови Завідувач кафедри— філологічних наук, Василь Васильович;
  • Кафедра української літератури
  • Кафедра світової літератури і порівняльного літературознавства
  • Кафедра слов'янських мов
  • Кафедра загального та германського мовознавства
  • Кафедра журналістики
  • Педагогічний факультет
  • Кафедра педагогіки імені Б. Ступарика
  • Кафедра педагогіки початкової освіти
  • Кафедра теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти
  • Кафедра фахових методик і технологій початкової освіти
  • Кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи
  • Інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки
  • Кафедра управління та бізнес-адміністрування
  • Філософський факультет
  • Кафедра педагогічної та вікової психології
  • Кафедра загальної та клінічної психології
  • Кафедра філософії, соціології та релігієзнавства
  • Кафедра соціальної психології
  • Факультет математики та інформатики
  • Кафедра диференціальних рівнянь і прикладної математики
  • Кафедра математичного і функціонального аналізу
  • Кафедра інформатики
  • Кафедра статистики і вищої математики
  • Кафедра алгебри та геометрії
  • Кафедра інформаційних технологій
  • Факультет іноземних мов
  • Кафедра англійської філології
  • Кафедра німецької філології
  • Кафедра французької філології
  • Фізико-технічний факультет
  • Кафедра комп'ютерної інженерії та електроніки
  • Кафедра теоретичної та експериментальної фізики
  • Кафедра матеріалознавства та новітніх технологій
  • Кафедра фізики і хімії твердого тіла
  • Економічний факультет
  • Кафедра фінансів
  • Кафедра обліку і аудиту
  • Кафедра менеджменту і маркетингу
  • Кафедра економічної кібернетики
  • Кафедра теоретичної та прикладної економіки
  • Факультет фізичного виховання і спорту
  • Кафедра теорії та методики фізичної культури і спорту
  • Кафедра спортивно-педагогічних дисциплін
  • Кафедра фізичної реабілітації

Корпуси і кампусиРедагувати

До студентського містечка входить 6 гуртожитків на 2700 ліжко-місць. Гуртожитки знаходяться у належному технічному стані, забезпечені централізованим опаленням, водопостачанням та іншими комунальними послугами. Житлові кімнати розраховані на 2, 3, 4 особи, укомплектовані згідно норм твердим та м'яким інвентарем. У всіх гуртожитках працює кваліфікований персонал, проводяться планові ремонтні роботи та заходи з покращення умов проживання. Для підготовки до занять та проведення змістовного дозвілля в структурі студентського містечка функціонує читальний зал на 86 місць, кімнати самопідготовки, медичний пункт, тренажерні зали, спортивні майданчики, місця для відпочинку.

Мешканці всіх гуртожитків мають можливість підключення до глобальної мережі Інтернет. У кожному гуртожитку організовані та функціонують органи студентського самоврядування (студентські ради), їхня діяльність координується профспілковою організацією студентів при тісній взаємодії із адміністрацією студентського містечка. Основними напрямками роботи студентських рад є проведення заходів з покращення умов проживання, контроль за дотриманням мешканцями гуртожитків Правил внутрішнього розпорядку та проведення дозвілля. Вартість проживання в гуртожитку складається з вартості його утримання та вартості обов'язкових побутових послуг, що надаються мешканцями, які проживають у гуртожитку. Медичне обслуговування студентів університету здійснюється у медичному пункті, розташованому в 4-му гуртожитку, а також у державних та комунальних закладах охорони здоров'я Івано-Франківська. Тут можна отримати увесь комплекс медичних послуг, невідкладну і першу медичну допомогу, профілактичний огляд.

СучасністьРедагувати

Орієнтований на європейські стандарти освіти, університет має у своєму складі розширену систему структурних підрозділів, які забезпечують навчально-виховну роботу: 11 факультетів — факультет іноземних мов, філософський факультет, факультет математики та інформатики, економічний факультет, фізико-технічний факультет, факультет фізичного виховання та спорту, педагогічний факультет, факультет філології, факультет історії, політології і міжнародних відносин, факультет природничих наук, факультет туризму; 4 інститути — навчально-науковий юридичний інститут, навчально-науковий інститут мистецтв, Коломийський навчально-науковий інститут (м. Коломия), інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки, 1 коледж — Івано-Франківський коледж ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 78 кафедр, на яких працюють 135 докторів наук, професорів, 629 кандидатів наук, доцентів; Навчально-науковий центр якості надання освітніх послуг та дистанційного навчання, інформаційно-обчислювальний центр, Науковий парк «Прикарпатський університет», навчально-методичне управління, науково-дослідна частина, дендрологічний парк ім. З. Ю. Павлика, Ботанічний сад. До послуг працівників та студентів університету Наукова бібліотека, спортивно-оздоровчий комплекс «Смерічка», 2 музеї, стадіон «Наука», спортивний комплекс «Олімп», мережа студентських їдалень «Калина».

Загалом за всіма напрямами та спеціальностями в університеті (з урахуванням коледжу) вищу освіту здобуває 15 479 студентів (4 253 — за державним замовленням і 11 226 — за контрактом), навчається 334 аспіранти, 26 докторантів.

Підготовка наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації, а саме кандидатів і докторів наук, згідно із Законом України «Про вищу освіту» реалізується через навчання в аспірантурі та докторантурі. У 1991 році на базі Прикарпатського університету імені Василя Стефаника була відкрита постійно діюча аспірантура за шістьма спеціальностями. У 1994 році на базі університету відкрита докторантура. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів у докторантурі та аспірантурі ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» здійснюється на 10 факультетах і 2 інститутах. Станом на сьогоднішній день в аспірантурі університету проліцензовано 25 спеціальностей підготовки докторів філософії через аспірантуру та 16 спеціальностей докторантури.

Підготовка фахівців здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр. За весь час своєї діяльності виш підготував понад 140 тисяч фахівців.

Університет підтримує тісні зв'язки з багатьма науковими та навчальними закладами світу, підготовляє та реалізує спільні наукові програми.

Здобуті місця в міжнародних наукових рейтингах, всеукраїнських предметних олімпіадах підтверджують високий рівень наукових знань, професіоналізм викладачів та студентів університету. Успішність Прикарпатського національного університеті імені Василя Стефаника відображена в національних та міжнародних рейтингах вищих навчальних закладів таких як Міжнародний рейтинг «QS World Universiti Ranking», «Топ-200 Україна», рейтинг вищих навчальних закладів України за показниками науко метричної бази даних Scopus.

У вебометричному  рейтингу університетів світу (Webomentrics ranking of world's universities), представленому понад 20 000  вишами світу, наш університет посів 3734 місце у світі, 1118 місце в Європі і 19 місце в Україні[джерело?].

У проекті «Топ-200 Україна» Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника зайняв 38 місце серед 200 університетів[джерело?].

За показниками вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази Scopus станом на січень 2016 року наш ВНЗ посів 11 місце[джерело?]. Усього до рейтингу було включень 128 вишів України.

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено консолідований рейтинг вищих навчальних закладів України 2016 року де університет займає  16 місце[джерело?]. В загальному всеукраїнському рейтингу станом на 2020 рік він займає 22 місце[1].

Успішні дослідження та проекти в різних галузях науки підтверджують те, що Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника є університетом європейського зразка. Відрадно зазначити, що серед лідерів науки України 2016 року Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника був визнаний та відзначений у номінації «Продуктивність, ефективність та інтеґрованість у світову науку», як найбільш цитований університет (за нормалізованими показниками). Також у номінації «Вчений України. За значні успіхи» лауреатом став завідувач кафедри біохімії та біотехнології факультету природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор біологічних наук, професор Володимир Лущак.

Наші викладачі та студенти не стоять осторонь політичного та громадського життя країни. Багато з них взяли участь у Революції Гідності в Києві, у протестних акціях в обласному центрі та інших населених пунктах області. На жаль, є серед них і жертви. Одним з героїв Небесної Сотні став наш студент Роман Гурик, який отримав звання «Герой України» (посмертно). У жовтні 2014 перед центральним корпусом університету встановлено пам'ятний обеліск  Героєві та викладачам і студентам, що віддали життя, за незалежність України.

ІсторіяРедагувати

Заснування Станіславського учительського інститутуРедагувати

Організація першого вищого навчального закладу на Прикарпатті в лютому-березні 1940 р. була пов’язана зі гострою нестачею учительських кадрів, що виникла після приєднання Східної Галичини до складу УРСР у зв’язку з перебудовою освітньої системи краю.

Проблему нестачі педагогів не вдалося вирішити ні організацією семінарів для вчителів у жовтні 1939 р., ні залученням спеціалістів зі сходу України. Тому восени 1939 р. органи місцевої влади звернулися до уряду УРСР щодо відкриття в Станіславі учительського інституту. Після позитивного рішення, з січня 1940 р. розпочалася відповідна підготовка. Вже 27 лютого закінчився набір студентів, а з 1 березня 1940 р. у Станіславському учительському інституті розпочався навчальний процес.

Інститут розташовувався в недобудованому приміщенні торгівельної школи, де восени 1939 р. було створено педагогічну школу. Певний час обидва заклади функціонували паралельно.

Першим директором інституту було призначено Ф. Плотницького – викладача педагогіки Станіславської педагогічної школи,  його заступником – М.Шевченка.

Перший набір студентів здійснювався на історичний (декан Т. Великий), фізико-математичний (декан М. Король) та філологічний факультети з двома відділеннями – української мови й літератури та російської мови й літератури (декан Т. Шмулензон). Пізніше були створені річні підготовчі курси для вступу в інститут, де навчалися більше 50 осіб, а також річні та шестимісячні курси підготовки вчителів. Напередодні початку радянсько-німецької війни 1941–1945 рр. на стаціонарному, вечірньому й заочному відділеннях інституту навчалося 900 студентів. Викладацький колектив закладу складав 13–15 осіб. У вересня 1940 р. на роботу в інститут прибули ще 11 викладачів – випускників Київського університету ім. Тараса Шевченка.

У роки радянсько-німецької війниРедагувати

З окупацією Прикарпаття військовими частинами вермахту та їх союзниками функціонування учительського інституту було перервано, майно закладу розграбоване, а навчальний корпус спалений.

Сотні студентів і викладачів пішли на фронт у складі підрозділів Червоної армії, частина – евакуйована. По-різному склалися долі людей, що стояли біля витоків навчального закладу.Зокрема, перший декан філологічного факультету Л. Шмулензон, викладачі В. Чорний, Л. Березін, І. Поповський, Л. Насонов загинули в боях між Житомиром і Бердичевом. Перший декан історичного факультету П. Великий загинув під Сталінградом. Перший директор інституту Ф. Плотницький загинув у тюрмі гестапо в Умані. Деякі з тих, що залишилися живими, після війни продовжили роботу в інших закладах і установах.

Відновлення роботи після війниРедагувати

Після відновлення на Прикарпатті радянської влади розпочалася робота з відбудови учительського інституту, яку очолив призначений в. о. директора, декан фізико-математичного факультету М. Король. Поновили роботу три факультети: історичний, мовно-літературний і фізико-математичний (перші два об’єднані в один історико-філологічний факультет).

Новий навчальний рік розпочався 1 листопада 1944 р. у приміщенні на вул. Шевченка, 30, у наступному – на вул. Першотравневій, 8. (сучасні вул. Гординського). Водночас відбудовувався головний корпус на вул. Шевченка, 57. З довоєнного набору до занять повернулися тільки 13 осіб, поновлених на другому курсі інституту, ще 50 – зараховані на перший. Перші випускники отримали дипломи вчителів 5–7 класів у липні 1945 р., у 1947 р. навчання завершили 33 слухачі заочного відділення.

Напередодні реорганізації учительський інститут очолював Т. Божко (1945–1949 рр.). У закладі діяв стаціонарний і заочний відділ, що готували вчителів історії, української, російської мов і літератури, математики і фізики для 5–7 класів семирічної школи. Кількість студентів у 1949 р. складала 790 осіб, загальна чисельність випускників – 1457 учителів.

Станіславський (Івано-Франківський) педагогічний інститутРедагувати

Новий етап в історії навчального закладу розпочався у 1950-ті рр. 4 серпня 1950 р. постановою Ради Міністрів УРСР інститут реорганізовано в педагогічний. Почалася підготовка вчителів вищої кваліфікації.

Контингент нового набору на три факультети складав у 1950 р. – 300 осіб. Випуск 1954 р. нараховував 258 вчителів з вищою освітою. Поступово вирішувалася кадрова проблема. На 1956 р. у навчальному закладі працювало 79 викладачів, з них – 21 кандидат наук, доцент. Водночас зміцнювалася навчальна база, відкривалися нові кафедри, кабінети й лабораторії. Фонд бібліотеки збільшився учетверо – з 38 тис. книг у 1951 р. до 167 тис. у 1958 р. У 1955 р. відбулося об’єднання Станіславського педагогічного і Коломийського учительського інститутів.

Проблема комплектування учителями сільських шкіл Прикарпаття зумовила в середині 1950-х рр. перехід навчального закладу до підготовки фахівців широкого профілю, які викладали кілька предметів. Термін навчання складав п’ять років. У наступні роки зросла кількість факультетів. Директорами інституту в цей час були К. Швецов (1950–1953), Г. Гречух (1953–1956), І. Шевченко (1956–1957), заступником з навчально-наукової роботи впродовж цього часу – С. Гуцало.

Важливо відзначити, що інститут функціонував в умовах тоталітарного режиму, під тиском «єдино правильної ідеології», у результаті чого страждали насамперед гуманітарні науки (особливо філологія та педагогіка). Це призводило до збіднення методики наукових пошуків, звуження дослідницьких проблем до питань класової боротьби і соціалістичного будівництва, «боротьби з буржуазним націоналізмом», інтернаціонального й атеїстичного виховання тощо, зумовлювали попередню прогнозованість результатів та висновків. Від цього потерпали як студенти, так і викладачі.

Інституційним розширенням навчального закладу ознаменувався початок 1960-х рр.

У 1962 р. інститут повертається до підготовки фахівців за однією спеціальністю. Наступного, 1963 р., на базі закладу, заходами Чернівецького університету, відкрито загальнонауковий факультет (поряд з історико-філологічним, фізико-математичним і педагогіки початкової освіти). Мета нового підрозділу полягала в забезпеченні отримання вищої освіти за місцем проживання студентів-заочників, без їх відриву від виробництва. На 1965 р. контингент студентів тут склав понад 1600 осіб. Усього в 1965 р. в інституті навчалося понад 4 тис. студентів.

Зростала чисельність і викладацького колективу. Якщо в 1961–1962 навчальному році в інституті працювали 94 викладачі (з них 27 кандидатів наук, доцентів), то у 1963–1964 рр. навчальному році – 134 викладачі (29 кандидатів наук, доцентів). Поступово розгорталася наукова діяльність закладу. З 1956 р. виходили друком «Наукові записки» інституту. До 1965 р. кандидатські дисертації захистили 23 викладачі, що, безперечно, зовсім небагато. Однак на той час і в тих умовах це мало неабияке значення для становлення навчального закладу. До наукової роботи активно залучалися кращі студенти. У 1952 р. в інституті відбулася перша студентська наукова конференція, на якій з повідомленнями виступили кілька студентів. З того часу вони відбувалися щорічно, зростала й кількість студентів-учасників. Кращі з них згодом захистили власні дисертації та поповнили викладацький колектив (Б. Василишин, М. Лесюк, Д. Фреїк, П. Федорчак, Ю. Томин, І. Іванцев та ін.).

У середині 1960-х рр. хвиля політичних арештів українських дисидентів-шістдесятників, які виступали проти русифікації, політичного безправ’я, за реальний державний суверенітет України, не оминула й Івано-Франківський педагогічний інститут. Викладач новітньої історії Валентин Мороз, який працював у закладі лише один навчальний рік, 31 серпня 1965 р. не вийшов на роботу через затримання слідчими органами. Суд, організований в Луцьку, виніс вирок: чотири роки таборів суворого режиму за «антирадянську агітацію і пропаганду».

Попри різну оцінку подій другої половини 1960-х – першої половини 1980-х рр. їх моральну атмосферу, здобутки і недоліки, досягнення і негативні явища, цей час в діяльності Івано-Франківського педінституту не можна назвати періодом суцільного «застою», стагнації або зупинки в розвитку. Навчальний заклад надалі опікувався вихованням і підготовкою молодого покоління майбутніх педагогів. Керівництво інститутом здійснювали кандидат філософських наук, доцент В. Кравець (1957–1967), кандидат економічних наук, професор О. Устенко (1967–1980), доктор історичних наук, професор І. Васюта (1980–1982), кандидат фізико-математичних наук, доцент І. Кучерук (1982–1986).

У 1966 р. завершилося будівництво навчального корпусу по вул.Шевченка, 57, бібліотеки, спортивного залу, для студентів збудовано новий гуртожиток.

Пам’ятною датою в історії Івано-Франківського педагогічного інституту стало 5 січня 1971 р. Навчальному закладу було присвоєно ім’я видатного українського письменника Василя Стефаника.

Формувалися нові структурні підрозділи інституту, напрями підготовки студентів. Так, у 1966 р. відкрито музично-педагогічний факультет, який готував учителів музики та співів для середніх шкіл. У 1975 р. зі складу філологічного факультету виділився окремий факультет іноземних мов. Важливих зміни зазнавали інші факультети, поступово розширювалися напрями підготовки студентів, кадровий склад і кваліфікаційний рівень викладачів. У 1969 р. з історико-філологічного виділилися окремі історико-педагогічний та філологічний факультети. Цього ж 1969 р. закладено науково-дослідне поле площею десять гектарів, де проводилися експериментальні дослідження в галузі генетики, селекції та насінництва. Нові наукові школи з актуальних напрямів сучасної фізики склалися на фізико-математичному факультеті. З 1974 р. тут розпочалися астрономічні дослідження.

З початком перебудови в середині 1980-х рр. розпочався новий період у житті інституту. У цей час заклад очолив професор В. Кононенко (1986 – 2005). Насамперед значно зміцнилася матеріальна база інституту. Введено в дію новий аудиторний корпус, актовий зал і бібліотеку, а в 1988 р. – восьмиповерховий навчальний корпус гуманітарних факультетів. У розпорядженні інституту перебувало 195 лабораторій, навчальних кабінетів та аудиторій, активізувався процес впровадження новітніх засобів, комп’ютеризація навчання. Це дозволило змінити організацію навчального процесу. Вперше за багато років інститут перейшов на роботу в одну зміну.  Розпочалося оновлення самого змісту вищої освіти, пошуку нових, ефективніших форм і методів навчання. Скорочено лекційні курси з навчальних дисциплін, натомість збільшено кількість спецкурсів, спецсемінарів, факультативів, право вибору яких належить студентам. У 1987 р. відкрито новий факультет – художньо-графічний, що готував учителів образотворчого мистецтва, креслення, праці. Зміцнювався зв’язок вищої педагогічної освіти зі школою. Інститут став ініціатором створення навчально-науково-методичного комплексу, до якого увійшли, як структурні підрозділи педінституту, школа-лабораторія №23, дитячий садок і дитячий спортивно-оздоровчий табір «Зірка» (нині «Смерічка»). У 1988 р. інститут став навчальним закладом першої категорії і кількість його студентів уперше перевищила 5,5 тис. осіб, а чисто спеціальностей, за якими здійснювалась підготовка фахівців на семи факультетах, досягло шістнадцяти.

У 1990 р. Івано-Франківський педагогічний інститут ім. Василя Стефаника відзначив своє 50-річчя, що дозволило підсумувати, осмислити досягнення й визначити перспективи. Так, за піввікову історію заклад підготував близько 30 тис. учителів, із них понад 10 тис. працювали в школах Прикарпаття, забезпечив перепідготовку 14 тис. освітян. Більше сотні випускників було залучено до науково-педагогічної роботи в своїй «альма-матер», із них 45 мали наукові ступені й звання.

За незалежної УкраїниРедагувати

За ініціативою і проханням колективу навчального закладу 26 серпня 1992 р. Перший Президент України Леонід Кравчук підписав Указ про створення на базі Івано-Франківського державного педагогічного інституту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. На той час навчальний заклад за своїм науковим потенціалом давно вийшов на одне з провідних місць серед педагогічних закладів України. На його 36 кафедрах навчально-виховну та науково-дослідну роботу здійснювали 240 штатних викладачів, серед яких налічувалося 20 докторів, професорів, 181 кандидат наук, доцент. Значна частина з них і до цього вже працювала на рівні університетських стандартів, забезпечувала значно глибші знання, ніж того вимагав педінститут. Студентський колектив університету складали 3950 студентів стаціонару і 2400 заочного відділення.

У 1994 р. в університеті створено відділ регіональних проблем Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, а через два роки — Науково-дослідницький інститут українознавства.  У 1999 р. почали працювати Фізико-хімічний інститут, інститут та педагогічний коледж у місті Коломиї.

Власне п'ятиліття університет зустрів у 1997 р. вже маючи у своєму складі 7 тисяч студентів і здійснюючи підготовку молодих фахівців для незалежної України з 22 спеціальностей. Створено низку нових факультетів: юридичний, економічний, філософський, природничий, довузівської підготовки, післядипломної освіти, фізичного виховання. Введено нові спеціальності, дефіцит фахівців з яких гостро відчувався в регіоні. Це правознавство, фінанси і кредит, облік і аудит, психологія, релігієзнавство, польська філологія, хімія, біологія, декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн, фізичне виховання, соціальна педагогіка.

У 2001 р. на базі педагогічного факультету почав діяти Педагогічний інститут, а на базі художньо-графічного та музично-педагогічного факультетів — Інститут культури і мистецтв, пізніше — Інститут мистецтв. З 2002 р. запрацював Юридичний інститут, створений на базі однойменного факультету, а через рік відкрив свої двері для студентів Інститут туризму.

Враховуючи вагомий внесок Прикарпатського університету у підготовку висококваліфікованих фахівців, плідну наукову та науково-педагогічну працю колективу, 21 серпня 2004 р. згідно з Указом Президента України № 958 від  21 серпня 2004 р. та за наказом Міністерства освіти і науки України № 718 від 13 вересня 2004 р. Прикарпатському університету імені Василя Стефаника надано статус національного.

У 2005 р. ректором університету обрано доктора фізико-математичних наук, професора Б. Остафійчука. В цьому році в університетській Науковій бібліотеці створено відділ комп'ютерного забезпечення, а на базі історичного факультету почав діяти Інститут історії і політології. При кафедрі фізичної реабілітації факультету фізичної культури і спорту створено науково-дослідну лабораторію. Через рік запрацював окремий підрозділ університету — Юридичний коледж. У складі Центру інформаційних технологій почав діяти видавничо-інформаційний відділ, у Юридичному інституті створено кафедру трудового, екологічного та аграрного права; нафакультеті математики та інформатики — кафедру статистики та вищої математики. У 2008 р. в університеті відкрито Центр дзвонарства та Науково-дослідний центр «Психологія розвитку особистості».

У 2009 р. на базі Прикарпатського національного університету за сприяння Агентства міжнародного розвитку США (CRDF) і Міністерства освіти і науки України в рамках двосторонньої програми Співробітництва у науково-технічних дослідженнях та освіті (CREST) був створений науково-освітній центр «Наноматеріали в пристроях генерації та накопичення енергії». Фінансування Центру здійснювалось CRDF та Міністерством освіти та науки на паритетних засадах.  Центр є першим, який  був підтриманий Агентством міжнародного розвитку США. Програма мала на меті прискорити перехід України до економіки  знань на основі посилення науки та вищої освіти в Україні.

У 2010 р. створено лабораторію статистичного аналізу, в Інституті туризму почала діяти кафедра туризмознавства і туристичних спеціалізацій, а в Інституті історії і політології відкрито кафедру іноземних мов і перекладу та кабінет нумізматики. У структурі науково-дослідної частини університету почав діяти Центр інноваційної діяльності та трансферу технологій. Відкрито спортивно-культурний комплекс «Олімп». Через рік створено Навчально-наукову лабораторію вуглецевих наноматеріалів та суперконденсаторів.

У квітні 2012 р. трудовим колективом університету ректором обрано доктора політичних наук, професора І. Цепенду. Розширюється навчальна та наукова база вишу, збільшується його науковий потенціал, створюються нові навчальні підрозділи, напрямки та спеціальності, зростає кількість студентів. Вже в травні цього року створено кафедру безпеки життєдіяльності. Відділ виховної роботи реорганізовано у відділ виховної та психолого-педагогічної роботи. Створено Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання. Розпочав роботу відділ ліцензування та акредитації, створено відокремлений структурний підрозділ Івано-Франківський коледж ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

Успішно реалізуються два міжнародні проекти: зі створення Міжнародного університетського центру українсько-польської молоді в селі Микуличин Надвірнянського району та відновлення за кошти Євросоюзу унікальної високогірної обсерваторії на горі Піп Іван.

У 2013 р. створено Навчально-наукову лабораторію дослідження проблем політики в сфері боротьби зі злочинністю ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. Сташиса Національної академії правових наук України.

У 2014 р. створено Навчально-наукову лабораторію біологічної екології в Інституті природничих наук та Національний контактний пункт програм ЄС Горизонт — 2020 за напрямком «Нанотехнології, сучасні матеріали та передові сучасні виробництва». В цьому році  в Інституті філології почала працювати кафедра журналістики.

У жовтні 2014 р. на подвір'ї університету відкрито пам'ятник  студенту філософського факультету Романові Гурику, який загинув у лютому цього року на Майдані Незалежності в Києві під час Революції Гідності.

КультураРедагувати

В 1971 році Галиною Кушнірук в інституті був створений жіночий вокальний ансамбль «Гуцулочки».

Студентський СенатРедагувати

З 2004 року в Університеті діє орган студентського самоврядування — Студентський Сенат. Сенат для студента — це реальна можливість здобути досвід практичної організаторської і роботи в команді, познайомитись з великою кількістю молодих, активних і цікавих людей з цілої України. А також проявити вміння і вдосконалити навички організації різних заходів, спробувати свої можливості керівника проектів, отримати підтримку і корисні поради. Бути почутим на університетському, місцевому, обласному і Всеукраїнському рівнях молодіжної політики, долучитись до розробки і внесення пропозицій щодо покращення студентського життя. І як результат — бути поміченим керівництвом ЗВО, державними службовцями різних рівнів, підприємцями і бізнесменами які з задоволенням після закінчення університету захочуть бачити активну, енергійну, молоду людину.

Сенат включає представників всіх інститутів та факультетів ПНУ ім. В.Стефаника, які безпосередньо реалізують діяльність сенату в своєму інституті та до яких можна звернутись з питань, які цікавлять студента.

ОСС організовує культурні заходи «Галицький Бал», «Міс Педагогічного», «Міс Першокурсниця», КВН «Кубок ректора ПНУ» та інші розвивальні та благодійні заходи.

Очільники Студентського Сенату:

  • Костянтин Дивончук (травень 2007 — травень 2009)
  • Мачкур Богдан (травень 2009 — травень 2010)
  • Горбачевський Олексій (травень 2010 — травень 2011)
  • Свінціцький Дмитро (травень 2011 — травень 2013)
  • Орос Роман (2013—2015)
  • Батющенко Іванна (травень 2015 — травень 2016)
  • Креховецький Іван (травень 2016- травень 2017)
  • Сапіга Ірина (травень 2017 — травень 2018)
  • в. о. Кренців Ростислав (травень 2018 — вересень 2018)
  • Лозяк Юрій (вересень 2018 — листопад 2019)
  • Вовк Вікторія (листопад 2019 — по сьогоднішній день)

ЛюдиРедагувати

РекториРедагувати

Почесні доктори та випускникиРедагувати

Нагороди та репутаціяРедагувати

За показниками вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази Scopus станом на січень 2016 року наш ВНЗ посів 11 місце. Усього до рейтингу було включень 128 вишів України.

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено консолідований рейтинг вищих навчальних закладів України 2016 року де університет займає  16 місце.

Успішні дослідження та проекти в різних галузях науки підтверджують те, що Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника є університетом європейського зразка. Зокрема, професор В. Лущак входить у сотню найкращих науковців України (25 місце). Серед молодих вчених України — О. Лущак (11 місце) та  О. Кубрак (28 місце) відповідно до наукометричсної бази Scopus.

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  1. Івано-Франківські навчальні заклади потрапили до рейтингу кращих ВНЗ України. frankivsk.one (uk). Процитовано 2020-08-25.