Вікіпедія

Малярчук Тетяна Володимирівна

українська письменниця
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малярчук.

Тетяна Володимирівна Малярчу́к (1983, Івано-Франківськ) — українська письменниця та публіцистка. Майстриня історичної прози. З 2011 року мешкає в Австрії.

Таня Малярчук
Таня Малярчук.jpg
Народилася 1983[1][2]
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність прозаїк
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Мова творів українська
Жанр сюрреалізм, постмодернізм, магічний реалізм, історична проза
Нагороди
CMNS: Малярчук Тетяна Володимирівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

ЖиттєписРедагувати

Народилася 1983 року в Івано-Франківську. Закінчила Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника з відзнакою, за фахом — філолог. Друкувалася в часописах «Березіль», «Четвер», «Критика», «ШО». Після переїзду до Києва працювала журналісткою спершу на 5 каналі, а потім в програмі журналістських розслідувань «Попередження з Миколою Вереснем».

З 2011 року мешкає у Відні.

Оповідання й есе перекладені польською, румунською, англійською, чеською та білоруською мовами. В австрійському видавництві «Residenz» вийшли дві книжки у перекладі німецькою («Говорити» 2009 р., «Біографія випадкового чуда» 2013 р.). Наступні переклади: «Von Hasen und anderen Europäern» (у берлінському видавництві FotoTAPETA, 2014), «Лав-из» (Москва, видавництво «АСТ», 2016).

Стипендіатка програм Gaude Polonia (Польща) та Junge Akademie der Künste (Берлін).

Колумністка в українських та німецьких інтернет-виданнях Deutsche Welle та Die Zeit Online.

Роман «Забуття» (2016) про українського історика та політика В'ячеслава Липинського нагороджений літературною премією «Книга року BBC-2016».

За власним зізнанням, «не то жінка, не то прозаїк»[3].

У 2018 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла перша дитяча книжка Малярчук «MOX NOX», що у перекладі з латинської означає «надходить ніч». Це історія химерної цивілізації рукокрилих істот, які заселили зруйновані міста після того, як звідти із невідомих причин щезли люди[4].

Член Українського ПЕН.

БібліографіяРедагувати

НагородиРедагувати

  • 2013 — премія «Kristal Vilenica-2013» (Словенія) за оповідання «Жінка і її риба»;
  • 2013 — лавреат Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського (2013);
  • 2016 — переможниця літературної премії «Книга року ВВС-2016» за роман «Забуття»[5]. 
  • 2018 — перемогла в конкурсі німецькомовної літератури, який проходить в м. Клагенфурт (Австрія) і стала лавреатом премії імені Інґеборґ Бахман (Ingeborg-Bachmann-Preis).[1] [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • 2018 — повість «Mox nox» отримала спецвідзнаку в номінації «Політ в дитліт» в «Топ БараБуки»[6].[6].[5].[5].[5].[5].[5].
  • 2018 — книжка «MOX NOX» увійшла до каталогу «Білі круки 2018» («White Ravens 2018»)[7].
  • 2018 — дитяча книжка «MOX NOX» здобула спеціальну відзнаку «Політ в дитліт» за версією БараБуки[8].

ЕкранізаціїРедагувати

Перекладені книжкиРедагувати

  • Neunprozentiger Haushaltsessig (Wien: Residenz, 2009) ISBN 978-3-7017-1512-1
  • Biografie eines zufälligen Wunders (Wien: Residenz, 2013) ISBN 978-3-7017-1612-8
  • Von Hasen und anderen Europäern: Geschichten aus Kiew (Berlin: edition.fotoTAPETA, 2014) ISBN 978-3-940524-30-0
  • Лав-из (Москва, издательство АСТ, 2015)
  • Повінь/Überflutet (Ottensheim/Donau: Edition Thanhäuser, 2016)

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #13601478X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. ↑ NUKAT — 2002.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 17 грудня 2009. 
  4. ↑ Таня Малярчук написала дитячу книжку... про кінець світу!. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018. 
  5. ↑ Марченко, Александра (10 грудня 2016). Победительница премии "Книга года ВВС-2016": "Простите, что я выиграла". BBC Україна (en-GB). Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016. 
  6. ↑ «Топ БараБуки»: переможці 2018 року. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 
  7. ↑ Книжка Тані Малярчук «MOX NOX» увійшла до каталогу «Білі круки 2018». Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019. 
  8. ↑ 5 книжок Старого Лева отримали відзнаки від БараБуки. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019. 

ПосиланняРедагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Малярчук Тетяна Володимирівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малярчук_Тетяна_Володимирівна&oldid=38088395