Феогност (Бодоряк)
Феогност (в миру Бодоряк Ярослав Іванович; 11 серпня 1989, Зелене, Івано-Франківська область) — архієрей Православної церкви України, єпископ Чернівецький і Буковинський.
| Феогност | ||
 | ||
| Єпископ Феогност (Бодоряк) | ||
| ||
|---|---|---|
| з 2 лютого 2024 | ||
| Церква: | Православна церква України | |
| Попередник: | Даниїл (Ковальчук), Онуфрій (Хаврук), Герман (Семанчук) | |
| ||
| 13 лютого 2022 — 2 лютого 2024 | ||
| Обрання: | 2 лютого 2022 | |
| Церква: | ПЦУ | |
| Попередник: | вікаріат засновано | |
| Альма-матер: | Івано-Франківський Богословський інститут (2011) і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (2014) | |
| Діяльність: | священнослужитель | |
| Тезоіменитство: | 27 березня | |
| Ім'я при народженні: | Ярослав Іванович Бодоряк | |
| Народження: | 11 серпня 1989 (35 років) Зелене, Верховинський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР | |
| Дияконство: | 30 березня 2008 | |
| Священство: | 24 квітня 2008 | |
| Чернецтво: | 28 березня 2008 | |
| Єп. хіротонія: | 13 лютого 2022 | |
| Хто висвятив у єпископа | Епіфаній (Думенко), собор ієрархів ПЦУ[1] | |
Життєпис
ред.Народився у багатодітній гуцульській сім’ї.
В 1996 році пішов у перший клас Зеленської ЗОШ І-III ступенів, яку закінчив у 2006 році. У цьому ж році вступив на навчання до Івано-Франківського Богословського інституту, який закінчив у 2011 році. З 2010 до 2014 року навчався в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника та здобув ступінь магістра етнології та історії, захистивши дипломну роботу на тему: «Життя і побут монахів Манявського Скиту XVII-XVIII ст.».
28 березня 2008 року архієпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом був пострижений у ченці з іменем Феогност на честь святителя Феогноста, митрополита Київського і всієї Руси (день пам’яті 27 березня).
30 березня 2008 року рукоположений архієпископом Іоасафом в сан ієродиякона, а 24 квітня цього ж року – в сан ієромонаха.
З 5 червня 2009 року був головою молодіжного братства ім. св. ап. і єв. Іоана Богослова Івано-Франківсько-Галицької єпархії.
З 15 жовтня 2009 року по 30 грудня 2010 року з благословення архієпископа Іоасафа звершував богослужіння при Солотвинській районній лікарні у каплиці ап. єв. Луки.
З 4 липня 2010 року по 28 травня 2013 року з благословення архієпископа Іоасафа, виконував обов’язки настоятеля парафії св. вмч. Пантелеймона у смт. Солотвин Богородчанського району.
26 листопада 2011 року був призначений скитоначальником Спасо-Преображенського скита Манявського монастиря.
З січня 2012 року був керівником відділу у справах молоді при єпархіальному управлінні Івано-Франківської єпархії УПЦ КП.
15 серпня 2013 року возведений у сан ігумена.
З 2013 року був викладачем Івано-Франківського Богословського інституту.
28 вересня 2013 року призначений інспектором, а 15 жовтня 2013 року призначений проректором з виховної роботи Івано-Франківського Богословського інституту.
29 лютого 2016 року призначений намісником Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря.
20 липня 2016 року призначений ректором Івано-Франківського богословського інституту.
У 2017 році вступив на навчання до аспірантури Київської православної богословської академії.
25 червня 2018 року у Манявському монастирі митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іосафом, з благословення Патріарха УПЦ КП Філарета (Денисенка) возведений в сан архімандрита[2].
12 січня 2019 року призначений настоятелем парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці с.Похівка Богородчанського району.
4 лютого 2019 року призначений настоятелем парафії святих апостолів Петра і Павла в смт Богородчани. 15 липня 2019 року призначений адміністратором Івано-Франківсько-Галицької єпархії ПЦУ.
8 липня 2021 року з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія прийнятий до кліру Київської єпархії Православної Церкви України та призначений нести послух у Свято-Михайлівському Золотоверхому чоловічому монастирі м. Києва.
Єпископське служіння
ред.2 лютого 2022 року рішенням Священного Синоду Православної Церкви України обраний єпископом Богородчанським, вікарієм Івано-Франківсько-Галицької єпархії.[3]
12 лютого 2022 року в Михайлівському Золотоверхому соборі після Всенічного бдіння наречений у єпископа.[4]
13 лютого 2022 року висвячений у єпископа Богородчанського, вікарія Івано-Франківсько-Галицької єпархії. Хіротонію звершив митрополит Київський та всієї України Епіфаній, якому співслужили митрополит Вінницький і Барський Симеон, митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, митрополит Сімферопольський і Кримський Климент, митрополит Переяславський і Вишневський Олександр, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон, архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Коломийський і Косівський Юліан та єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Павло.[5]
З 1 вересня 2023 року навчається на аспірантурі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на спеціальності 032 «історія та археологія». Тема дисертації — «Повсякденне життя монахів Манявського Скиту ХVII – XVIII ст.». Науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології і археології Костючок Петро Леонтійович [6].
2 лютого 2024 Священний синод Православної церкви України призначив його єпископом Чернівецьким і Буковинським, архієреєм об'єднаної Чернівецької єпархії [7].
В ході діяльності на посаді очільника об'єднаної єпархії ПЦУ на Буковині значно розширив медійність заходів, яку провадить єпархія, щотижня здійснює по кілька робочих візитів на парафії в межах Чернівецької області. Особливо відчутною стала співпраця молодого владики з військовими та владою. Підтримуючи державницьку позицію, вводить в єпархії численні реформи. Єпископ Феогност є завжди відкритий для міжцерковного діалогу на Буковині і поза її межами. За версією анонімного телеграм-каналу Churcher є одним з кращих реформаторів церковного життя в Україні.
За його сприяння ПЦУ в регіоні змогла отримати нові церковні переходи з МП в ПЦУ в Дністровському, Чернівецькому і інших районах Чернівецької області.
27 серпня 2024 р. за ініціативи єпископа Феогноста вдалось повернути в лоно ПЦУ каплицю-усипальницю Буковинських митрополитів в Чернівцях [8].
Примітки
ред.- ↑ Симеон (Шостацький), Іоасаф (Василиків), Климент (Кущ), Олександр (Драбинко), Іларіон (Процик), Євстратій (Зоря), Тихон (Петранюк), Агапіт (Гуменюк), Юліан (Гатала), Павло (Юристий)
- ↑ https://web.archive.org/web/20180705115747/http://pravoslavie.if.ua/news/проща-до-ікони-божої-матері-ізбавител/
- ↑ Офіційне повідомлення про засідання Священного Синоду 2 лютого 2022 р. PCU (укр.). 2 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Відбулося наречення архімандрита Феогноста (Бодоряка) на єпископа Богородчанського. PCU (укр.). 12 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Архієрейська хіротонія єпископа Богородчанського Феогноста (Бодоряка). PCU (укр.). 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Вітання Єпископу Феогносту випускнику ОП “Етнологія”. Кафедра етнології і археології. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. 2 лютого 2024. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Офіційне повідомлення про засідання Священного Синоду 2 лютого 2024 р. pomisna.info. pomisna.info. 2 лютого 2024. Архів оригіналу за 2 лютого 2024. Процитовано 2 лютого 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Каплицю-усипальницю Буковинських митрополитів, в якій служила УПЦ МП, повернули громаді. Релігійна Правда (українська) . 27 серпня 2024. Процитовано 15 листопада 2024.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про православного релігійного діяча чи діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |