Ону́фрій (в миру Хавру́к Яросла́в Яросла́вович, 25 червня 1966 р., с. Дермань Здолбунівського району Рівненської області) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату), титулярний архиєпископ Кіцманський, настоятель храму Різдва Христового м. Чернівці. Науковець, кандидат філософських наук.

Онуфрій
Архієпископ Онуфрій (Хаврук)
Титулярний архієпископ Кіцманський
з 2 лютого 2024
Церква: ПЦУ
Парафія: собор Різдва Христового м. Чернівці
Архієпископ Чернівецький і Кіцманський
8 березня 2013 — 2 лютого 2024
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Марк (Гринчевський)
Наступник: єпархію об'єднано з іншими;
Феогност (Бодоряк) як єпископ об'єднаної Чернівецько-Буковинської єпархії ПЦУ
Архієпископ Вінницький і Брацлавський
(до 23 січня 2012 — єпископ)
28 лютого 2006 — 8 березня 2013
Церква: УПЦ КП
Попередник: Геронтій (Хованський)
Наступник: Михаїл (Боднарчук)
Єпископ Дерманський,
вікарій Рівенської єпархії
30 жовтня 2005 — 28 лютого 2006
Церква: УПЦ КП
 
Альма-матер: Волинський національний університет імені Лесі Українки (1988), Київська духовна семінарія (1993) і Національний університет «Острозька академія» (2005)
Науковий ступінь: кандидат філософських наук
Діяльність: священнослужитель
Ім'я при народженні: Ярослав Ярославович Хаврук
Народження: 25 червня 1966(1966-06-25) (57 років)
Дермань, Здолбунівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Дияконство: 10 березня 1991
Священство: 3 червня 1992
Чернецтво: 25 жовтня 2005
Єп. хіротонія: 30 жовтня 2005

CMNS: Онуфрій у Вікісховищі

Життєпис ред.

У 1981 р. отримав свідоцтво про неповну середню освіту.

У 1984 р. закінчив Дубнівське культосвітнє училище.

З 1984 по 1988 рр. навчався у Луцькому державному педінституті ім. Лесі Українки на факультеті історії та суспільних дисциплін.

У 1993 р. закінчив Київську духовну семінарію, заочний відділ.

З 1988 по 1991 рр. працював на різних посадах педагогічної роботи.

10 березня 1991 року Високопреосвященнійшим Іринеєм (Середнім), Архієпископом Рівненським і Острозьким, був рукоположений в сан диякона. Служіння ніс у Дерманській Свято-Троїцькій парафіяльній церкві і в Дерманському Свято-Троїцькому жіночому монастирі.

3 червня 1992 року був рукоположений Високопреосвященнійшим Іринеєм на священника і направлений настоятелем Свято-Михайлівської церкви с. Миротин Здолбунівського району. Там прослужив 10 років.

У 2002 р. Високопреосвященнійшим Варфоломієм був призначений настоятелем Свято-Воскресенської церкви м. Острога.

З 2003 р. навчається в Аспірантурі при Національному університеті «Острозька академія» за спеціальністю «релігієзнавство», працюючи над дисертацією на здобуття наукового звання «кандидат філософських наук» на тему «Ідея утворення Православного патріархату в Українських землях в контексті міжконфесійних реалій в кінці 16 — першій половині 17 ст.»

З 2005 р. працює викладачем Національного університету «Острозька Академія» на кафедрі релігієзнавства.

25 жовтня 2005 р. прийняв чернечий постриг у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких могилах з ім'ям Онуфрій.

Єпископське служіння ред.

30 жовтня 2005 р. хіротонізований на єпископа Дерманського та призначений вікарієм Рівненської єпархії з перебуванням у м. Остріг.

28 лютого 2006 року призначений єпископом Вінницьким і Брацлавським, керуючим Вінницькою єпархією.[1]

23 січня 2012 року Указом Святійшого Патріарха Філарета возведений в сан архієпископа.

8 березня 2013 року призначений архієпископом Чернівецьким і Кіцманським[2].

15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

У середині вересня потрапив у реанімацію з коронавірусом і попросив молитися за власне здоров'я. Одужав.

2 лютого 2024, унаслідок об’єднання паралельних єпархіальних структур в Чернівецькій області, Синод ПЦУ ухвалив призначити Преосвященного Онуфрія титулярним архієпископом Кіцманським, настоятелем собору Різдва Христового в м. Чернівці Чернівецької області у підпорядкуванні Предстоятеля ПЦУ, висловивши йому подяку за раніше понесені труди.[3]

Примітки ред.

  1. ЖУРНАЛ № 2 ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ від 28 лютого 2006 року під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА
  2. Журнали засідання Священного Синоду 8 березня 2013 р.. cerkva.info. cerkva.info. 8 березня 2013. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 9 травня 2020. 
  3. Офіційне повідомлення про засідання Священного Синоду 2 лютого 2024 р.. pomisna.info. pomisna.info. 2 лютого 2024. Архів оригіналу за 2 лютого 2024. Процитовано 2 лютого 2024.