Іларіон (Процик)

український релігійний діяч, керуючий Рівненською єпархією УПЦ КП

Іларіон (світське ім'я — Процик Руслан Іванович; нар. 8 листопада 1980, с. Зубрець Бучацького району Тернопільської області) — український релігійний діяч, архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату). Керуючий Рівненською єпархією. У минулому — виконувач обов'язків Екзарха Європи, голова Управління зовнішніх церковних зв'язків, постійний член Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Іларіон

Митрополит Епіфаній із духовенством ПЦУ та студентами КПБА.jpg

Архієпископ Іларіон (Процик)
Архієпископ Рівненський і Острозький
з 23 січня 2012
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Євсевій (Політило)
Єпископ Чернігівський і Ніжинський
14 травня 2008 — 23 січня 2012
Обрання: 13 травня 2008
Церква: УПЦ КП
Попередник: Севастіан (Возняк)
Наступник: Євстратій (Зоря)
 
Науковий ступінь: кандидат богослів'я
Діяльність: Єпископ
Ім'я при народженні: Руслан Іванович Процик
Народження: 8 листопада 1980(1980-11-08) (40 років)
Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Батько: протоієрей Іван Процик
Мати: Марія Процик
Чернецтво: 26 жовтня 2000
Єп. хіротонія: 14 травня 2008

Нагороди:

Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

CMNS: Іларіон у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

 
Архієпископ Іларіон за богослужінням

Народився в Зубреці на Бучаччині в родині православного священика, протоієрея Іоанна Процика (священик у селі Новосілка Бучацького благочиння, Тернопільсько-Бучацької єпархії УПЦ КП). Мати — Марія Процик.

1997 вступив у другий клас Київської духовної семінарії УПЦ КП. 2000 вступив у Київську православну богословську академію УПЦ КП.

26 жовтня 2000 — пострижений у чернецтво в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі. Постриг звершив намісник монастиря — високопреосвященний архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій.

5 листопада 2000 — за Божественною літургією у Володимирському кафедральному соборі міста Києва, Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом рукоположений у сан ієродиякона.

5 лютого 2001 — призначений на посаду благочинного Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря м. Києва.

5 червня 2003 — у Володимирському соборі міста Києва, Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом рукоположений в сан ієромонаха.

24 травня 2004 — захистив кандидатську дисертацію на тему: «Пастирський погляд на зовнішню і внутрішню апостасію», здобув вчену ступінь кандидата богослів'я.

З 1 вересня 2004 призначений на посаду викладача в Київській православній богословській академії.

20 грудня 2006 призначений на посаду секретаря Патріарха Київського і всієї Руси-України.

19 квітня 2006 Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом зведений у сан ігумена.

15 січня 2007 указом Святійшого Патріарха Філарета призначений намісником Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря.

4 лютого 2007 зведений у сан архімандрита.

25 січня 2008 призначений керуючим справами Київської Патріархії.

13 травня 2008 Священним Синодом Київського Патріархату обраний на єпископа Чернігівського і Ніжинського. Архієрейська хіротонія, очолена Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, відбулася 14 травня 2008 року у Свято-Володимирському патріаршому соборі.

13 травня 2011 рішенням Священного Синоду призначений головою Управління зовнішніх церковних зв'язків Київського Патріархату.

23 січня 2012 рішенням Священного Синоду призначений керуючим Рівненською єпархією з возведенням в сан архієпископа.

 
Архієпископ Іларіон у м. Дубно, 2 серпня 2016 року

13 травня 2017 рішенням Священного Синоду призначений виконуючим обов'язки Екзарха Європи.

15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

5 лютого 2019 року митрополит Київський і всієї України Епіфаній призначив владику Іларіона до складу першого Священного синоду Православної церкви України.

6 березня 2019 року рішенням Митрополита Київського Епіфанія був призначений заступником голови Управління зовнішніх церковних зв'язків Православної церкви України[1]

НагородиРедагувати

  • Орден «За заслуги» І ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Епіфаній призначив дипломатів ПЦУ. Еспресо. 6 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2019. 
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №335/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2020-08-24. 

ПосиланняРедагувати