Піщане (Кременчуцький район)

село в Кременчуцькому районі

Піща́не — село в Україні, у Кременчуцькому районі Полтавської області. Населення становить 4931 осіб. Орган місцевого самоврядування — Піщанська сільська громада.

село Піщане
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Рада Піщанська сільська рада
Код КАТОТТГ UA53020190010074656
Основні дані
Засноване 1726
Населення 4931
Поштовий індекс 39701
Телефонний код +380 536
Географічні дані
Географічні координати 49°07′26″ пн. ш. 33°23′49″ сх. д. / 49.12389° пн. ш. 33.39694° сх. д. / 49.12389; 33.39694Координати: 49°07′26″ пн. ш. 33°23′49″ сх. д. / 49.12389° пн. ш. 33.39694° сх. д. / 49.12389; 33.39694
Середня висота
над рівнем моря
79 м
Місцева влада
Адреса ради 39701, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Київська, 104
Карта
Піщане. Карта розташування: Україна
Піщане
Піщане
Піщане. Карта розташування: Полтавська область
Піщане
Піщане
Мапа
Мапа

CMNS: Піщане у Вікісховищі

Географія

ред.
 
Крива Руда біля Піщаного

Село Піщане знаходиться на відстані 1,5 км від річки Сухий Кагамлик та за 3 км від річки Дніпро, примикає до міста Кременчук. Віддаль від центра до Кременчука — 6 км, до залізничної станції Кременчук — 8 км, до пристані на Дніпрі — 10 км. Поблизу села протікає річка Крива Руда, яка зараз перетворилася на систему боліт.

Через село проходить автомобільна дорога Н08, яка переходить у Київську вулицю міста Кременчука.

Походження назви

ред.

На території України 21 населених пунктів з назвою Піщане. Існують декілька версій походження назви села. За найпоширенішою версією назва села виникла від його розташування на піщаних ґрунтах. Це досить поширений топонім по Україні: річки діставали назву за піщані русла, селища (села) — за розташування на пісках. За іншою версією назва села пішла від слова «писк».[1]

Історія

ред.

За свідченням архівних матеріалів село Піщане було засноване переселенцями з Правобережної України в 1726 році. Перші 20 дворів посполитих селян розташовувалися на піщаних пустирях недалеко від річки Крива Руда, звідки й росло село. Багато років ту місцевість називали Старим селом. Ще й досі стару вулицю називають Селом.

Входило до складу Кременчуцької сотні Миргородського полку. З 1795 року земському справщику В. М. Старицькому належало 264 кріпаки. З 1796 року увійшло до складу Кременчуцького повіту Малоросійської губернії, з 1802 року — Полтавської.

Найдавніше знаходження на мапах 1826-1840 рік[2]

З ІІ пол. XIX століття Піщане — центр Кохнівської волості. 1882 року відкрито земське парафіяльне училище, 1884 року збудовано дерев'яну Успенську церкву, дзвіницю. При церкві — бібліотека, церковнопарафіяльна школа.

Радянська окупація розпочалась у січні 1918 року.

7 березня 1923 року Піщане — центр Кохнівського району Кременчуцької округи, а в серпні 1928 року село віднесено до Потіцького району. У 1930—1939 роках село підпорядковувалося Кременчуцькій міській Раді.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 110 жителів села, що загинули від голоду.[3]

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з 9 вересня 1941 до 29 вересня 1943 року, зокрема з 1 вересня 1942 року до 29 вересня 1943 року належало до створеної німцями округи Кременчук. До Німеччини на примусові роботи вивезено 82 особи, страчено 16 жителів, загинуло на фронтах 167 односельчан.

Населення

ред.

За переписом 1729—1730 років — хутір, що налічував 20 дворів посполитих.

1859 року у Піщаному — 153 двори, 1234 жителі. 1900 року — 343 двори та 2377 жителів. 1990 року у селі проживало 4785 жителів, налічувалось 1905 дворів.

Динаміка населення
1859 1900 1910 1923 1926 1990 2001
1234 2377 2627 3016 2935 4785 4931

Економіка

ред.

На території Піщаного знаходиться такі підприємства, як:

  • Піщанський гранітний кар'єр
  • ПП «Кременчукгумотехніка»
  • ТОВ «Кремікс», виробляє комбікорми та премікси
  • ТОВ «Фортекс», спеціалізується на вирощуванні грибів
  • ТОВ «СільгоспПродукт»

Інфраструктура

ред.

У селищі діє гімназія, сільська лікарська амбулаторія, відділення поштового зв'язку "Укрпошти" та "Нової пошти".

       
Гімназія
Лікарська амбулаторія
Поштове відділення
Будинок культури

Архітектура

ред.

У Піщаному збудовані такі пам'ятники:

  • В. І. Леніну (1967 рік) — демонтований патріотично налаштованною елітою Українського народу 01. 01. 2016 року, в честь дня народження С. А. Бандери[4];
  • Меморіальний комплекс: надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (1979 рік);
  • воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (1979 рік);
  • жертвам сталінських репресій.

Культові споруди

ред.
  • Свято-Успенська церква (новозбудована).
     
Свято-Успенська церква
Воїнам, що загинули у ДСВ
та жертвам сталінських репресій
Пам'ятна дошка Ковалю М. О.

Культура

ред.

При Піщанському будинку культури діють чоловічий гурт «Чорнобривці» та ансамбль «Джерело»[5]

Відомі люди

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. http://okrain.net.ua/article/read/pro_toponimiky_kremenchugskogo_krayu-1.html[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 11 лютого 2022.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  4. Ленинопад в Украине: активисты с драками повалили памятник на Полтавщине
  5. Кременчуцький Телеграф: «Чорнобривці» із Піщаного стали дипломантами на Сорочинцях

Джерела

ред.
  1. Піщане // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С.673-674. ISBN 5-88500-033-6