Чуприна Валерій Олександрович
Вале́рій Олекса́ндрович Чупри́на (29 грудня 1981 — 17 квітня 2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Чуприна Валерій Олександрович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
29 грудня 1981 Костогризове | |
Смерть |
17 квітня 2016 (34 роки) Станично-Луганський район, Луганська область, Україна | |
Громадянство | Україна | |
Псевдо | «Нєвмєняємий» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєпис ред.
Народився 1981 року в селі Костогризове (Цюрупинський район, Херсонська область).
У часі війни мобілізований 31 липня 2014 року, згодом підписав контракт на військову службу. Сержант 1-го батальйону, 28-ма окрема механізована бригада.
17 квітня 2016 року повертався на автомобілі «УАЗ-452» з передової, куди відвіз співслужбовців. На вулиці Чапаєва (околиця Станиці Луганської) автомобіль наїхав на фугас. Вибухом Валерія відкинуло майже на 20 метрів, загинув на місці.
20 квітня 2016-го похований в селі Костогризове.
Без Валерія лишилися мама, вагітна на той час дружина, двоє маленьких дітей.
Нагороди та вшанування ред.
- указом Президента України № 258/2016 від 17 червня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- на будівлі Костогризівської школи встановлено меморіальну дошку Валерію Чуприні.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 17 червня року № 258/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Книга пам'яті [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Чуприна Валерій Олександрович [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |