Відкрити головне меню

Коде́ма — село в Україні, в Бахмутському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування — Кодемська сільська рада.

село Кодема
Kodema gerb.png Kodema prapor.png
Герб Кодеми Прапор Кодеми
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Бахмутський район Бахмутський район
Рада/громада Кодемська сільська рада
Код КОАТУУ 1420985001
Облікова картка Кодема 
Основні дані
Населення 461 (01.01.2014)
Площа 2.96 км²
Густота населення 155.7 осіб/км²
Поштовий індекс 84572
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°28′28″ пн. ш. 38°05′27″ сх. д. / 48.47444° пн. ш. 38.09083° сх. д. / 48.47444; 38.09083Координати: 48°28′28″ пн. ш. 38°05′27″ сх. д. / 48.47444° пн. ш. 38.09083° сх. д. / 48.47444; 38.09083
Середня висота
над рівнем моря
136 м
Водойми р. Кодема
Відстань до
обласного центру
57,9 км
Місцева влада
Адреса ради 84572, с. Кодема, вул. Центральна, 69, тел. 9-56-45
Карта
Кодема. Карта розташування: Україна
Кодема
Кодема
Кодема. Карта розташування: Донецька область
Кодема
Кодема

Кодема у Вікісховищі?

Географічне розташуванняРедагувати

Село Кодема знаходиться за 16 км від районного центру та залізничної станції Бахмут.

Історичні відомостіРедагувати

Засноване у XVII столітті[1].

За даними на 1859 рік на казенних Кодемських хуторах Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 888 осіб (440 чоловічої статі та 448 — жіночої), налічувалось 149 дворових господарств[2].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Кодема Бахмутської волості мешкало 954 особи, налічувалось 191 дворове господарство, існував молитовний будинок[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1060 осіб (541 чоловічої статі та 519 — жіночої), з яких всі — православної віри[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, учиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 23 особи[5].

На початку 1970-х років у Кодемі діяли центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», восьмирічна школа, клуб, бібліотека, дитячий садок[1].

29 березня 2015-го на взводному опорному пункті в Кодемі загинув солдат батальйону «Патріот» Олександр Азаров. 15 липня 2015 року терористичні сили обстріляли село Кодема з 152-мм артилерії, постраждав один цивільний[6].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 590 осіб, з них 74,58 % зазначили рідною українську мову, 25,08 % — російську, а 0,34 % — іншу[7].

СимволікаРедагувати

ГербРедагувати

Герб Кодемської територіальної громади складається з елементів, які пов'язані з історією та культурою громади, відображають минуле, національні святині, традиції і ментальність її життя.

Герб являє собою геральдичний щит — вертикально витягнутий шестикутник. Знизу, на зеленому тлі — храм, який символізує святість, єдність народу і Свято-Преображенський храм, розташований у селі Кодема.

Три ялинки — символізують чистоту та благополуччя.

Навскіс з області над лівим нижнім кутом до області під правим верхнім кутом зображена синя стрічка, яка символізує наявність річки на території громади (струм. Кодемка).

Над стрічкою коричневим кольором зображена рілля — символ спокою, і працюючий на ній трактор — символ працьовитості нашого народу. Зображення ріллі відділяє 1/4 частину щита (верхня частина), яка має блакитне забарвлення — символ мирного неба. На блакитному тлі зображено півколо сонця над ріллею, і сонячні промені — символ яскравого життя на землі та мирних прагнень людей.

Герб обрамляють соняшники і колосся пшениці, що є символом хліборобської праці.

ПрапорРедагувати

Прапор громади складається з трьох кольорових полів, розташованих горизонтально: знизу — чорне — символ родючості землі, займає 1/9 висоти прапора; всередині блакитне — символ чистоти повітря та мирного неба, займає 7/9 висоти прапора, вгорі — зелений — символ добробуту, також нижнє займає 1/9 висоти прапора.

У центрі середнього блакитного поля зображене жовте коло — символ яскравого сонця, навколо якого розташовані три пшеничні колоски — символ землеробства і працьовитості. Жовтий колір символізує також жовтий елемент прапора України.

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 187
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 892) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
  5. Мартиролог. Донецька область, ст. 466
  6. Бойовики обстріляли село на Донеччині: є загиблі серед мирного населення
  7. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

ДжерелаРедагувати

  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.