Котюжинці

село у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. України

Котю́жинці — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 675 осіб.

село Котюжинці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Хмільницький район
Рада Котюжинецька сільська рада
Основні дані
Засноване 1650
Населення 675
Площа 3,44 км²
Густота населення 196,22 осіб/км²
Поштовий індекс 22447
Телефонний код +380 4333
Географічні дані
Географічні координати 49°29′04″ пн. ш. 28°38′00″ сх. д. / 49.48444° пн. ш. 28.63333° сх. д. / 49.48444; 28.63333Координати: 49°29′04″ пн. ш. 28°38′00″ сх. д. / 49.48444° пн. ш. 28.63333° сх. д. / 49.48444; 28.63333
Середня висота
над рівнем моря
273 м
Найближча залізнична станція Гулівці
Місцева влада
Адреса ради 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19
Карта
Котюжинці. Карта розташування: Україна
Котюжинці
Котюжинці
Котюжинці. Карта розташування: Вінницька область
Котюжинці
Котюжинці
Мапа
Мапа

CMNS: Котюжинці у Вікісховищі

Географія ред.

У селі бере початок річка без назви, довжиною 8,6 км, права притока Десни, басейн Південного Бугу.

Історія ред.

За письмовими джерелами село відоме з 1635 року[1].

У 1709 році у селі збудована церква[2].

У к. ХІХст. належало до бердичівського повіту Київської губернії.

У 1883 році мало 135 домів, 1439 мешканців, з них — 27 римо-католиків, інші — православного віросповідання. Землі належали Каменецьким, Залевському, Івашкевичу та ін.

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 42 жителі села[3].

Станом на 1972 рік у селі проживало 1442 чол., діяв колгосп «Зоря комунізму». Працювали восьмирічна школа, будинок культури, 2 бібліотеки, кіностаціонар, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[5].

Культура ред.

При Котюжинецькому сільському Будинку культури діє фольклорний колектив «Вербиченька». Серед пісень у репертуарі колективу є пісні, що характерні лише для Котюжинців. У 2012 році колектив відсвяткував 30-річчя.[6]

Транспорт ред.

З села на захід по автомобільному шляху можна доїхати до Калинівки через яку проходить траса М21 та ТО219. [7] В 1 км на північний захід від центра села розташована залізнична станція Гулівці, де зупиняються приміські та регіональні поїзди.

Уродженці ред.

Валеріян Горбачевський — голова Київської губернської народної ради (1918), професор

Примітки ред.

  1. Котюжинці, Калинівський район, Вінницька область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 серпня 2019.
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 1 серпня 2019.
  3. Котюжинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  4. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. http://vinnyca.com/?p=3958[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Карта автошляхів Вінницької області. В масштабі 1 см = 2,5 км. Автошляхи України. Картографія.Київ. 2020

Література ред.

  • Котю́жинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.294

Посилання ред.