Помічна́ — місто в Україні, Новоукраїнському районі Кіровоградської області. Значний залізничний вузол.

Помічна
Герб Помічної Прапор Помічної
Помічнянська міська рада
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Новоукраїнський район
Код КОАТУУ: 3521710300
Засноване 1 серпня 1868
Статус міста з 14 травня 1967 року
Населення 8 750 (01.01.2021)[1]
Площа 8,15 км²
Поштові індекси 27030
Телефонний код +380-5253
Координати 48°14′36″ пн. ш. 31°24′22″ сх. д. / 48.24333° пн. ш. 31.40611° сх. д. / 48.24333; 31.40611Координати: 48°14′36″ пн. ш. 31°24′22″ сх. д. / 48.24333° пн. ш. 31.40611° сх. д. / 48.24333; 31.40611
Водойма р. Чорний Ташлик
Назва мешканців помічня́нин, помічня́нка, помічня́ни
День міста перша неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Помічна
До обл./респ. центру
 - фізична 70 км
Міська влада
Адреса 27030, м. Помічна, вул. Перемоги, 91
Вебсторінка Офіційний сайт Помічнянської міської ради
Міський голова Микола Миколайович Антошик

Помічна у Вікісховищі

Карта
Помічна. Карта розташування: Україна
Помічна
Помічна
Помічна. Карта розташування: Кіровоградська область
Помічна
Помічна
Мапа

Географія ред.

Місто розташоване на відстані близько 70 кілометрів на південний-захід від обласного центру — Кропивницького, 24 км від геометричного центру України в смт Добровеличківка, на Придніпровській височині. За 9 км на захід від міста тече притока Синюхи — Чорний Ташлик.

Історія ред.

 
Рідна мова населення Помічної за даними перепису 2001 року
 
Шуховська вежа

У 1775 році після ліквідації Запорізької Січі козаки, покинувши козацькі зимівники, селилися по слободах, перетворюючись на селян.

Однією з таких слобід було сучасне село Помічна. Біля фортеці св. Єлисавети стояв гарнізон запорізьких козаків. Забезпечувало гарнізон продовольством село Помічна, надаючи таким чином допомогу, «поміч», а звідси й пішла назва поселення «Помічна».

Місто Помічна засноване у зв'язку з пуском в експлуатацію першої залізничної колії. Першим, хто підняв клопотання про будівництво південної залізниці був Новоросійський генерал-губернатор, князь Михайло Воронцов.

Кінцевим пунктом південної залізниці була Одеса. Планувалося першу залізницю побудувати від Одеси до села Паркани. Другу — від Одеси до міста Ольвіополя, далі вести залізницю на Кременчук, Полтаву та Харків.

1 серпня 1868 року почала діяти залізнична колія, яка йшла через сучасне місто Помічна. 3 цього часу і веде відлік історія міста Помічна.

1877 року утворився роз'їзд Південно-Західної залізниці навколо якої з'явилося 9 хат, це поселення прийняло назву Герасимівка від імені першого поселенця Герасима Васьохіна. Хата його була біля колодязя, який існує по цей час, тоді з нього брали воду для паровозів.

Побудова залізничної колії Одеса-Бобринська (тепер імені Тараса Шевченка) сприяла тому, що в 1879 році роз'їзд перетворився на маленьку станцію з чотирма коліями, яка була названа Помічною, назва взята від села Помічна, розташованого на відстані 1 км від станції.

У зв'язку з будівництвом залізниці Одеса-Бобринська у 1911-12 роках, на станції споруджено вокзал, паровозне депо, кілька житлових будинків. 1913 року відкрили трирічну школу. Поселення навколо станції швидко розросталося. На 1916 рік було вже 88 дворів і 375 чоловік населення. Помічна була адміністративною одиницею Піщанобрідської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.

1923 року обрано Помічнянську раду робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, яка входила до складу Новоукраїнського району Одеської губернії. З 17 лютого 1930 року Помічна входила до складу Піщанобрідського району.

18 березня 1944 року Помічна була захоплена військами 2-го Українського фронту в німецьких окупантів.

14 травня 1967 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Помічна отримала статус міста.

Населення ред.

Мова ред.

За даними перепису 2001 року 94,29 % населення міста вказали українську мову рідною, 4,59 % — російську, 1,12 % — інші мови[2].

Транспорт ред.

Помічна — значний залізничний вузол Центральної України. Поруч з містом проходить автошлях M-13 (Кропивницький — Кишинів).

Культура ред.

Пам'ятки ред.

Галерея ред.

       
У центрі міста
Ринкова площа
Музей залізничної станції

Відомі уродженці ред.

Орденоносці ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. Банк даних — перепис 2001
  3. Книга пам'яті. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.