Відкрити головне меню

Вербаїв

село в Луцькому районі Волинської області України

Вербаї́в — село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 258 осіб. В люстраціях Луцького замку 1545 та 1552 років згадується городня (частина оборонної стіни замку) Вербаївська та Кисилинська. Тоді село належало Петру Кардейовичу. Наступними власниками Вербаєва були Іван- Кирдей Мильський, Криштоф Броніш а пізніше воно належало Луцькому Домініканському монастирю. В давнину між Вербаєвом та селом Чекно існувала переправа через річку Стир, що була складовою приміської інфраструктури Лучеська Великого. Сільські хати розташовувались понад дорогою на Стирових кручах.

село Вербаїв
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький
Громада Боратинська сільська громада
Код КОАТУУ 0722885102
Основні дані
Засноване 1545
Населення 258
Площа 0,32 км²
Густота населення 806,25 осіб/км²
Поштовий індекс 45619
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°39′20″ пн. ш. 25°21′28″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
189 м
Місцева влада
Карта
Вербаїв. Карта розташування: Україна
Вербаїв
Вербаїв
Вербаїв. Карта розташування: Волинська область
Вербаїв
Вербаїв
Мапа

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 108 чоловіків та 125 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 258 осіб.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,78 %

Пам'ятки археологіїРедагувати

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • Поблизу села, на лівому березі р. Стиру — стоянка мезолітичного часу. Відкрито у 1979 р. розвідкою І. Кордунова та В. Кравчука.
  • На східній околиці села — давньоруське селище. Відкрите розвідкою М. Кучинка та Г. Охріменка.
  • За 0,5 км на північний схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Стир висотою до 15 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 245—248.

ПосиланняРедагувати