Відкрити головне меню

Покро́вське — село Бахмутської міської громади Донецької області, Україна.

село Покровське
У памятника в Покровском.JPG
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Громада Бахмутська міська громада
Код КОАТУУ 1420987501
Облікова картка Покровське 
Основні дані
Населення 1044 (01.01.2014)
Площа 9.494 км²
Густота населення 110 осіб/км²
Поштовий індекс 84561
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°38′05″ пн. ш. 38°07′50″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
99 м
Водойми р. Горілий Пень
Відстань до
обласного центру
75,3 км
Місцева влада
Адреса ради 84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44, тел. 6-20-63
Карта
Покровське. Карта розташування: Україна
Покровське
Покровське
Покровське. Карта розташування: Донецька область
Покровське
Покровське

Покровське у Вікісховищі?

Неподалік від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення Риф, оголення вапняку біля села Покровське.

Зміст

Історичні відомостіРедагувати

На місці нинішнього села під час Кальміуської паланки перебувала багата дача, відомого свого часу, Бахмутського протопопа Івана Лук'янова. У нього тут була рілля сінокіс також він займався скотарство і бджільництво, був сад млин о двох каменях.

Лук'янов був відомий у всій Бахмутській окрузі як справжній батько і благодійник. Навіть у Запоріжжі знали про його любов до людства, про його щедру благодійності людям, у мирний час багато січовики запорожці добровільно приходили на «Ступки», на хутір протопопа Лук'янова потрудитися заради душевного порятунку.

У 1731—1732 роках протопоп Лук'янов на доходи зі Ступок побудував в Бахмуті Покровську церкву, прикрасив і забезпечив її всім необхідним, а перед смертю своєю в 1767 році одну половини частини хутора заповідав у володіння Покровської церкви.[1]

Після приєднання Криму до Росії, в зв'язку з скороченням солеваріння в Бахмуті, частина його населення в 1792 році була переведена на становище державних поселенців. Вони одержали ділянку на річці Мокра Плотва та її притоці Горілому Пні, де й виникла державна слобода Покровська, яка входила до складу Бахмутської волості того ж повіту. Свою назву слобода дістала від церкви Покрови, до парафії якої належала.

Поселенцями слободи були російські селяни і козаки слобідських полків. У 1830 році в Покровському налічувалося 843 ревізькі душі. Вони мали по 7 десятин державної землі, за що сплачували щорічно по 9 крб. оброку і по 3 крб. подушного податку.

За даними на 1859 рік у державному селі Покровське Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2848 осіб (1561 чоловічої статі та 1287 — жіночої), налічувалось 517 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Бахмутської волості мешкало 3654 особи, налічувалось 609 дворових господарств, існували православна церква, школа й арештантський будинок[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5307 осіб (2690 чоловічої статі та 2617 — жіночої), з яких 5296 — православної віри[4].

У 1908 році в селі мешкало 8908 осіб (4450 чоловічої статі та 4458 — жіночої), налічувалось 1020 дворових господарств[5].

4 березня 2015 року Війни на Сході України (АТО) біля Покровського загинув воїн 17 танкової бригади, український герой Юрій Зубов.

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 727) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 5-4)
  6. (рос.) Герои страны. 

ДжерелаРедагувати