Відкрити головне меню

Новопсковський район

район у Луганській області (Україна)

Новопско́вський райо́н — район України на півночі Луганської області. Районний центр — Новопсков. Населення становить 35 091 особу (на 1 серпня 2013). Площа району 1623 км². Утворено 1931 року.

Новопсковський район
Coat of Arms of Novopskovskiy Raion in Luhansk Oblast.png Flag of Novopskovskiy Raion in Luhansk Oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Луганська область
Код КОАТУУ: 4423300000
Утворений: 1931 р.
Населення: 33 544
(на 1.01.2019)
Площа: 1623 км²
Густота: 21.8 осіб/км²
Тел. код: +380-6463
Поштові індекси: 92300—92355
Населені пункти та ради
Районний центр: Новопсков
Селищні ради: 2
Сільські ради: 15
Смт: 2
Села: 36
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 92300, Луганська область, смт. Новопсков, пров. Iсторичний, 2-14-92
Вебсторінка: Новопсковська РДА
Новопсковська районна рада
Голова РДА: [1]
Голова ради: Лебедєв Борис Вікторович
Мапа

Commons-logo.svg Новопсковський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Новопсковський район на півночі межує з Бєлгородською та Воронезькою областей Північної Слобожанщини.

ФлораРедагувати

На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України[2]:

ІсторіяРедагувати

У ХІІІ ст. степи на кілька століть полонили татари. Назва головної річки краю, Айдару. Вперше вона згадується в документах від 1503 року.

У середині XVII ст. в зв'язку з посиленням національно-визвольної боротьби українців проти польсько-шляхетського гніту посилюється і колонізація степів, куди переселялись селяни і козаки. Свої поселення вони називали слободами, так виникає Слобідська Україна. Тоді ж були засновані Білолуцьк, Осинове, Закам'янка (Новопсков), Закотне.

Після повстання К. Булавіна, в якому жителі краю взяли активну участь, землі понад річкою Айдар були передані Острогозькому Слобідському полку; Білолуцьк, Осинове, Закотне, Старобільськ стали його сотенними містечками. В 1765 році за указом цариці Катерини ІІ, яку козаки називали «вража мати», слобідське козацтво було ліквідоване, починається поступове закріпачення колишніх козаків.

Переважна більшість населення була державними селянами, але в 20-х роках XIX ст. значна частина колишніх козаків перетворена на військових поселенців.

Буржуазні реформи 60-х років не покращили життя селян, багато з яких втратили землю і змушені були йти на заробітки на Дон, на шахти, рудники і заводи Донбасу. У цей же час Старобільське земство створює в селах Новопсковщини школи. У Білолуцьку та Новопскові відкриваються лікарні, бібліотеки, в Новопскові — ремісниче училище.

На початок XX століття Новопсковщина — розвинутий землеробський край, з поширеними домашніми промислами та ремеслами. Під час першої російської революції 1905–1907 рр. селяни Новопсковщини вели стихійну боротьбу проти поміщиків. Уродженці Новопсковщини брали участь у революційних подіях на флоті: Йосип Хомич Журавльов — у повстанні на броненосці «Потьомкін», Андрій Пилипович Ковальов — у Севастополі під проводом П. П. Шмідта.

У 20-ті роки господарство швидко оновлювалося, поширювалися різні форми кооперації, з'являлися перші колективні господарства. В 1929 році почалася колективізація. У середині 30-х років сільське господарство поступово налагоджується, істотне значення починають відігравати МТС, яких на території району було 5. В 1931 році Новопсков стає районним центром.

Адміністративний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 15 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів і підпорядковані Новопсковській районній раді. Адміністративний центр — смт Новопсков[3].

НаселенняРедагувати

Чисельність населення Новопсковського району станом на 01.01.2005 р. становить 37310 чол., в тому числі: сільського — 23148 чол., міського — 14162 чол.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[5]

українська російська білоруська
Новопсковський район 92,2 7,5 0,1
смт Новопсков 84,4 15,4 0,0
смт Білолуцьк 94,6 4,8 0,2
Ганнусівська сільрада 91,4 8,6
Дрнцівська сільрада 94,7 5,3
Заайдарівська сільрада 92,9 6,9
Закотненська сільрада 96,8 3,0 0,1
Кам'янська сільрада 94,5 5,4
Козловська сільрада 95,0 4,3 0,2
Можняківська сільрада 93,8 6,0 0,2
Новобілянська сільрада 96,8 3,2
Новорозсошанстка сільрада 95,9 3,9 0,1
Осинівська сільрада 94,2 5,8
Павленківська сільрада 95,4 4,5 0,1
Пісківська сільрада 94,9 4,8 0,1
Риб'янцівська сільрада 95,6 4,3 0,1
Роговська сільрада 95,3 4,4 0,1
Танюшівська сільрада 95,9 2,4

Пам'яткиРедагувати

Пам'ятки природиРедагувати

Білолуцький заказник — лісовий заказник
Осинівські пісковики — геологічна пам'ятка природи
Новопсковський — лісовий заказник
Огидне — заповідне урочище
Луг — заповідне урочище
Новобіла — ботанічна пам'ятка природи
Айдарський — іхтіологічний заказник
Осинівська — ботанічна пам'ятка природи
Зуєв ліс — заповідне урочище
Московське — заповідне урочище
Крейдяні скелі — ботанічний заказник
Кам'янський — ландшафтний заказник
Донцівський — ландшафтний заказник
Новорозсошанський — ботанічний заказник

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Новопсковського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 21,25 % (проголосували 5 410 із 25 455 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 30,65 % (1 658 виборців); Сергій Тігіпко — 15,27 % (826 виборців), Петро Симоненко — 8,19 % (443 виборців), Юлія Тимошенко — 7,74 % (419 виборців), Михайло Добкін — 6,75 % (365 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 5,55 %.[6]

ПриміткиРедагувати

  1. Розпорядження Президента України від 9 липня 2019 року № 122/2019-рп «Про звільнення Л.Латишевої з посади голови Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області».
  2. (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Новопсковського району на сайті Верховної Ради України
  4. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  5. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-16. 

ПосиланняРедагувати