Відкрити головне меню

Олекса́ндр Йо́сипович Ільни́цький (28 лютого 1978(19780228) — 9 січня 2016) — капітан МВС України, боєць полку «Миротворець», учасник російсько-української війни.

Ільницький Олександр Йосипович
Rank insignia of militsiya of Ukraine 10 (horizontal).svg Капітан
Ільницький Олександр Йосипович.jpg
Загальна інформація
Народження 28 лютого 1978(1978-02-28)
Турка
Смерть 9 січня 2016(2016-01-09) (37 років)
Зайцеве
Псевдо «Барні»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ National Police of Ukraine emblem.svg Спеціальна поліція
Формування
Шеврон батальйону "Миротворець".jpg
 «Миротворець»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 1978 року в місті Турка Львівської області.

Після закінчення 1996 року професійно-технічного училища № 51 Турківського району Львівської області служив у Збройних Силах України. У лютому 2005 року був зарахований до Училища професійної підготовки працівників міліції Львівського юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України на посаду курсанта. У період з 2005-го до 2014 року проходив службу на різних посадах в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області: від дільничного міліціонера, оперуповноваженого карного розшуку до начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб.

Із початком АТО у травні 2014 року перейшов до батальйону добровольців «Миротворець» ГУМВС України в Київській області та вирушив на Схід. Серед побратимів Ільницький мав позивний «Барні», за те що статурою був схожий на ведмедика — логотип відомої марки ласощів для дітей: широкий у плечах, невисокий на зріст, усміхнений, добрий.

У серпні 2014 року під час виконання бойового завдання батальйоном «Миротворець» з виходу з оточення у м. Іловайську Олександр отримав поранення. За виявлений при цьому героїзм Указом Президента України № 480/2015 від 20 серпня 2015 року був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни».[1]

Після лікування певний час працював у Києві, в міністерстві. Повернувся на фронт до свого підрозділу; був одним з найкращих розвідників «Миротворця».

9 січня 2016 року поблизу селища Зайцеве біля Горлівки під вогонь російських терористів потрапив цивільний автомобіль, поранення зазнала місцева мешканка. Олександр Ільницький, ризикуючи власним життя, зробив усе можливе, щоби зупинити і вивести автомобіль з-під обстрілу, в цей час зазнав смертельного кульового поранення у голову.

11 січня 2016-го з Олександром попрощалися у Києві на Майдані Незалежності. Похований у місті Турка.

Без Олександра лишилася дружина та донька 2009 р.н.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (15.4.2016, посмертно)[2]
  • відзнакою «Народний Герой України» (26.3.2016, посмертно)

ПриміткиРедагувати

  1. Книга пам'яті
  2. Указ Президента України від 15 квітня року № 157/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати