Долинський район (Івано-Франківська область)

район в Івано-Франківській області

Доли́нський райо́н — колишній район України у північно-західній частині Івано-Франківської області. Населення становить 69 851 особа (на 1 серпня 2013). Площа — 1248 км². Районний центр — місто Долина. Утворено 17 січня 1940 року. Серед найбільших річок, що протікають районом є Свіча, Мізунька, Лужанка.

Долинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2622000000
Утворений: 1940 рік
Ліквідований: 2020 рік
Населення: 68 727 (на 1.01.2019)
Площа: 1248 км²
Густота: 55.7 осіб/км²
Тел. код: +380-3477
Поштові індекси: 77500—77564
Населені пункти та ради
Районний центр: місто Долина
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 29
Міста: 1
Смт: 1
Селища: 1
Села: 41
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка: Долинська РДА
Долинська райрада
Адреса: 77500, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, м. Долина, просп. Незалежності, 5
Мапа
Мапа

Долинський район у Вікісховищі

Географія

ред.

Розташування

ред.

Долинський район розташований у північно-західній частині Івано-Франківської області. Районним центром є м. Долина, яке розташоване на відстані 58 км від обласного центру. Загальна площа території району — 1,25 тис. км². У структурі адміністративно-територіального поділу Долинський район значиться з 1939 року. Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області.

Болехів Львівська область
(Стрийський район,
Жидачівський район)
Львівська область
(Сколівський район)
  Калуський район
Закарпатська область
(Міжгірський район)
Рожнятівський район

Природні копалини

ред.

Природні багатства району — нафта, попутний газ, сіль, сірка, залізна руда, марганець, менілітові сланці, цегельна глина, гравійно-галькові відклади, карпатські пісковики.

Багатий район і на поклади торфу. Розробляється родовище в с. Оболоня, розвідане біля с. Княжолука.

На території району знаходяться поклади гідромінеральних ресурсів, деякі із родовищ використовуються для випуску столової та лікувальної вод.

Клімат

ред.

Клімат району помірно континентальний, вологий, прохолодний влітку та м'який взимку. Середня тривалість безморозного періоду 155—160 днів, вегетаційного — 205—215 днів. Весняні приморозки припиняються в середньому в третій декаді квітня. Осінні приморозки настають в третій декаді вересня.

За умовами тепло-вологозабезпеченості і особливостями розподілу інших метеорологічних факторів у регіоні виділено два кліматичні райони:

  1. Надмірно зволожений, помірно теплий, що охоплює передгірську частину району.
  2. Надлишково зволожений, що охоплює гірську частину району і ділиться на два вертикальних підрозділи: — помірно теплий в гірських долинах; — прохолодний — до висоти 1000 м; — холодний — вище 1000 м.

Водні ресурси

ред.
 
Річка Свіча

Найбільшою річкою району є р. Свіча, яка бере свій початок з хребта вишківських ґорґан, на висоті 1155 м. Загальна довжина річки 167 км. Другою за величиною є р. Мізунька, що починається за хутором Сіда (біля Вишкова). Довжина річки 51 км. В смт. Вигода вона впадає в р. Свічу. Через Долинський район протікає і р. Лужанка, яка має 29 км. Серед менших річок можна виділити такі як: р. Тур'янка, р. Сівка (притока Дністра), р. Саджавка.

Усі річки Долинського району належать до басейну р. Дністер і є річками гірського типу. Цим річкам притаманний нестійкий рівневий режим. Вода може підніматись на 3—4 м.

Є мальовничі водоспади: Мізунський водоспад, Правич, Гуркало Лужанський, Гуркало Липівський.

Великих природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. м³.

У районі є чимало штучних водоймищ, ставків і озер, які використовуються дуже мало, в основному для відпочинку населення. Товарної риби майже не вирощується.

Флора та фауна

ред.

Ліси займають значну частину території району. Організацією проведення рубок головного користування, санітарних рубок займається Вигодське державне лісогосподарське підприємство та Долинське спеціалізоване міжгосподарське підприємство з ведення лісового господарства.

У гірських карпатських лісах багато природних ягідників: суниці, малини, ожини, чорниці, брусниці, а також багата фауна (олені, ведмеді, козулі, рисі, куниці тощо).

Природно-заповідний фонд

ред.
  • Ботанічні заказники:

Жидовець.

  • Ландшафтні заказники:

Бовкоти, Ріка Свіча з притокою Мізунькою, Саджавський, Цапове.

  • Лісові заказники:

Ільма, Марино.

  • Орнітологічні заказники:

Чотири ясени, Шевченківський.

  • Заповідні урочища:

Березина, Гатчин Звір, Грегіт, Долішнє, Дубове, Кичера, Кропивник-1, Кропивник-2, Магура, Магура-1, Магура-2, Макогінка, Надіїв, Нижній і Верхній Старецький, Під гаєм, Підліс, Пісок, П'янула, Рахиня, Рихів Потік, Розколи, Розточанське, Січка, Соболь, Тарасівка, Торфовище, Урочище Аршиця, Урочище Укерна, Урочище Яйко, Чорна Сигла.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Висока Гора, Гошівський болотний масив, урочище Гачки, Довгий міст, Довжанка, Дугласії, Еталон буково-модринового насадження, Еталон модринового насадження, Еталон ялицевого насадження, Кропивник, Осій (загальнодержавного значення), Правич-1, Правич-2, Руська Буковинка, Сосна Веймутова, Сосна кедрова, Сосна кримська, Урочище «Кіндрат», Урочище «Під Німецькою полонинкою».

  • Гідрологічні пам'ятки природи:

Болото Лисак (загальнодержавного значення), Болото Ширковець (загальнодержавного значення).

  • Комплексні пам'ятки природи:

Лисий Потік.

  • Дендрологічні парки:

Малотур'янський.

Історія

ред.

Заселення цих земель було певною мірою зумовлене наявністю покладів солі серед густих лісів. Тут побудували Вознесенський монастир, у якому з 1112 року монахи почали писати своєрідний літопис Долини. В 1525 році місту Долина було надане магдебурзьке право.

До одних із найдавніших населених пунктів району відноситься Гошів (1469 р.).

У XVIII столітті починається масовий рух гірського населення проти панів. Повстанців називають опришками. Діяли вони невеликими мобільними групами; завданням були напади на шляхту та ворожі залоги в містечках Прикарпаття. В 1772 році відбувся перший поділ Речі Посполитої. Австрійська імператриця Марія-Терезія висунула претензії на Галичину. 13 червня 1772 року Долину було зайнято частиною австрійського війська. Долиною надалі управляв польський староста Вацлав Жевуський, який не відрізнявся від своїх попередників. 1781 р. міщани написали на нього скаргу, в якій детально розповіли про його поведінку з населенням. Староста був вигнаний, управління міста безпосередньо перейшло до австрійської адміністрації.

У 1791 році Долина була позбавлена старих привілеїв та титулу «Вільне королівське місто».

Важливою подією в житті населення Галичини стало повне скасування панщини в 1848 році. Цій події передувало повстання в Угорщині та виступи в Чехії, Словаччині, Галичині та Буковині. В цьому році на престолі почав володарювати Франц-Йозеф.

21 серпня 1914 року російська армія форсувала Збруч і вдерлася в Галичину. 8 вересня Долина була захоплена росіянами. Австрійський фронт був стабілізований в Карпатах на кордоні між Галичиною та Закарпаттям.

3 грудня 1920 року Долинський повіт був включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки.

27 листопада 1939 р. Долинський повіт було включено до новоутвореної Станіславської області[1].

17 січня 1940 року Долинський повіт було ліквідовано, і розділено на Болехівський, Вигодський, Долинський і Рожнятівський райони.

Долинський район утворено указом Президії Верховної Ради УРСР 17 січня 1940 року з трьох складових Долинського повіту: міста Долини і ґмін Рахінь і Брошнюв.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. передані сільські ради:

За даними облуправління МДБ у 1949 р. в Долинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тростянець і Креховичі.[2]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 6 червня 1957 року до Долинського району приєднано Вигодський район.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 30 грудня 1962 року район включений до Калуського промислового району, але вже Указом Президії Верховної Ради УРСР 4 січня 1965 року район знову було утворено.

Адміністративний устрій

ред.

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 29 сільських рад, які об'єднують 44 населені пункти і підпорядковані Долинській районній раді. Адміністративний центр — місто Долина[3].

Економіка

ред.

Основними галузями промисловості є лісова, будівельних матеріалів, легка (харчова та побутового обслуговування).

Найприбутковіші галузі економіки пов'язані з природними ресурсами ліс, нафта, газ. Нафтогазовий сектор представлений: НГВУ «Долинанафтогаз», Управління бурових робіт, «Укрспецтрансгаз», компресорною станцією. Проте видобуток нафти і газу на Долинщині щороку зменшується. В деревообробній галузі працює велика компанія «Уніплит» яка реалізує не тільки продукти первинної переробки як дошки і плити, а і продукти глибокої переробки.

Туріндустрія на Долинщині слаборозвинена. Існують плани по розвитку цієї галузі, зокрема будівництво турбази в селі Мислівка, а також будівництво гірськолижного курорту.

Населення

ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 33 847 7800 4846 10 682 6845 3557 117
Жінки 37 211 7587 4646 10 589 8047 5988 354


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 69818 98,25 %
росіяни 791 1,11 %
поляки 155 0,22 %
білоруси 77 0,11 %
цигани 44 0,06 %
інші 174 0,24 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 70165 98,74 %
російська 703 0,99 %
циганська 40 0,06 %
білоруська 38 0,05 %
молдовська 22 0,03 %
інші 91 0,13 %

Культура

ред.

Культові споруди

ред.
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1896 р.), м. Долина
  • Костел Різдва Анни-Марії (1838), м. Долина
  • Гошівський монастир отців Василіян і церква Преображення Господнього на Ясній Горі (1570), с. Гошів
  • Монастир сестер Пресвятої Родини, с. Гошів
  • Церква Успення Пресвятої Богородиці (1686), с. Пациків
  • Церква Пресвятої Тройці (XVIII ст), с. Максимівка
  • Церква Вознесіння Господнього (1867), с. Липа
  • Церква Святої Параскеви (1642), с. Велика Тур'я

Музеї

ред.
 
Музей «Бойківщина»

Відомі люди

ред.

Відомі уродженці

ред.

Пов'язані з Долинщиною

ред.

Примітки

ред.
  1. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Долинського району [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
  5. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 14 лютого 2019.

Література

ред.
  • Бугрій Світлана «Долинщина» — Дрогобич: Посвіт, 2011 — 96 с. ISBN 978-966-2248-55-5

Посилання

ред.