Відкрити головне меню

Ви́твиця  — село Долинського району Івано-Франківської області. Населення становить 1255 осіб. Орган місцевого самоврядуванняВитвицька сільська рада.

село Витвиця
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Долинський район
Громада Витвицька сільська громада
Код КОАТУУ 2622080501
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1450
Населення 1255
Площа 45,85 км²
Густота населення 27,37 осіб/км²
Поштовий індекс 77533
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 48°59′26″ пн. ш. 23°50′38″ сх. д. / 48.99056° пн. ш. 23.84389° сх. д. / 48.99056; 23.84389Координати: 48°59′26″ пн. ш. 23°50′38″ сх. д. / 48.99056° пн. ш. 23.84389° сх. д. / 48.99056; 23.84389
Середня висота
над рівнем моря
411 м
Водойми Лужанка (Витвиця), Путня
Місцева влада
Адреса ради 77533, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, с. Витвиця, вул. З. Красівського, 63
Карта
Витвиця. Карта розташування: Україна
Витвиця
Витвиця
Витвиця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Витвиця
Витвиця
Мапа

Географічні даніРедагувати

Село розташоване в передгір'ї Українських Карпат, у долині річки Лужанки (Витвиці), за 18 км від районного центру міста Долини і за 11 км від міста Болехів. До складу Витвицької сільської ради входять село Витвиця та селище Вигодівка, що розташоване одне від одного на відстані 3 км. Окремі частини села називаються: Путна, Порошниці, Солотвина, Заріка, Береги, Малиновище, Кривець, Потік. В урочищі Заріка віддавна витікає соляне джерело, а в місцині Потік на поверхню виходить нафта.

ІсторіяРедагувати

На території села люди жили віддавна. Про це свідчить скарб бронзової доби, знайдений у 1920 році в глиняному кар’єрі в урочищі Дебря: чотири браслети й округла спіраль з рухомим ґудзиком у центрі.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 1/2 лану (близько 62 га) оброблюваної землі[1].

Легенду про заснування села записали та опублікували у 1879 році парох села Спиридон Мартинкевич та відомий громадський діяч Венедикт Площанський. Вони стверджують, що назва села походить від слова «вітка» — верболозу, яким густо була заросла територія нинішнього села.

Перша письмова згадка про Витвицю датується 31 серпня 1397 року[2]. Збереглися документи про те, що Витвиця є поселення вільних (привілейованих) людей.

У 1824 році у центрі села громада спорудила дерев'яну церкву св.Івана Богослова, яка є пам’яткою архітектури.

Центром культурно-освітнього життя стала читальня «Просвіти», заснована на початку XX століття священиком Миколою Дерлицею. Уся робота читальні була спрямована на піднесення національної свідомості населення.

У 1939 році в селі проживало 1690 мешканців (1640 українців, 20 поляків, 10 латинників, 20 євреїв)[3].

У Витвиці народився, жив і боровся із більшовиками один із засновників УНФ, член Гельсінської спілки України, багаторічний політичний в'язень, поет Зеновій Красівський, якому вдячна громада села спорудила пам’ятник. У вересні 1991 року в будинку сільради було відкрито сільський музей, де створено експозиції з історії села.

У перші роки незалежності відновлено символічну могилу «Борцям за волю України», в 1997 році встановлено пам'ятний знак з нагоди 600-річчя з дня заснування села.

Відомі людиРедагувати

В селі народилися:

Соціальна сфераРедагувати

  • ЗОШ І-ІІІ ступенів[5]
  • Дитячий садок «Калинка»
  • Будинок культури

Природоохоронні об'єктиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  2. 70. Владислав, король польський, дарує своєму слузі Михайлові Волошину село Гошів
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 23 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. На Тернопільщині знайшли місце захоронення прикарпатських патріотів, який розстріляли німецькі окупанти в 1942 році. ФОТО
  5. Очільники Витвицької ОТГ на Прикарпатті поліпшують інфраструктуру краю. ФОТО

ПосиланняРедагувати