Витвицький Павло Степанович
Павло Степанович Витвицький (також Витвицький-Василькович; 27 січня 1912, с. Витвиця, Івано-Франківська область — 27 листопада 1942, біля с. Ягільниця, Тернопільська область) — український греко-католицький священник, громадський діяч.
| о. Павло Витвицький | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
27 січня 1912 с. Витвиця, нині Витвицька громада, Калуський район, Івано-Франківська область, Україна |
| Смерть |
27 листопада 1942 (30 років) біля с. Ягільниця, Чортківський район, Тернопільська область |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР |
| Освіта |
Львівська духовна семінарія, Станиславівська духовна семінарія |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 17 червня 1935 |
 Матеріали до статті на Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Павло Витвицький народився 27 січня 1912 року в селі Витвиця Долинського повіту (нині Витвицької громади Калуського району Івано-Франківської области) в багатодітній родині. Походив із давнього шляхетського роду гербу Сас.
Неабиякий вплив на формування особистості та його вибір стати священником, мав парох с. Витвиці Микола Дерлиця.
Приватно навчався у сільського вчителя Михайла Волковецького. Закінчив Приватну коедукаційну гімназію «Рідна школа» імені Івана Франка (1930), Львівську та Станиславівську духовні семінарії (1935).
17 червня 1935 року рукоположений єпископом-помічником Станиславівським, доктором богослов'я Преосвященним Кир Йоаном Лятишевським на священника, прийняв целібат та відслужив свою першу літургію в родинному селі. 31 липня 1935 року призначений сотрудником, а 7 травня 1937 року став парохом в с. Жаб'ї-Слупейці (нині смт Верховина).
Підтримав ідею відновлення Української держави, проголошену Актом 30 червня 1941 року. Активно допомагав ОУН. У 1942 році до Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського подарував колекцію творів гуцульського народного мистецтва XVIII — початку ХХ ст.
12 лютого 1942 року був заарештований гестапівцями, а 27 листопада розстріляний разом з 52 в'язнями біля с. Ягільниці на Тернопільщині.
Перепохований 19 листопада 2017 року разом із іншими жертвами Ягільницької трагедії на цвинтарі по вул. Степана Бандери в м. Чорткові[1].
Вшанування пам'яті ред.
19 лютого 2022 року на фасаді церкви святого Івана Богослова в с. Витвиця було відкрито та освячено пам'ятну таблицю на честь о. Павла Витвицького[2][3].
Примітки ред.
- ↑ Д. Бондаренко. На Тернопільщині перепоховали жертв «Ягільницької трагедії» (фоторепортаж) // 0352.ua. — 2017. — 20 листопада.
- ↑ Митрополит Володимир освятив пам'ятні дошки парохам у с. Витвиця // Івано-Франківська архієпархія УГКЦ. — 2022. — 22 лютого.
- ↑ Відкриття меморіальних дощок на честь отця Миколи Дерлиці та Павла Витвицького на YouTube // Іван Штурмак. — 2022. — 22 лютого.
Джерела ред.
- Витвицький Павло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 261.
- Л. Пискор. Маловідомі сторінки біографії греко-католицького священика Павла Витвицького-Васильковича та його колекція творів народного мистецтва у збірці Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського // Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти. Матеріали Міжнародної наукової конференції в рамках XXIV Міжнародного гуцульського фестивалю (м. Коломия, 11 серпня 2017 року). — Коломия: Вік. — 2017. — С. 194—200.
- Біографії // Місія «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УКГЦ».
- О. Бойчук. Заради Бога і народу // Слово Просвіти. — 2018. — № 39 (27 вересня). — С. 6.