Відкрити головне меню

Рахи́ня — село Долинського району Івано-Франківської області.Сніжана ти мені нрав<3!!!)))

село Рахиня
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Долинський район
Рада/громада Рахинянська сільська рада
Код КОАТУУ 2622085201
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1515
Населення 1144
Площа 14,56 км²
Густота населення 78,57 осіб/км²
Поштовий індекс 77514
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 49°00′03″ пн. ш. 24°02′13″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.03694° сх. д. / 49.00083; 24.03694Координати: 49°00′03″ пн. ш. 24°02′13″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.03694° сх. д. / 49.00083; 24.03694
Водойми Сівка, Тур'янка
Місцева влада
Адреса ради 77514, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, с. Рахиня, вул. Шевченка, 37, тел. 94234
Карта
Рахиня. Карта розташування: Україна
Рахиня
Рахиня
Рахиня. Карта розташування: Івано-Франківська область
Рахиня
Рахиня
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

У люстрації 1469 року згадується повинність села в оснащенні та постійному утриманні одного списника і двох лучників[1]. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується оренда 4 ланів (близько 100 га) оброблюваної землі Дубравськими та ще 3 ланів — Раськом[2]. В 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[3].

У 1668 році в Долині пройшло т. зв. «Долинське повстання». Розпочалось воно з Рахині, коли один із польських панів хотів конфіскувати майно в селян. Повстання перекинулось через сусідні села в Долину. Головний штаб був у селі Тростянець, де проходив вишкіл молодих новобранців. Після загальної мобілізації поляки змогли придушити збройний спротив.

До 1791 року існувала солеварня.

Рахиня була у володінні полонізованих руських родів Чурилів,[4] Дідушицьких, а також Слобода з соляними банями Лісна і Новиця (Новичка), Пациків, Лолин, Нягрин над Свічею, Сенечів, Рівня коло Слободи над Лімницею, Топільське та Голинь над Сівкою.

У 1880 році було 167 будинків і 738 мешканців у селі та 8 будинків і 48 мешканців на прилеглій території, до якої належали Якубів, Яворів і Велика Тур'я (538  греко-католиків, 176 римо-католиків, 59 юдеїв, 13 інших визнань; 588 українців, 34 поляки, 164 німці), церква святого Іллі (парохія в Долині) та школа філіальна[5].

У 1939 році в селі проживало 1410 мешканців (1050 українців, 30 поляків, 20 латинників, 30 євреїв і 280 німців та інших національностей)[6].

Природно-заповідні територіїРедагувати

Неподалік від села розташовані заповідні урочища: Березина, Дубове, Надіїв, Під гаєм, Підліс і Рахиня.

Уродженці селаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — S. 24. (пол.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 166.
  3. Жерела до істориї України-Руси. — Львів : НТШ, 1895. — Т. ІV. — С. 246.
  4. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 86. (пол.)
  5. Rachin, al. Rachinia… — S. 351.
  6. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 21.
  7. Ігор ЛАЗОРИШИН. Зв'язковий часів і народів… — Галичина, 09 лютого 2017 року.

ДжерелаРедагувати