Дідушицькі
Дідушицькі (Дзєдушицькі, пол. Dzieduszyccy) герба Сас — давній боярський, потім руський шляхетський рід Королівства Польського, одна з ліній якого в 1776 році отримала титул графів Священної Римської імперії. Івашко згаданий у грамоті князя Федора Любартовича від 6 січня 1411 року, виданій у Жидачеві стосовно села Облазниця[1]. У документах 1479 р. Яцько — дідич села Дідушичі.
Родинні корені Дідушицьких походять від руських бояр Дідушичів, які оселилися на Стрийщині у XV ст. Сьогодні біля Стрия є два села — Великі Дідушичі та Малі Дідушичі, які несуть пам'ять про своїх засновників.[2]
Багато представників роду були хрещені, вінчані, поховані в костелах у Соколові, Жукові[3].
Після Другої світової війни Дідушицькі втратили всі свої маєтки в Україні та Польщі. 1907 р. Дідушицькі організували родовий союз, який існує в Польщі донині. Нащадки роду Дідушицьких живуть тепер переважно у Польщі, а також у Франції, Іспанії, Англії, Україні, Бразилії, США, Канаді.
У сучасній Польщі не існує популярнішого прізвища, ніж Дідушицький. Це ім'я символізує аристократичний маєстат нації, а перший наклад генеалогічної монографії професора Краківської педагогічної академії Казімежа Карольчака «Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka» («Дідушицькі. Історія роду. Лінія потурицько-заріцька») — розійшовся впродовж року й отримав нагороду Міністерства освіти Польщі як найкраща праця в галузі генеалогії 2001 року[4].
Відомі представники
ред.-
Юрій-Станіслав Дідушицький (1670—1730)
-
Валеріан Вікторин Дідушицький[pl] (1754—1832)
-
Юзеф Каласантій Дідушицький (1776—1847)
-
Маврицій Дідушицький (1813—1877)
-
Олександр Станіслав Дідушицький[pl] (1813—1879)
-
Володимир Дідушицький (1825—1899)
-
Софія Дідушицька (1830—1904)
-
Дідушицький Мечислав Антоній (1832—1872)
-
Альфонсина Дідушицька (1836—1919)
-
Дідушицький Тадеуш (1841—1918)
-
Ісидор Дідушицький[pl] (1842—1888)
-
Анастасія Дідушицька[pl] (1842—1890)
-
Войцех Дідушицький (1848—1909)
-
Марія Амелія Осташевська (1851—1918)
-
Юлій Дідушицький[pl] (1882—1944)
-
Костянтин Дідушицький[pl] (1884—1964)
-
Володимир Дідушицький[pl] (1885–1971)
- Граф Пйотр Анджей Марія Дідушицький[pl] (1946—2014) — почесний академік, Лісівнича академія наук України
Родовід
ред.- Івашко (Дзядошицький[5]), згаданий 1411 року[1]
- Мись (Мик, Міко), перша дружина невідома, друга — Олександра Балицька
- Дмитро (з першого шлюбу)
- Яцько (з І-го); у серпні 1448 в таборі біля Бучача король Казимир IV Ягеллончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою Крехів[6], 1458 року викупив своє село Лекчин (Lekczyn) (нині Ліщини) від Юхна Нагваздана[5]
- Михайло, дружина Катерина Желиборська гербу Сас, дочка Михайла
- Теодор
- Анна-Анастасія, дружина Яна Гербурта, а пізніше — Павла Тарла[джерело?]
- Марія - вийшла заміж 1479 р. за Івана з Рейтаровичів (Rytarowice)[5]
- Гелена
- Михайло, дружина Катерина Желиборська гербу Сас, дочка Михайла
- Івашко (з ІІ-го, 1462—1533[джерело?]) — підстароста 1500, підсудок 1512 львівський, 1504 у Сенявського взяв у заставу королівщини Добряни і Луб'яна, 1511 отримав привілей на заснування міста Дідушичі з того села; 1524 отримав Горожану (Horożana), 1533 його сини Микола, Іван, Яків тримали Горожану, Горожанку, Ричагів[7]
- Яків (†1542/1543), дружина Анна Фредро, донька Францішека з Плешевичів[8]
- Катерина
- Микола (†1549) — войський теребовлянський, дружини Анна Вільчинська, Анна Рей
- Вацлав (†1584), згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту молдавського господаря Штефана VII Томші 1564 року;[9] дідич, зокрема, Пустомитів,[10] він та син Юрій (?—1641) були поховані в домініканському костелі Божого Тіла у Львові, їм виготовили надгробки.[11]
- Станіслав (†1588)
- Рафаїл, у 1608 році передав[12] власну «реальність» Забава у Львові Станіслав Жолкевському, надав кошти для шпиталю святого Лазаря, для «мансіонару» в каплиці Матері Божої у Львівській латинській катедрі, для костелу Божого тіла, заповіт написав 28 травня 1625 у кам'яниці Яришовській;[13] дружина — Дорота Калиновська
- Софія, чоловік — Станіслав Журавінський
- Гелена (1594—1663); черниця
- Юрій (1575—1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського.
- Микола-Самійло (†1632) — канонік львівський, пробощ у Куликові
- Олександр (1600—1653) — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило
- Микола (†1682), тричі одружувався[14]
- Станіслав (бл.1662—1724) — жуківський староста, львівський, теребовлянський хорунжий
- Юзеф Францішек[pl] (1689—1737) львівський хорунжий у 1724—1736 роках.
- Жанна (*1719)
- Юстина
- Іван-Петро[pl] (*2.VII.1691—1743) — галицький підчаший[джерело?]
- Тадей-Гервазій[pl] (1724—1777)[15] — жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765[15], граф з 22 жовтня 1776[джерело?] (або 1775[15]), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська[15]
- Валерій-Вікторин[pl] (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька
- Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків — 1841, Карлсбад) — цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська
- Едмунд (1811—1853, Львів) — дідич Гвіздця
- Олександр Станіслав[pl][16] (1813—1879, Сидорівка) — дідич Сидорівки (Izydorówka) та Дідушичів; дружина Доміцеля Петруська
- Жозефа (*Сидорівка 18.XI.1839)
- Ольга (*Сидорівка 8.VI.1844)
- Ванда (*Сидорівка 3.III.1846)
- Северина (*Сидорівка 17.VIII.1852 †1925)
- Едмунд (*Сидорівка 8.VIII.1854 †10.III.1914) — дідич Сидорівки
- Ісидор[pl][16] (1842—1888, Кульпарків), 12 листопада 1863 року під час наради у готелі «Жорж» поліцією були заарештовані кілька учасників антиросійського повстання 1863—1864 років, зокрема він; дружина Анастасія Єловицька[17].
- Марія
- Олександра
- Анеля
- Юлія
- Людвік-Бенедикт[16][18] (1778—1851, Медова) — власник маєтку в Загайполі, дружина Доміцеля Бельська, шлюб взяли в Рихтичах
- Маврицій Ігнатій Олександр (1813—1877) — письменник, ц.-к. шамбелян 1855[16], посол Галицького сейму[джерело?], власник маєтку Плотича
- Август Пій Бенедикт[pl] (з першого шлюбу; *Львів 11.VII.1844 †11.III.1922) — ц.-к. шамбелян 1875, городоцький повітовий староста. Дружина: Марія Амелія Осташевська.
- Кароль[pl] (з першого шлюбу; *Львів 7.IX.1847 †Стрий 14.IX.1902) — власник маєтку Сихів (Siechów), дружина Анна Дідушицька
- Маврикій Антоній Бенедикт (з першого; *Львів 30.V.1850 †1913)
- Домічелла (з першого; *Львів 21.IV.1849); черниця під ім'ям Сланіслава.
- Андрій (з першого; *Львів 8.XII.1853 †Аксманичі 6.X.1906)
- Томас (з першого; *Львів 21.XII.1854 †Львів 17.IX.1907)
- Клеменс Міхаїл Кристіян (з другого; *Львів 26.VII.1856 †25.V.1925)
- Анна (*Львів 26.VII.1860 †1944)
- Анієла
- Франциск Ксавері
- Едвард Юліан[pl] (*Medów 17.II.1818 †Львів 6.VIII.1880)
- Зигмунт
- Вацлав
- Єлизавета
- Зофія;
- Жозефа
- Констанція
- Маврицій Ігнатій Олександр (1813—1877) — письменник, ц.-к. шамбелян 1855[16], посол Галицького сейму[джерело?], власник маєтку Плотича
- Емілія (*14.XI.1802 †2.II.1832)
- Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків — 1841, Карлсбад) — цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська
- Антоній-Баптист-Базилій[pl] (*Псари 16.I.1757 †Миропіль 11.XII.1817) — дідич Мирополя, помер у містечку та був похований у крипті місцевого костелу[19][20]
- Генрик Северин Ігнацій (1795—1845) — поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі[21] дружина Теодозія
- Амелія Генріка Маріанна (*Львів 24.II.1837)
- Михайло (*Тлумач 11.VIII.1839 †Tüchern, Штирія 6.XI.1895)
- Маврицій (*Флоренція 9.XI.1872 †12.II.1947);
- Генріка
- Марія
- Ігнатій (†1828), підтверджено титул графа 25.III.1821
- Анна
- Генрик Северин Ігнацій (1795—1845) — поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі[21] дружина Теодозія
- Людвіка Урсула (*1759 †1829, Краків)
- Гелена (*1759 †XI.1848)
- Юстина Модеста (*1761 †30.VI.1844, Дрезден)
- Магдалена Катажина (*1762 †11.V.1847); × [1783; rozwiedzeni 1817] Ignacy hr. Morski (†1819)
- Вавжинець[pl] (1772—1836); австрійський камергер, підтвердження титулу графа у Королівстві Польському 25 березня 1821 року.
- Тит (*29.XI.1796 †Яблунів 5.IV.1870)
- Флорентина Марія (*Львів 28.V.1844 †1922)
- Євген (*15.II.1801 †Краків 6.III.1857)
- Ванда Ірена Марія Констанція (з першого шлюбу; *15.XII.1829); × [20.IX.1855] Рафал Коритовський (†Відень 22.X.1866)
- Мечислав Антоній (з першого шлюбу; *Корнів 18.I.1832 †Корнів VI.1872); × [Краків 9.VI.1860] Пауліна Ратайська[pl] (†Краків 29.IX.1892) [батько: Валенті Ратайський; мати: Йоанна Гурська]
- Гелена (*1837)
- Євгенія
- Евеліна
- Хенрика
- Тит (*29.XI.1796 †Яблунів 5.IV.1870)
- Паула Клотільда (1775—1799)
- Юзеф Каласантій (1776—1846) — засновник Поторицької бібліотеки
- Валерій-Вікторин[pl] (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька
- Адам (*1725)
- Йозеф (*1726)
- Домінік-Гераклій (*24.IX.1727 †1804, Дідушичі)
- Андрій-Северин
- Казимир-Адам-Фридерик[pl] (1812—1885)
- Станіслав Костка (*Львів 2.I.1837 †Львів 13.VIII.1881)
- Зофія Ружа (*Львів 11.III.1873)
- Анна Казимира (*Львів 2.XII.1880 †Краків 1970)
- Адам (*1866); австрійський камергер
- Тадеуш Петро (1841—1918) — депутат Галицького сейму, зять Дідушицького Володимира
- Роза Марія Романа Клементина (*Відень 29.II.1880 †Jarosław 19.XI.1964)
- Павло Петро (*Neuwaldegg 19.V.1881 †1951)
- Клементина (*Неслухів 5.X.1883 †Краків 29.II.1968); черниця
- Володимир[pl] (*Львів 10.V.1885 †Варшава 9.IX.1971)
- Станіслав (*Львів 15.XI.1888 †17.XI.1960)
- Марія Ружа (*Неслухів 11.II.1893 †Walewice k. Łowicza 24.X.1918) × [Львів 9.I.1918] Станіслав Грабінський
- Казимир (*Неслухів 3.I.1899 †3.XI.1924)
- Станіслав Костка (*Львів 2.I.1837 †Львів 13.VIII.1881)
- Казимир-Адам-Фридерик[pl] (1812—1885)
- Полікарп Іван (з першого шлюбу; *1757 †p. 1773)
- Стефан Сильвестер (з першого шлюбу; *1759 †p. 1800)
- Антоні Юзеф (з другого шлюбу; *1768 †1792); × Констанція Броневська
- Юлія
- Миколай Адам[pl] (з другого шлюбу; *1769 †Sokołów 2.VIII.1795) — публіцист
- Юзеф (з другого шлюбу; *1771)
- Каєтан-Іван (з другого шлюбу; *12.VII.1772 †2.XII.1842, Єзупіль)
- Ізабела Ельжбета (*4.II.1819 †Jabłonów 25.XII.1893); × [10.IX.1837] Tytus hr. Dzieduszycki (*29.XI.1796 †Jabłonów 5.IV.1870)
- Юліуш (*1817 †1885)* — дідич Ярчівців, любитель конярства[22], балаґур; дружина: Зофія Бобрувна
- Владислав[pl] (*11.VII.1821 †Відень 10.X.1866)
- Марія
- Войцех (*Єзупіль 1848 †в радянському ув'язненні 13.IV.1940) — археолог, драматург, історик, літератор, міністр Галичини (1906—1907), парламентарій, професор Львівського університету, публіцист, філософ
- Антоніна Марія (*Єзупіль 23.IV.1874); × [Відень 25.I.1902] Конрад Лущевський
- Якуб Владислав[pl] (1875—1940), помер в радянському ув'язненні
- Ян Кароль (з другого шлюбу; *27.I.1774 †Hołorusawa 12.II.1856)
- Олександр; священик
- Іван (*9.VII.1815 †Львів 26.XII.1889)
- Мартин Ігнасій (*Сихів 11.XI.1840)
- Фелікс Юзеф (*Сихів 13.I.1844 †Lwów 21.VI.1897)
- Гелена (*Hołorusawa 22.III.1872)
- Анна Елеутерія (*Сихів 18.IV.1847)
- Адам (*1848)
- Маріан Юзеф Мікола Олександр (*Сихів 12.IX.1853)
- Ядвіга (*Сихів 1.XI.1855)
- Гелена; × Теодор гр. Потоцький
- Текла Юлія (з другого шлюбу; *1775); × [1790] Юзеф Вісоцький
- Ігнасій Томаш (з другого; *1777 †1841); × [1811] Анна гр. Ланкоронська
- Альфонс (*1812); × Агнешка Кунашовська
- Ідалія
- Феліція (*17.IV.1816 †Львів 27.XI.1899)
- Маріанна (z drugiego; *1778 †1863)
- Франциска (z drugiego; (1783 †852)
- Андрій-Северин
- Урсула (*1729 †1783)
- Магдалена (*1739 †1800); черниця
- Тадей-Гервазій[pl] (1724—1777)[15] — жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765[15], граф з 22 жовтня 1776[джерело?] (або 1775[15]), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська[15]
- Барбара Людвіка; × Ян Чаба
- Юстина
- Ізабела
- Юзеф Францішек[pl] (1689—1737) львівський хорунжий у 1724—1736 роках.
- Гелена (з другого шлюбу)
- Станіслав (бл.1662—1724) — жуківський староста, львівський, теребовлянський хорунжий
- Ефросина, дружина брацлавського каштеляна Миколая Стемпковського
- Франциск Ян (1640—1704) — київський каштелян[23]
- Юрій Станіслав (1670—1730) — конюший великий коронний
- Розалія
- Саломея (*1679) — друга дружина Войцеха М'ясковського[24]
- Маріанна (†1711)
- Ефросина, дружина Владислава Скарбека
- Людвіка, дружина бірецького старости Яна Даниловича
- Петронелла; черниця
- Микола (†1682), тричі одружувався[14]
- Єлизавета
- Анна
- Зофія Констанція, черниця
- Анна (†1616) — дружина Костянтина Корнякта
- Катерина, дружина Миколая Нарайовського
- Зофія
- Варвара
- Христина
- Варвара, дружина Петра Боратинського[25]
- Катерина
- Вацлав (†1584), згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту молдавського господаря Штефана VII Томші 1564 року;[9] дідич, зокрема, Пустомитів,[10] він та син Юрій (?—1641) були поховані в домініканському костелі Божого Тіла у Львові, їм виготовили надгробки.[11]
- Ян (†1552), бездітний; дружина — Анна Дубравська
- Варвара
- Яків (†1542/1543), дружина Анна Фредро, донька Францішека з Плешевичів[8]
- Сенько (з другого шлюбу)
Палаци Дідушицьких
ред.-
Палац Дідушицьких. Державний природознавчий музей (Львів)
-
Палац Дідушицьких Заріччя (Польща)
-
Замовник: Генрик Дідушицький. Палац Туркулів-Комелло
Примітки
ред.- ↑ а б [1]Akta grodzkie i ziemskie… [Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Т. III. — S. 165, 271. (лат.), (пол.)
- ↑ Zaxid.net. Від колекції графа Дідушицького до сучасного природознавчого музею. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- ↑ Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 17.
- ↑ Львівська газета. — 2005. — 17 червня.
- ↑ а б в Boniecki, s. 167 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]… — S. 37.
- ↑ Boniecki, s. 168 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 54.
- ↑ [2]Akta grodzkie i ziemskie… [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.] — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 39.
- ↑ Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 63—64.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 114. (пол.)
- ↑ у тексті пол. przedał
- ↑ Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 69—71.
- ↑ Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 91—97.
- ↑ а б в г Boniecki, s. 169 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в г д Boniecki, s. 170 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Tyrowicz M. Dzieduszycki Izydor (1842—1888) // Polski Słownik Biograficzny. — T. VI. — S. 108—109.
- ↑ S. 426 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106—107. (пол.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Tłumacz, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 348. (пол.) — S. 348. (пол.)
- ↑ Jarczowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 448. (пол.) — S. 448. (пол.)
- ↑ Sokołów 3.) S. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 32. (пол.) — S. 32. (пол.)
- ↑ Przyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski słownik biograficzny. — T. XX. — S. 548. (пол.)
- ↑ Sypayłłówna M. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 310—311. (пол.)
Література
ред.- Галицька брама. — Львів, 2007. — № 11—12 (155—156).
- Дідушицькі (Дзєдушицькі) // Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 89—92.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 167—173. (пол.)
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 125—126. (пол.)
Посилання
ред.- Родовід роду Дідушицьких (пол.)
- Один з останніх роду Дідушицьких [Архівовано 18 грудня 2011 у Wayback Machine.].
- Osoby o nazwisku «Dzieduszycki» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |