Відкрити головне меню

Юрій Дідушицький (1575 — 10 травня 1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського. Швагро Костянтина Корнякта.

Юрій Дідушицький
Народився 1575(1575)
Помер 10 травня 1641
Підданство Річ Посполита
Діяльність урядник і військовик
Титул шляхтич
Посада Любачівський каштелян
Головував 1604–1635 роки
Конфесія католицтво
Рід Дідушицькі
Батько Вацлав Дідушицький
Мати Софія Ощевська
У шлюбі з Зофія Яксманицька
Діти 2 сина та 3 доньки
Герб

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Походив із заможного шляхетського роду Дідушицьких гербу Сас. Батько — Вацлав, мати — дружина батька Софія Ощевська. Брав участь у багатьох боях з татарами, козаками (зокрема, у придушенні повстання Наливайка 1595 року), волохами. У 1621-34 роках завжди з'являвся з власним почтом на «пописах» шляхти у Судовій Вишні поблизу Львова. Захищав сина швагра Костянтина-молодшого з Білобок під час його конфлікту та ув'язнення Станіславом «Дияволом» Стадницьким.

Крім дідичного Соколова, посідав села: Великі Дідушичі, Лани, Туже, Угільня, Сильчів, Слобода, Семилів, частина Баличів Подорожніх (тепер село Подорожнє, Стрийський район)).

З 1604 до 1635 року Дідушицький обіймав посаду Любачівського каштеляна. Був похований у родовому гробівці у крипті костелу Божого Тіла (домініканців) Львова. Згідно з Старовольським та Окольським, існував його надгробок з епітафією.[1]

РодинаРедагувати

Дружина — Зофія Яксманицька. Діти:

  • Самійло — канонік львівський
  • Олександр — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило
  • Єлизавета
  • Анна
  • Cофія-Констанція.

ПриміткиРедагувати

  1. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 84-85.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати