Юрій Дідушицький (каштелян)

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Юрій Дідушицький (1575 — 10 травня 1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського. Швагро Костянтина Корнякта.

Юрій Дідушицький
Народився1575(1575)
Помер10 травня 1641
ПідданствоРіч Посполита
Діяльністьурядник і військовик
Титулшляхтич
ПосадаЛюбачівський каштелян
Головував1604–1635 роки
Конфесіякатолицтво
РідДідушицькі
БатькоВацлав Дідушицький
МатиСофія Ощевська
У шлюбі зЗофія Яксманицька
Діти2 сина та 3 доньки
Герб
Герб

Життєпис

ред.

Походив із заможного шляхетського роду Дідушицьких гербу Сас. Батько — Вацлав, мати — дружина батька Софія Ощевська. Брав участь у багатьох боях з татарами, козаками (зокрема, у придушенні повстання Наливайка 1595 року), волохами. У 1621-34 роках завжди з'являвся з власним почтом на «пописах» шляхти у Судовій Вишні поблизу Львова. Захищав сина швагра Костянтина-молодшого з Білобок під час його конфлікту та ув'язнення Станіславом «Дияволом» Стадницьким.

Крім дідичного Соколова, посідав села: Великі Дідушичі, Лани, Туже, Угільня, Сильчів, Слобода, Семилів, частина Баличів Подорожніх (тепер село Подорожнє, Стрийський район)).

З 1604 до 1635 року Дідушицький обіймав посаду Любачівського каштеляна. Був похований у родовому гробівці у крипті домініканського костелу Божого Тіла у Львові. Згідно з Старовольським та Окольським, існував його надгробок з епітафією[1].

Родина

ред.

Дружина — Зофія Яксманицька. Діти:

  • Самійло — канонік львівський
  • Олександр — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило
  • Єлизавета
  • Анна
  • Софія-Констанція.

Примітки

ред.
  1. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 84-85.

Джерела

ред.
  • Wanda Dobrowolska. Dzieduszycki (Dzieduszycki) Jerzy (1575—1641) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 109. (пол.)
  • Maurycy Dzieduszycki. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. — S. 79—85. (пол.)</ref>

Посилання

ред.