Відкрити головне меню

Будилів (Козівський район)

село в Україні, в Козівському районі Тернопільської області

Буди́лів — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Стрипа, в центрі району. Центр сільради, якій підпорядковане село Медова.

село Будилів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Козівський
Рада/громада Будилівська сільська рада
Код КОАТУУ 6123080401
Облікова картка Будилів 
Основні дані
Засноване 1450
Населення 785
Територія 0.370 км²
Густота населення 2121.62 осіб/км²
Поштовий індекс 47623
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°31′38″ пн. ш. 25°14′25″ сх. д. / 49.52722° пн. ш. 25.24028° сх. д. / 49.52722; 25.24028Координати: 49°31′38″ пн. ш. 25°14′25″ сх. д. / 49.52722° пн. ш. 25.24028° сх. д. / 49.52722; 25.24028
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
22 км
Місцева влада
Адреса ради 47623, с. Будилів, вул. Центральна, 20
Карта
Будилів. Карта розташування: Україна
Будилів
Будилів
Будилів. Карта розташування: Тернопільська область
Будилів
Будилів

Будилів у Вікісховищі?

До Будилова приєднано хутори Висока Гора, Дуби, Млинець і Надстав. Населення — 918 осіб (2003).

ІсторіяРедагувати

На території села знайдено археологічні пам'ятки періоду неоліту.

Перша писемна згадка — 1456 року[джерело?].

1626 року внаслідок нападу татар село було повністю знищене[1]. Дідичем села був батько київського каштеляна Яроша (Героніма) Станіслава Куропатніцького гербу Нечуя Анджей[2].

До 1939 в селі діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Братство тверезості».

НаселенняРедагувати

Населення села в минулому[3]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків
Поляків та
римо-католиків
Польських
колоністів
Євреїв
1900 1850 854 931 0 66
1939 2320 980 1200 110 130

МоваРедагувати

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,49
російська 0,51

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'яткиРедагувати

Є церква святої Параскеви (1932; кам'яна), каплиця Пречистої Божої Матері (2000).

Споруджено:

  • кам'яний хрест на честь скасування панщини,
  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1971),
  • насипано могилу УСС (1991; відновлено),
  • встановлено хрест на пам'ять про виселення польських селян і знищення костьолу (2000).

Відбудована нова каплиця на тому місці де колись була стара.

Соціальна сфераРедагувати

Діють:

  • загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • бібліотека
  • будинок культури
  • дошкільний навчальний заклад «Теремок»
  • медпункт

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПроживалиРедагувати

  • Михайло Фіцула — педагог, професор, академік АН ВШ;
  • С. Югас — народний умілець, різьбяр,
  • 3. Коваль — диригент, навчався в школі.

ПриміткиРедагувати

  1. Horn M. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22—29, 45, 183. (пол.)
  2. Trawicka Z. Kuropatnicki Hieronim (Jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)
  3. Бемко В. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49—56.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

ДжерелаРедагувати