Реї (рід)

Реї гербу Окша — шляхетський рід на Русі-Україні та у Великопольщі^[1] та Королівства Польського, Речі Посполитої.

Представники ред.

Бокса з Шумська — староста хенцінський, ловчий сандомирський і краківський
- Ян з Шумська — суддя земський Сандомирський у 1434р^[1], ловчий краківський, чоловік Пракседи (Прахни) з Тенчина^[2]. Ян Рей згаданий з-поміж учасників Грюнвальдської битви, як сміливий воїн, але невідомо чи цей Ян та суддя земський-одна й та сама людина^[1]

Миколай
Анна
Ян (1444—1480) — канонік колегіати святого Юрія на Вавелі
Якуб
- Миколай
- Анджей

Станіслав — внук судді земського Яна, зять львівського підкоморія Петра Гербурта (з Фульштина, батько другої дружини Станіслава Барбари Гербурт)
- Миколай (Mikołaj Rey) (1505-1569)— відомий письменник, теолог,засновник містечка Окша, с.Рейовець, отримав від Сігізмунда Августа с.Dziewiąciele Попковичи та Скорчиці у Люблинському воєводстві^[1]; дружина — Зофія Коснувна
  - Миколай — ротмістр, дружина — Дорота Глібович, дочка віленського воєводи Івана Глібовича
    - Анджей, (пом.23 січня 1643)-канонік краковський, відомий благодійністю та побожним життям
    - Кшиштоф
  - Кшиштоф — стольник люблінський, кальвініст, дружини — Катерина Дрогойовська, Дорота Русецька
    - Марек — староста ужендувський, мав чотирьох доньок та сина, який помер бездітним.
    - Адам
    - Станіслав, секретар королівський, назначений 1611 до перевірки королівських дібр, потім стольник люблинський
    - Анджей (Jędrzei) (бл. 1584—) — староста лібуський (Lubuski), був послом до сейму, підписував мирний договір з Московією у 1638р., мав за дружину Латалську (Latalska)
      - Владислав — люблінський (lubelski) воєвода, маршалок королівський, староста солотвинський, дружина Теофіля Горайська, з якою дітей не мав.
      - Катажина — дружина Рафала Лещинського, Рафала Бучацького-Творовського
      - ? дружина Карвицького
      - Миколай — староста лібуський, дружина Бояновська, діти:^[1]
        Софія, дружина МатеяТвардовського, гербу Ogonczyk
        
        Карол, підстолій Хелмський, суддя городський Красноставський
        Станіслав, помер молодим у 1716р.
        
        Софія, дружина каштеляна Волинського, Яна Пепловського
        
        Ян староста лібуський, дружина Bramowna
        Ян, староста лібуський, дружина Стадницька (див.нижче)
    - Ельжбета Гелена — дружина мозирського маршалка Йосифа Лозки, Пйотра Кучборського
  - Анджей (1549-†1601) — каптуровий краківський 1587, кальвініст, дідич Наґловиць, Сьленчина та Окші, дружина — Катажина Дембінська, гербу Равич, діти:
    - Мартин (пом.1635) - кальвініст, дідич Наґловиць, Сленчина, Окші, Коссова, Рейовців та ін.перша дружина — Уршуля Уєйська
      - Анджей Рей, або Анджей із Шумська (пом.1664)- кальвініст, малогоський староста, правнук письменника Миколая Рея^[3] дружина — Теофіля Морштин, син:
        Богуслав — мечник холмський, другий тесть київського каштеляна Юзефа Станіслава Потоцького^[4], праправнук письменника Миколая Рея
        Елеонора — донька Богуслава, друга дружина Юзефа Станіслава Потоцького^[5]
    - Кристина
    - Єва
  - Анна — дружина холмського ловчого Мацея Угровецького
  - Дорота — дружина Юрія Чаплича з Гориня
  - Богуміла — дружина Вавжинця Пйотровського із Загриня
  - Ельжбета
  - Барбара
Пйотр, дідич Нагловичів, помер бездітним

Стоґнєв із Шумська, ^[6] державець Ровського (Барського) замку

Ян з Шумська^[7] — канонік краківський
Кшиштоф — брат попереднього

Анна з Реїв — друга дружина теребовельського войського Миколая Дідушицького (†1549)^[8]
Дорота Ходкевич — третя дружина Єроніма Ходкевича (?—1617, Крем'янець)^[9]
Зузанна з Наґловіц (†після 1646) — друга дружина каштеляна Миколая «Старшого» Оссолінського^[10]

Домінік (1802—1846) — член Галицького станового сейму, дружина — Кароліна Анквіч
- Мечислав — граф, польський галицький громадський діяч, підприємець, фундатор, перший відомий власник броварні в Микулинцях

Станіслав — власник маєтку в Псарах^{[джерело?]}

Ян — староста лібуський, перша дружина Катажина Стадніцька (каштелянка белзька), друга — Зофія Рей (з молодшої гілки роду)
- Юзеф Тадеуш (?—1777) — схоластик краківський, зведений брат Яна Міхала
- Ян Міхал — завихостський каштелян, син Зофії

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Niesiecki, Kasper (1682-1744) (1738). Korona polska przy złotey wolnosci starożytnemi rycerstwa polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego kleynotami ... ozdobiona (пол) . Lwów: w Drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu. с. т.2, c.858-859. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
↑ Tęczyńscy (01) [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Andrzej Rey z Szumska h. Oksza (пол.)
↑ Nagielski M. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 57. (пол.)
↑ Potoccy03 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 623, 636. (рос.)
↑ Akta Grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1878. — Т. VII. — S. 189. (лат.), (пол.)
↑ Dzieduszyccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Chodkiewiczowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Ossolińscy (01) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела ред.

Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 858—859. (пол.)
Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 183—210. (пол.)
Złota księga szlachty polskiéj. — 1893. — R. XV. — S. 112—136. (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б ^в ^г ^д Niesiecki, Kasper (1682-1744) (1738). Korona polska przy złotey wolnosci starożytnemi rycerstwa polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego kleynotami ... ozdobiona (пол) . Lwów: w Drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu. с. т.2, c.858-859. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

[2] Tęczyńscy (01) [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[3] Andrzej Rey z Szumska h. Oksza (пол.)

[4] Nagielski M. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 57. (пол.)

[5] Potoccy03 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[6] Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 623, 636. (рос.)

[7] Akta Grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1878. — Т. VII. — S. 189. (лат.), (пол.)

[8] Dzieduszyccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[9] Chodkiewiczowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[10] Ossolińscy (01) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]