Ловчий (лат. venator) — двірський урядник, що відповідав за організацію та нагляд за полюваннями. Залежно від підпорядкування були королівські, воєводські та земські ловчі. Донька ловчого називалась ловчанка.[1] З часом став номінальним почесним урядом, а його обов'язки виконували надвірні ловчі.

Велике князівство Литовське

ред.

Найваживіша посада — ловчий великий литовський, який відповідав за організацію та нагляд за полюваннями великого князя.

Королівство Польське

ред.

Найважливіша посада — ловчий великий коронний, який відповідав за організацію та нагляд за полюваннями короля. В тих землях України, що входили до складу Корони, були також земські ловчі. Зокрема, у Руському воєводстві — ловчий подільський, галицький, львівський, перемиський, сяноцький та холмсьий, у Белзькому — белзький та буський.

Примітки

ред.
  1. łowczanka [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.