Відкрити головне меню
Герб Галицької землі
Мапа, 1554
Галичина та Поділля, 1660

Галицька земля (велика) — територіально-політичне утворення у Південно-Західній Русі. Почала складатися в 1-й пол. XII ст. із Перемишльського, Звенигородського й Теребовльського князівств. З ХІІ ст. відбулось піднесення значення Галича, який занепав після монголо-татарської навали 1240-х років.

Галицька земля (мала) (пол. Ziemia halicka) — одна з п'яти земель Руського воєводства у складі Корони королівства польського, І Речі Посполитої (1434–1772). На відміну від інших земель Русі, тут угорські старости найдовше опирались приєднанню земель до Польського Королівства. Головним містом землі був Галич, де з 1564 р. збирався окремий земельний Сеймик, знаходилась резиденція староства гродового. На Сеймику обирали 6 делегатів на Трибунал Коронний і Трибунал Скарбовий. Шляхта Галицької землі на заклик старости збиралась під Галичем.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Галицьке князівствоРедагувати

Найбільшого економічного і культурного піднесення ці терени зазнали за доби Галицького князівства ХІІ ст. династії Ростиславовичів, зокрема, князя Ярослава Осмомисла. З початку ХІІІ ст. після створення об'єднаного Галицько-Волинського князівства Галич почав занепадати через майже 40-річну війну поміж князями Романовичами та іншими князями-претендентами, королями Угорщини.

Війни за ПокуттяРедагувати

Південна частина Галицької землі, звана Покуттям, була заставлена 1388 р. королем Владиславом ІІ Яґайлом молдавському господарю Петру І; до кінця століття розпочались суперечки за право володіння Покуттям під приводом неповернення позики. Найбільше загострення відбулось 1490 р. за правління Штефана ІІІ Великого, який захопив Покуття. Після розгрому молдовського війська господаря Петру IV Рареша 1531 року у битві під Обертином Покуття належало Короні.

Територіальний поділ за часів Королівства Польського та Речі ПосполитоїРедагувати

ПовітиРедагувати

СтаростваРедагувати

У Галицькій землі знаходилися староства гродові (королівщина під управлінням старости)


та негродові — маєтностей з королівщин, зданих у заставу чи управління старості негродовому, який не займав урядової посади

Найбільші містаРедагувати

Згідно з люстрацією 1677 р. у Галицькій землі було 38 міст і 565 селищ. До ХХ ст. частина міст втратила свій статус.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати