Липівка (Рогатинська міська громада)
Ли́півка (до 1570 р. — Матіїв, до 1946 р. — Фірлеїв[1][2]) — село на Рогатинському Опіллі, на межі з Львівською областю, у складі Рогатинської міської громади, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області. Населення — 829 осіб. Через село пролягає територіальний автошлях державного значення Т 1417 Куровичі—Перемишляни—Рогатин.
село Липівка | |||
---|---|---|---|
| |||
![]() | |||
Країна | ![]() | ||
Область | Івано-Франківська область | ||
Район | Івано-Франківський район | ||
Тер. громада | Рогатинська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA26040270350034166 ![]() | ||
Основні дані | |||
Колишня назва | Фірлеїв | ||
Населення | 829 | ||
Площа | 11,985 км² | ||
Густота населення | 69,17 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 77020 | ||
Телефонний код | +380 03435 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°30′57″ пн. ш. 24°33′59″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.56639° сх. д. | ||
Водойми | Гнила Липа, Залізний | ||
Відстань до обласного центру |
81 км | ||
Відстань до районного центру |
12 км | ||
Найближча залізнична станція | Рогатин | ||
Відстань до залізничної станції |
13 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
![]() | |||
|
Розташування
ред.Розташоване на березі річки Гнилої Липи, притоки Дністра, за 15 км від колишнього районного центру. Через село проходить автодорога сполучення Рогатин-Перемишляни-Куровичі.
У селі протікає потік Залізний, який впадає у річку Гнилу Липу притоку річки Дністер.
Історія
ред.На території сіл кол. Воронівської сільради знайдено скарб римських монет (II—III ст.ст. н. е.).
Засноване на початку XV ст. Чотири рази татари нищили й палили село.
1430 р. перша згадка про село Матвіїв[3].
1570 р. королівським указом:
- шляхтичеві Янові Фірлею на ґрунтах села Матіївців дозволено закласти містечко Фірлеїв,
- запроваджені ярмарки на Зелені свята та Різдво Пречистої Діви Марії; торги — щопонеділка,
- дідичним війтом призначений Миколай Нарайовський[4].
Містечко користувалося печаткою з власним гербом — зображенням святого Станіслава, що воскрешає Пьотровіна (відбитки печатки з цим гербом, датовані ХІХ століттям, збереглися в колекції відомого львівського краєзнавця Антонія Шнайдера).
У XVI—XVII століттях Фірлеїв зберігав статус містечка, тут розвивався гончарний промисел. Великої шкоди господарству й населенню містечка заподіяли в 1828 році пожежа й сарана, а в 1831 і 1855 роках — холера.
На початку ХХ століття у містечку були дві кредитні спілки, пожежна станція, пошта з телеграфом, два млини, дві каменоломні. Колись був замок, міські укріплення. З минулої краси зберігся костел святого Станіслава, збудований у 1575 році, зараз відновлений, з бідним, але цікавим інтер'єром. Біля костелу збереглася підпірна стіна з контрфорсами, яка надає храму оборонного вигляду.
Також у селі є церква Зішестя Святого Духа 1892 року побудови із величним іконостасом.
Н 1.01.1939 р. в селі проживало 1680 мешканців (1160 українців-греко-католиків, 440 латинників, 50 поляків, 20 євреїв і 10 німців та інших національностей)[5].
7 червня 1946 року село Фірлеїв було перейменовано на Липівку і Фірлеївську сільську раду — на Липівську.[6]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[7]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[8].
Костел святого Станіслава-єпископа, мученика РКЦ
ред.Місцеву парафію було утворено 8 грудня 1573 року завдяки фундушу Миколая Нарайовського. У середині XVI століття тут спорудили мурований костел на місці зруйнованої у І половині цього століття церкви, від якої залишились стіни висотою до 7 метрів. 1576 року храм консекрував (посвятив) львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський. Святиня тричі була спалена, зокрема у 1639 та 1672 роках, проте її щоразу відбудовували заново. У 60-70-х роках XVIII століття храм реконструювали, а 1774 року його повторно консекрував львівський архієпископ Вацлав Сераковський. У 1810, 1845 та 1927 роках відбулись чергові реставрації костелу. У 1941—1945 рр. святиня зазнала значних руйнувань. Після ІІ св. війни храм закрили (зерносховище). У 1980—1990 роках інститут Укрзахідпроектреставрація провів дослідження костелу, на підставі яких була здійснена його реставрація. Повернули святиню 8 вересня 1991 року. Головний вівтарний образ святого Станіслава-єпископа, мученика до 2 світової війни прикрашав знищений за часів СРСР костел святого Станіслава-єпископа, мученика у с. Журів. Сучасна приналежність парафії: Львівська Архідієцезія Римо-Католицької Церкви в Україні. Парафію обслуговують дієцезіальні священики парафії РКЦ св. Миколая у Рогатині. [9] [10]
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 827 | 99.76% |
російська | 2 | 0.24% |
Усього | 829 | 100% |
Корисні копалини
ред.На території села є кар'єри, де видобувають будівельний камінь і пісок, поклади яких тут виявлено.
Соціальна сфера
ред.У селі є дитячий садок, дев'ятирічна школа[12], клуб, бібліотека, медпункт.
У 2020 р. відкрили першу в районі амбулаторію загальної практики сімейної медицини.[13]
Пам'ятки
ред.Традицію «віншування Василів» у селі Липівка визнано об'єктом нематеріальної культурної спадщини України.[14]
Персоналії
ред.- Міхал Вишневський (1794—1865) — польський письменник, філософ, історик літератури, політичний діяч.
- Стефан Качала (1815—1888) — громадсько-політичний діяч, письменник і публіцист, фундатор і меценат багатьох українських товариств та організацій.
- Михайло Кривень (1954) — Народний артист України, професор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.
- Ян Фірлей — власник села (міста), маршалок великий коронний Речі Посполитої.
- Демський Олексій-«Шувар» (1913—1955) — провідник Рогатинського надрайонного проводу ОУН.[15]
- Какун Андрій Павлович (1912—1946) — провідник Перемишлянського надрайонного проводу ОУН.
- Кічула Григорій Федорович (1932—2004) — художник декоративної кераміки та скла, живописець, монументаліст.
Примітки
ред.- ↑ Фірлеїв [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Libraria. Архів української періодики онлайн.
- ↑ Іноді — Фірліїв → Див.: Бойцун Л. Вулиця Степана Качали [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.] // Ї. — 2010. — Ч. 63. — С. 179.
- ↑ Конопада Р. Дослідження збережености історичної архітектурно-планувальної системи та забудови міст і містечок Рогатинщини. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Баліньський М., Ліпіньський Т. Старожитня Польща з погляду історичного, географічного та статистичного[недоступне посилання]. — Варшава, 1845. — Т. ІІ. — С. 706. (пол.)
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.] — Вісбаден, 1983. — с. 66.
- ↑ «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Віктор Шевченко: «Діти мають вчитися в теплі та комфорті». — «Вікна», 2018.09.20
- ↑ У Рогатинському районі запрацювала сучасна амбулаторія. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
- ↑ Мінкультури внесло до нематеріальної культурної спадщини голубці і ще чотири елементи
- ↑ У Липівці відкрили пам'ятник провіднику надрайонного проводу ОУН Олексію Демському «Шувару». Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
Джерела
ред.- Baliński М., Lipiński T. Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawa, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — 1442 s. — S. 706—708. (пол.)
- Firlejów z Józefowiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 391. (пол.) — S. 391. (пол.)
Посилання
ред.- Картка села[недоступне посилання з квітня 2019]
- Липівка. Сайт Замки та храми України
- https://web.archive.org/web/20140728073005/http://zamky.com.ua/stz_rog.htm