Відкрити головне меню

Галицький повіт (Руське воєводство)

адміністративно-територіальна одиниця Галицької землі в Руському воєводстві в 1434-1772 рр.

Галицький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Галицької землі Руського воєводства. Практично збігався з територією колишнього удільного Галицького князівства.[2] Був найбільшим у Галицькій землі за чисельністю населення: налічував 247 населених пунктів (з 395 населених пунктів Галицької землі), в т. ч. 10 міст. Складався з волостей по обох берегах Дністра. У першій третині XVI ст. до Галицького повіту ввійшов Коропецький повіт. У XVIII ст. зменшений шляхом відходу частини земель до Коломийського і Теребовлянського повітів.[1]

Галицький повіт
Основні дані
Країна: Королівство Польське
Річ Посполита
Воєводство: Руське
Утворений: 1433
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: Галич
Міста: 10[1]
Повітова влада
Староста: ?

ІсторіяРедагувати

1434 року адміністративно-територіальний устрій Польської держави, в основі якого лежав поділ на провінції, воєводства, землі і повіти, поширився і на Руське королівство, яке дістало нову офіційну назву — Руське воєводство.[2] Воно ділилося на Перемиську, Сяноцьку, Львівську і Галицьку землі. 1435 року в Галичині було введено польське і німецьке право. З 1433 до 1501 року Галицька земля поділялася на чотири староства (повіти): Галицьке, Теребовлянське, Снятинське і Коломийське. Згодом Галицька земля поділялась вже на 6 повітів: Галицький, Теребовлянський, Коропецький, Червоноградський, Коломийський і Снятинський.

Адміністративне управління у складі Речі Посполитої здійснювалося на основі Литовського статуту 1588 року та норм польського права.

Після першого поділу Речі Посполитої 5 серпня 1772 року територія Руського воєводства (без Холмської землі) відійшла до Австрії. Надбані території Галичини австрійська влада поділила за прикладом інших земель імперії.

ПриміткиРедагувати